Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/18609/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 22.03.2019. Зареєстровано: 02.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2019.

Номер судового провадження: 2/760/287/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження №2/760/287/19
		Справа №760/18609/17
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23 січня 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді           Усатової І.А.,
		при секретарі: Ковальській К.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс», ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайбер» про відшкодування шкоди -
		В С Т А Н О В И В:
		У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (далі - ТДВ СК «Кредо»), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчукнафтопродуктсервіс», в якій просив стягнути з ТДВ СК «Кредо» на його користь 52551 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 41 копійка страхового відшкодування, 880 (вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок витрат на евакуацію транспортного засобу, 3915 (три тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) гривень 86 копійок пені за прострочення регламентної виплати, 748 (сімсот сорок вісім) гривень 63 копійки інфляційних витрат та 470 (чотириста сімдесят) гривень 00 копійок 3% річних за користування коштами, а всього  стягнути 58565 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 59 копійок та витрати по оплаті судового збору.
		В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 17 лютого 2017 року в м. Києві, на Жулянському мості, трапилась дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу «Seat», д.н.з. НОМЕР_1, який був під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Volvo», д.н.з НОМЕР_2 з напівпричепом «Indox», державний НОМЕР_3, під керування ОСОБА_2. Володільцем на момент дорожньо-транспортної пригоди вказаного транспортного засобу є Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс».
		Позивач вказав, що постановою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 17 лютого 2017 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
		Позивач посилався на те, що на момент вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Volvo», державний НОМЕР_2, була застрахована у ТДВ «СК «КРЕДО» згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5447018.
		Позивач вказав, що у зв'язку з вищевказаною подією, 20 лютого 2017 року він звернувся із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду до ТДВ «СК «КРЕДО» та надав документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		Позивач вказав, що на виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з його боку був виконаний обов'язок надати представнику ТДВ «СК «КРЕДО» транспортний засіб для проведення оцінки шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу «Seat», д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок ДТП від 17 лютого 2017 року. Одночасно з експертом ТДВ «СК «КРЕДО» оцінку шкоди проводив на замовлення ОСОБА_1 експерт ТОВ «Українська експертна компанія». За результатами оцінки було складено звіт № 2-17 від 28 лютого 2017 року.
		Позивач стверджував, що ТДВ «СК «КРЕДО» було проігноровано прохання надати копію експертизи, на підставі якої було визначено розмір страхового відшкодування у зв'язку з завданням шкоди транспортного засобу «Seat», д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 на праві власності, чим було порушено вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		Позивач посилався на те, що відповідно до ст. 36.2. Закону страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:        у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
		Позивачем пояснено, що лише 31 травня 2017 року йому було виплачено суму у розмірі 40810,80 грн. Вказана сума була виплачена без жодного погодження і повідомлення стосовно порядку розрахунку розміру виплати страхового відшкодування. Окрім того, страхове відшкодування було виплачено з боку ТДВ «СК «КРЕДО» з простроченням.
		Проте, з виплатою в такому розмірі ОСОБА_1 не погодився у з тим, що виплачена сума страхового відшкодування є вдвічі нижчою від розміру вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Seat» державний НОМЕР_1, визначеного згідно звіту № 2-17 від 28 лютого 2017 року, у зв'язку з чим і звернувся з даною позовною заявою до суду.
		Ухвалою судді від 21.09.2017 позовну заяву було повернуто позивачеві для подання до належного суду.
		Ухвалою Апеляційного суду м. Києві від 15.11.2017 ухвалу від 21.09.2017 скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
		29.11.2017 у справі відкрито провадження.
		23.03.2018 на адресу суду від представника ТДВ «СК «КРЕДО» надійшов відзив на позовну заяву, в якій останній просив відмовити в задоволенні позову повністю, позов вважає необґрунтованим та вказував на те, що дії ТДВ СК «Кредо» повністю відповідають вимогам чинного законодавства України, нормам договору (полісу) страхування.
		Відзив обґрунтований тим, що відповідачем було повністю виконано вимоги ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», огляд пошкодженого транспортного засобу здійснений 23.02.2017, а страхове відшкодування розраховано згідно Звіту №117384/03/17 від 06.03.2017 та Аварійного сертифікату №444/17-5/1 від 26.05.2017. Згідно Звіту №117384/03/17 від 06.03.2017 варіттсь відновлювального ремонту автомобіля Seat Ibiza, д.н.з. НОМЕР_1, складає 208 239,98 грн., що перевищує вартість, яка складає 152 829,66 грн.
