Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/543/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з публічної служби (крім звільнених з військової служби).
Надіслано судом: 10.04.2019. Зареєстровано: 11.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2019.

Номер судового провадження: П/500/642/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 500/543/19
		08 квітня 2019 рокум.Тернопіль
		          Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
		головуючої судді Подлісної І.М.   розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області   про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач), в якому просить суд:
		визнати протиправними дії Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, про відмову в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді; 
		зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати до стажу роботи, що дає судді право на відставку: половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, календарний період проходження строкової військової служби, роботу на прокурорських посадах та слідчого в органах прокуратури Тернопільської області;
		зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити судді у відставці ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 04 грудня 2018 року в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, із суддівської винагороди, яка складає 46516,80 грн., без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, із урахуванням раніше виплачених сум, а з 01 січня 2019 року в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, із суддівської винагороди, яка складає 50715,20 грн., без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, із урахуванням раніше виплачених сум.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з травня 1987 року по травень 1989 року ОСОБА_1 проходив строкову військову службу. З вересня 1989 року по червень 1994 року навчався на денній формі навчання юридичного факультету Львівського державного університету ім. Івана Франка. Після закінчення університету, з серпня 1994 року по січень 1998 року працював стажистом на посаді старшого помічника прокурора, помічником та старшим помічником прокурора Тернопільського району, слідчим прокуратури Тернопільського району. 29 січня 1998 року ОСОБА_1 призначений на посаду судді Тернопільського районного суду Тернопільської області. 29 липня 2002 року призначено на посаду судді Апеляційного суду Тернопільської області. Рішенням Вищої ради юстиції від 26 грудня 2016 року № 3453/0/15-16 позивача звільнено з посади судді Апеляційного суду Тернопільської області у відставку. На виконання рішення Вищої ради правосуддя України 26.12.2016, наказом голови Апеляційного суду Тернопільської області №1-к від 03.01.2017 звільнений із займаної посади, у зв'язку з поданням відповідної заяви та отримує довічне грошове утримання у розмірі 80% заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, призначене відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
		Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.04.2017 у справі №607/3650/17, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017, зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати позивачу до стажу роботи судді, що дає право на відставку, половину строку навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, календарний період проходження строкової військової служби та період роботи на слідчих та прокурорських посадах в органах прокуратури Тернопільської областей. Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 04.01.2017 в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді з суми 28160 грн. без обмежень граничного розміру, із врахуванням раніше виплачених сум.
		На виконання зазначеної постанови суду Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області позивачу було проведено перерахунок та здійснювалась виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з часу звільнення в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
		Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.01.2019, у справі №500/2300/18 зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 в розмірі 90% грошового утримання судді, зарахувавши до стажу роботи, що дає судді право на відставку: половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, календарний період проходження строкової військової служби, роботу на прокурорських посадах та слідчого в органах прокуратури Тернопільської області, з суми 31011 (тридцять одна тисяча одинадцять) гривень 20 коп. без обмеження граничного розміру, із урахуванням раніше виплачених сум.
		20.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до об'єднаного управління із заявою про проведення з 04.12.2018 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, надавши довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №1625/18 вх. від 20.12.2018, виданої Тернопільським апеляційним судом.
		22.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до об'єднаного управління із заявою про проведення з 01.01.2019 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, надавши довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №441/19 вх. від 22.01.2019, виданої Тернопільським апеляційним судом.
		Листом за №41/М-11 від 12.02.2019 Тернопільським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України Тернопільської області ОСОБА_1 повідомлено про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2019 та з 01.02.2019 у розмірі 80 відсотків грошового утримання діючого судді.
		Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, що і зумовило звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		25.03.2019 представник відповідача подав до суду відзив, в якому вказав, що 20.12.2018 року позивач звернувся із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. До заяви було додано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 №1625/18 вх. видану Тернопільським апеляційним судом. Згідно вказаної довідки суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 46516,80 грн.
		22.01.2019 року позивач звернувся із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, судді у відставці. До заяви було додано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 №441/19 видану Тернопільським апеляційним судом. Згідно вказаної довідки суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 50715,20 грн.
		Листом від 12.02.2019 позивача повідомлено про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2019 року в розмірі 80 відсотків, а саме: суддівської винагороди в сумі 37213,44 грн. (46516,80*80%) та з 01.02.2019 року в розмірі 80 відсотків: суддівської винагороди в сумі 40572,16 грн. (50715,20*80%).
		Також, у відзиві зазначено, що Верховним Судом відкрито провадження від 21.02.2019 року у зразковій справі № 200/865/19-а (провадження №Пз/9901/2/19) у аналогічній категорії справ.
		Виходячи з викладеного, Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області просило суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
		Ухвалою суду від 26.03.2019 постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 08.04.2019.
		Позивач в судове засідання не прибув, подав до суду заяву про розгляд даної справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити з мотивів наведених у позовній заяві.
