Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 510/606/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 02.04.2019. Зареєстровано: 03.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.04.2019.
Дата набрання законної сили: 29.03.2019
Номер судового провадження: 22-ц/813/561/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/813/561/19 
		Номер справи місцевого суду: 510/606/18
		Головуючий у першій інстанції Сорокін К. В.
		Доповідач Сегеда С. М.
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29.03.2019 року                                                                 м. Одеса
		 
		Одеський апеляційний суд у складі:
		 
		головуючого                                Сегеди С.М.,
		суддів:                                Гірняк Л.А.,
		Цюри Т.В.,
		               за участю:
		секретаря                                Ющак А.Ю.,
		представника всіх 16 позивачів - адвоката Неділько С.М.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Григоренка Юрія Сергійовича, який діє в інтересах іноземної компанії «ВYO LTD»на ухвалу Ренійського районного суду Одеської області від 10 вересня 2018 року у справі за заявою адвоката Григоренка Юрія Сергійовича про скасування арешту судна, накладений з метою забезпечення позову (морської вимоги) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_19 до іноземних компаній «BYO LTD», «ALBUS DENIZCILIK LTD. STI» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати,
		 
		                                встановив:
		 
		02 квітня 2018 року адвокат ОСОБА_12, яка діяла в інтересах позивачів, звернулася до суду з позовом та просила стягнути солідарно з іноземної компанії «BYO LTD», іноземної компанії «ALBUS DENIZCILIK LTD. STI» на користь позивачів заборгованість із заробітної плати.
		23 квітня 2018 року представник позивачів подала до суду заяву про забезпечення морської вимоги та з урахуванням уточнень від 17 травня  2018 року з метою забезпечення даного позову просила накласти арешт на судно т/х «МАМБА Бі» [МАМВА В], ІМО 9189706, прапор - Панама, порт приписки - Панама Сіті (далі - судно), яке перебуває в Ренійському морському торгівельному порту, а також заборонити капітану Ренійського морського порту, начальнику митного посту «Ізмаїльський» Одеської митниці ДФС та начальнику Ізмаїльського прикордонного загону Державної прикордонної служби України оформлювати відхід судна з Ренійського морського торговельного порту.
		В обґрунтування заяви про забезпечення морської вимоги адвокат  ОСОБА_12 зазначала, що судно перебуває в морехідному стані та може вільно залишити акваторію Ренійського морського порту й територію України, що унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
		Ухвалою Ренійського районного суду Одеської області від 18 травня 2018 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Одеської області  від 23 серпня 2018 року, вказану заяву задоволено, накладено арешт на судно, яке перебуває в Ренійському морському порту, та заборонено капітану Ренійського морського торгівельного порту, начальнику митного посту «Ізмаїльський» Одеської митниці ДФС, начальнику Ізмаїльського прикордонного загону Державної прикордонної служби України оформлювати відхід судна. Зобов'язано позивачів в якості виконання зустрічного зобов'язання внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області 151 054,07 грн.
		 
		Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову в даній справі може істотного ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, оскільки відповідачі є іноземними компаніями, які не мають представництв чи філій на території України, а також не мають іншого, окрім судна, рухомого чи нерухомого майна на території України, а тому наявні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення морської вимоги.
		 
		06 вересня 2018 року від представника відповідача адвоката Григоренка Ю.С. до суду надійшло клопотання про скасування арешту судна (т.2, а.с.1-9).
		В якості підстав для скасування арешту судна представник відповідача посилався на те що, морську вимогу заявлено до неналежного відповідача, оскільки компанія «BYO LTD», будучи зареєстрованим власником «МАМБА Бі» [МАМВА В], ІМО номер: 9189706, прапор - Панама, порт приписки - Панама Сіті, в розумінні ст. 42 КТМ, не має відношення до трудових відносин, які виникли між членами екіпажу - позивачами у справі, та компанією «ALBUS DENIZCILIK LTD. STI», яка має право на управління (оперування) судном. Також, представник відповідача у заяві про скасування арешту вказав, що компанія «ALBUS DENIZCILIK LTD. STI» не є фрахтувальником у розумінні Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна.
		Крім того, представник відповідача вважає, що позов до компанії «ALBUS DENIZCILIK LTD. STI» не є підсудним судам України, оскільки заявлення вимог до компанії «DENIZCILIK LTD. STI» відсутня будь - яка з умов ст. 76 ЗУ «Про міжнародне приватне право», яка дозволяє визначити підсудність позову до компанії «ALBUS DENIZCILIK LTD. STI» судам України, що також є підставою для скасування арешту судна.
		У заяві про скасування арешту представник відповідача посилався на те, що в провадженні Ренійського районного суду Одеської області вже перебувала справа за позовами тих самих позивачів до тих самих відповідачів (510/605/17), в ході розгляду якої позивачі звернулись до суду із заявою про відсутність майнових претензій по заробітній платі станом на 01.04.2017 р., оскільки 29.04.2017 р. заробітна плата їм була повністю сплачена, позовна заява була залишена без розгляду. Таким чином, оскільки заборгованість по заробітній платі відсутня, це свідчить про відсутність чинної морської вимоги, що в свою черги унеможливлює накладення арешту на морське судно згідно положень ЦПК та КТМ.
		 
