Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/10987/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано для оприлюднення: 16.04.2019. Зареєстровано: 17.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2019.
Дата набрання законної сили: 08.05.2019
Номер судового провадження: 2-о/711/1/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Придніпровський районний суд м.Черкаси    
		 
		               
		справа №711/10987/18
		провадження №2-о/711/1/19
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 березня 2019 року                                     м. Черкаси
		 
		Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі: 
		головуючого судді            Позарецької С.М.
		секретаря судового засідання    Нарадько Л.О.,
		 
		розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація в особі посольства Російської Федерації в Україні, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Заявник - ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в обґрунтування якої зазначив, що він був прийнятий та проходив військову службу за контрактом з 05.05.2015 по 01.03.2017 на посадах механіка-такелажника, навідника-оператора в званні старшого солдата у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком та Контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України від 05.05.2015. При цьому, в період з 02.03.2016 по 19.04.2016, з 01.05.2016 по 06.07.2016, з 12.09.2016 по 14.09.2016, з 21.09.2016 по 21.09.2016, з 14.10.2016 по 14.10.2016, з 15.11.2016 по 18.11.2016 він безпосередньо брав участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України в районі бойових дій на сході України.
		Крім того, вказує, що 05.07.2016 під час виконання службових обов?язків поблизу населеного пункту Невельське, Ясинуватського району Донецької області на взводному опорному пункті «Ярік» він потрапив під мінометний обстріл із 120 міліметрових мінометів, внаслідок чого отримав мінно-вибухову травму  вогнепальне осколкове поранення верхньої третини лівого стегна, вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої поперекової ділянки, лівої надлопаткової ділянки, про що свідчать довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та свідоцтво про хворобу, виписні епікризи, виписки із медичних карт стаціонарного хворого, довідки військово-лікарських комісій від 02.08.2016 № 833, від 12.10.2016 № 989, від 06.01.2017 №8.
		До того ж, зазначає, що перша медична допомога надавалась йому на місці поранення. Санітарним транспортом він був доставлений в 66 Військово-медичний госпіталь, де йому виконана операція вогнепальних ран м`яких тканин лівої надключичної ділянки, лівої поперекової ділянки, верхньої третини лівого стегна, видалення чужорідних тіл (осколків). Після перенесених множинних операцій та від наслідків вогнепального осколкового сліпого поранення йому було встановлено діагноз: Наслідки мінно - вибухової травми (05.07.2016 року) - невроліз лівого сідничного нерву, у вигляді зміцнілих шкірних рубців лівого стегна, посттравматичної невропатії лівого малогомілкового нерву з формуванням плегії лівої стопи, з наявністю металевих тіл (осколків) в м`яких тканинах верхньої третини лівого стегна, зі значним порушенням функції лівої нижньої кінцівки. Також, Постановою Військово - лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 Західного регіону від 10.02.2017 його було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
		В позові також зазначено, що згідно витягу з наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.03.2017 №47, його, ОСОБА_1 , звільненого наказом №44-РС командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 01.03.2017 року та виключено зі списків особового складу частини і всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Городищенського РВК Черкаської області. Згідно довідок Обласної МСЕК №2 м. Черкаси до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності, йому було встановлено II групу інвалідності на строк до 01.04.2019 по причині поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини та визначено ступінь втрати професійної     працездатності на 70%.
		31.03.2017 Управлінням соціального захисту населення Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області видано посвідчення інваліда II групи серії НОМЕР_3 . Крім того, він є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 , виданого Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_5 від 26.08.2016.
		Таким чином, вважає, що саме в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України він отримав поранення 05.07.2016 поблизу населеного пункту Невельське, Ясинуватського району Донецької області.
		Звернення до суду для встановлення юридичного факту необхідне заявнику для набуття статусу жертви міжнародного збройного конфлікту - особи, яка перебуває під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, та обумовлює виникнення прав і обов`язків, передбачених цією Конвенцією, іншими нормами національного та міжнародного права. Встановлення факту поранення внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України в іншому порядку, окрім як у спосіб звернення до суду, не передбачене законодавством України. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, - факт поранення при виконанні обов`язку військової служби 05.07.2016 поблизу населеного пункту Невельське Ясинуватського району Донецької області України внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Ухвалою суду від 26 грудня 2018 року в справі відкрито провадження та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження. Визначено заінтересованим особам строк для подання письмових пояснень та/або заперечень щодо заяви ОСОБА_1 . Призначено судове засідання для розгляду справи по суті, з повідомленням заявника і заінтересованих осіб.
		Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 27 березня 2019 року подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі. Крім того, зазначив, що відмовляється від адвоката та просив не задовольняти заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю його представника.
		Заінтересована особа - представник Міністерства соціальної політики України в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомлено, заперечення на заяву не подано.
		Заінтересована особа - представникРосійської Федерації (в особі посольства Російської Федерації в Україні), в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомлено, заперечення на заяву не подано.
		Враховуючи думку заявника, вивчивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 05.05.2015 проходив службу у Збройних силах України, відповідно до Контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України від 05.05.2015. Чинність контракту припинено 01.03.2017 у зв?язку зі звільненням з військової служби у запас за п. б ч. 8 (за станом здоров?я) ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а.с. 21-22).
		На підставі Наказу командира військової частини НОМЕР_6 № 93 від 05.05.2015, - призначено та зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_6 солдата ОСОБА_1 на посаду механіка-такелажника. Наказом командира військової частини НОМЕР_6 № 32 від 09.02.2016 заявника виключено зі списків військової частини НОМЕР_6 . Крім того, з 10.02.2016 по 01.03.2017 ОСОБА_1 проходив військову службу на різних посадах у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується відповідними відмітками у військовому квитку заявника серії НОМЕР_7 (а.с. 15-20).
		Згідно довідкиТВО командиравійськової частинип/п НОМЕР_1 (а.с.20зворот),-в періодз 02.03.2016по 19.04.2016,з 01.05.2016по 06.07.2016,з 12.09.2016по 14.09.2016,з 21.09.2016по 21.09.2016,з 14.10.2016по 14.10.2016,з 15.11.2016по 18.11.2016, ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, захисті незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
		   Також встановлено, що ОСОБА_1 під час виконання службових обов?язків 05.07.2016 поблизу населеного пункту Невельське, Ясинуватського району Донецької області на взводному опорному пункті «Ярік» потрапив під мінометний обстріл із 120 міліметрових мінометів, внаслідок чого отримав поранення та травму, що підтверджено Довідкою про обставини травми №578 від 13.07.2016, виданою ТВО командира військової частини п/п НОМЕР_1 та начальником медичної служби даної військової частини (а.с. 34).
		Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії № 833 від 02.08.2016 по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, - травма старшого солдата ОСОБА_1 : «Стан після вогнепальних осколкових сліпих поранень (05.07.2016)», що підтверджено свідоцтвом про хворобу №37 від 10.02.2017 ВСК ВЧ НОМЕР_2 , виписними епікризами,виписками ізмедичних картстаціонарного хворого,- пов`язана із захистом Батьківщини.
		Згідно витягу з Наказу командира військової частини  польова пошта НОМЕР_1 № 47 від 01.03.2017 старшого солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по особовому складу) від 01.03.2017 №44-РС, відповідно до п «б» ч. 1 ст. 26, пп «б» п. 1 ч. 8 (за с таном здоров`я) Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік Городищенського РВК Черкаської області (а.с. 46 зворот).
		Відповідно до довідок Обласної МСЕК №2 м. Черкаси до акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 541004 та довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках № 023003, ОСОБА_1 встановлено II групу інвалідності на строк до 01.04.2019 по причині поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини та визначено ступінь втрати професійної працездатності на 70% (а.с. 47-48).
		Крім того, 31.03.2017 Управлінням соціального захисту населення Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області Шаповалу М,А. видано посвідчення інваліда II групи серії НОМЕР_3 . До того ж, заявник є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 , яке видане Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_5 від 26.08.2016.. 
		15.04.2014 Верховною радою України прийнято Закон «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», що визначив статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановив особливий правовий режим на цій території, визначив особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
		Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII затверджено Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, у якому, зокрема зазначено, що Верховна Рада України визнає Російську Федерацію державою - агресором та закликає міжнародних партнерів України визнати Російську Федерацію державою-агресором.
		Верховна Рада України Постановою від 21.05.2015 № 337-VIII схвалила текст Заяви "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків", в абзаці першому пункту 1 якої констатовано, що збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20.02.2014. У вказаній Заяві Українського парламенту констатовано, що і фактично, і юридично збройна агресія Російської Федерації проти України триватиме до повного відведення з території України всіх підрозділів Збройних Сил Російської Федерації, включно з підтримуваними нею найманцями, та повного відновлення територіальної цілісності України.
