Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1740/2380/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 05.04.2019. Зареєстровано: 08.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2019.
Дата набрання законної сили: 04.04.2019
Номер судового провадження: 857/2587/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/2587/19
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді                                                 Багрія В. М.,  
		суддів                                                                      Рибачука А. І., Старунського Д. М.,
		з участю секретаря судового засідання               Болюк Н. В.,
		представників позивача                                        Прищепи О. С., Климука В. Я.,
		представника відповідача                                     Білик М. В.,
		 
		розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року (рішення ухвалено у м. Рівне судом у складі головуючого судді Зозулі Д. П., повний текст рішення виготовлено 02 січня 2019 року) у справі № 1740/2380/18 за адміністративним позовом Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги,
		В С Т А Н О В И В:
		У вересні 2018 року Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги.
		Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0005501401 від 12.06.2018 про донарахування податку на прибуток підприємств на суму 2070719 грн основного боргу та 517680 грн штрафних санкцій;
		визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0005491401 від 12.06.2018 про донарахування податку на додану вартість на суму 323672 грн та 80918 грн штрафних санкцій;
		визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001481306 від 12.06.2018 про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 95015,50 грн та 12323,84 грн нарахованої пені;
		визнати протиправним та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу № Ю-29 від 12.06.2018 по єдиному внеску на суму 32140,92 грн;
		визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.06.2018 № 0000471306 в розмірі 17777,03 грн.
		Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10.12.2018 позов задоволено частково.
		Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 12.06.2018 № 0005501401 та № 0005491401.
		Відмовлено в задоволенні позову в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0001481306 від 12.06.2018, вимоги про сплату боргу № Ю-29 від 12.06.2018 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000471306 від 12.06.2018.
		Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Рівненській області судові витрати на суму 59146,05 грн. 
		Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.
		В апеляційній скарзі зазначає, що в позивача відсутні первинні документи на отримання гусеничного асфальтоукладчика DYNAPAC марки F150C, однак з липня 2017 року позивач безпідставно нарахував щомісячно амортизаційні відрахування в сумі 35515,87 грн по даному засобу всього за липень - грудень 2017 року в сумі 213095,22 грн.
		Оскільки позивач не вніс зміни до статутного фонду на суму коштів отриманих від Рівненської міської ради в розмірі 9200000 грн, то отримані кошти є безоплатно одержаними оборотними активами та підлягають включенню до складу доходу підприємства та повинні бути оподатковані.
		Апелянт вважає, що задекларована позивачем господарська операція із придбання у ТОВ «Реалбуд - М» ТМЦ не відбулася у дійсності. Рух активу від ТОВ «Реалбуд - М» до Рівненського ШЕУ в дійсності не відбувся. Фактично мала місце реалізація товару, джерело походження якого не встановлено. Наявність факту реалізації ТМЦ є свідченням набуття останнього у власність без наявності будь-яких первинних документів які опосередковують його отримання.
		Апелянт зазначає, що оскільки, перевіркою встановлено відсутність у позивача первинних бухгалтерських документів з належним чином оформленими обов'язковими реквізитами, які опосередковують отримання активів (послуг) від ТОВ «Юніотрансбілдінг» на суму 1601688 грн, то такі кошти безоплатно отримані позивачем та підлягають оподаткуванню.
		Крім того апелянт вказує на те, що позивачем виконано поліпшення ангару для збереження солі по вул. Д. Галицького, 25, м. Рівне шляхом його модифікації / модернізації з метою подовження терміну експлуатації, у тому числі й покращення якості та умов експлуатації. Такі поліпшення повинні бути віднесені платником податків до збільшення первісної вартості об'єкта.
		Оскільки суд першої інстанції, порушивши норми матеріального та процесуального права, на ці обставини   уваги не звернув, апелянт просить скасувати оскаржуване  рішення    в частині   та прийняти   постанову, якою позивачу в позові відмовити.