		Ухвалою Ренійського районного суду Одеської області від 10 вересня 2018 рокуу задоволенні клопотання представника відповідача компанії «BYO LTD» адвоката Григоренка Ю.С. про скасування арешту - відмовлено (т.2, а.с.123-124). 
		 
		В апеляційній скарзі адвокат Григоренко Ю.С., який діє в інтересах іноземної компанії «ВYO LTD», ставить питання про скасування ухвали Ренійського районного суду Одеської області від 10 вересня 2018 року, та постановлення нової, про скасувати арешту, накладеного з метою забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що морську вигоду заявлено до неналежного відповідача, оскільки укладаючи контракти із позивачами, «ALBUS DENIZCILIK LTD. STI» діяв від свого імені, як менеджер із широким колом повноважень, що витікає із умов договору від 03.03.2015 року, у зв'язку з чим саме останній є зобов'язаним у даних спірних правовідносинах, тому право вимоги за даним позовом до «BYO LTD» у позивача не виникло. Крім того, компанія «ALBUS DENIZCILIK LTD. STI» не є фрахтувальником у розумінні Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна.
		 
		Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
		 
		Постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у скасуванні забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що арешт було накладено без порушення норм діючого законодавства, та доводи, викладені в заяві про скасування арешту, вже були підставою розгляду в суді апеляційної інстанції.
		 
		З таким висновком суду повністю погоджується колегія суддів, з огляду на наступні обставини.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2018 року адвокат ОСОБА_12, яка діяла в інтересах позивачів, звернулася до суду з указаним позовом про стягнення заборгованості з заробітної плати та просила забезпечити вказаний позов шляхом накладення арешту на судно та заборони вчиняти певні дії.
		Судновласником є іноземна компанія «BYO LTD», судно знаходиться на території України, а саме в акваторії Ренійського морського порту.
		19 грудня 2016 року страховий поліс № 50010653/2016-3 та страховий поліс № 51000742/2016-3 щодо страхування іноземною компанією «BYO LTD» як судновласником відповідальності перед третіми особами анульовано, у зв'язку з порушенням нею умов проведення регістрової інспекції судна.
		Тобто, іноземна компанія «BYO LTD» є нерезидентом, в неї відсутні представництва (філії) на території України, а також відсутнє на території України будь-яке рухоме та/або нерухоме майно, грошові кошти, крім судна.
		 
		Із позовної заяви вбачається, що предметом позову в даній справі є майнова вимога про стягнення заборгованості з заробітної плати капітана, членів командного складу та інших членів екіпажу у зв'язку з виконанням ними своїх службових обов'язків на борту судна.
		Накладаючи арешт на судно, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до ст. 2, ч.2 ст. 8 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна  від 10 травня 1952 року, ратифікованої Законом України  «Про приєднання України до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 07 вересня 2011 року (далі - Конвенція), судно може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав стосовно морської вимоги.
		Відповідно до пункту «m» статті 1 Конвенції морська вимога означає вимогу, що виникає, зокрема, на підставі заробітної плати капітана, офіцерів чи екіпажу судна.
		За змістом ч.1 ст. 3, ст. 4 Конвенції арешт може бути накладений на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога. Арешт на судно може бути накладений з дозволу суду Договірної Держави, в якій здійснено арешт.
		Крім того, відповідно до вимог статей 41, 42 Кодексу торговельного мореплавства (далі - КТМ) України судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту, зокрема, за рішенням суду. Судно може бути арештоване тільки на морські вимоги.
		Таким чином, арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересування, що здійснюється для забезпечення морських вимог, зазначених у статті 42 КТМ України, під час перебування судна в морському порту України.
		 
