Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/997/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 17.04.2019. Зареєстровано: 17.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2019.
Дата набрання законної сили: 02.07.2019
Результат оскарження 02.07.2019 Перший апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: п/360/1034/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		17 квітня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/997/19
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - представник) в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - відповідач), в якому представник позивача просить:
		- визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо відмови ОСОБА_2 у виплаті суми пенсії, що належала її матері ОСОБА_3 і залишилась недоотриманою у зв'язку з її смертю, як члену сім'ї померлого пенсіонера, який проживав з нею разом на день її смерті;
		- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області виплатити ОСОБА_2 суму пенсії,  що належала її матері ОСОБА_3 і залишилась недоотриманою у зв'язку з її смертю, як члену сім'ї померлого пенсіонера, який проживав з нею разом на день її смерті.
		В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач є громадянкою України. До укладення шлюбу позивач мала прізвище ОСОБА_3. Згідно з свідоцтвом про народження позивача її матір'ю є ОСОБА_3, з якою вони тривалий час проживали удвох за адресою: АДРЕСА_1. У 2007 році ОСОБА_2 разом з                          ОСОБА_3 приватизували квартиру за адресою: АДРЕСА_2, та стали власниками по 1/2 частки цієї квартири. Проживаючи разом, позивач та її мати весь час вели сумісно господарство, разом харчувалися, мали єдиний бюджет. Мати позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1, мала кілька захворювань, у зв'язку з чим потребувала допомоги, яка надавала їй її донька. Отже, ОСОБА_2 і її мати ОСОБА_3 проживали однією сім'єю.
		У зв'язку з початком бойових дій на території Луганської області у 2014 році позивачу та її матері перестали виплачувати пенсію.
		З 16 червня 2015 року ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 зареєстровані як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_8, та отримувачі пенсії в управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області.
		З метою здійснення догляду за своїм житлом позивач та її мати змушені були постійно виїжджати до м. Голубівка Луганської області. Оскільки матері позивача на той час виповнилось ІНФОРМАЦІЯ_6 позивач та ОСОБА_3 більшість часу проживали у м. Голубівка. Саме тому, у березні 2016 року відповідач припинив їм виплату пенсії. 
		ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 померла у м. Голубівка. З урахуванням припинення виплати пенсії у березні 2016 року утворилась заборгованість з невиплаченої пенсії ОСОБА_3 по день її смерті.  
		Відповідно до частин першої, другої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. 
		Так як ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 та проживала з нею разом на час її смерті, вона 12 лютого 2019 року звернулася до відповідача з заявою про виплату їй пенсії, яка була недоотримана її матір'ю ОСОБА_3 та надала всі необхідні документи, передбачені законодавством. 
		На своє звернення позивач отримала відповідь від 20 лютого 2019 року у формі листа, у якому відповідач зазначив, що факт спільного проживання членів сім'ї підтверджується спільною з померлим пенсіонером реєстрацією адреси проживання за даними паспорту, а належність до кола членів сім'ї підтверджується свідоцтвом про народження, свідоцтвом про шлюб або рішенням суду. Окрім того відповідач зазначає, що обов'язковою умовою для виплати недоотриманої пенсії померлого члена сім'ї є реєстрація внутрішньо переміщеної особи за однією адресою разом з померлим пенсіонером. З посиланням на те, що позивач відповідно до довідки внутрішньо переміщеної особи від 10 травня 2017 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9, відповідач вказав, що отримання позивачем недоотриманої її матір'ю ОСОБА_3 пенсії, можливо тільки за умови вступу нею до спадщині. 
		З посиланням на норми статей 19, 46 Конституції України, статті 1227 Цивільного кодексу України, статті 64 Житлового кодексу Української РСР, статті 3 Сімейного Кодексу України,  статей 4, 5, 8, 46, 47, 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, представник позивача просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті пенсії, що належала її матері ОСОБА_3 і залишилась недоотриманою у зв'язку з її смертю, як члену сім'ї померлого пенсіонера, який проживав з нею разом на день її смерті, та зобов'язати відповідача провести таку виплату.  
		Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області позов не визнало, про що через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 01 квітня 2019 року за вхідним реєстраційним № 17457/2019 подало відзив на позовну заяву від 25 березня 2019 року за № 3087/08, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. спр. 36-38). 
		В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що ОСОБА_2 звернулась до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою на виплату недоотриманої пенсії за померлу матір ОСОБА_3. При зверненні до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області ОСОБА_2 разом з заявою надала пакет документів, а саме: свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_3, паспорт серії НОМЕР_4 ОСОБА_2, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10 травня 2017 року № НОМЕР_1, видану управлінням соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації, свідоцтво про народження серії НОМЕР_5, свідоцтво про одруження серії НОМЕР_6. Місце реєстрації ОСОБА_2 та померлої ОСОБА_3 за їх паспортними даними: АДРЕСА_3.
		Позивач, як і її померла мати ОСОБА_3, були взяті на облік в управлінні Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області за даними електронних пенсійних справ та довідок про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16 червня 2015 року № 6386 ОСОБА_3 фактично проживала/перебувала за адресою: АДРЕСА_8. За цією ж адресою відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16 червня 2015 року № 6384 фактично проживала/перебувала і ОСОБА_2 Але на момент смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7, місце фактичного проживання/перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на території, підконтрольній українській владі - різне, а саме, у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 від 10 травня 2017 року                             № НОМЕР_1 зазначено місце проживання/перебування: АДРЕСА_9. 
		Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16 червня 2015 року                      № 6384, видана ОСОБА_2, у якій зазначена особа має спільну з ОСОБА_3 загальну адресу проживання/перебування, скасована 02 липня 2016 року у зв'язку з виїздом у інший район. 
		До заяви про поновлення виплати пенсії від 10 травня 2017 року ОСОБА_2 було надано довідку від 10 травня 2017 року № НОМЕР_1 з новим місцем фактичного проживання/перебування, і саме за цією адресою позивач отримувала пенсію по 30 квітня 2018 року, тобто до моменту призупинення з 01 травня 2018 року. 
		Позивач, як і її померла матір ОСОБА_3, є внутрішньо переміщеними особами.
		Відповідно до статті 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян. 
		З 22 листопада 2014 року набрав чинності закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб. 
		Зокрема, відповідно до статті 7 цього закону, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи, реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
		Тобто, виходячи з приписів наведених норм, реалізація права на отримання пенсійних виплат пов'язане з фактом реєстрації пенсіонера як внутрішньо переміщеної особи, що має бути підтверджено відповідною довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 
		ОСОБА_2 таку довідку на час звернення до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою на виплату недоотриманої пенсії за померлу матір ОСОБА_3 має, але пунктом 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. 
		Згідно оновленої довідки від 10 травня 2017 року № НОМЕР_1, ОСОБА_2 на час смерті матері фактично проживала/перебувала за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_9.
		Також відповідач зазначив, що відповідно до пункту 1.7 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, днем звернення, зокрема за виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. У зазначеній справі таку заяву не було прийнято, тому що у зв'язку з різними адресами у довідках про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_2 та померлої ОСОБА_3 не підтверджено факт проживання позивача з пенсіонером на день її смерті. 
		З урахуванням викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Ухвалою від 18 березня 2019 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 1-3).
		Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, судом встановлено таке. 
		12 лютого 2019 року позивач звернулась до відповідача з заявою про виплату їй пенсії, яка була недоотримана її матір'ю ОСОБА_3, та надала всі необхідні документи, передбачені законодавством (арк. спр. 21). 
		Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області листом від 20 лютого 2019 року № 16/Б-14 зазначило, що факт спільного проживання членів сім'ї підтверджується спільною з померлим пенсіонером реєстрацією адреси проживання за даними паспорту, а належність до кола членів сім'ї підтверджується свідоцтвом про народження, свідоцтвом про шлюб або рішенням суду. Також відповідач зазначив, що обов'язковою умовою для виплати недоотриманої пенсії померлого члена сім'ї є реєстрація внутрішньо переміщеної особи за однією адресою разом з померлим пенсіонером. З посиланням на те, що позивач відповідно до довідки внутрішньо переміщеної особи від 10 травня 2017 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_9, відповідач вказав, що отримання позивачем недоотриманої її матір'ю ОСОБА_3 пенсії можливо тільки за умови вступу нею до спадщині (арк. спр. 22). 
