Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 615/2197/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 02.04.2019. Оприлюднено: 02.04.2019.
Дата набрання законної сили: 20.03.2019
Номер судового провадження: 14-533цс18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		20 березня 2019 року
		м. Київ
		 
		Справа № 615/2197/15-ц
		Провадження № 14-533цс18
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача СитнікО. М.,
		 
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_3,
		відповідачі: Головне управління Держземагентства у Харківській області (далі - ГУ Держземагентства у Харківській області), Валківська районна державна адміністрація Харківської області (далі - Валківська РДА), Валківська районна рада Харківської області (далі - Валківська райрада), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
		 
		розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_4, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Харківській області) та представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 28 квітня 2017 року у складі судді Токмакової А. П. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2017 року у складі колегії суддів Пилипчук Н. П., Колтунової А. І., Кругової С. С.,
		 
		у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ГУ Держземагентства у Харківській області, Валківської РДА, Валківської райради, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання незаконними та скасування рішень органу державної влади, органу місцевого самоврядування та договору оренди,
		 
		УСТАНОВИЛА:
		 
		У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
		 
		визнати протиправним і скасувати рішення Валківської райради від 08 грудня 1998 року № 29 про припинення права користування земельними ділянками для ведення фермерських господарств;
		 
		визнати протиправним і скасувати розпорядження Валківської РДА від 18 лютого 2009 року: № 100 про передачу ОСОБА_9 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Гонтовоярської сільської ради Валківського району Харківської області (далі - Гонтовоярська сільрада); № 101 про передачу ОСОБА_5 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Гонтовоярської сільради та № 102 про передачу ОСОБА_4 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Гонтовоярської сільської ради, а також від 17 квітня 2009 року № 254 про передачу ОСОБА_6 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Гонтовоярської сільради;
		 
		визнати недійсними та скасувати державні акти на право власності на земельну ділянку, видані ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на підставі цих розпоряджень;
		 
		визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держземагентства у Харківській області від 12 листопада 2014 року № 3048/СГ про надання ОСОБА_7 в оренду для ведення фермерського господарства строком на 49 років земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (рілля), розташованої за межами населених пунктів Гонтовоярської сільради на території Валківського району Харківської області площею 10,9548 га;
		 
		визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 10,9548 га, кадастровий номер НОМЕР_4, зареєстрованої у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 листопада 2014 року (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 494328163212), укладений ГУ Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_7
		 
		Позовну заяву мотивовано тим, що позивач є постійним користувачем земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства площею 24,57 га, розташованої у с. Гонтів Яр Валківського району Харківської області, що підтверджується державним актом на право користування землею серії НОМЕР_5, виданим виконавчим комітетом Валківської районної (міської) Ради депутатів трудящих у 1993 році.
		 
		У 2015 році йому стало відомо, що рішенням Валківської райради від 08 грудня 1998 року припинено право користування Фермерського господарства «Шана» (далі - ФГ «Шана»), головою якого він є, вказаною вище земельною ділянкою у зв'язку з нецільовим та нераціональним використанням земельних ділянок.
		 
		ОСОБА_3 зазначав, що згоди на припинення права користування земельною ділянкою він не надавав, а відтак припинення права користування ним земельною ділянкою повинно здійснюватися у судовому порядку, однак Валківська райрада з відповідним позовом до суду не зверталася.
		 
		Також указував, що на підставі розпоряджень Валківської РДА у 2009 році спірна земельна ділянка передана у власність ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства, інша частина земельної ділянки площею 10,9548 га у 2014 році передана у користування ОСОБА_7 для ведення сільськогосподарського виробництва на підставі договору оренди землі. 
		 
		Посилаючись на те, що спірна земельна ділянка вибула з його користування з порушенням визначеного земельним законодавством порядку та не з його волі, про що він дізнався у 2015 році, ОСОБА_3 просив позов задовольнити.
		 
		Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 28 квітня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано незаконним та скасовано: 
		 
		- рішення Валківської райради від 08 грудня 1998 року № 29 у частині припинення права користування земельною ділянкою, виділеною для ведення фермерських господарств, площею 24,57 га, у тому числі ріллі 24,48 га, наданої ФГ «Шана» (голова ОСОБА_3.) Гонтовоярської сільради; 
		 
		- розпорядження Валківської РДА від 18 лютого 2009 року № 100 про передачу ОСОБА_9 у власність земельної ділянки загальною площею 1,95 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) для ведення особистого селянського господарства на території Гонтовоярської сільради та виданий ОСОБА_9 на підставі цього розпорядження державний акт на право власності на земельну ділянку; № 101 про передачу ОСОБА_5 у власність земельної ділянки загальною площею 2,0 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) для ведення особистого селянського господарства на території Гонтовоярської сільради та виданий ОСОБА_5 на підставі цього розпорядження державний акт на право власності на земельну ділянку, державної адміністрації Харківської області від 18 лютого 2009 року; № 102 про передачу ОСОБА_4 у власність земельної ділянки загальною площею 2,0 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) для ведення особистого селянського господарства на території Гонтовоярської сільради та виданий ОСОБА_4 на підставі цього розпорядження державний акт на право власності на земельну ділянку, а також від 17 квітня 2009 року № 254 про передачу ОСОБА_6 у власність земельної ділянки загальною площею 2,0 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (ріллі) для ведення особистого селянського господарства на території Гонтовоярської сільради та виданий ОСОБА_10 на підставі цього розпорядження державний акт на право власності на земельну ділянку; 
		 
		- наказ ГУ Держземагентства у Харківській області від 12 листопада 2014 року № 3048/СГ про надання ОСОБА_7 в оренду для ведення фермерського господарства строком на 49 років земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (рілля), розташованої за межами населених пунктів Гонтовоярської сільради на території Валківського району Харківської області, площею 10,9548 га із кадастровим номером НОМЕР_4, зареєстрованої у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 листопада 2014 року (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 494328163212) та укладений на підставі цього наказу договір оренди земельної ділянки ГУ Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_7
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішення Валківської райради про позбавлення права користування позивача на спірну земельну ділянку прийнято з порушенням встановленого законом порядку, а тому незаконною є також передача у власність ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та в користування ОСОБА_7 земельних ділянок за рахунок вилученої з користування у ФГ «Шана» земельної ділянки.
		 
		Додатковим рішенням Валківського районного суду Харківської області від 11 серпня 2017 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Постановою Апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2017 року скасовано рішення Валківського районного суду Харківської області від 28 квітня 2017 року в частині визнання незаконним та скасування договору оренди, ухвалено в цій частині нове рішення. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 10,9548 га, кадастровий номер НОМЕР_4, укладений ГУ Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_7 22 грудня 2014 року. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		 
		Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскільки позивач не надав згоди на припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою, оскаржуване рішення Валківської райради від 08 грудня 1998 року № 29 прийнято з порушенням встановленого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_224/ed_2019_02_07/pravo1/T012768.html?pravo=1#224" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">статтею 27 Земельного кодексу України</a> (далі - <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_02_07/pravo1/T012768.html?pravo=1" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">ЗК України</a>) 1990 року порядку; зазначене рішення органу місцевого самоврядування не було оприлюднено та не доведено до відома ОСОБА_11 в інший спосіб, а про наявність цього рішення останній дізнався у 2015 році. Апеляційний суд вважав, що звертаючись до суду із вказаним позовом у грудні 2015 року, позивач не пропустив позовної давності.
		 
		Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині визнання незаконним та скасування договору оренди земельної ділянки від 22 грудня 2014 року, укладеного ГУ Держземагентства у Харківській області з ОСОБА_7, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки правильним у цьому випадку є саме визнання недійсним такого договору.
		 
		20 лютого 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норми процесуального права, просив скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
		 
		Доводи, наведені у касаційній скарзі ОСОБА_4
		 
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що матеріали справи не містять доказів невідповідності оскаржуваних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування вимогам чинного законодавства, а відтак відсутні підстави для їх скасування; ОСОБА_3 був обізнаний про припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою та мав об'єктивну можливість знати про обставини порушення його прав ще з 1998 року. Суди необґрунтовано не застосували наслідки спливу позовної давності.
		 
		Також зазначав, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи. Позивач звернувся із цим позовом до органів державної влади та місцевого самоврядування про визнання незаконним та скасування рішення Валківської райради про припинення права постійного користування земельною ділянкою ФГ «Шана» як голова цього фермерського господарства, тому спір підвідомчий господарському суду, а справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		 
		22 лютого 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ Держгеокадастру у Харківській області, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норми процесуального права, просило скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_3 відмовити.
		 