		Представник відповідача в судове засідання також не прибув, подав до суду заяву в якій просить розглянути дану справу без його участі в письмовому провадженні. Проти позовних вимог заперечує в повному обсязі.
		Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст.229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних міркувань.
		Як слідує з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, що позивачу з 04.01.2017 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. 
		Водночас, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.04.2017 у справі №607/3650/17, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017, зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати позивачу до стажу роботи судді, що дає право на відставку, половину строку навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, календарний період проходження строкової військової служби та період роботи на слідчих та прокурорських посадах в органах прокуратури Тернопільської областей. Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 04.01.2017 в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді з суми 28160 грн. без обмежень граничного розміру, із врахуванням раніше виплачених сум.
		На виконання зазначеної постанови суду Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області позивачу було проведено перерахунок та здійснювалась виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з часу звільнення в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
		15.08.2018 позивач звернувся із відповідною заявою до відповідача щодо перерахунку і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% з 01.01.2018. До заяви позивач додав довідку Тернопільського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 14.08.2018 №5054/18.
		Однак, листом від 19.09.2018 №14482/04 відповідач відмовив позивачу в перерахунку і виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% з 01.01.2018.
		Зазначена відмова була предметом судового розгляду в адміністративній справі №500/2300/18.
		Так, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.01.2019, у справі №500/2300/18 зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 в розмірі 90% грошового утримання судді, зарахувавши до стажу роботи, що дає судді право на відставку: половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, календарний період проходження строкової військової служби, роботу на прокурорських посадах та слідчого в органах прокуратури Тернопільської області, з суми 31011 (тридцять одна тисяча одинадцять) гривень 20 коп. без обмеження граничного розміру, із урахуванням раніше виплачених сум.
		04 грудня 2018 року Конституційним судом України ухвалено рішення у справі № 1-7/2018 (4062/15) від 04.12.2018 року № 11-р/2018 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини третьої, десятої статті 133 Закону України від 07 липня 2010 року № 245З-IV "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд".
		Відповідно до пункту 1 вказаного рішення Конституційного Суду України положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI, у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII підлягає застосуванню в його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".
		Враховуючи рішення Конституційного суду України у справі №1-7/2018 (4062/15) від 04.12.2018 року №11-р/2018, 20 грудня 2018 року Тернопільський апеляційний суд, видав позивачу, довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №1625/18 вх., згідно якої станом на 04.12.2018 суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 46516,80 грн., у тому числі посадовий оклад - 29073,00 грн., доплата за вислугу років - 14536,50 грн., доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 2907,30 грн. 
		У зв'язку із зміною розміру суддівської винагороди суддів позивач звернувся до Тернопільського об'єднаного управління ПФУ Тернопільської області із заявою про проведення перерахунку його довічного грошового утримання з 04 грудня 2018 року.
		Також, оскільки з 01 січня 2019 року збільшилися складові суддівської винагороди працюючих суддів, у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму з 1762 грн. до 1921 грн., 22 січня 2019 року Тернопільський апеляційний суд видав позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №441/19, відповідно до якої станом на 01.01.2019 суддівська винагорода, яка враховується для проведення перерахунку його довічного грошового утримання як судді у відставці становить 50715,20 грн., у тому числі посадовий оклад - 31697,00 грн., доплата за вислугу років - 15848,50 грн., доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 3169,70 грн.
		У зв'язку із зміною розміру суддівської винагороди суддів позивач звернувся до Тернопільського об'єднаного управління ПФ України Тернопільської області із заявою про проведення перерахунку його довічного грошового утримання з 01 січня 2019 року.
		Листом за №41/М-11 від 12.02.2019 Тернопільським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України Тернопільської області ОСОБА_1 повідомлено про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2019 та з 01.02.2019 у розмірі 80 відсотків грошового утримання діючого судді.
		Не погодившись із таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
		Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до   статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені   Конституцією   та законами України.
		Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді саме з 04.12.2018 та з 01.01.2019, суд зазначає наступне.
		Пунктом 25   Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VІІІ від 02.06.2016 встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень   Закону України "Про судоустрій і статус суддів"   (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного   Закону.
		Згідно з приписами      статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VІ від 07.07.2010      в редакції      Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VІІІ      та      Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016 у справі № 4-рп/2016, у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
		Аналогічні приписи встановлені в   статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VІІІ від 02.06.2016, який набрав чинності 30.09.2016 та діє по теперішній час.
		Отже, за приписами наведених норм правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
		Абзацом другим пункту 3   розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ   установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
		Рішенням Конституційного Суду України № 11-р/2018 від 04.12.2018   визнано таким, що не відповідає   Конституції України   (є неконституційним), положення частини третьої   статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI   у редакції   Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 № 192-VIII. Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року -12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".