		Як вбачається з матеріалів пенсійних справ ОСОБА_3 та ОСОБА_2, за заявою останніх від 26 грудня 2014 року розпорядженнями управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 12 березня 2015 року № 2066 та від 02 березня 2015 року № 2040 пенсійні справи взято на облік, призначено ОСОБА_3 з 01 серпня 2014 року пенсію за віком довічно у розмірі 1307,74 грн щомісячно, ОСОБА_2 з 01 серпня 2014 року пенсію за віком довічно у розмірі 1049,00 грн щомісячно (арк. спр. 41, 53, 53 зв.).
		Згідно з довідкою управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 27 березня 2019 року № 3152/02 ОСОБА_3 з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2018 року (померла ІНФОРМАЦІЯ_7) перебувала у відповідача на обліку та отримувала пенсію у розмірі 1457,74 грн. Сума боргу за період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2018 року склала 60337,36 грн (арк. спр. 39).
		Відповідно до довідок про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, від 16 червня 2015 року №№ 6384, 6386, виданих управлінням соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 станом на 16 травня 2015 року як внутрішньо переміщені особи проживали за адресою: АДРЕСА_8 (арк. спр. 10, 13, 61).
		Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10 травня 2017 року № НОМЕР_1, виданої управлінням соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації, фактичним місцем проживання позивача як внутрішньо переміщеної особи є: АДРЕСА_9 (арк. спр. 20, 64).
		Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, про що свідчить свідоцтво про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 від 17 січня 1958 року та свідоцтво про одруження серії НОМЕР_7 від 30 липня 1972 року, згідно з яким після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 присвоєно прізвище ОСОБА_2 (арк. спр. 14, 15).
		З 14 листопада 2007 року зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є АДРЕСА_4, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_8, виданим ОСОБА_2 Кіровським МВ УМВС України в Луганській області 28 липня 2000 року, паспортом громадянина України серії НОМЕР_9, виданим ОСОБА_3 Кіровським МВ УМВС України в Луганській області 22 червня 2000 року, та записами у домовій книзі для прописки громадян, що мешкають у                 АДРЕСА_5 (арк. спр. 8, 12, 16-17).  
		26 грудня 2006 року Кіровським міським комунальним підприємством Виробниче управління житлово-комунального господарства видано свідоцтво про право власності на житло, яким посвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, дійсно належить на праві приватної, спільної (часткової) власності ОСОБА_3 - 1/2 частка, ОСОБА_2 - 1/2 частка. Зазначене також підтверджується витягом від 05 квітня 2007 року № 14148693 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим міським комунальним підприємством Кіровське бюро технічної інвентаризації (арк. спр. 18, 19).
		Згідно з рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 22 січня 2019 року у справі № 423/227/19 про встановлення факту смерті та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 23 січня 2019 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці ІНФОРМАЦІЯ_8 померла у м. Голубівка Луганської області (арк. спр. 11, 23-25, 47 зв., 49 зв. - 50). 
		Підпунктом 2 пункту 1 постанови Верховної Ради України від 12 травня 2016 року              № 1351-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей» у Луганській області, зокрема, місто Кіровськ перейменовано на місто Голубівка.
		Відповідно до листів Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 21 березня 2019 року № 0.184-10566/0/15-19-Вих, від 05 квітня 2019 року № 0.184-12937/0/15-19-Вих ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії НОМЕР_10 у період з 01 червня 2015 року по 01 березня 2019 року перетинала кордон у пункті пропуску КПВВ Станиця-Луганська-2 у напрямку «В'їзд»: 09 травня 2017 року, 05 червня 2017 року, 13 червня 2017 року, 08 серпня 2017 року, 03 листопада 2017 року, 06 грудня 2017 року, 27 січня 2018 року, 11 березня 2018 року, 25 квітня 2018 року, 21 січня 2019 року, 11 лютого 2019 року; у напрямку «Виїзд»: 11 травня 2017 року, 07 червня 2017 року, 15 червня 2017 року, 09 серпня 2017 року, 05 листопада 2017 року, 08 грудня 2017 року, 28 січня 2018 року, 12 березня 2018 року, 26 квітня 2018 року, 24 січня 2019 року, 14 лютого 2019 року. Відомостей про перетинання державного кордону України у період з 01 червня 2015 року по 01 березня 2019 року громадянкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в базі даних не виявлено (арк. спр. 66, 70).