		Відповідно до положень статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
		З огляду на викладене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову, оскільки у матеріалах справи відсутні правові підстави для задоволення заяви.
		 
		Доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для накладення арешту на судно у зв'язку з тим, що воно належить іноземній компанії «BYO LTD», а іноземна компанія «ALBUS DENIZCILIK LTD. STI», яка має заборгованість зі сплати заробітної плати, лише управляє ним, не заслуговують на увагу, оскільки згідно з ч. 4 ст. 3 Конвенції в разі дії договору оренди судна з передачею володіння фрахтувальнику, саме фрахтувальник, а не зареєстрований власник, несе відповідальність щодо морської вимоги, яка стосується цього судна. Позивач може накласти арешт на таке судно чи на будь-яке інше судно, що належить такому фрахтувальникові, з дотриманням положень цієї Конвенції. Положення цього пункту застосовуються до будь-якого випадку, коли особа, яка не є зареєстрованим власником судна, є відповідальною щодо морської вимоги, яка стосується цього судна.
		 
		Доводи апеляційної скарги про відсутність належних доказів на підтвердження існування морської вимоги - заборгованості із заробітної плати - спростовуються наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості із заробітної плати від 05 травня 2017 року.
		Посилання представника відповідача на те, що спір про стягнення заборгованості з заробітної плати не належить до юрисдикції судів України, не відповідає дійсним обставинам справи, та спростовується положенням п.2 ч.1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», відповідно до якого суди України можуть приймати до свого провадження та розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо на території України відповідач у справі має рухоме майно, на яке можна накласти стягнення. Справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядається судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває судно або до якого прямує, або порту реєстрації судна (ч.5 ст. 30 ЦПК України).
		 
		Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що питання щодо забезпечення позову у вигляді арешту судна було предметом розгляду суду апеляційної інстанції і суду касаційної інстанції, які в свою чергу дійшли висновку про обґрунтованість застосування заходів забезпечення позову і арешту судна на час розгляду цивільної справи по суті позовних вимог.
		Так, постановою апеляційного суду Одеської області від 23.08.2018 року була залишена без змін ухвала Ренійського районного суду Одеської області від 18 травня 2018 року про накладення арешту на вказане морське судно (т.2, а.с.176-182).
		Постановою Верховного Суду від 12 листопада 2018 року вказані судові рішення залишені без змін (т.2, а.с.183-188).
		 
		З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання адвоката Григоренка Ю.С., який діє в інтересах іноземної компанії «ВYO LTD»,про скасування заходів забезпечення позову, у вигляді арешту судна т/х «МАМБА Бі» [МАМВА В], ІМО 9189706, прапор - Панама, порт приписки - Панама Сіті, який знаходиться в Ренійському морському порту Одеської області.
		 
		Доводи заявника апеляційної скарги про те, що відсутня морська вимога, що в свою чергу унеможливлює накладення арешту на морське судно, спростовуються наявними у справі підписаними капітаном судна, в.о.  капітана судна та скріплених судновою печаткою розрахунками заборгованості по заробітній платі, згідно яких заборгованість членам екіпажу по заробітній платі станом на 05.07.2017 р., починаючи з грудня 2016 року, склала 116 133 доларів США. Про зазначені обставини свідчать розрахунки заборгованості від 05.05.2017 р. та від 05.07.2017 р., засвідчені судновою печаткою, підписані капітаном судна та старшим помічником капітана судна. З моменту укладення трудових договорів з членами екіпажу, позивачі отримали заробітну плату лише за квітень 2017 р., що свідчить про грубе порушення відповідачем контрактних зобов'язань щодо виплати заробітної плати всім членам екіпажу (позивачам), тобто про наявність морської вимоги.
		При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який також вказав, що відповідно до ч. 6 ст. 158 ЦПК України, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
		 
		Проте, на даний час таких обставин судом апеляційної інстанції не встановлено.
		 
		Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.
		Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
		За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвалу у справі постановлено у відповідності до вимог процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
		 
		Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу адвоката Григоренка Юрія Сергійовича, який діє в інтересах іноземної компанії «ВYO LTD», залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Ренійського районного суду Одеської області від 10 вересня 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
		 
		Повне судове рішення складено 02.04.2019 року.
		 
		 
		 
		Судді Одеського апеляційного суду:                        С.М. Сегеда        
		 
		 
		 
		 
		       Л.А. Гірняк
		                                                                        
		 
		       Т.В. Цюра

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...