		На апеляційну скаргу представник позивача подав відзив, в якому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи,    доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
		Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не підтвердив належними й допустимими доказами правомірність податкових повідомлень-рішень № 0005501401 від 12.06.2018 та № 0005491401 від 12.06.2018.  Оскаржені  податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Рівненській області не відповідають критеріям правомірності, встановленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняті необґрунтовано, без урахування фактичних обставин справи, а відтак, порушують права та законні інтереси платника податків.  
		Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним  правовідносинам, враховує таке.
		Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень виданих ГУ ДФС у Рівненській області № 686/17-00-14-01, № 687/17-00-14-01, № 688/17-00-14-01, № 689/17-00-14-01, № 690/17-00-14-01, № 691/17-00-14-01 від 30.03.2018 та плану графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на ІІ квартал 2018 року на підставі наказу ГУ ДФС у Рівненській області від 22.03.2018 № 939 відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку Комунального Рівненського ШЕУ автомобільних доріг за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 за результатами якої складено акт № 1309/17-00-14-01/13974620 від 23.05.2018.
		Документальною перевіркою зроблено висновки про порушення позивачем вимог пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 2070719 грн; підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 розділу ІІ, підпункту 265.7.5 пункту 265.7 статті 265 розділу ХІІ Податкового кодексу України - несвоєчасно подані декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015, 2016, 2017 роки; пункту 198.3, пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 323672 грн; пункту 51.1 статті 51 глави 2, підпункту «Б» пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України, а саме: подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ за 1 - 4 квартали 2015 - 2017 років не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та помилками, що призвели, зокрема, до зміни платника податку; підпункту 14.1.180, підпункту 14.1.156, підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 31.1 статті 31, пункту 54.2 статті 54, абзацу 2 пункту 57.1 статті 57, пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171 та підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, що полягало у несвоєчасному перерахуванні до бюджету узгоджених сум податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб; підпункту 1.4, підпункту 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України в результаті чого несвоєчасно перераховано до бюджету військовий збір; пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 1 частини 1 статті 7, частини 5, частини 13 статті 8, частини 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» що призвело до заниження єдиного внеску.
		На підставі акту перевірки № 1309/17-00-14-01/13974620 від 23.05.2018 Головним управлінням ДФС в Рівненській області було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0005501401 від 12.06.2018 про донарахування податку на прибуток підприємств на суму 2070719 грн основного зобов'язання та 517680 грн штрафних санкцій, № 0005491401 від 12.06.2018 про донарахування податку на додану вартість на суму 323672 грн та 80918 грн штрафних санкцій, № 0001481306 від 12.06.2018 про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 95015,50 грн та 12323,84 грн нарахованої пені, вимогу про сплату боргу № Ю-29 від 12.06.2018 по єдиному внеску на суму 32140,92 грн та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.06.2018 № 0000471306 на суму 17777,03 грн.
		Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.
		Рішенням ДФС України № 24523/6/99-99-11-02-02-25 від 25.07.2018 про результати розгляду скарги, скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржені документи без змін. 
		Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно повинні подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. 
		Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).
		Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. 
		Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
		Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (стаття 16 ПК України). 
		Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід,   доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (стаття 163 ПК України). 
		При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах (пункт 164.3 статті 164 ПК України).
		Контролюючий орган зробив висновок про порушення позивачем вимог ПК України виходячи з наступного.
		В 2016 році позивач виступив замовником тендерних закупівель щодо придбання гусеничного асфальтоукладчика BOMAG марки BF600C, або іншого еквівалентного. Членами комітету конкурсних торгів визнано переможцем торгів TOВ «Світанок Аґро-Захід». 19.09.2016 між Комунальним Рівненським ШЕУ автомобільних доріг (покупець) то ТОВ «Світанок Агро-Захід» (продавець) укладено договір № ПО-622285 про закупівлю товарів за державні кошти, а саме гусеничного асфальтоукладчика DYNAPAC марки SD 135С. Загальна вартість товару становить 3580000 грн, в тому числі ПДВ 596666,67 грн. Строк поставки  вересень-грудень 2016 року.
		Оплата за вищевказаним договором проведена позивачем 20.10.2016 на суму 1074000 грн та 26.12.2016 на суму 2506000 грн.