		Сторона відповідача посилалася на норми ст.ст. 30.1., 30.2. ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якими передбачено недоцільність (неможливість) фактичного здійснення ремонту без врахування фізичного зносу автомобіля чи його деталей, а тому застосування відповідачем саме суми вартості фактичного відновлювального ремонту ТЗ є правомірним.
		Представник відповідача звернув увагу суду на те, що у розумінні вказаного Закону транспортний засіб SEAT IBIZA р.н. НОМЕР_1 є фізично знищеним. Згідно ж Аварійного Сертифікату № 444/17-5/1 від 26.05.2017 вартість залишків зазначеного автомобіля складає 112518,86 грн. Відтак розмір страхового відшкодування складає: 152 829,66 - 112 518,86 = 40310,80 грн. Також позивач витратив 500,00 грн. на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Відтак, регламентна виплата загалом склала: 40310,80 + 500,00 = 40810,80 грн. Зазначене страхове відшкодування сплачене 31.05.2017 на користь позивача. Згодом також була сплачена пеня у відповідності із ст. 36.5. ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 
		Також у відзиві зазначено, що Звіт та Аварійний Сертифікат складені суб'єктами оціночної діяльності (що також є судовим експертом та аварійним комісаром відповідно), які мають спеціальні знання у відповідній галузі, відтак у страхової компанії немає жодних правових підстав приймати до уваги будь-який інший документ. Страхове відшкодування було розраховано у повній відповідності із ст.ст. 22.1., 30.1., 30.2., 34.2. 36.5. ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а можливі посилання позивача на Рецензію на Звіт № 117384/03/17 є неправомірними, оскільки така рецензія є неналежним доказом та не містить інформацію щодо предмета доказування (вартості відновлювального ремонту та ринкової вартості автомобіля), а саме: складення такої рецензії не передбачено нормами ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що є законом прямої дії. Відповідно, Законом не встановлено жодного обов'язку страховика (навіть права) керуватися такою рецензією при визначенні розміру страхового відшкодування.
		Також у своєму відзиві представник відповідача просив проводити розгляд справи у відсутність представника відповідача за наявними матеріалами.
		Протокольною ухвалою суду від 25.04.2018 залучено до участі у справі третіх осіб: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайбер».
		Також на адресу суду 06.12.2018 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позивач пояснив наступне. Вказав, що 12.06.2017 позивач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг із скаргою на бездіяльність відповідача, на що листом № 4862/13-12 від 07.07.2017 Нацкомфінпослуг повідомила його про те, що звіт № 117384/0317 від 06.03.2017, виконаний СОД ФОП «ОСОБА_3» та Аварійний сертифікат № 444/17-5/1 від 26.05.2017 було направлено до Фонду державного майна України, для перевірки на відповідність нормативно-правовим актам з оцінки майна.
		Зазначено, що 13.09.2018 представник позивача звернулася до Нацкомфінпослуг із запитом на видачу копії рецензії на Звіт № 117384/0317 від 06.03.2017, виконаний СОД ФОП «ОСОБА_3» та Аварійний сертифікат № 444/17-5/1 від 26.05.2017, для захисту майнових прав ОСОБА_1 у судовому порядку, у відповідь на який разом із супровідним листом № 9723/13-12 від 24.09.2018 Нацкомфінпослуг було надано представнику позивача копію Рецензії на Звіт № 117384/0317 від 06.03.2017, виконаний СОД ФОП «ОСОБА_3».
		Позивач вказав, що при проведенні рецензування Звіту № 117384/0317 від 06.03.2017р., виконаного СОД ФОП «ОСОБА_3», було встановлено наступні порушення: Зібраних документів та вихідних даних недостатньо для проведення оцінки (п. 10 Рецензії); Відсутній аналіз ринку подібного майна, що є порушенням Національного стандарту № 1 (п. 11 Рецензії); Розрахунки потребують підтверджень та обгрунтувань (п. 14 Рецензії): відсутні джерела прийнятої вартості нового КТЗ та КТЗ, що був в експлуатації; коефіцієнт ринку регіону К потребує пояснень; при розрахунку коефіцієнта Св2 відсутня підтверджуюча інформація про встановлене додаткове обладнання (відсутній проміжний розрахунок); при складанні калькуляції в он-лайн системі «AUDATEX» здійснено ручне коригування вартості запчастин, які позначені зірочками (роздруківка з мережі Інтернет про вартість автозапчастин відсутня, що порушує пункт 8.5.10. Методики товарознавчої експертизи).