		Відповідно до п.3 Резолютивної частини Рішення Конституційного суду №11-р від 04.12.2018 Конституційний суд вирішив: Положення частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VІ у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VІII, які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
		Відповідно до   Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік"   прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762 гривні.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що саме з 04.12.2018 втратили чинність положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VІ  у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VІII  та відновили свою дію положення цієї статті в його первинній редакції, а саме "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом.", а отже саме з цієї дати настає необхідність у проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
		Відповідно до   Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік"   прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921 гривня, що також є підставою для проведення раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме з 01.01.2019.
		При цьому, суд вважає помилковим трактування відповідачем пункту 4 Розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого   Постановою Пенсійного Фонду України від 25.01.2008 № 3-1, та, як наслідок, визначення періоду, за який підлягає перерахунку раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання.
		Відповідно до цього пункту передбачено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
		Тобто, положення вказаного нормативного акту визначають період, в якому має бути здійснено відповідний перерахунок, що помилково ототожнюється відповідачем з періодом, за який може бути здійснений такий перерахунок. Слід наголосити, що дата, з якої у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача в даному випадку, не є тотожним поняттям з датою, з якої позивач набув право на такий перерахунок.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем протиправно проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Тернопільського апеляційного суду від 20.12.2018 №1625/18 вх. з 01.01.2019 а не з 04.12.2018, та на підставі довідки Тернопільського апеляційного суду від 22.01.2019 №441/19 з 01.02.2019 а не з 01.01.2019.
		Щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків із суддівської винагороди, суд зазначає таке.
		Абзацом другим пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII визначено, що в інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41 - 45, ст. 529; 2015 р., №№ 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. 
		Відповідно до абзацу четвертого пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
		Згідно з частиною четвертою статті 43 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 № 2453-VI, який діяв на час призначення позивача на посаду судді, до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи, зокрема на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
		Відповідно до пункту 3.1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", який діяв на час призначення позивача на посаду судді, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
		Як слідує з матеріалів справи, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.04.2017 у справі № 607/3650/17, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017, зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати позивачу до стажу роботи судді, що дає право на відставку, половину строку навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, календарний період проходження строкової військової служби та період роботи на слідчих та прокурорських посадах в органах прокуратури Тернопільської областей.  Дана постанова суду набрала законної сили.
		Предметом адміністративного спору у справі №607/3650/17 було саме правомірність не зарахування органами Пенсійного фонду України половини строку навчання за денною формою навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, календарного періоду проходження строкової військової служби та періоду роботи на слідчих та прокурорських посадах в органах прокуратури Тернопільської областей до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає право на відставку та отримання довічного грошового утримання судді.
		Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
		Крім того, частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Таким чином, як слідує з матеріалів справи, та підтверджено судовим рішенням у справі №607/3650/17, яке набрало законної сили, стаж роботи позивача, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання складає 26 років 10 місяців 20 днів, а тому при проведенні перерахунок та виплаті щомісячного довічного грошового утримання позивача ПФУ повинно виходити з розрахунку 90% грошового утримання судді, зарахувавши до стажу роботи, що дає судді право на відставку: половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі, календарний період проходження строкової військової служби, роботу на прокурорських посадах та слідчого в органах прокуратури Тернопільської області.
		Додатково суд зазначає, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.06.2016 №4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці) зазначив, що виключення положення щодо можливості перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі збільшенням грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, також знижує гарантії незалежності суддів, а тому у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (пункт 2 мотивувальної частини).
		Таку ж правову позицію Конституційний Суд України висловив і у рішенні від 03.06.2013 №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного грошового утримання суддів у відставці) зазначивши, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України (абзац 2 пункту 3 мотивувальної частини).
		Таким чином, Конституційний Суд України наголошує, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя.
		Відповідно до пункту 6.4 Європейської хартії про закон "Про статус суддів" (Лісабон, 8-10 квітня 1999 року) судді, які досягли встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади і виконували суддівські обов'язки протягом певного терміну, повинні отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути якомога ближче до рівня їхньої останньої заробітної плати в якості судді.
		Щодо посилання представника відповідача про те, що Верховним Судом відкрито провадження від 21.02.2019 року у зразковій справі № 200/865/19-а (провадження №Пз/9901/2/19) у аналогічній категорії справ суд зазначає, що ухвалою від 18.03.2019 у справі №200/865/19-а (провадження №Пз/9901/2/19) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду закрив провадження у даній зразковій справі.
		Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		При цьому в силу положень частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають до задоволення.
		Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Руська, 17, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ: 40377598) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
		Визнати протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 90% грошового утримання судді.
		Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області провести судді у відставці ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, а саме:
		з 04 грудня 2018 року в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, із суддівської винагороди, яка складає 46516,80 грн., згідно довідки Тернопільського апеляційного суду №1625/18 вх. від 20 грудня 2018 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум; 
		з 01 січня 2019 року в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, із суддівської винагороди, яка складає 50715,20 грн., згідно довідки Тернопільського апеляційного суду №441/19 від 22 січня 2019 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн. 
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне судове рішення складено 09 квітня 2019 року.
		 
		Головуючий суддя                                                                      Подлісна І.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...