		Згідно видаткової накладної від 26.12.2016 № РН-000005 та податкових накладних № 5 від 21.10.2016 та № 6 від 27.12.2016, виписаних ТОВ «Світанок Агро-Захід» для позивача, вказано номенклатуру товару - гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки SD 135С 1 штука. Ціна без ПДВ 2983333,33 грн, ПДВ 596666,67 грн.
		Відповідно до даних ІС «Податковий блок» та ІАС «Інспектор 2006», протягом 2016 року ТОВ «Світанок Агро-Захід» ввезено на митну територію України лише гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки F150С згідно ВМД № 22873 від фірми «Trade Exim Group Sp. Zo.o.» через відділ митного оформлення № 2 митного поста «Рівне-центральний».
		У Комунального Рівненського ШЕУ відсутні первинні документи на отримання гусеничного асфальтоукладчика DYNAPAC марки F150С. Проте, по даних бухгалтерського обліку оприбутковано гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки F150С та відображено бухгалтерською проводкою дебет рахунку 152 кредит 631 на суму 2983333,33 грн.
		З липня 2017 року позивач щомісячно нараховує амортизаційні відрахування в сумі 35515,87 грн по гусеничному асфальтоукладчику DYNAPAC марки F150С. Всього нараховано амортизаційних відрахувань за липень-грудень 2017 року в сумі 213095,22 грн.
		На думку контролюючого органу, гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки F150С отримано позивачем безкоштовно, а тому позивачем занижено дохід від безоплатно одержаних активів в сумі нарахованої амортизації - 213095 грн за 2017 рік, чим порушено підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України.
		З такими висновками контролюючого органу погодитися не можна.
		Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
		В справі встановлено, що згідно протоколу № 14 засідання тендерного комітету від 26.12.2016 було виявлено, що поставлений гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки F150С не відповідає марці заявленій у тендерній пропозиції, однак по наявним технічним характеристикам він є новішою модифікацією гусеничного асфальтоукладчика DYNAPAC марки SD 135С. Так, асфальтоукладчик DYNAPAC марки F150С має більшу виробничу потужність, потужніший силовий агрегат, має додаткову функцію розливу в'яжучих матеріалів безпосередньо перед укладкою асфальтобетону, що здешевлює вартість виконаних робіт. Тендерний комітет ухвалив уповноважити ОСОБА_4 підписати видаткову накладну на отримання товару - гусеничного асфальтоукладчика DYNAPAC марки F150С.
		Згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії ЕЕ № 062524 від 15.05.2017 за позивачем було зареєстровано право власності на асфальтоукладчик DYNAPAC марки F150С.
		Відповідач стверджує, що оскільки у позивача відсутня видаткова накладна на отримання гусеничного асфальтоукладчика DYNAPAC марки F150С, а є в наявності первинні документи на отримання гусеничного асфальтоукладчика DYNAPAC марки SD 135С, то позивачем занижено дохід від безоплатно одержаних активів в сумі нарахованої амортизації - 213095 грн за 2017 рік.
		З цього приводу слід зазначити, що у позивача відсутні документи про право власності на гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки SD 135С, проте наявні документи про право власності на гусеничний асфальтоукладчик DYNAPAC марки F150С. Зазначення у видатковій накладні номенклатури товару іншого, ніж позивач придбав за ту ж ціну у реальності не змінює правової природи понесених витрат і не є підставою для виключення витрат понесених на придбання такого асфальтоукладчика зі складу валових витрат підприємства.
		Виходячи з вищенаведеного, висновки відповідача про безоплатне одержання позивачем у власність гусеничного асфальтоукладчика DYNAPAC марки F150С є безпідставними, а збільшення суми доходів в розмірі нарахованої амортизації 213095 грн за 2017 рік протиправним.
		Проведеною перевіркою встановлено, що в грудні 2017 року Комунальному Рівненському ШЕУ автомобільних доріг з місцевого бюджету від Управління житлово-комунального господарства Рівненської міської ради надійшли бюджетні кошти в розмірі 9200000 грн.
