Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/9107/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2019. Зареєстровано: 21.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.04.2019.
Дата набрання законної сили: 16.04.2019
Номер судового провадження: 22-ц/793/596/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		 
		 
		Справа № 22-ц/793/596/19Головуючий по 1 інстанції           - Романенко В.А.  Категорія:  312000000 Доповідач в апеляційній інстанції              - Нерушак Л.В. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       16 квітня 2019 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: 
		Головуючого                 Нерушак Л.В. (суддя-доповідач)  
		Суддів                              Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.                
		учасники справи: 
		позивач - ОСОБА_3;
		відповідач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»; 
		особа, яка подає апеляційну скаргу - ОСОБА_3 
		      
		розглянувши у  м. Черкаси в порядку спрощеного позовного  провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 лютого 2019 року, ухваленого під головуванням судді Романенко В.А. 13 лютого 2019 року о 13 год. 15 хв. у залі Соснівського районного суду м. Черкаси, у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів шляхом відшкодування збитків з урахуванням недоліків наданих послуг та відшкодування моральної шкоди, завданої недоліками у наданих послугах, -:
		 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		06 серпня 2018 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів шляхом відшкодування збитків з усуненням недоліків наданих послуг та відшкодування моральної шкоди, завданої недоліками у наданих послугах, посилаючись на те, що вона тривалий час є клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк» і в її користуванні є карта НОМЕР_4. Позивач вказує, що її фінансовий номер, прив'язаний до картки: НОМЕР_2.
		         22 березня 2018 року у вечірній час у неї перестав працювати вищевказаний номер телефону. Наступного дня, 23 березня 2018 року  від своєї дочки ОСОБА_5  їй стало відомо, що відбулося заволодіння грошовими коштами з її карт ПАТ КБ «Приватбанку», у неї також 22 березня 2018 р. не працював номер оператора стільникового зв'язку «Lifecell», тому вона порекомендувала  позивачу з'ясувати, чи не зникли кошти з її карткового рахунку.
		          Позивач після цього звернулася до відділення ПАТ КБ «Приватбанк» по вул. Університетській, 33/1 у м. Черкаси, розташованого біля її місця роботи, там порекомендували звернутися до відділення «Дніпро» по вул. Б. Вишневецького, 36-38, у службу безпеки. Там ОСОБА_3 повідомили про факт переказу коштів з її карткового рахунку,  тому вона одразу зателефонувала на номер клієнтської підтримки 3700, повідомила про несанкціоноване списання коштів з її рахунку,  а пізніше неодноразово дзвонила на номер 3700, з'ясовуючи подробиці. Так, позивач з'ясувала, що в ніч з 22 на 23 березня 2018 року декілька разів з її карткового рахунку на картку НОМЕР_3 - як з'ясувалося, це карта, яка була перевипущена шахраями 22 березня 2018 року на ім'я її дочки ОСОБА_5 через програму «Приват24» були зняті кошти.
		          Позивач  вказує, що також невідомим їй чином було взято на її ім'я кредит MoneyWeo,  та ці кошти були зараховані на її карту  і в подальшому переказані на картку, перевипущену на ім'я її дочки, з якої всі ці кошти були зняті. Загалом шахрайським шляхом з її карткового рахунку було списано грошові кошти на суму 12977 грн. 12 коп. У відділенні оператора мобільного зв'язку «Lifecell» за адресою вул. Смілянська, 36 у м. Черкаси позивач дізналася, що її фінансовий номер дійсно був заблокований 22 березня 2018 року у зв'язку зі зверненням сторонньої особи щодо заміни sim-карти.
		         Позивач неодноразово зверталася із листами до ПАТ КБ «Приватбанк», зокрема, із вимогою повернути на її картковий рахунок не санкціоновано списані та зняті грошові кошти та сплатити пеню, проте позитивної відповіді не отримала.