		Окрім того, відповідно до висновків викладених на сторінці 4 Рецензії, було виявлено, що: А. Обсяг зібраних даних та проаналізованих оцінювачем вихідних даних недостатній для проведення оцінки КТЗ; Б. Під час проведення оцінки, результати якої викладені у Звіті про оцінку КТЗ, методичні підходи, методи та оціночні процедури застосовано з порушенням вимог Національного стандарту № 1, Методики товарознавчої експертизи.
		Звіт класифікується за ознакою абзацу 4 пункту 67 Національного стандарту № 1, як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватись з матою визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.
		Позивач звернув увагу суду на те, що відповідно до спільної позиції Нацкомфінпослуг та ФДМУ викладеної у Інформаційному повідомленні та «Пам'ятці, щодо нормативно-правових вимог до складання звіту з оцінки майна», вирішено, що якщо звіт про оцінку за (яким здійснено виплату страхового відшкодування та який за результатами рецензування класифікується як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватись з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків, то відповідно до п. 4 розділу IV Положення про порядок роботи Екзаменаційної комісії, затвердженого наказом ФДМУ від 13.11.2002 № 1997, такий звіт доопрацюванню не підлягає.
		Так п. 4 розділу IV Положення, визначено зазначений результат рецензування звітів про оцінку КТЗ є грубим порушенням нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності.
		У зв'язку з наведеним позивач стверджує, що за результатами рецензування Звіту № 117384/0317 від 06.03.2017 встановлено, що даний звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів про оцінку та у даному випадку не може слугувати належним доказом для підтвердження розміру завданого власнику транспортного засобу «Seat» реєстраційний НОМЕР_1, матеріального збитку та відповідно виплати страхового відшкодування.
		Позивач вказав, що Фонд державного майна України, у листі № 10-58-16734 від 30.08.2017 наголосив на тому, що аварійний сертифікат на підставі якого ТДВ «СК «КРЕДО» здійснювало розрахунок страхового відшкодування взагалі не є, ні актом, ні звітом про оцінку майна.
		Позивач вважає, що саме тому посилання відповідача на те, що ним було належним чином виконано обов'язки покладені на нього Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - не відповідають дійсності. Адже, Звіт № 117384/0317 від 06.03.2017 виконаний на замовлення відповідача містить грубі порушення законодавства з оцінки майна, що забороняє використовувати його для виплати страхового відшкодування, а аварійний сертифікат № 444/17-5/1 від 26.05.2017, взагалі не є актом про оцінку, що порушує норму ст. 22 Закону і також, унеможливлює його використання для виплати страхового відшкодування.
		Тому, на переконання позивача, звіт № 117384/0317 від 06.03.2017 та аварійний сертифікат № 444/17-5/1 від 26.05.2017, не можуть бути визнані судом як належні, достовірні та достатні докази завданого позивачу матеріального збитку.
		Позивач стверджував, що не може виникати жодних сумнівів у тому, що Рецензія виконана за поданням ФДМУ, як державного органу до повноважень якого входить, зокрема, контроль за виконанням суб'єктами оціночної діяльності та оцінювачами вимог законодавства у сфері оцінки майна, є такою, що повною мірою відображає всі реальні порушення нормативно-правових актів, що були допущені оцінювачем про складанні Звіту № 117384/0317 від 06.03.2017.
		Позивач вказав, що твердження відповідача про те, що висновки викладені у рецензії, яка надана ФДМУ - це «псевдо-висновки так званої Рецензії», взагалі не заслуговують на увагу, оскільки самі по собі не спростовують жодного пункту Рецензії, а є виключно припущеннями відповідача, що не ґрунтуються на жодній нормі законодавства чи будь-якому достатньому доказі.
		Також позивач вказав, що важливим також, є той факт, що оцінювач ОСОБА_3 у своїх поясненнях від 08.09.2017 стверджує, що ним було складено Звіт № 117384/0317 від 06.03.2017, на 29 аркушах, тоді як до відзиву відповідачем було надано Звіт на 25 аркушах, а до Нацкомфінпослуг, згідно Рецензії, було надано цей же звіт на 19 аркушах.
		На думку позивача, такого роду маніпуляції, пов'язані зі зміною кількості аркушів Звіту № 117384/0317 від 06.03.2017, у даному випадку, є підставою для того, щоб взагалі не брати вказаний звіт до уваги, адже, ні позивачу, ні суду невідомо, які саме сторінки та з якою метою відповідач видаляє із звіту та яким чином, в підсумку такі дії впливають на об'єктивність складеного звіту.