		Вказані кошти контролюючий орган класифікує як безоплатно одержані оборотні активи що підлягають включенню до складу доходів підприємства, оскільки станом на 31.12.2017 статутний капітал позивача не збільшено.
		Судом встановлено, що рішенням Рівненської міської ради № 3561 від 02.11.2017 «Про зміну до бюджету міста Рівного на 2017 рік» та рішенням № 3675 від 15.11.2017 (17 сесія, 7 скликання) в зв`язку з перевиконанням дохідної частини загального фонду бюджету міста Рівного за січень-жовтень 2017 року, за погодженням з постійними комісіями міської ради прийнято рішення за рахунок коштів міського бюджету провести фінансування Комунального Рівненського ШЕУ автомобільних доріг з призначенням платежу «Внески до статутного капіталу Комунального Рівненського ШЕУ автомобільних доріг» на придбання техніки, устаткування на загальну суму 9200000 грн.
		Позивач отримав фінансування на загальну суму 9200000 грн згідно наступних платіжних документів: № 320 від 28.11.2017 КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 2488500 грн; № 344 від 11.12.2017 КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 138000 грн; № 350 від 12.12.2017 КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 905000 грн; № 359 від 14.12.2017 КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 40120 грн; № 355 від 13.12.2017 КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 278000 грн; № 363 від 15.12.2017 КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 2650000 грн; № 367 від 18.12.2017 КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 2490000 грн; № 375 від 20.12.2017 КВК 40 К З47490 КПК 401.7470 КВКЕ 32.10 в сумі 210380 грн.
		В бухгалтерському обліку позивача операція з отримання коштів відображена проводками: Дт 313 «Інші рахунки в національній валюті», Кт 46 «Неоплачений капітал» в сумі 9200000 грн.
		За отримані з бюджету міста Рівного кошти в сумі 9200000 грн позивачем закуплено наступні агрегати: машину МДКЗ-12-00 згідно накладної № 163369 від 27.11.2017 року в сумі 2488500 грн; причіп 2ПТС-4 «Субно» згідно накладної № 42 від 06.12.2017 в сумі 138000 грн; трактор «Бєларусь 82» згідно накладної № 3-31 від 08.12.2017 в сумі 905000 грн; установку для алмазного сверління згідно накладної № КП-0001627 від 12.12.2017 в сумі 40120 грн; шассі згідно накладної № 41 від 11.12.2017 в сумі 98000 грн; компресорну станцію згідно накладної № 90 від 11.12.2017 в сумі 180000 грн; автогрейдер згідно накладної № 1065 від 14.12.2017 в сумі 2650000 грн; машину дорожньої розмітки згідно накладної № 1787 від 15.12.2017 в сумі 2490000 грн; садовий пиловсмоктувач згідно накладної № 70 від 18.12.2017 в сумі 210380 грн.
		Відповідно до пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, доходом визнається збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. 
		Частиною 2 статті 66 Господарського кодексу України встановлено, що джерелами формування майна підприємства є, зокрема, грошові та матеріальні внески засновників.
		Відповідно до частини 4 статті 78 Господарського кодексу України, статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою.
		Як правильно встановлено судом першої інстанції, наказом № 27/01 від 24.01.2018 Управлінням житлово-комунального господарства було затверджено нову редакцію статуту позивача, згідно якої статутний капітал підприємства становить 32606226 грн з урахуванням збільшень в сумі 2500000 грн та 6700000 грн.
		26.01.2018 позивачем було проведено реєстрацію збільшення статутного капіталу підприємства. 
		Згідно статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
		Позивачем було проведено збільшення статутного капіталу 26.01.2018, що підтверджується заявою про проведення державної реєстрації та описом, що надається державному реєстратору.
		Отже, кошти отримані Комунальним Рівненським шляхово-експлуатаційним управлінням автомобільних доріг від Рівненської міської ради в сумі 9200000 грн за своєю правовою природою є  внеском учасника підприємства та не включаються до складу доходу згідно пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку.
