Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 491/1528/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.04.2019.
Дата набрання законної сили: 27.03.2019
Номер судового провадження: 61-23620ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		27 березня 2019 року
		місто Київ
		 
		справа № 491/1528/15-ц
		провадження № 61-23620св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Стрільчука В. А.,
		суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), СтупакО.В., 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_2,
		відповідач - Коханівська сільська рада Ананьївського району Одеської області,
		треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 та касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 06 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Таварткіладзе О. М., Сєвєрової Є. С.,
		ВСТАНОВИВ:
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Стислий виклад позиції позивача
		У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до суду, у якому просив визнати нікчемним заповіт, складений 01 серпня 2011 року ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 та посвідчений секретарем Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області ОСОБА_6; також просив суд визнати за ним право власності на 1/3 частину земельної ділянки, площею 3, 7190 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом.
		Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що заповіт посвідчений секретарем Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області ОСОБА_6 за відсутності повноважень на посвідчення заповітів. Посилався на те, що він у встановлений законом строк звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте йому відмовлено, оскільки його матір не зареєструвала у встановленому порядку за час свого життя свідоцтво про право на спадщину за законом.
		Третя особа, ОСОБА_3, звернувся до суду із позовом про визнання права власності на 1/3 частину земельної ділянки, площею 3, 7190 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом.
		В обґрунтування позову посилався на те, що нікчемний заповіт тягне за собою зміну порядку спадкування між спадкоємцями за законом. Виходячи з того, що спадкоємцями першої черги є троє дітей, то кожен має право на 1/3 частини спадкового майна.
		Стислий виклад заперечень відповідача
		Відповідач відзиву на позовні заяви не надав.
		Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Заочним рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 14 березня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визнано заповіт ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 від 01 серпня 2011 року нікчемним. Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину земельної ділянки, площею 3, 7190 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_1. Позовні вимоги третьої особи, ОСОБА_3, задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину земельної ділянки, площею 3, 7190 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області кадастровий номер НОМЕР_1.
		Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що Коханівська сільрада Ананьївського району Одеської області не надала суду рішення виконавчого комітету сільської ради про визначення посадових осіб, на яких покладено обов'язок з вчинення нотаріальних дій. Визнаючи за позивачами право власності по 1/3 частині спірної земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
		Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 06 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Заочне рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 28 липня 2016 року скасовано. Позовну заяву ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину земельної ділянки, у задоволенні інших позовних вимог відмовлено. У позові третьої особи відмовлено.
		Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, зазначив, що Коханівська сільська рада Ананьївського району Одеської області на Шостій сесії шостого скликання прийняла рішення, згідно із яким обрано секретарем Коханівської сільради депутата Коханівської сільської ради ОСОБА_6 Розпорядженням сільського голови від 25 травня 2011 року № 37 її призначено на посаду секретаря Коханівської сільської ради. Відповідно до посадової інструкції до повноважень та функціональних обов'язків секретаря сільради відноситься вчинення нотаріальних дій. Виходячи з того, що заповіт складений ОСОБА_5, волевиявлення якої було вільним і відповідало її волі, та посвідчений секретарем сільради ОСОБА_6, до функціональних обов'язків якої відносилось вчинення нотаріальних дій, висновок суду першої інстанції про нікчемність заповіту є помилковим, а тому в цій частині рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що рішенням Апеляційного суду Одеської області від 05 листопада 2015 року у іншій справі 
		№ 491/1502/14-ц позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 5/6 частин земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за заповітом на 5/6 частин земельної ділянки, площею 3,7190 га, що розташована на території Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_1. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним відмовлено. З урахуванням наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість часткового задоволення позову ОСОБА_3
		ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Короткий зміст вимог касаційних скарг 
		У касаційних скаргах, поданих у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили скасувати рішення суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити в силі. 
		Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
		В обґрунтування касаційних скарг посилались на те, що суд апеляційної інстанції на підставі неправильно оцінених доказів дійшов необґрунтованого висновку про те, що спірний заповіт посвідчений у законний спосіб, зокрема, розпорядження сільського голови про призначення секретаря від 25 березня 2011 року не може вважатись доказом наявності повноважень у секретаря. Також зазначили про те, що є безпідставним посилання суду апеляційної інстанції на інше рішення у справі № 491/1502/14-ц, оскільки предметом розгляду у зазначеній справі була недійсність заповіту, а не його нікчемність.