		Позивач вважає, що є очевидним той факт, що відповідач, нехтуючи своїми обов'язками та зловживаючи правами страховика, неналежним чином оцінив шкоду завдану власнику транспортного засобу «Seat» реєстраційний НОМЕР_1, що призвело до недоотримання позивачем належного йому страхового відшкодування.
		Позивач у судове засідання не з'явився, від представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
		Відповідач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в матеріалах справи наявне клопотання сторони відповідача про розгляд справи у їх відсутність.
		Треті особи в судове засідання не з'явилися, повноважного представника в судове засідання не направили, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.
		Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
		Судом встановлено, що 17 лютого 2017 року в м. Києві, на Жулянському мосту, трапилась дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу «Seat», д.н.з. НОМЕР_1, який був під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2, з напівпричепом «Indox», державний НОМЕР_3, під керування ОСОБА_2.
		Постановою судді Солом'янського районного суду міста Києва від 17 лютого 2017 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні вказаної дтп. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		В п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
		Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями статті 212 ЦПК.
		Таким чином, вина третьої особи ОСОБА_2 в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.
		Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Volvo», д.н.з. НОМЕР_2, була застрахована у ТДВ «СК «КРЕДО» згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5447018.
		20 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою на виплату страхового відшкодування до ТДВ «СК «КРЕДО» та надав документи передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		Встановлено, що з боку ОСОБА_1 було надано представнику ТДВ «СК «КРЕДО» транспортний засіб для проведення оцінки шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу «Seat» державний НОМЕР_1, внаслідок ДТП від 17 лютого 2017 року.
		Одночасно з експертом ТДВ «СК «КРЕДО» оцінку шкоди проводив на замовлення ОСОБА_1 експерт ТОВ «Українська експертна компанія». За результатами оцінки було складено звіт № 2-17 від 28 лютого 2017 року.
		З матеріалів справи вбачається, що 23 березня 2017 року представник позивача звертався до відповідача із заявою про видачу звіту про вартість матеріального збитку власнику пошкодженого транспортного засобу «Seat», д.н.з. НОМЕР_1. Також цього дня було подано заяву відповідачу, в якій представник позивача просив долучити до матеріалів страхової справи документи за послуги по транспортуванню транспортного засобу «Seat» державний НОМЕР_1, з місця дорожньо-транспортної пригоди, та надання на огляд пошкоджений транспортний засіб «Seat», д.н.з. НОМЕР_1 у розмірі 1380,00 грн.
		Відповідно до ст. 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
		Встановлено, що 31 травня 2017 року позивачу було виплачено страхове відшкодування у розмірі 40810, 80 грн. 
		Згідно звіту №2-17 від 28 лютого 2017 року, виконаного ТОВ «Українська експертна компанія», вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Seat», д.н.з. НОМЕР_1, складає 155628 грн., вартість автомобіля в пошкодженому стані після ДТП складає 62765,79 грн.
		З матеріалів справи вбачається, що 14 червня 2017 року до ТДВ СК «КРЕДО» звертався представник позивача із претензією ,в якій просив врахувати порушення з боку ТДВ СК «Кредо» та здійснити доплату страхового відшкодування згідно звіту № 2-17 від 28 лютого 2017 року, виконаного ТОВ «Українська експертна компанія».
		Встановлено, що 12 червня 2017 року представник позивача звернувся із скаргою до Національної комісії що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на бездіяльність ТДВ СК «Кредо».
		Листом № 4862/13-12 від 07 липня 2017 року Національна комісія що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг повідомила про те, що звіти виконані на замовлення ТДВ СК «Кредо», а саме: звіт № 117384//0317 від 06 березня 2017 року, виконаний СОД ФОП ОСОБА_3, та аварійний сертифікат № 444/17-5/1 від 26 травня 2017 року було направлено до Фонду державного майна України для перевірки на відповідність нормативно-правовим актам з оцінки майна.
		У своєму листі № 10-58-16734 Фонд державного майна України повідомив про те, що за результатами рецензування встановлено що Звіт про оцінку КТЗ класифікується за ознакою абзацу четвертого пункту 67 Національного стандарту №        1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, як такий що не повною мірою відповідає вимогам нормативно- правових актів з оцінки майна, і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення вказаних недоліків.
		Окрім того, аварійний сертифікат взагалі не було взято до уваги Фондом державного майна України, як такий що не є актом з оцінки майна.
		Також        листом        № 6764/13-12 Нацкомфінпослуг підтвердила вищевикладені положення Фондом державного майна України.