		         ОСОБА_3 вважає, що ПАТ КБ «Приватбанк» як суб'єкт, що надає банківські послуг, порушив її права як споживача банківських послуг. Позивач розпорядження про списання коштів не давала, будь-яких дій, що могли б призвести до списання та зняття грошових коштів не вчиняла, будь-яких платіжних доручень не складала та не скеровувала їх відповідачеві ні в паперовому вигляді, ні у електронному з використанням електронної системи «Приват24», або будь-якої іншої клієнтської системи банку, операції із зняття грошових коштів через мережу банкоматів з використанням картки чи без її використання не виконувала, звернулася за телефоном клієнтської підтримки 3700 з вимогою заблокувати картки, відкриті на її ім'я, та повідомила про несанкціоноване списання та зняття коштів, а також повідомила про злочин правоохоронні органи.
		          Згідно п. 32.3.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» у разі переказу з рахунку платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку.
		          У відповідності до п. 31.3.2 цього Закону банк, що списав кошти з рахунку платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожен день, починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором. Відповідно до Умов і правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ у мережі Інтернет процентна ставка по короткострокових кредитах ПАТ КБ «ПриватБанк» складає 34,22 річних. Тобто розмір пені, що нараховується за безпідставне списання грошових коштів з рахунків позивача за період з 22.03.2018 р. по 27.07.2018 р. складає: 12977,12 х (0,3422/365*136) = 1654,58 грн., де 12977,12 - сума не санкціоновано списаних та знятих грошових коштів; 0,3422 - відсоткова ставка за короткостроковими кредитами; 365 - кількість днів у році; 136 - кількість днів, за які вимагається пеня.
		         Враховуючи, що чинне законодавство передбачає також відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав як споживача послуг, то позивач заявила вимоги про відшкодування моральної шкоди, яка полягає у значному шоку та нервовому потрясінні, які перенесла протягом не одного дня, порушенні її сну, виникнення напруженості у сімейних відносинах. Виходячи із критеріїв вимог ст. 23 ЦК України вважає розумним і справедливим розміром грошового відшкодування моральної шкоди 10000 гривень. Свої моральні страждання може підтвердити, зокрема, своїми показаннями як свідка, що передбачено ст. 234 ЦПК України.
		          За вказаних обставин  позивач ОСОБА_3 просила стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на її користь 12977 грн. 12 коп. не санкціоновано списаних та знятих з її карткових рахунків грошових коштів, а також 1654 грн. 58 коп. пені, а всього: 14631 грн. 70 коп. Стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на її користь 10000 грн. відшкодування моральної шкоди.
		          Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2018 р. клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_9 задоволено. 
		          Витребувано у ТОВ «Лайфселл» у письмовій формі відомості про: блокування та перевипуск sim-карти з номером НОМЕР_2, що мало місце 22 березня 2018 року час, місце, підстави, особа, що зверталася за перевипуском sim-карти; місцезнаходження цього номера з прив'язкою до базових станцій протягом 22 березня 2018 року - 23 березня 2018 року; вхідні та вихідні на цей номер протягом 22 березня 2018 р. - 27 березня 2018 р.; копію відеозапису, на якому зафіксовано перевипуск sim-карти з номером НОМЕР_2  22 березня 2018 року, а в разі, якщо такий відеозапис не зберігся - повідомити точні час і місце перевипуску вказаної sim-карти, чи збережено відомості про особу, яка звернулася щодо перевипуску, які умови були виконані для здійснення перевипуску sim-карти.
		           Витребувано у ПАТ КБ «Приватбанк» копію звукозапису розмов клієнта, що телефонував із номеру НОМЕР_2, із оператором номеру клієнтської підтримки ПАТ КБ «Приватбанк» 3700 за період 23 березня 2018 р. по 27 березня 2018 р., а в разі якщо такий запис не зберігся - відомості у письмовій формі про дзвінки із номеру НОМЕР_2 на номер клієнтської підтримки ПАТ КБ «Приватбанк» 3700 ( час дзвінка, його тривалість) за період часу з 23 березня 2018 р. по 27 березня 2018 р. 
		          Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 лютого 2019 р. в позові ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів відмовлено.
		          Рішення суду мотивоване тим, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. В свою чергу при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями та шкодою про стягнення якої просила позивач.
