Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/239/2018 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2019.
Дата набрання законної сили: 28.03.2019
Номер судового провадження: 61-49071ав18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                               
		Іменем України
		 
		28 березня 2019 року 
		м. Київ
		 
		справа № 824/239/2018
		провадження № 61-49071ав18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого судді - Ступак О. В.,
		суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О., 
		за участю секретаря судового засідання: Попандопало Ю. О., 
		                                   
		учасники справи: 
		заявник - International Transit S.A.L. (Offshore)
		боржники - Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат», Корпорація «Індустріальна спілка Донбасу»,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу International Transit S.A.L. (Offshore) на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2018 року у складі судді Іванової І. В. про відмову у задоволенні заяви International Transit S.A.L. (Offshore) про забезпечення позову у справі за заявою International Transit S.A.L. (Offshore) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма від 19 вересня 2018 року у справі № V 2017/176 за позовом International Transit S.A.L. (Offshore) до Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат», Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» про стягнення коштів,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст вимог заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу
		У листопаді 2018 року International Transit S.A.L. (Offshore) звернулося до суду із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма від 19 вересня 2018 року у справі № V 2017/176 за позовом International Transit S.A.L. (Offshore) до Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» (далі - ПАТ «ДМК»), Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» про стягнення коштів.
		 
		Свої вимоги заявник обґрунтовувало тим, що 19 вересня 2018 року Міжнародним комерційним арбітражем Торгової палати Стокгольма винесено остаточне рішення у справі за позовом International TransitS.A.L. (Offshore) до ПАТ «ДМК», Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» про стягнення коштів у зв'язку із невиконанням договору поставки та договору поруки від 17 вересня 2014 року.
		 
		Вказаним рішенням визнано ПАТ «ДМК» та Корпорацію «Індустріальна спілка Донбасу» солідарними боржниками та стягнуто з них на користь InternationalTransit S.A.L. (Offshore)суму в розмірі 43 644 115,09 дол. США; стягнуто з Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь InternationalTransit S.A.L. (Offshore)відсотки на суму 43 644 115,09 дол. США в розмірі 3 відсотки річних за період, починаючи із 01 вересня 2017 року до дати фактичної оплати, 3 025 792,69 дол. США; стягнуто з ПАТ «ДМК» суму в розмірі 96 000,00 дол. США (плюс відсотки за ставкою на 8 відсоткових пунктів вищою, ніж офіційна облікова ставка Банку Швеції, в порядку відшкодування арбітражних витрат останнього у зв'язку з цією справою за період із 19 вересня 2018 року до дати фактичної оплати; стягнуто з Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь InternationalTransit S.A.L. (Offshore)суму в розмірі 64 000,00 дол. США плюс відсотки за ставкою на 8 відсоткових пунктів вищою, ніж офіційна облікова ставка Банку Швеції, в порядку відшкодування арбітражних витрат останнього у зв'язку з цією справою за період із 19 вересня 2018 року до дати фактичної оплати.
		 
		Рішення суду набрало законної сили, є остаточним та підлягає негайному виконанню.
		 
		Посилаючись на викладене, InternationalTransit S.A.L. (Offshore), з урахуванням уточнених вимог, просило визнати та надати дозвіл на виконання рішення Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма від 19 вересня 2018 року у справі № V 2017/176 (із урахуванням рішення Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма від 08 листопада 2018 року у справі № V 2017/176 про виправлення помилок) та видати виконавчі листи.
		 
		Щодо заяви International Transit S.A.L. (Offshore) про забезпечення позову
		20 листопада 2018 року International TransitS.A.L. (Offshore) звернулося до суду із заявою про забезпечення позову.
		 
		Свої вимоги обґрунтовувало тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення. Внаслідок вчинення кількох правочинів щодо відступлення прав вимоги «ТОВ «Метінвест Холдинг» до   ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» на користь ПАТ «ДМК» на суму рівнозначну сумі боргу ПАТ «Алчевський металургійний комбінат, у ПАТ «ДМК» виникла кредиторська заборгованість у безпрецедентно великому розмірі. Таким чином, ПАТ «ДМК» створені передумови для накладення арешту на все його майно (в тому числі, грошові кошти) з метою недопущення стягнення заборгованості іншими кредиторами, зокрема на підставі арбітражного рішення. ПАТ «ДМК» та                    ПрАТ «Донецьккокс» ініціювали судову справу № 905/2247/17 про визнання недійсним договору поставки, у якому міститься арбітражне застереження з метою уникнути відповідальності за невиконання умов договору. 
		 