		Доводи, наведені у касаційній скарзі ГУ Держгеокадастру у Харківській області
		 
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області в межах повноважень і згідно з вимогами <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_07_10/pravo1/T980161.html?pravo=1" title="Про оренду землі; нормативно-правовий акт № 161-XIV від 06.10.1998" target="_blank">Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі»</a> передано в оренду ОСОБА_7 земельну ділянку із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення; на час прийняття рішення про передачу останньому цієї земельної ділянки оскаржуване рішення Валківської райради від 08 грудня 1998 року було чинним, а тому відсутні підстави для відмови у передачі зазначеної земельної ділянки в оренду і для визнання цього договору недійсним.
		 
		28 лютого 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норми процесуального права, просив скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_3 відмовити.
		 
		 
		Доводи, наведені у касаційній скарзі представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8
		 
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що докази невідповідності оскаржуваних рішень Валківської райради, розпоряджень Валківської РДА, а також наказу ГУ Держземагентства у Харківській області як суб'єктів владних повноважень загальним вимогам чинного законодавства для таких рішень відсутні, тому немає підстав для визнання їх протиправними та скасування. 
		 
		Також посилається на практику Європейського суду з прав людини, що визнання недійсним рішення публічного органу та договору, згідно з якими майно отримане у власність чи оренду від держави, та подальше позбавлення цього права на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим та незаконним. 
		 
		Крім того зазначає, що суд першої інстанції не розглянув клопотання ОСОБА_7 про застосування позовної давності, оскільки до вимог ОСОБА_3 про визнання протиправним рішення Валківської РДА від 08 грудня 1998 року така сплила у будь-якому випадку.
		 
		Вказує, що розгляд справи судом апеляційної інстанції здійснено за відсутності ОСОБА_7 та без повідомлення його про час та місце розгляду справи, що також свідчить про порушення апеляційним судом норм процесуального права. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8, а ухвалою від 16 квітня 2018 року за касаційними скаргами ГУ  Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_4
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 травня 2018 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 10 жовтня 2018 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10261/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10261" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 403 Цивільного процесуального кодексу України</a> (далі - <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ЦПК України</a>), яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
		 
		Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19 листопада 2018 року прийняла цю справу для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
		Позиція Великої Палати Верховного Суду
		 
		Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційних скаргах доводи та матеріали справи, вважає, що касаційні скарги мають бути задоволені.
		 
		Згідно з положеннями частини другої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10131/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10131" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 389 ЦПК України</a> підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		У <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8994/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8994" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 213 ЦПК України</a> в редакції, чинній на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції передбачалися вимоги до судового рішення. Таке рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
		 
		Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		У <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8998/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8998" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 214 названого Кодексу</a> передбачалося, що суд під час ухвалення рішення вирішує такі питання:
		1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
		2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
		3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
		4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
		5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
		6) як розподілити між сторонами судові витрати;
		7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;
		8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
		 
		При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9912/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9912" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 355 цього Кодексу</a>.
		 
		Однак судові рішення не відповідають вказаним вимогам.
		 
		Розгляд справи по суті відбувається у суді першої інстанції.
		 
		На час звернення з позовом та розгляду справи у суді першої інстанції зазначене питання було врегульовано у частині першій <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8118/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8118" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 107 ЦПК України</a> в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції.
		 
		Відповідно до частини першої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7454/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7454" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 11 ЦПК України</a> у зазначеній редакції, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">Кодексу</a>, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		 
		Визначення складу сторін у справі є повноваженнями суду першої інстанції.
		 
		У <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7543/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7543" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 26 ЦПК України</a> у вказаній редакції визначено, що у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
		 
		Згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7568/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7568" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статтею 30 цього Кодексу</a> сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
		 
		Крім того, у <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7591/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7591" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 33 названого Кодексу</a> передбачено можливість заміни неналежного відповідача чи залучення співвідповідача клопотанням позивача, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
		 
		Разом з тим права на залучення належного позивача <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ЦПК України</a> не передбачено.
		 
		Правовідносини між сторонами виникли у 1993 році у зв'язку з виділенням ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення фермерського господарства та у 1998 році у зв'язку з припиненням ОСОБА_3 права користування спірною земельною ділянкою.
		 
		Суди встановили, що ОСОБА_3 виділено земельну ділянку, яка розташована за адресою: с. Гонтів Яр, Валківський район, Харківська область загальною площею 24,57 га для ведення селянського (фермерського) господарства, що підтверджено державним актом на право користування землею серії НОМЕР_5 від 1993 року.
		 
		Вказаний Державний акт зареєстровано в книзі державних актів на право користування землею за № 31.
		 
		Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) ОСОБА_3 є засновником та головою ФГ «Шана», зареєстрованого 18 червня 1997 року як юридична особа.
		 
		Рішенням Валківської райради від 08 грудня 1998 року № 29 припинено право користування земельною ділянкою, виділеною для ведення фермерського господарства, площею 24,57 га, в тому числі ріллі 24,48 га, наданою ФГ «Шана» (голова ОСОБА_3.) Гонтовоярської сільради.
		 
		Вказане рішення прийняте на підставі висновку Валківського районного відділу земельних ресурсів по використанню земель ФГ «Шана» (голова ОСОБА_3.) від 09 жовтня 1998 року, складеного начальником відділу з урахуванням акта перевірки комісії щодо стану використання земель ФГ «Шана» (голова ОСОБА_3.) та прийнято рішення про доцільність припинення на підставі статей <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_577941/ed_2001_10_25/pravo1/T056100.html?pravo=1#577941" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 561-XII від 18.12.1990" target="_blank">27</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_577966/ed_2001_10_25/pravo1/T056100.html?pravo=1#577966" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 561-XII від 18.12.1990" target="_blank">29 ЗК України 1990 року</a> права користування земельною ділянкою, наданою ОСОБА_3 для ведення селянського (фермерського) господарства загальною площею 24, 57 га.
		 
		На виконання рішення Валківської райради земельна ділянка загальною площею 24,57 га, у тому числі ріллі 24,48 га, розташована на території Гонтовоярської сільради за межами населених пунктів була повернена до земель запасу державної форми власності.
		 
		Упродовж 2009-2011 років на виконання розпоряджень голови Валківської райдержадміністрації № № 100, 101 та 102 від 18 лютого 2009 року та № 254 від 17 квітня 2009 року Харківською регіональною філією державного підприємства «Центр-ДЗК» та Управлінням Держкомзему у Валківському районі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 видані та зареєстровані державні акти на право власності на землю.
		 
		Відповідно до наказу ГУ Держземагентства у Харківській області від 12 листопада 2014 року № 3048/СГ ОСОБА_7 надано в оренду для ведення фермерського господарства строком на 49 років земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (рілля), розташовану за межами населених пунктів Гонтовоярської сільради на території Валківського району Харківської області площею 10,9548 га із кадастровим № НОМЕР_4, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 листопада 2014 року (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 494328163212).
		 
		На підставі зазначеного наказу 22 грудня 2014 року ГУ Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_7 укладено договір оренди земельної ділянки площею 10,9548 га, кадастровий номер НОМЕР_4.
		 
		Земельні ділянки, отримані у власність ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 та ОСОБА_4, а також земельна ділянка, отримана в оренду ОСОБА_7 надані зі складу земельної ділянки, право постійного користування якою ФГ «Шана» припинено рішенням Валківської райради від 08 грудня 1998 року.
		 
		Також судами попередніх інстанцій з'ясовано, що ОСОБА_3 використовував спірну земельну ділянку до 2015 року, а матеріали справи містять податкові декларації з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2009, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015 роки, в яких зазначається, що ФГ «Шана» є платником земельного податку за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2. Також наведено розрахунок земельного податку, зазначено, що документом, який посвідчує/підтверджує право власності та/або користування земельними ділянками є державний акт серії НОМЕР_5 від 1993 року; термін дії - постійно.
		 
		У <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_502/ed_2019_02_07/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#502" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статті 124 Конституції України</a> закріплено, щоправосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		 
		За <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_507/ed_2019_02_07/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#507" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статтею 125 Конституції України</a> судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. 
		 
		За вимогами частини першої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_102/ed_2018_07_12/pravo1/T161402.html?pravo=1#102" title="Про судоустрій і статус суддів; нормативно-правовий акт № 1402-VIII від 02.06.2016" target="_blank">статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»</a> суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
		 
		З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
		 
		При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		 
		У частині третій <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7391/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7391" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 3 ЦПК України</a> визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Згідно із частиною першою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7489/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7489" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 15 ЦПК України</a> (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій), установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
		 
		Аналогічна норма закріплена у частині першій <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7505/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7505" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 19 ЦПК України</a> у редакції від 03 жовтня 2017 року.
		 