		          Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, 11 березня 2019 року ОСОБА_3 оскаржила рішення суду,  подавши  апеляційну скаргу.  В апеляційній скарзі вона посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи, неправильну оцінку доказів, а також неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, тому просить  скасувати рішення суду та постановити нове судове рішення, яким її позов задовольнити в повному обсязі. 
		          Апеляційну скаргу ОСОБА_3 вмотивовує тим, що, на її переконання, суд першої інстанції дійшов неправильних висновків, щодо того, що позивач звернулася до ПАТ КП «Приватбанк» про повернення несанкціоновано списаних та знятих коштів з її карткового рахунку лише 11 липня 2018 року, а не невідкладно, як зазначено у Положенні «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операції з їх використанням». Так, 23 березня 2018 року, як тільки у відділенні ПАТ КБ «Приватбанк» її повідомили про факт несанкціонованого списання коштів, вона відразу зателефонувала на номер клієнтської підтримки 3700 та повідомила про дане списання коштів.  З приводу надання відомостей про її розмови із операторами номеру клієнтської підтримки ПАТ КБ «Приватбанк» 3700 за період з 23 березня 2018 року по 27 березня 2018 року вона зверталася письмово, але відповіді не отримувала. Саме це послугувало підставою для задоволення судом її клопотання про витребування доказів в частині витребування у ПАТ КБ «Приватбанк» копії звукозапису її розмов з оператором номеру клієнтської підтримки ПАТ КБ «Приватбанк» за період 23 березня 2018 року по 27 березня 2018 року, у разі якщо вказаний запис не зберігся - відомості у письмовій формі про дзвінки з її номеру на номер клієнтської підтримки ПАТ КБ «Приватбанк» 3700 за вказаний період часу. Проте ПАТ КБ «Приватбанк» не надав жодної відповіді на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2018 року про витребування доказів. Суд не звернув увагу на те, що її письмова вимога 11 липня 2018 року до ПАТ КБ «Приватбанк» це останній, але не єдиний документ у листуванні з банком, направлений останньому з метою досудового врегулювання  спору що виник. 
		Скаржник наполягає на тому, що існує вина банку, в тому, що у разі безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунку банк у відповідності до положень ст.1073 ЦК України негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, що відповідно банком зроблено не було. А тому позивач, враховуючи вищезазначене, вважає що висновки суду, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними допустимими доказами, тому суд першої інстанції необґрунтовано відмовив їй в задоволенні позову. 
		         Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
		         Справа  підлягає розгляду апеляційному суду Черкаської області  у порядку спрощеного позовного провадження  з повідомленням, але без  виклику сторін в суд.
		          Заслухавши суддю - доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
		         Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		          Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		          Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		          Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		           Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		          Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам. 
		           Вирішуючи  спір та ухвалюючи рішення про   відмову у задоволенні  позовних вимог про захист прав споживачів шляхом відшкодування збитків з урахуванням недоліків наданих послуг та відшкодування моральної шкоди, завданої недоліками у наданих послугах, суд першої інстанції  виходив із недоведеності  та необґрунтованості позовних вимог, посилаючись, що судом при розгляді справи не встановлено  вини відповідача   у несанкціонованому знятті коштів з рахунку позивача  і безпосереднього  причинного зв'язку  між неправомірними діями та шкодою, а позивач своїми діями чи бездіяльністю  сприяла втраті, незаконному   використанню ПІН - коду та іншої інформації , яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Також суд вказав, що незадоволення вимог про відшкодування збитків виключає і задоволення  інших вимог про стягнення пені та моральної   шкоди.  
		          Колегія суддів  апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.
		          Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції встановлено дійсні обставини справи, дано належну оцінку зібраним доказам, правильно застосовано норми матеріального права, при постановленні оскаржуваного рішення, не допущено порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, та ухвалено у справі законне і обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого, колегія суддів апеляційного суду не вбачає, виходячи з наступного.
		          Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		          Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов'язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		         Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
		         Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.
		          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що  ОСОБА_3 тривалий час є клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк» та в її користуванні знаходиться карта НОМЕР_4,  а її фінансовий номер, прив'язаний до картки:              НОМЕР_2. В ніч з 22 на 23 березня 2018 року декілька разів з карткового рахунку          НОМЕР_4, яким користується ОСОБА_3 на картку НОМЕР_3 - як з'ясувалося, це карта, перевипущена, як вказує позивач шахраями, 22 березня 2018 року на ім'я її дочки ОСОБА_5 через програму «Приват24» відбулося списання грошових коштів.