		Посилаючись на викладене, InternationalTransit S.A.L. (Offshore) просило вжити заходи забезпечення позову щодо заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення у справі № V 2017/176 про стягнення коштів (із урахуванням рішення Інституту Торгової палати Стокгольма від 08 листопада 2018 року у справі     № V 2017/176 про виправлення помилок), поданої International Transit S.A.L. (Offshore), шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно та грошові кошти ПАТ «ДМК» та Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу», в межах сум, що підлягають стягненню відповідно до рішення Арбітражного Інституту Торгової палати Стокгольма від 19 вересня 2018 року у справі № V 2017/176 та шляхом накладення арешту на прості іменні акції ПАТ «ДМК», що належать Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу».
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2018 року у задоволенні заяви International Transit S.A.L. (Offshore) відмовлено. 
		 
		Відмовляючи у задоволені заяви, суд виходив із того, що подаючи заяву про забезпечення позову, заявник просив накласти арешт на усе рухоме та нерухоме майно та грошові кошти, які обліковуються на рахунках боржників, не зазначивши при цьому, на яке конкретне майно, необхідно накласти арешт, надавши лише інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, на яких розрахункових рахунках та в якій фінансовій (банківській) установі перебувають грошові кошти. Відсутність відомостей щодо вартості майна позбавляє можливості з'ясувати питання співмірності забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, а також виключити можливість порушення прав та інтересів інших осіб. Подана заява не містить обґрунтованих посилань та відомостей щодо майна відповідача, на яке необхідно накласти арешт.
		 
		Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників справи
		 
		12 грудня 2018 року International Transit S.A.L. (Offshore) подало апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2018 року, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову про задоволення заяви, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права. Вказує на те, що суд, всупереч положенням статті 151 ЦПК України, встановив для стягувача не передбачені процесуальним законодавством формальні вимоги до змісту заяви про забезпечення позову, вказавши на необхідність зазначення у такій заяві конкретного майна, його вартості, переліку банківських рахунків та банківських установ, де містяться грошові кошти боржників, на які стягувач просить накласти арешт. Інформація стосовно банківських рахунків боржників становить банківську таємницю, яка може бути розкрита лише у визначених законодавством випадках. Суд першої інстанції помилково дійшов висновку про необґрунтованість вжиття заходів забезпечення заяви про визнання арбітражного рішення та про те, що стягувач нібито не довів, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити та унеможливити виконання арбітражного рішення. Стягувач не володіє інформацією щодо вартості рухомого та нерухомого майна боржників та така інформація відсутня в публічно доступних джерелах, зокрема в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. ПАТ «ДМК» вчиняє всі можливі дії, щоб уникнути відповідальності за рішенням Арбітражного Інституту Торгової палати Стокгольма від 19 вересня 2018 року.
		 
		21 лютого 2019 року від ПАТ «ДМК» надійшов відзив на апеляційну скаргу International Transit S.A.L. (Offshore) на ухвалу Київського апеляційного суду від            23 листопада 2018 року, згідно з яким саме на International Transit S.A.L. (Offshore) покладений обов'язок доводити обґрунтованість вжиття заходів забезпечення позову. Накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно та грошові кошти - фактично паралізує роботу підприємства ПАТ «ДМК», що не сприятиме виконанню рішення суду, а навпаки, створить передумови для неможливості його виконання. Заявник маніпулює правовими висновками Верховного Суду України, ігноруючи дослідження конкретних обставин справи, що унеможливлює застосування таких висновків у справі з іншими за змістом правовідносинами. Відповідно до загальновідомої інформації ПАТ «ДМК» є одним з найбільших підприємств України повного металургійного циклу. Завдяки праці металургів комбінат неодноразово відроджувався з руїн і, долаючи труднощі, наполегливо рухався вперед. 
		 
		28 лютого 2019 року представником International Transit S.A.L. (Offshore) адвокатом Бідним Є. М. подані додаткові письмові пояснення, згідно з якими ПАТ «ДМК» у період із жовтня по грудень 2018 року підписало ряд невигідних угод та ініціювало судові процеси, що у своєму підсумку має наслідком утруднення виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу. 
		 
		Цього ж дня представником International Transit S.A.L. (Offshore) адвокатом         Бідним Є. М. подані пояснення щодо відзиву ПАТ «ДМК», згідно з якими у заяві про забезпечення позову стягувач обґрунтував необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову, надавши відповідні докази, а тому суд першої інстанції не був позбавлений можливості оцінити співмірність заходів забезпечення позову, які просить застосувати стягувач, вимогам, які містяться у заяві про визнання арбітражного рішення, проаналізувавши відповідні обставини справи та оцінивши надані стягувачем докази. 
		 
