Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/16995/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 16.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.04.2019.
Дата набрання законної сили: 20.03.2019
Номер судового провадження: 11-1404апп18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		20 березня 2019 року
		м. Київ
		 
		Справа № 569/16995/17
		Провадження № 11-1404апп18
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідачаЗолотніковаО.С., 
		суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
		 
		розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 08 листопада 2017 року (суддя Кучина Н. Г.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року (судді Охрімчук І. Г., Капустинський М. М., Моніч Б. С.) у справі № 569/16995/17 за позовом ОСОБА_3 до Рівненської міської ради (далі - Міськрада) про визнання протиправним і скасування рішення та
		ВСТАНОВИЛА:
		У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міськради, в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення відповідача від 10 серпня 2017 року № 3141 в частині відмови в передачі в оренду земельної ділянки.
		Рівненський міський суд Рівненської області ухвалою від 08 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року, відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме у зв'язку з тим, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. 
		Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що в цій справі між позивачем та органом місцевого самоврядування склалися публічно-правові відносини щодо дотримання суб'єктом владних повноважень встановлених законом процедур і правил при вирішенні поданої ним заяви, а тому цей спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. У зв'язку з викладеним ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26 жовтня 2018 року відкрив касаційне провадження в цій справі, а ухвалою від 30 листопада 2018 року передав її на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України, оскільки учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
		Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 17 грудня 2018 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 КАС України.
		Відповідач відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не надіслав.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
		З матеріалів справи вбачається, що згідно з договором купівлі-продажу від 24 листопада 2016 року, укладеного ОСОБА_3 з ОСОБА_4, позивач набув право власності на нежитлову будівлю (кіоск), розташований на АДРЕСА_1. 
		Відповідно до землевпорядної документації для обслуговування цього кіоску в оренді ОСОБА_4 перебувала земельна ділянка площею 10 кв. м з кадастровим номером НОМЕР_1, розташована на АДРЕСА_1.
		У січні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Рівненського регіонального центру надання адміністративних послуг із заявою про передачу йому в оренду вказаної вище земельної ділянки.
		Рішенням п'ятнадцятої сесії VII скликання Міськради від 10 серпня 2017 року № 3141 на підставі пунктів «а» та «е» статті 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) припинено право оренди земельної ділянки площею 10 кв. м з кадастровим номером НОМЕР_1, розташованої на перехресті АДРЕСА_1 за ОСОБА_4, розірвано додатковий договір про поновлення договору оренди землі від 14 грудня 2011 року, укладений між ОСОБА_4 і Міськрадою, та відмовлено в передачі ОСОБА_3 вказаної земельної ділянки в оренду на десять років для обслуговування кіоску з ремонту годинників та виготовлення ключів з правом дострокового вилучення цієї ділянки для потреб міста.
		Вважаючи рішення Міськради таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до суду з цим позовом. 
		Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, керувався тим, що вимога про визнання протиправним та скасування рішення Міськради має розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки в цьому випадку спір стосується права користування земельною ділянкою, тобто цивільного права.
		Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими ці висновки судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Згідно із частиною другою статті 2 КАС України(тут і далі - у редакції, чинній на час звернення до суду) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС Українисуб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Відповідно до частини другої статті 4 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС Українивизначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
		Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Згідно зі статтею 5 ЗК України одним із принципів земельного законодавства є забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.
		Пунктами «а», «в» частини першої статті 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу. 
		За нормами частини першої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. 
		Це положення узгоджується з вимогами частини другої статті 16 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі», згідно з якою укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому ЗК України, або за результатами аукціону. 
		З матеріалів справи вбачається, що спірним рішенням Міськради розірвано додатковий договір про поновлення договору оренди землі між ОСОБА_4 і Міськрадою та відмовлено в передачі в оренду ОСОБА_3 земельної ділянки.
		Тобто позивач звернувся до суду за захистом порушеного, на його думку, права користування земельною ділянкою, на якій розташований належний йому на праві власності об'єкт нерухомого майна.
		За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час звернення до суду; далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
		Оскільки спірні правовідносини пов'язані із захистом порушеного, на думку позивача, права користування земельною ділянкою, що випливає із земельних відносин, ВеликаПалата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.
		При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
		За нормами частини третьої статті 3 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Оскільки оскаржуване судове рішення прийнято з додержанням норм процесуального права, а правових висновків суду апеляційної інстанції скаржник не спростував, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 08 листопада 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач О.С. Золотніков 
		 
		Судді:                            Н. О. Антонюк  О.Б. Прокопенко
		 
		                                      С. В. Бакуліна  Л.І. Рогач
		 
		                                      В. В. Британчук І.В. Саприкіна
		 
		                                      Д. А. Гудима  О.М. Ситнік
		 
		                                      В. С. Князєв    В.Ю. Уркевич
		 
		                                               Л. М. Лобойко О.Г. Яновська
		 
		Н.П.Лященко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...