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_4/ed_2018_07_03/pravo1/T_179800.html?pravo=1#4" title="Господарський процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України</a> (далі - <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_07_03/pravo1/T_179800.html?pravo=1" title="Господарський процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">ГПК України</a>; у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій), передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
		 
		Господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів (<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_106/ed_2018_07_03/pravo1/T_179800.html?pravo=1#106" title="Господарський процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1798-XII від 06.11.1991" target="_blank">стаття 12 ГПК України</a> у вказаній редакції), зокрема про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування, розпоряджень і наказу органів виконавчої влади визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельну ділянку, а також договорів оренди землі та повернення земельних ділянок у володіння держави. 
		 
		Тобто предметом позову є спір про земельну ділянку, надану ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства, право користування якою припинено ФГ «Шана», передано у власність фізичним особам та надано в оренду фізичній особі для ведення фермерського господарства.
		 
		Отже, ОСОБА_3 звернувся за захистом права цивільного - права користування земельною ділянкою. За своїм предметом, вказаний позов може розглядатися як у порядку цивільного, так і у порядку господарського судочинства, у залежності від суб'єктного складу сторін. ОСОБА_3 є засновником та головою ФГ «Шана», зареєстрованого 18 червня 1997 року як юридична особа. 
		 
		Тому вказані правовідносини урегульовані <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2003_06_19/pravo1/T200900.html?pravo=1" title="Про селянське (фермерське) господарство; нормативно-правовий акт № 2009-XII від 20.12.1991" target="_blank">Законом України від 20 грудня 1991 року № 2009-XII «Про селянське (фермерське) господарство»</a> (далі - Закон № 2009-XII), у статті 2 якого вказано, що селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання переважно особистою працею членів цього господарства виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією. 
		 
		Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником. Інтереси селянського (фермерського) господарства перед державними, кооперативними, громадськими, зарубіжними, іншими підприємствами і організаціями, окремими громадянами представляє голова господарства. На ім'я голови селянського (фермерського) господарства видається державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею або приватної власності. З ним укладається договір на користування землею на умовах оренди, складаються також й інші документи відповідно до законодавства України. 
		 
		У <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_134/ed_2003_06_19/pravo1/T200900.html?pravo=1#134" title="Про селянське (фермерське) господарство; нормативно-правовий акт № 2009-XII від 20.12.1991" target="_blank">статті 5 Закону № 2009-XII</a> земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства надаються громадянам за їх бажанням у довічне успадковуване володіння, приватну власність або в оренду.
		 
		У <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_163/ed_2003_06_19/pravo1/T200900.html?pravo=1#163" title="Про селянське (фермерське) господарство; нормативно-правовий акт № 2009-XII від 20.12.1991" target="_blank">статті 9 цього Закону</a> передбачалося, що після одержання державного акта на право приватної власності або довічного успадковуваного володіння землею чи укладення договору на оренду селянське (фермерське) господарство підлягає державній реєстрації в районній, міській Раді народних депутатів, що надала земельну ділянку у довічне успадковуване володіння, приватну власність або користування. Після відведення земельної ділянки в натурі і одержання державного акта на право довічного успадковуваного володіння землею, приватної власності або договору на оренду земельної ділянки та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи; одержує печатку із своїм найменуванням і адресою; відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку; вступає в ділові відносини з іншими підприємствами, установами та організаціями; визнається як самостійний товаровиробник державними і господарськими органами при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.
		 
		У справі, яка розглядається, фермерське господарство як юридична особа зареєстроване в установленому <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2003_06_19/pravo1/T200900.html?pravo=1" title="Про селянське (фермерське) господарство; нормативно-правовий акт № 2009-XII від 20.12.1991" target="_blank">законом</a> порядку (18 червня 1997 року) після отримання позивачем прав на земельну ділянку, виділену йому для ведення селянського (фермерського) господарства у 1993 році, тому користувачем земельної ділянки є ФГ «Шана».
		 
		Оскільки фермерське господарство є юридичною особою, у відносинах з іншими особами його представляє голова, яким у даному випадку є ОСОБА_3
		 
		Після отримання позивачем державного акта на право користування земельною ділянкою та його державної реєстрації останнім засновано фермерське господарство, яке зареєстроване як юридична особа. Тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря і обов'язки землекористувача перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації, а тому сторонами у спірних правовідносинах є юридичні особи.
		 
		Аналогічно врегульовані і правовідносини зі створення та діяльності фермерського господарства Законом України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року № 937-IV (далі - Закон № 937-IV), у статті 1 якого вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
		Згідно з частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону № 937-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.
		 
		Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону № 937-IV).
		 
		Зі змісту статті 12 Закону № 937-IV вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.
		 
		З комплексного аналізу вимог статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону № 937-IV можна зробити висновок, що після укладення договору оренди земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов'язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалася. 
		 
		Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц та від 12 грудня 2018 року № 388/1103/16-ц.
		 
		У справі, яка розглядається ОСОБА_3, як фізична особа звернувся до суду з цивільним позовом до ГУ Держземагентства у Харківській області, Валківської РДА, Валківської райради, а також фізичних осіб та ОСОБА_7  
		 
		Разом з тим, ОСОБА_7 створив Фермерське господарство «Агрофортуна» ЄДРПОУ 39608813, яке згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) зареєстроване 29 січня 2015 року.
		 
		Можна зробити висновок, що у відносинах, а також спорах з іншими суб'єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб'єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.
		 
		Оскільки земельні спори пов'язані єдністю предмета, тому юрисдикційність спору має визначатися з урахуванням суб'єктного складу його сторін.
		 
		У даному випадку суди встановили, що рішенням органу місцевого самоврядування припинено право користування земельною ділянкою саме ФГ «Шана», яке зареєстроване як юридична особа. 
		 
		Оскільки у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря і обов'язки землекористувача ОСОБА_3 перейшли до ФГ «Шана» з дня його державної реєстрації, а у правовідносинах оренди земельної ділянки ОСОБА_7 такі права перейшли до ФГ «Агрофортуна» з дня його державної реєстрації, тому сторонами у спірних правовідносинах є юридичні особи: ФГ «Шана», як користувач земельної ділянки, а не фізична особа ОСОБА_3 та ГУ Держземагентства у Харківській області, Валківська РДА, Валківська райрада, ФГ «Агрофортуна», а не ОСОБА_7 як фізична особа і фізичні особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яким частина земельної ділянки ФГ «Шана» передана у власність.
		 
		ОСОБА_3 є головою, керівником ФГ «Шана» і його права та зобов'язання не є тотожними з правами та зобов'язаннями ФГ «Шана».
		 
		Права та обов'язки керівника ФГ «Агрофортуна» ОСОБА_7 також не є тотожними правам та зобов'язанням ФГ «Агрофортуна».
		 
		За таких обставин у даних правовідносинах права ОСОБА_3 як фізичної особи не порушено. Суди неправильно визначилися із суб'єктом, якому належить право користування спірною земельною ділянкою і права якого порушено. Таким суб'єктом є ФГ «Шана», яке до участі у справі не залучалося і позовних вимог не заявляло.
		 
		За змістом частини другої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7454/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7454" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 11 ЦПК України</a> у редакції, чинній на час розгляду справи у суді першої інстанції, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		 
		Отже, визначенням предмета і підстав позову є виключною прерогативою позивача.
		 
		Оскільки позов ОСОБА_3 заявив як фізична особа, разом з тим на час звернення з позовом та розгляду справи права на предмет позову належали не йому, а юридичній особі ФГ «Шана», яке не зверталося до суду з позовом, то суди неправильно застосували як норми <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2003_06_19/pravo1/T200900.html?pravo=1" title="Про селянське (фермерське) господарство; нормативно-правовий акт № 2009-XII від 20.12.1991" target="_blank">Закону № 2009-XII</a>, так і Закону №937-IV та вимоги <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ЦПК України</a>, не врахували зазначених вимог і зробили помилковий висновок про порушення прав саме фізичної особи ОСОБА_3, тоді як у даних правовідносинах лише ФГ «Шана» може ставити вимоги про порушення його прав як постійного землекористувача.
		 
		Крім того, з урахуванням вимог про визнання протиправним та скасування наказу та договору, укладеного ГУ Держземагентства у Харківській області про надання в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства, спір між юридичними особами, підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, оскільки орган місцевого самоврядування вирішив питання про майнові права фермерського господарства, при цьому набувачем права тимчасового користування спірною земельною ділянкою, орендарем є інше ФГ «Агрофортуна», а не фізична особа ОСОБА_7
		 
		Що стосується позовних вимог про визнання протиправними та скасування розпоряджень Валківської РДА про передачу у власність фізичним особам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих на підставі цих розпоряджень, то вказані вимоги, враховуючи положення статей <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7391/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7391" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">3</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7489/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7489" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">15 ЦПК України</a> в редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, стосуються прав та інтересів фізичних осіб, а зокрема права власності ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на нерухоме майно (земельні ділянки). 
		 