		20 березня 2019 року на адресу суду від Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» надійшов відзив на апеляційну скаргу International Transit S.A.L. (Offshore), згідно з яким у разі вжиття заходів відповідно до заяви про забезпечення позову корпорація буде позбавлена можливості здійснювати нормальну фінансово-господарську діяльність. Арешт рухомого та нерухомого майна, грошових коштів буде об'єктивною перешкодою для здійснення господарської діяльності. Вжиття заходів забезпечення позову негативним чином вплине на спроможність виконання платіжних зобов'язань перед іншими кредиторами. 
		 
		28 березня 2019 року від представника International Transit S.A.L. (Offshore) адвоката Бідного Є. М. надійшли пояснення щодо відзиву Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу», згідно з якими при поданні заяви про забезпечення позову заявник самостійно обирає захід забезпечення позову, а також форму та зміст обґрунтування необхідності його вжиття, з урахуванням конкретних обставин справи, наявних у заявника відомостей, а також можливості або неможливості отримати певні докази, відповідно до чинного законодавства. Чинним законодавством не визначено конкретний перелік відомостей, які зобов'язаний включити у заяву про забезпечення позову заявник для обґрунтування необхідності вжиття того чи іншого заходу забезпечення позову.
		 
		У судовому засіданні представник International Transit S.A.L. (Offshore) адвокат    Бідний Є. М. підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі. Крім того, суду пояснив, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе нерухоме, рухоме майно та грошові кошти боржника в межах суми стягнення відповідає принципу співмірності. 
		 
		Представник ПАТ «ДМК» КомановВ. В. у судовому засіданні підтримав доводи відзиву на апеляційну скаргу та просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги International Transit S.A.L. (Offshore).
		 
		Представник Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу» усудове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а тому суд, порадившись на місці, ухвалив проводити розгляд справи за відсутності представника Корпорації «Індустріальна Спілка Донбасу».
		 
		Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції щодо законності ухвали про відмову у задоволенні заяви International Transit S.A.L. (Offshore) про забезпечення позову 
		 
		Частиною другою статті 24 ЦПК Українипередбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
		 
		Зазначене кореспондується із положенням частини другої статті 351 ЦПК України, якою врегульовано перелік судів апеляційної інстанції.
		 
		Частиною першою статті 367 ЦПК Українивизначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які з'явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		 
		Судом встановлено, що рішенням Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма від 19 вересня 2018 року у справі № V 2017/176 визнано ПАТ «ДМК» та Корпорацію «Індустріальна спілка Донбасу»солідарними боржниками та стягнуто з них на користь InternationalTransit S.A.L. (Offshore)суму в розмірі 43 644 115,09 дол. США; стягнуто з Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» на користь InternationalTransit S.A.L. (Offshore)відсотки на суму 43 644 115,09 дол. США в розмірі 3 відсотки річних за період починаючи із 01 вересня 2017 року до дати фактичної оплати,               3 025 792,69 дол. США; стягнуто з ПАТ «ДМК» суму в розмірі 96 000,00 дол. США (плюс відсотки за ставкою на 8 відсоткових пунктів вищою, ніж офіційна облікова ставка Банку Швеції, в порядку відшкодування арбітражних витрат останнього у зв'язку з цією справою за період із 19 вересня 2018 року до дати фактичної оплати; стягнуто з Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу»на користь International TransitS.A.L. (Offshore)суму в розмірі 64 000,00 дол. США плюс відсотки за ставкою на                        8 відсоткових пунктів вищою, ніж офіційна облікова ставка Банку Швеції, в порядку відшкодування арбітражних витрат останнього у зв'язку з цією справою за період із 19 вересня 2018 року до дати фактичної оплати.
		 
		Нормативно-правове обґрунтування
		 
		У Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй, яка прийнята резолюцією 2625 (XXV) Генеральної Асамблеї ООН від 24 жовтня       1970 року, зазначено принцип суверенної рівності держав, відповідно до якого всі держави користуються суверенною рівністю. Вони мають однакові права і обов'язки і є рівноправними членами міжнародного співтовариства, незалежно від відмінностей економічного, соціального, політичного або іншого характеру. Зокрема, поняття «суверенна рівність» включає наступні елементи: держави юридично рівні; кожна держава користується правами, властивими повному суверенітету; кожна держава зобов'язана поважати правосуб'єктність інших держав; територіальна цілісність і політична незалежність держави недоторканні; кожна держава має право вільно вибирати і розвивати свої політичні, соціальні, економічні та культурні системи; кожна держава зобов'язана виконувати цілком і сумлінно свої міжнародні зобов'язання і жити у світі з іншими державами.
		 