		Суд бере до уваги Рецензію Фонду державного майна України на Звіт № 117384/0317 від 06.03.2017, виконаний СОД ФОП «ОСОБА_3, як належний доказ, який встановив які саме невідповідності та порушення містив вказаний звіт, а також лист Фонду державного майна України № 10-58-16734 від 30.08.2017, згідно якого аварійний сертифікат, на підставі якого ТДВ «СК «КРЕДО» здійснювало розрахунок страхового відшкодування не вважається ні актом, ні звітом про оцінку майна.
		Також в судовому засіданні знайшли свої підтвердження факти, того, що оцінювач ОСОБА_3 у своїх поясненнях від 08.09.2017 стверджував, що ним було складено Звіт № 117384/0317 від 06.03.2017, на 29 аркушах, тоді як до відзиву до суду відповідачем було надано звіт на 25 аркушах, а до Нацкомфінпослуг, згідно Рецензії, було надано цей же звіт на 19 аркушах.
		Саме тому, посилання відповідача на те, що ним було належним чином виконано обов'язки покладені на нього Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - не відповідають дійсності. Адже, Звіт № 117384/0317 від 06.03.2017, виконаний на замовлення відповідача містить грубі порушення законодавства з оцінки майна, що забороняє використовувати його для виплати страхового відшкодування, а Аварійний сертифікат № 444/17-5/1 від 26.05.2017, взагалі не є актом про оцінку, що порушує норму ст. 22 Закону і також, унеможливлює його використання для виплати страхового відшкодування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
		Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Згідно зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі грошову суму (страхову виплату).
		Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
		Відповідно до ст. 30.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
		Згідно ст. 30.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
		Суд бере до уваги звіт № 2-17 від 28 лютого 2017 року, виконаний ТОВ «Українська експертна компанія», згідно якого розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу з урахуванням вищенаведених положень спеціального закону - Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розраховується наступним чином (155628 грн. (вартість транспортного засобу до ДТП) - 62756,79 грн. (вартість автомобіля після ДТП) - 40810, 80 грн. (виплачене страхове відшкодування) = 52051 (п'ятдесят дві тисячі п'ятдесят одна) гривня 41 копійка.
		Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
		Тому стягненню також підлягають витрати не евакуацію транспортного засобу «Seat» державний НОМЕР_1 у розмірі 880 (вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок, що підтверджуються квитанцією №000631 від 23.02.2017 та квитанцією № 0125 від 17.02.2017.
		Також, суд вбачає підстави для задоволення вимог позивача в частині стягнення з ТДВ «СК «КРЕДО» на користь позивача пені, інфляційних витрат, трьох відсотків річних, виходячи з наступного. 
		Відповідно до ст. 36.5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
		Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
		Згідно розрахунку суми пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ загальна сума пені з 31.05.2017 по 15.09.2017 складає 3915, 86 грн.
		У частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
		Правовідносин сторін склалися з грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
		Таким чином, втрати від інфляції за період з 31.05.2017 по 15.09.2017 складають 748, 63 грн.
		Процент за користування коштами у розмірі 3% річних у період з 31.05.2017 по 15.09.2017 складає 470,00 грн.
		Надані позивачем розрахунки перевірені судом та є арифметично вірними.
		У п. 21 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки вказано, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК).
		Вбачається, що фактично кошти позивачу в період, який зазначений у позовній заяві, виплачені не були, тому вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних ґрунтуються на законі.
		За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов'язок доказування покладається на сторони у справі.
		Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Судом не приймається до уваги позиція відповідача, оскільки аргументи сторонни відповідача не можуть бути достатньою підставою для визнання наданих позивачем доказів неналежними.
		Європейський суд з прав людини в справі PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		Таким чином, позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс», ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайбер» про відшкодування шкоди підлягає задоволенню.
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору в розмірі 640 грн.
		Керуючись ст. ст. 22, 29, 30, 34, 35,36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 526, 625, 985, 1166, 1187 ЦКУ, ст. ст. 4,12, 13, 76, 81, 82, 89, 133, 141, 223, 259, 265, 268, 273, 289, 354 ЦПК України суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кременчукнафтопродуктсервіс», ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайбер» про відшкодування шкоди - задовольнити.
		Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 52051, 41 грн., витрати на евакуацію транспортного засобу у розмірі 880, 00 грн., пеню за прострочення регламентної виплати у розмірі 3915,86 грн., інфляційні втрати у розмірі 748, 63 грн., 3% річних у розмірі 470 грн., а всього - 58565, 59 грн. 
		Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 грн.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення  до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...