Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 510/1624/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано судом: 15.04.2019. Зареєстровано: 16.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.04.2019.
Дата набрання законної сили: 13.05.2019
Номер судового провадження: 2/510/432/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     
		Справа № 510/1624/18
		               
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		 
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		  
		 
		10.04.19 року                                              Ренійський районний суд Одеської області
		 
		у складі:   -     головуючого судді Дудник В.І.;
		- за участю секретаря Тєрєщенко С.М.,
		 
		розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про визнання права власності на спадкове майно, -  
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.
		Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3.  на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.
		Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення  у справі можливо  постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
		В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копії свідоцтв про народження сторін у справі; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 - померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія плану присадибної ділянки по АДРЕСА_1 ; копія технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1 ; копія акту прийняття до експлуатації закінченого будівництвом житлового будинку та господарських споруд від 30.03.1994р. із зазначенням забудовника - ОСОБА_4 ; копія домової книги; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку від 19.07.2018р.; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.08.2018 р.
		Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що сторони у справі  є синами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
		За життя батькові позивачів - ОСОБА_4 на підставі договору забудови від 02.04.1956р. належав житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .
		На випадок смерті ОСОБА_4 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_1 . - помер. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. Спадщину прийняла його дружина, оскільки вона понесла всі витрати на поховання чоловіка, виконала необхідні поминальні обряди, прийняла в розпорядження домоволодіння, продовжила мешкати в будинку, від спадщини не відмовилася.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_5 померла. За життя вона не розпорядилася належним їй майном, заповіту не залишила. 
		 
		У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини   сини померлої - позивач та відповідач (спадкоємці першої черги за законом) із заявами до нотаріальної контори не звернулися, проте позивач на час смерті матері разом мешкав із нею, доглядав за матір`ю, як син, після її смерті виконав поминальні обряди, продовжує мешкати у спадковому будинку батьків по теперішній час. Таким чином, позивач прийняв спадщину на житловий будинок в порядку ст. 549 ЦК УРСР 1963р. (який діяв на той час), оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, поніс витрати на поховання, виконав поминальні обряди. Відповідач, хоча і є зареєстрований за спірною адресою, на час смерті матері у будинку не мешкав, спадщину не прийняв, на неї не претендує.
		При зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючого документу на вищевказаний житловий будинок, про що 10.08.2018р. нотаріусом було  винесено відповідну постанову. Необхідні нотаріусу документи позивач надати не може у зв`язку із тим, що на час смерті його батька вимоги діючого законодавства не передбачали обов`язкової державної реєстрації нерухомості у реєстрі прав власності на нерухоме майно, а після смерті батька, матері отримати свідоцтво про право власності на належний йому будинок неможливо.
		З вищенаведеного виходить, що після смерті батька, матері позивача вирішити  питання про отримання необхідного правовстановлюючого документу у позасудовому порядку неможливо,  за визнанням права власності на будинок, як на об`єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець в судовому порядку.
		Таким чином,  позивач після смерті своєї матері прийняв спадщину за законом  в порядку ст. 549 ЦК України 1963р. і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою  не визнана, відповідач її не прийняв та на неї не претендує.
		Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.  
		Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків. 
		Відповідно до ч. 1 п.4 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України 2003р. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Оскільки спадкодавець помер у 2003р., спадкові відносини виникли у той час, то підлягають застосуванню положення ЦК УРСР 1963р.
		Згідно із вимогами ст. 548 ЦК УРСР 1963р. для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.  Ст. 549 ЦК УРСР передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
		Після смерті ОСОБА_4 , а потім і після смерті ОСОБА_5 за прийняттям спадщини в установлений законом строк ніхто не звертався, однак,  позивач, як спадкоємець першої черги за законом, після смерті матері  прийняв її фактично, в порядку ст. 549 ЦК УРСР 1963р. 
		       Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом . Спадкоємство за законом має місце, коли і  оскільки  воно  не змінено заповітом. За ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої  черги  є,  в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина  і  батьки (усиновителі)  померлого.  До  числа  спадкоємців 
		 
		першої    черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
		       Як передбачено ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не  допускається  прийняття  спадщини    під    умовою    або    з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з  моменту 
		відкриття спадщини. 
		       За ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він  фактично  вступив  в  управління  або  володіння спадковим майном ; 2) якщо він подав державній нотаріальній  конторі  за  місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті  дії  повинні  бути  вчинені  протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
		У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач  не звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою для прийняття спадщини. Свого часу і його матір не оформила юридично своє спадкове право після смерті свого чоловіка.
		Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, оскільки його воля, як спадкоємця першої черги, була виражена у його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання технічних документів на нерухомість, мешкання у спадковому будинку, догляд за його збереженням, проведення ремонту та ін.).
		Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР.
		Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. 
		Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. 
		Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на нерухомість з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч. 1 ст.549 ЦК України.
		З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.
		 
		Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355  ЦПК України, ст.ст.  524, 529, 548, 549 ЦК УРСР 1963р.,  ст. ст. 15, 328  ЦК України, -
		 
		                                                          В И Р І Ш И В :
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
		 
		Визнати за ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 04.03.2005р. Ренійським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом право власності  на житловий будинок із надвірними будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 (який в цілому складається з: житлового будинку літ. А загальною площею 34,80 кв.м., житловою площею 20,10 кв.м. , підсобною площею 14,70 кв.м.; літньої кухні літ.Б; сараю літ. В; вбиральні літ. Г; огорожі літ. 1-4),
		 
		що належав ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 року (рахується оформленим за ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 року).
		                  
		 
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.   
		                                                                                                                                                                  
		 
		                       Суддя                                        В.І. Дудник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...