		Відповідно до статті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		 
		Можливість вжиття державним судом забезпечувальних заходів при вирішенні питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного арбітражу передбачена нормами міжнародних правових актів, які є частиною національного законодавства України в силу положень частини першої статті 9 Конституції України(частина четверта статті 6 Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 року, стаття 6 Нью-Йоркської конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року), а також нормами національного законодавства України (частина третя статті 477 ЦПК України, стаття 9 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»).
		 
		Виходячи з аналізу вказаних норм права, забезпечувальні заходи у міжнародному комерційному арбітражі - це передбачені законом заходи, які можуть застосовуватися як уповноваженим арбітражним складом, так і державним судом з метою збереження статус-кво між сторонами та(або) забезпечення виконання арбітражного рішення у справі.
		 
		Положення частини третьої статті 477 ЦПК Українипоширюються на випадки застосування заходів забезпечення позову у разі подання до державного суду заяви про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
		 
		Як зазначено у цій нормі, передумовою застосування таких заходів є те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу у разі надання дозволу на його виконання. Отже, ціль цих забезпечувальних заходів полягає у забезпеченні виконання арбітражного рішення шляхом гарантування збереження активів, за рахунок яких арбітражне рішення може бути виконано.
		 
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосовувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності необхідно враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
		 
		Одним із принципів вжиття забезпечувальних заходів у разі подання заяви про визнання і надання дозволу на виконання арбітражного рішення є принцип пропорційності (співмірності, справедливості), який означає відповідність застосованого забезпечувального заходу потенційним збиткам позивача, включає в себе грунтовність підстав вимоги заявника, відповідні публічні інтереси, якщо такі є, терміновість потреби для вжиття попередніх заходів.
		 
		Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		 
		Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
		 
		Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.
		 
		Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
		 
		Установивши, що InternationalTransit S.A.L. (Offshore), звертаючись до суду із вимогою накласти арешт на грошові кошти, все рухоме та нерухоме майно ПАТ «ДМК», Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу», на прості іменні акції ПАТ «ДМК», що належать Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу», не надало жодного належного та допустимого доказу щодо вартості цього майна, суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви, оскільки відсутність даних щодо майна боржників та його вартості позбавляє суд можливості з'ясувати питання співмірності забезпечення позову із заявленими вимогами, а також виключити можливість порушення прав та інтересів інших осіб.
		 
		Європейський Суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
		 
		Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками вжиття заходів забезпечення.
		 
		InternationalTransit S.A.L. (Offshore), подаючи заяву про забезпечення позову надало лише інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ПАТ «ДМК» та Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу», проте у справі відсутні відомості про те, що сумарно всі активи боржників, що вказані у цьому реєстрі, становлять суму боргу, що стягнута за рішенням Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма             від 19 вересня 2018 року у справі № V 2017/176.
		 
		Відсутність відомостей щодо вартості майнових активів ПАТ «ДМК» та Корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» позбавляє суд можливості визначитися із таким критерієм застосування заходів забезпечення позову як співмірність, що у свою чергу є підставою для відмови у задоволенні вимог про накладення арешту на все майно боржника.
		 
		Доводи сторони заявника про те, що стягувач позбавлений можливості провести оцінку майна божника, не звільняють останнього процесуального обов'язку доводити обґрунтованість своїх заяв.  
		 
		При цьому Верховним Судом враховано, що судове рішення, як найвищий акт  правосуддя, повинно бути виконуваним, оскільки виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 
		 
		Верховний Суд вважає, що застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на все майно боржників у межах суми вимог International Transit S.A.L. (Offshore), задоволених рішенням Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма, при відсутності відомостей про вартість такого майна - є невиконуваним.
		 
		Крім того, заявником не надано належних та допустимих доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу. Посилання сторони заявника на укладення боржником ряду угод, які, на думку стягувача, є економічно невигідними, а також ініціювання процесів у судах, не свідчать про існування обставин, які утруднять чи унеможливлять виконання запитуваного рішення міжнародного арбітражу, оскільки ґрунтуються на припущеннях.
		 
		Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для її задоволення. 
		 
		Керуючись частиною другою статті 351, статтею 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу International Transit S.A.L. (Offshore) залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                   О. В. Ступак
		 
		Судді:                                                                                              А. С. Олійник 
		 
		                                                                                                         С. О. Погрібний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...