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		У відзиві на касаційні скарги ОСОБА_4 просила відмовити у їхньому задоволенні з підстав необґрунтованості. Зазначила, що її право власності на спірне майно підтверджено іншим рішенням, під час розгляду іншої справи суд не встановив нікчемності заповіту.
		ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
		Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня 2017 року та від 19 червня 2017 червня відкрито касаційне провадження у справі, ухвалою від 08 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають до застосування правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
		Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01 серпня 2011 року ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 складено заповіт, який посвідчений секретарем Коханівської сільської ради ОСОБА_6, за № 161.
		Коханівська сільська рада Ананьївського району Одеської області на Шостій сесії шостого скликання прийняла рішення відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», протоколу від 24 березня 2011 року № 2 лічильної комісії, обрати секретарем Коханівської сільради депутата Коханівської сільської ради ОСОБА_6
		Розпорядженням сільського голови від 25 травня 2011 року № 37 ОСОБА_6 призначено на посаду секретаря Коханівської сільради з 25 березня 2011 року.
		Відповідно до посадової інструкції, з якою ОСОБА_6 ознайомлена, до повноважень та функціональних обов'язків секретаря сільради відноситься вчинення нотаріальних дій.
		Судами встановлено, що 04 листопада 2014 року ОСОБА_3 звертався до Ананьївської районної державної нотаріальної контори для оформлення свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року, проте отримав відмову, що підтверджується листом Ананьївської районної державної нотаріальної контори № 2133/01-16 від 04 листопада 2014 року. 
		Судом апеляційної інстанції також встановлено, що рішенням Апеляційного суду Одеської області від 05 листопада 2015 року у справі № 491/1502/14-ц позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3, Каханівська сільська рада Ананьївського району Одеської області, про визнання права власності на 5/6 частин земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за заповітом на 5/6 частин земельної ділянки, площею 3, 7190 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована території Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, кадастровий номер НОМЕР_1.
		У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, Коханівська сільська рада Ананьївського району Одеської області, Ананьївська районна державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним відмовлено. Зазначене рішення набрало законної сили.
		Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
		За правилами статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		Згідно з частиною першою статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
		Відповідно до статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
		Відповідно до статей 1233, 1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
		Загальні вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені статтями 1247, 1248 ЦК України, відповідно до яких заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.
		Частина перша статті 1257 ЦК України встановлює, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
		Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України.
		Статтею 203 ЦК України визначено такі вимоги: зміст правочину не може суперечити цьому ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Заповіт, як односторонній правочин, має відповідати загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів.
		Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником тощо).
		Крім того, стаття 1251 ЦК України передбачає, що якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
		Права, обов'язки та повноваження секретаря сільської ради, який є посадовою особою органу місцевого самоврядування, визначені статтею 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідно до пункту 1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року N 22/5, та положень частини першої статті 37 Закону України «Про нотаріат» у сільських населених пунктах на уповноважених на це посадових осіб органу місцевого самоврядування покладено повноваження вчинення такої нотаріальної дії, як посвідчення заповітів (крім секретних).
		Як встановлено судом апеляційної інстанції, заповіт, складений ОСОБА_5, волевиявлення якої було вільним і відповідало її волі, був посвідчений секретарем сільради ОСОБА_6, до функціональних обов'язків якої відносилось вчинення нотаріальних дій.
		Виходячи з наведеного, доводи касаційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо нікчемності заповіту у зв'язку з тим, що заповіт був посвідчений особою, яка не мала на це права, є необґрунтованими, оскільки, суд встановивши, що ОСОБА_6 посвідчувала заповіт, маючи належні повноваження на вчинення нотаріальних дій на території Коханівської сільської ради, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
		Доводи касаційної скарги щодо безпідставного посилання судом апеляційної інстанції на рішення у справі № 491/1502/14-ц Верховний Суд визнає необґрунтованими, оскільки підставою для відмови у позові було встановлення факту наявності у ОСОБА_6 повноважень з посвідчення заповіту, а не преюдиціальність наведеного рішення.
		Таким чином, Верховний Суд дійшов переконання, що суд апеляційної інстанції розглянув спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Керуючись статтями 389, 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 та касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		Рішення Апеляційного суду Одеської області від 06 квітня 2017 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		Головуючий                                                                                               В. А. Стрільчук
		 
		 
		Судді                                                                                                            В. О. Кузнєцов
		 
		 
		                                                                                                                      А.С.Олійник
		 
		 
		С.О.Погрібний
		 
		 
		                                                                                                                      О.В.Ступак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...