		Контролюючий орган, описуючи правопорушення, змінив правову природу отриманих коштів, в результаті чого кваліфікував останні як безоплатно одержані оборотні активи.   Таке твердження є безпідставним,  та спростовується наведеними вище документами та нормами права.
		Проведення змін щодо збільшення статутного капіталу пізніше, тобто 24.01.2018 не змінює правової природи отриманих позивачем коштів як внеску до статутного капіталу. Не проведення реєстрації змін до статутного фонду станом на 31.12.2017 не свідчить про те, що такі кошти слід відносити до безоплатно одержаних активів.
		Далі, як видно з матеріалів справи, в ході проведення перевірки відповідачем встановлено взаєморозрахунки позивача з ТОВ «Реалбуд-М» за період  липень-серпень 2016 року на загальну суму 42218,15 грн, в тому числі ПДВ 7036,36 грн.
		Контролюючий орган вважає, що оскільки у Рівненського ШЕУ відсутні первинні бухгалтерські документи з належним чином оформленими обов`язковими реквізитами, що опосередковують отримання активів безпосередньо від ТОВ «Реалбуд-М», то проведена Рівненським ШЕУ оплата на користь ТОВ «Реалбуд-М» в загальній сумі 42218,15 грн є дебіторською заборгованістю. В бухгалтерському обліку перерахування коштів ТОВ «Реалбуд-М» підлягало відображенню наступною кореспонденцією рахунків: Дт рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» - Кт рахунку 31 «Рахунки в банках» на суму 42218,15 грн. Отже, перерахування коштів ТОВ «Реалбуд-М» в загальній сумі 42218,15 грн не відноситься до складу витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування, оскільки не змінюється склад активів Рівненського ШЕУ, а виникає дебіторська заборгованість за перерахованими коштами, яка є активом.
		З матеріалів справи видно, що позивачем на підставі укладеного договору поставки № 24/06-1 від 24.06.2016, згідно видаткових накладних № 169 від 29.06.2018, № 180 від 01.07.2016 та № 385 від 15.08.2016, було отримано від ТОВ «Реалбуд-М» мінеральний порошок на загальну суму 42218,15 грн.
		Умовами договору поставки передбачено, що поставка товару здійснюється автотранспортом Продавця та за його рахунок.
		Видаткові та товарно-транспортні накладні містять всі наявні реквізити, підписи уповноважених осіб та печатки юридичних осіб. Із даних первинних документів можливо встановити обсяг та зміст господарської операції. Оплата за придбаний мінеральний порошок проведена в повному обсязі, що підтверджується актом перевірки та копіями банківських виписок.
		Згідно довідок визначення вартості 1 т асфальтобетонної суміші, виготовленої у липні, серпні та жовтні 2016 року придбаний позивачем мінеральний порошок у ТОВ «Реалбуд-М» був використаний у господарській діяльності позивача під час виготовлення асфальтобетонних сумішей. 
		Приходячи до  висновку про безтоварність господарських операцій з придбання мінерального порошку у ТОВ «Реалбуд-М» контролюючий орган стверджує, що позивачем була надана лише одна товарно-транспортна накладна, де перевізником зазначено ТОВ «Реалбуд-М», проте за вказаним контрагентом відсутні зареєстровані транспортні засоби. Тому, враховуючи вищевикладене, податковий орган вважає, що господарська операція із придбання у ТОВ «Реалбуд-М» мінерального порошку не відбулася у дійсності.
		Суд першої інстанції обгрунтовано не погодився  з такими висновками контролюючого органу.
		Відповідно до пункту 11 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» № 363 від 14.10.1997, товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
		Товарно-транспортна накладна є транспортною документацією, яка підтверджує операції саме з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, не встановлюють правил податкового обліку платника податків, яким у даному випадку є позивач. Документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
		Враховуючи, що згідно умов договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Реалбуд-М» право власності на товар переходить у момент підписання накладних, то обставини придбання ТМЦ позивачем у ТОВ «Реалбуд-М» підтверджені належними та допустимими доказами.
		Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
		Ступінь деталізації змісту і обсягу господарської операції вищевказаним Законом не встановлено, тому її можуть визначати особи, які відповідають за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. При цьому така деталізація має забезпечити розкриття змісту господарської операції та ідентифікацію активів, зобов'язань, доходів або витрат, з нею пов'язаних.
		Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. 
		Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
		Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
		Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). 
		Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
		Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. 
		Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. 
		Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
		У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
		У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
		Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
		Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
		Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: 1) ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод; 2) ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
		При цьому слід зазначити, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат та податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.
		Статтею 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
		Апеляційний суд вважає, що посадові особи податкового органу під час проведення перевірки були зобов'язані врахувати надані Комунальним Рівненським ШЕУ автомобільних доріг первинні документи в силу приписів статей 44 та 83 Податкового кодексу України. У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій.
		Проте, висновки акта перевірки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому суд першої інстанції правомірно вважав, що  висновки податкового органу про заниження доходів на загальну суму 42218 грн за 2016 рік є безпідставними.
		Крім того, в ході перевірки позивача встановлено, що за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 він мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Юніонтрансбілдінг». У 2017 році позивачем укладались договори з поточного ремонту вулиць міста Рівного із даним контрагентом на замовлення Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради на суму 1922026,04 грн, у тому числі ПДВ 320337,67 грн.
		Згідно пункту 3.2 даних договорів з поточного ремонту за 2017 рік договірна ціна є динамічною і підлягає уточненню при зміні кошторисної вартості відповідно до представлених актів виконаних робіт форми КБ-2в та КБ-3. Субпідрядник має право залучати інші субпідрядні організації (пункт 5.3 Договорів). Розмір витрат з надання послуг Генпідрядником субпідрядній організації становить 2% вартості субпідрядних робіт.
		В матеріалах справи наявні копії зазначених договорів за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2017 року та акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), а саме: від 30.06.2017 по поточному ремонту вул. Гагаріна в м. Рівне за червень 2017 року на суму 35926,91 грн з ПДВ; від 26.06.2017 по поточному ремонту вул. Павлюченка в м. Рівне за червень 2017 року на суму 70901,27 грн з ПДВ; від 30.06.2017 по поточному ремонту вул. Генерала Безручка в м. Рівне за червень 2017 року на суму 43099,79 грн з ПДВ; від 30.06.2017 по поточному ремонту пр. Миру в м. Рівне за червень 2017 року на суму 37828,16 грн з ПДВ; від 30.06.2017 по поточному ремонту вул. Богоявленська в м. Рівне за червень 2017 року на суму 85846,01 грн з ПДВ; від 05.07.2017 по поточному ремонту вул. Боярка в м. Рівне за червень 2017 року на суму 45940,08 грн. з ПДВ; від 25.07.2017 по поточному ремонту вул. М. Хвильового в м. Рівне за липень 2017 року на суму 36600,60 грн з ПДВ; від 25.07.2017 по поточному ремонту вул. М. Хвильового в м. Рівне за червень 2017 року на суму 88861,79 грн з ПДВ; від 25.07.2017 по поточному ремонту вул. Костромська в м. Рівне за червень 2017 року на суму 25992,42 грн з ПДВ; від 25.07.2017 по поточному ремонту вул. Будівельників в м. Рівне за липень 2017 року на суму 48925,16 грн з ПДВ; від 25.07.2017 по поточному ремонту вул. Червоногірська