		Тобто, щодо земельної ділянки, набутої ФГ «Шана» у частині, яка надана ОСОБА_7 для ведення фермерського господарства, оскільки останнім створено фермерське господарство, спірні правовідносини існують між двома юридичними особами - фермерськими господарствами. Засновники цих фермерських господарств не є самостійними суб'єктами правовідносин зазначених юридичних осіб, а є їх органами управління, представниками.
		 
		Оскільки земельні ділянки надані ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 для ведення особистого селянського господарства, діяльність вказаних господарств урегульована у <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_02_12/pravo1/T030742.html?pravo=1" title="Про особисте селянське господарство; нормативно-правовий акт № 742-IV від 15.05.2003" target="_blank">Законі України «Про особисте селянське господарство» від 15 травня 2003 року № 742-IV</a> (далі - Закон № 742-IV).
		 
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5/ed_2015_02_12/pravo1/T030742.html?pravo=1#5" title="Про особисте селянське господарство; нормативно-правовий акт № 742-IV від 15.05.2003" target="_blank">статті 1 Закону № 742-IV</a> особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
		 
		Діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності. 
		 
		Отже, можна зробити висновок, що у спорі між фізичними особами, яким надано частину спірної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, належною стороною, яка може вважати, що її права порушено, також є ФГ «Шана», а не його голова ОСОБА_12
		 
		Тому і у частині вказаного спору суди не встановили належного суб'єктного складу спору, не застосували норми, які регулюють спірні відносини, і помилково зробили висновок про порушення прав саме фізичної особи - ОСОБА_12, оскільки суб'єктом спірних правовідносин є ФГ «Шана», права якого не співпадають з правами голови ФГ, тому у позові ОСОБА_12 необхідно відмовити. Роз'яснити, що суб'єктом спірних правовідносин є саме юридична особа-фермерське господарство.
		 
		Велика Палата Верховного Суду вважає, що у даному спорі права ОСОБА_12 як фізичної особи не порушено, оскільки ним зареєстровано фермерське господарство, яке як юридична особа набуло право користування земельною ділянкою, наданою ОСОБА_12 для ведення фермерського господарства.
		 
		Частинами першою, другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10322/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10322" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 412 ЦПК України</a> визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
		 
		Таким чином, касаційні скарги підлягають задоволенню, а рішення судів попередніх інстанцій скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в позові ОСОБА_3
		 
		За правилами частини тринадцятої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8349/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8349" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 141 ЦПК України</a>, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		За викладених обставин із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_7 підлягають стягненню понесені ними судові витрати у зв'язку із переглядом справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій по 8 526,00 грн кожному, з яких - по 2 679,60 грн за подачу апеляційної скарги та по 4 872,00 грн + 974,40 грн за подачу касаційної скарги.
		 
		Керуючись статтями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9297/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9297" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">259</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_9402/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#9402" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">268</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10251/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10251" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">402</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10322/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10322" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">412</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10329/ed_2018_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10329" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">414-419 ЦПК України</a>, Велика Палата Верховного Суду 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Касаційні скарги ОСОБА_4, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 задовольнити.
		 
		Рішення Валківського районного суду Харківської області від 28 квітня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2017 року скасувати.
		 
		У позові ОСОБА_3 до Головного управління Держземагентства у Харківській області, Валківської районної державної адміністрації Харківської області, Валківської районної ради Харківської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання незаконними та скасування рішень органу державної влади, органу місцевого самоврядування та договору оренди відмовити.
		 
		Стягнути із ОСОБА_3 (61098, АДРЕСА_1, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_6, виданий 08 лютого 1999 року Ленінським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_3, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2), ОСОБА_7 (АДРЕСА_4, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_3, паспорт серії НОМЕР_7, виданий 24 грудня 1996 року Валківським РВ УМВС України в Харківській області) та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39792822) по 8 526,00 грн (вісім тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 00 копійок) сплаченого судового збору кожному.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач О.М. Ситнік
		Судді:                                    Н. О. Антонюк   Н.П. Лященко
		С. В. Бакуліна О.Б. Прокопенко
		В. В. Британчук Л.І. Рогач
		Д. А. Гудима І.В. Саприкіна
		О. С. Золотніков В.Ю. Уркевич
		В. С. Князєв О.Г. Яновська
		Л.М.Лобойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...