		Президент України своїм Указом від 24.09.2015 № 555 ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.09.2015 "Про нову редакцію Воєнної доктрини України" та затвердив Воєнну доктрину України, якої визнано та зафіксовано факт збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.
		Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
		Відповідно до частин першої та другої статті 124 Конституції України делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
		Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		Частина четверта статті 10 ЦПК України і стаття 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» покладає на суд обов`язок при розгляді справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Ради України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		За змістом статті 1 Конвенції існує презумпція, що юрисдикція здійснюється на всій території Договірної держави. Зобов`язання, взяті на себе Договірною державою за статтею 1, включають два аспекти, а саме: з одного боку - негативне зобов`язання утримуватися від втручання у здійснення гарантованих прав і свобод, а з іншого боку - позитивні зобов`язання вживати належних заходів для забезпечення дотримання таких прав і свобод на своїй території (рішення ЄСПЛ у справах «Ілаеску та інші проти Молдови та Росії», «Саргасян проти Азербайджану»).
		Навіть за виняткових обставин, коли держава позбавлена можливості здійснювати владу на частині своєї території через військову окупацію збройними силами іншої держави, воєнні дії чи повстання, або внаслідок створення сепаратистського режиму на її території, вона не втрачає своєї юрисдикції за змістом статті 1 Конвенції.
		У випадках, коли держава позбавлена можливості здійснювати владу на частині своєї території, її відповідальність за Конвенцією обмежується виконанням позитивних зобов`язань. Такі зобов`язання стосуються як заходів, необхідних для відновлення контролю (як вираження своєї юрисдикції) над відповідною територією, так і заходів із забезпечення поваги до особистих прав заявника.
		Таким чином, перша частина цих зобов`язань вимагає від держави відстояти або відновити свій суверенітет над територією та утриматися від будь-яких дій з підтримки сепаратистського режиму. Згідно з другою частиною зобов`язань держава повинна вжити судових, політичних або адміністративних заходів для забезпечення особистих прав заявника.
		Частиною четвертою статті 2 Закону України від 18.01.2018 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, що відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права. 
		При цьому, відповідно до абзацу 6 преамбули вказаного Закону датою початку окупації частини території України, зокрема Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, є дата, визначена Законом України від 15.04.2014 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а саме: 20.02.2014.
		Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права.
		Отже, факт збройної (військової) агресії з 20.02.2014 Російської Федерації проти України затверджено чинними нормативно-правовими актами України. Факт отримання ОСОБА_1 поранення 05.07.2016 внаслідок виконання свого обов`язку по захисту Батьківщини підтверджено належними письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні. Аналіз вказаних фактів в їх сукупності дає суду підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 .
		У відповідності до статті 2 Конвенції «Про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях» ця Конвенція застосовується в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни. Конвенція також застосовується в усіх випадках часткової чи повної окупації території держави однієї з Високих Договірних Сторін, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір. Хоча одна з держав, які перебувають у конфлікті, може не бути учасницею цієї Конвенції, держави, які є її учасницями, залишаються зобов`язаними нею у своїх взаємовідносинах. Крім того, вони зобов`язані Конвенцією стосовно зазначеної держави, якщо остання приймає та застосовує її положення.
		У відповідності до статті 13 Конвенції, ця Конвенція застосовується до поранених і хворих, які належать, зокрема, до категорії особового складу збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є частиною таких збройних сил.
		Стаття 4 вказаної Конвенції також вказує, що нейтральні держави за аналогією застосовують положення цієї Конвенції щодо поранених і хворих, а також медичного та духовного персоналу збройних сил конфлікту, прийнятих або інтернованих на території їхніх держав, а також знайдених померлих.
		Оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності суд приходить до висновку, що обставини, викладені ОСОБА_1 , знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому його заява підлягає задоволенню. Встановлення юридичного факту, про який заявлено ОСОБА_1 має для нього юридичне значення. 
		Судові витрати у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України слід віднести на рахунок держави Україна.
		На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 2,4,5,10,11-13,19,43,49,76-82, 223, 247,258-259,263-264,265,268,293,315,319,354 ЦПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		   Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
		   Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що громадянин України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_1 ) отримав поранення при виконанні обов`язку військової служби 05 липня 2016 року в районі населеного пункту Невельське Ясинуватського району Донецької області Україна внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повне судове рішення складено 05 квітня 2019 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий:  С.  М.  Позарецька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...