в м. Рівне за липень 2017 року на суму 43823,14 грн з ПДВ; від 25.07.2017 по поточному ремонту вул. Біла  в м. Рівне за липень 2017 року на суму 21920,26 грн з ПДВ; від 25.07.2017 по поточному ремонту вул. Макарова в м. Рівне за червень 2017 року на суму 35931,88 грн з ПДВ; від 25.07.2017 по поточному ремонту вул. Студентська в м. Рівне за червень 2017 року на суму 48089,40 грн з ПДВ; від 25.07.2017 по поточному ремонту вул. Київська в м. Рівне за липень 2017 року на суму 30520,81 грн з ПДВ; від 25.07.2017 по поточному ремонту вул. Старицького в м. Рівне за червень 2017 року на суму 77186,63 грн з ПДВ; від 22.08.2017 по поточному ремонту вул. Січових Стрільців в м. Рівне за червень 2017 року на суму 39052,81 грн з ПДВ; від 22.08.2017 по поточному ремонту вул. Я. Гашека в м. Рівне за червень 2017 року на суму 42434,89 грн з ПДВ; від 28.08.2017 по поточному ремонту вул. Льонокомбінатівська в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 30296,96 грн з ПДВ; від 28.08.2017 по поточному ремонту вул. Грушевського в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 106137,70 грн з ПДВ; від 28.08.2017 по поточному ремонту вул. Мазепи в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 48292,58 грн з ПДВ; від 28.08.2017 по поточному ремонту вул. Драгоманова в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 47997,64 грн з ПДВ; від 28.08.2017 по поточному ремонту вул. Грунтова в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 49300 грн з ПДВ; від 28.08.2017 по поточному ремонту вул. Коцюбинського в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 95994 грн з ПДВ; від 28.08.2017 по поточному ремонту вул. Шевченка в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 45199,64 грн з ПДВ; від 28.08.2017 по поточному ремонту вул. Тувинських добровольців в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 58998,35 грн з ПДВ; від 28.08.2017 по поточному ремонту вул. Г. Сковороли в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 19996,38 грн з ПДВ; від 30.08.2017 по поточному ремонту вул. Гагаріна в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 35926,81 грн з ПДВ; від 28.08.2017 по поточному ремонту вул. Дачна в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 106991,11 грн з ПДВ; від 28.08.2017 по поточному ремонту вул. Новодвірська в м. Рівне за серпень 2017 року на суму 35984,90 грн з ПДВ; від 28.09.2017 по поточному ремонту вул. І. Сірка в м. Рівне за вересень 2017 року на суму 48830,69 грн з ПДВ; від 26.09.2017 по поточному ремонту вул. Дорошенка в м. Рівне за вересень 2017 року на суму 65415,61 грн з ПДВ; від 26.09.2017 по поточному ремонту вул. Міцкевича в м. Рівне за вересень 2017 року на суму 118497,60 грн з ПДВ; від 26.09.2017 по поточному ремонту вул. С. Петлюри в м. Рівне за вересень 2017 року на суму 35999,62 грн з ПДВ; від 26.09.2017 по поточному ремонту вул. С. Бандери в м. Рівне за вересень 2017 року на суму 21971,95 грн з ПДВ; від 26.09.2017 по поточному ремонту вул. С. Бандери в м. Рівне за вересень 2017 року на суму 19342,13 грн з ПДВ; від 31.10.2017 по поточному ремонту вул. Гайдамацька в м. Рівне за жовтень 2017 року на суму 36004,32 грн з ПДВ; від 08.11.2017 по поточному ремонту вул. Вінницька в м. Рівне за жовтень 2017 року на суму 35966,01 грн. з ПДВ.
		Оплата за виконані роботи проведена в повному обсязі на суму 1922026,01 грн, що підтверджується копіями банківських виписок по рахунку. Сальдо розрахунків станом на 31.12.2017 відсутнє.
		Для виконання робіт з поточного ремонту вулиць міста Рівного ТОВ «Юніонтрансбілдінг» залучались наступні субпідрядні організації: ТОВ «Інжиніринг-груп», ТОВ «Комфорт-2000». Проте, враховуючи недостатність основних засобів, відсутність достатньої кількості працівників, конторолюючий орган робить висновок, що ТОВ «Інжиніринг-груп», ТОВ «Комфорт-2000» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності та специфіки роботи, тому позивачем проводились фінансові потоки по ланцюгу постачання послуг «транзитних» СГД при виконанні робіт за бюджетні кошти. Тому, на думку контролюючого органу, не можливо підтвердити факт виконання ТОВ «Юніонтрансбілдінг» робіт (послуг) з поточного ремонту вулиць міста Рівного у 2017 році на загальну суму 1922026,04 грн, у тому числі ПДВ 320337,67 грн.
		Апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції про безпідставність таких висновків відповідача.
		Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
		Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її закінчення.
		Згідно абзацу 2 пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. 
		Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.
		Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділів ІІІ, V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), якими встановлено порядок формування платниками податків валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на додану вартість.
		При дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат та податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.
		Платник податків не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б свідчила про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
		Єдиним передбаченим законом (частина 1 статті 551 ГК України) наслідком фіктивності суб'єкта господарювання є припинення юридичної особи та визнання недійсними її установчих документів. Питання про недійсність інших юридичних дій, учинених таким суб'єктом господарювання, в законі не ставиться. Так само законом не передбачено, що діяльність суб'єкта господарювання з ознаками фіктивності, не породжує будь-яких наслідків його діяльності, а всі вчинені від імені суб'єкта юридичні дії є нікчемними.
		Отже, допущені постачальником порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) ПДВ та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику ПДВ.
		Також безпідставними є посилання контролюючого органу на відсутність реального настання правових наслідків, обумовлених договорами, з підстав відсутності необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб'єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами, як не має такого значення і наявність чи відсутність суб'єктів за юридичною адресою. 
		З врахуванням наведеного, висновки податкового органу про заниження позивачем доходів на загальну суму 1601688 грн за 2017 рік є безпідставними та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.
		Далі, як встановлено в ході перевірки, ТОВ «Промжитлобуд-2» надавало позивачу послуги по поточному ремонту ангару для збереження солі по вул. Д. Галицького, 25 в м. Рівне.
		Згідно договору підряду № ПО-000015 від 01.03.2010, Підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт на об'єктах Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти результати виконаних робіт та оплатити їх на умовах, визначених цим Договором. Загальна вартість виконаних робіт становить 20000000 грн.
		При проведенні перевірки позивачем, в підтвердження виконаних робіт, надано акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень 2017 року на загальну суму 536386,80 грн.
		Згідно пункту 14 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 за № 92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509, первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.   
		Відповідач наголошує, що Комунальне Рівненське ШЕУ автомобільних доріг здійснило суттєве поліпшення основних засобів - ангару для збереження солі по вул. Д. Галицького, 25 в м. Рівне, що призвело до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, проте не збільшило первісну вартість основних засобів, як передбачено пунктом 31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну № 561 від 30.09.2003, чим було занижено значення рахунку 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) за 2017 рік на суму 446989 грн».
		В справі  встановлено, що роботи, виконані ТОВ «Промжитлобуд-2» щодо ремонту ангару для збереження солі по вул. Д. Галицького 25, в м. Рівне реально були здійснені для підтримання об'єкта нерухомості в робочому стані, що не призводить до його поліпшення (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо).
		Відповідно до пункту 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказ Міністерства фінансів України від 27.04.2000 за № 92, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509, витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.
		Як правильно встановлено судом першої інстанції, роботи виконані ТОВ «Промжитлобуд-2» щодо ремонту ангару для збереження солі по вул. Д. Галицького 25, в м. Рівне не можна віднести до капітального ремонту, оскільки позивачем не здійснювалась модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція, а виключно проводились роботи (грунтування, фарбування стін, ремонт покрівлі та залізобетонних поверхонь, підлоги), що не можна  віднести до капітального ремонту, а слід віднести  до поточного ремонту, який здійснювався для підтримання об'єкта в робочому стані.
		Отже, Комунальним Рівненським ШЕУ автомобільних доріг правомірно віднесено вартість поточного ремонту до складу витрат підприємства. Доводи  податкового органу щодо поліпшення об'єкта, що призвело до збільшення майбутніх вигод, є безпідставними.
		Рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові ніким з учасників справи не оскаржене.  
		Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування чи зміни відсутні.
		Наведені вище доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
		Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,      
		П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення.
		Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі № 1740/2380/18 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		Головуючий суддя В. М. Багрій судді А. І. Рибачук   Д. М. Старунський  Повний текст постанови виготовлений 05.04.2019.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...