		Вищезазначене підтверджує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на день смерті ОСОБА_3 проживали на тимчасово окупованій території Луганської області за зареєстрованим місцем проживання. 
		Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
		Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі - Закон № 1058-IV).
		Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
		Статтею 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
		Частиною першою статті 1227 Цивільного кодексу України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
		Питання виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера врегульовані статтею 52 Закону № 1058-IV.  
		Згідно з частиною першою статті 52 Закону № 1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
		Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну (частина друга статті 52 Закону № 1058-IV).
		Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1058-IV у разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
		Вищевказана норма закону кореспондується зі статтею 91 Закону України від 05 листопада 1999 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», згідно якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. У разі смерті пенсіонера його сім'ї або особі, яка здійснила похорон, виплачується допомога на поховання в розмірі двомісячної пенсії.
		Згідно з частинами першою, другою статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
		Абзацами першим, третім пункту 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок                № 22-1), передбачено, що для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
		Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину (абзац четвертий пункту 2.26 Порядку № 22-1).
		За документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім'ї, а також рішення суду (пункт 2.16 Порядку № 22-1).
		За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку № 22-1).
		Отже, згідно з наведеними приписами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоотриманої пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, а вразі відсутності членів сім'ї, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в шестимісячний строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
		Абзацом першим частини другої, частиною четвертою статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
		Члени сім'ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (абзац шістнадцятий частини першої статті 1 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції»).
		Відповідно до частини другої статті 64 Житлового Кодексу Української РСР до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
		З огляду на вищевикладене та досліджені письмові докази, судом встановлено, що ОСОБА_2 є членом сім'ї, яка проживала разом з пенсіонером ОСОБА_3 на день її смерті. 
		Довідка про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, від 16 червня 2015 року № 6386, відповідно до якої ОСОБА_3 як внутрішньо переміщена особа проживала за адресою: АДРЕСА_8, та довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10 травня 2017 року № НОМЕР_1, відповідно до якої ОСОБА_2 як внутрішньо переміщена особа проживає за адресою: АДРЕСА_9, не спростовують встановлених судом обставин, що ОСОБА_2 є членом сім'ї, яка проживала разом з пенсіонером ОСОБА_3 на день її смерті.
		Оскільки ОСОБА_2 є членом сім'ї, яка проживала разом з пенсіонером ОСОБА_3 на день її смерті, і звернулась до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_3 з посиланням на те, що виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера у даному випадку можлива за умови вступу до спадщини.
		Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені нею доводи не було спростовано відповідачем. Доводи відповідача не спростовують доводів позивача, не ґрунтуються на нормах законодавства і тому судом до уваги не беруться.
		Наведене свідчить, що право позивача на отримання недоотриманої пенсії померлої матері порушено, а дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу недоотриманої пенсії померлої матері були протиправними.
		Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […].
		При цьому, вимоги про визнання рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень незаконними або неправомірними є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання рішення, дій чи бездіяльності протиправними.
		Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
		З огляду на те, що позовні вимоги носять немайновий характер і позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.
		Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7) до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (ідентифікаційний код 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна,                           вул. Шкільна, буд. 2) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
		Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо відмови ОСОБА_2 у виплаті суми пенсії, що належала її матері ОСОБА_3 і залишилась недоотриманою у зв'язку з її смертю, як члену сім'ї померлого пенсіонера, який проживав з нею разом на день її смерті.
		Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області виплатити ОСОБА_2 суму пенсії, що належала її матері ОСОБА_3 і залишилась недоотриманою у зв'язку з її смертю, як члену сім'ї померлого пенсіонера, який проживав з нею разом на день її смерті.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (ідентифікаційний код 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська область, Попаснянський район, м. Попасна,                        вул. Шкільна, буд. 2) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7) судовий збір у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Суддя                                                             Т.І. Чернявська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...