		Загалом позивач посилається, що шахрайським шляхом з її карткового рахунку було списано грошові кошти на суму 12977 гривень 12 копійок. У відділенні оператора мобільного зв'язку «Lifecell» за адресою вул. Смілянська, 36 у м. Черкаси позивач ОСОБА_3 дізналася, що її фінансовий номер дійсно був заблокований 22 березня 2018 року у зв'язку зі зверненням сторонньої особи щодо заміни sim-карти.
		          24 березня 2018 року за заявою ОСОБА_3 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018251010002117 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за фактом, що 22 березня 2018 року близько 17 год. 00 хв. невстановлена особа, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ОСОБА_3 в сумі 13853 грн. 
		          06 серпня 2018 року ОСОБА_3 звернулася в суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів шляхом відшкодування збитків з усуненням недоліків наданих послуг та відшкодування моральної шкоди, завданої недоліками у наданих послугах, посилаючись на те, що вона тривалий час є клієнтом ПАТ КБ «Приватбанк» і в її користуванні є карта НОМЕР_4, а  її фінансовий номер, прив'язаний до картки: НОМЕР_2.
		          Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2018 р. задоволено клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_9  Витребувано у ТОВ «Лайфселл» у письмовій формі відомості про: блокування та перевипуск sim-карти з номером НОМЕР_2, що мало місце 22 березня 2018 р. час, місце, підстави, особа, що зверталася за перевипуском sim-карти; місцезнаходження цього номера з прив'язкою до базових станцій протягом 22 березня 2018 р. - 23 березня 2018 р.; вхідні та вихідні на цей номер протягом 22 березня 2018 р. - 27 березня 2018 р.; копію відеозапису, на якому зафіксовано перевипуск sim-карти з номером НОМЕР_2   22 березня 2018 р., а в разі, якщо такий відеозапис не зберігся - повідомити точні час і місце перевипуску вказаної sim-карти, чи збережено відомості про особу, яка звернулася щодо перевипуску, які умови були виконані для здійснення перевипуску sim-карти.
		          Витребувано у ПАТ КБ «Приватбанк» копію звукозапису розмов клієнта, що телефонував із номеру НОМЕР_2, із оператором номеру клієнтської підтримки ПАТ КБ «Приватбанк» 3700 за період 23 березня 2018 р. по 27 березня 2018 р., а в разі якщо такий запис не зберігся - відомості у письмовій формі про дзвінки із номеру НОМЕР_2 на номер клієнтської підтримки ПАТ КБ «Приватбанк» 3700 ( час дзвінка, його тривалість) за період часу з 23 березня 2018 р. по 27 березня 2018 р. 
		         Згідно  наданої інформації ТОВ «Лайфселл» на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси про витребування доказів від 27 листопада 2018 року, в час до 15:44 год. 22 березня 2018 року абонентський номер НОМЕР_2 був закріплений за ідентифікаційною телекомунікаційною карткою (Sim-карткою) з власним номером [НОМЕР_5].
		         Тимчасове блокування абонентського номеру НОМЕР_2, блокування та заміну Sim-карти [НОМЕР_5] за абонентським номером НОМЕР_2 на іншу [НОМЕР_6], т. зв. «пере-випуск» Sim-картки») було здійснено 22 березня 2018 року за допомогою сервісу IVR за таких умов.
		          22 березня 2018 року о 15:42 год. на короткий номер 5433 (офіційний номер Контакт-центру оператора, призначений для приймання дзвінків від абонентів мережі lifecell) було здійснено дзвінок з абонентського номеру НОМЕР_7.
		          Послуги за абонентським номером НОМЕР_7, з якого здійснювалася ідентифікація за допомогою сервісу IVR, як зазначено нижче, надаються на умовах передоплати та знеособлено (анонімно), без укладання письмового договору про надання телекомунікаційних послуг та реєстрації абонента в оператора. Після встановлення з'єднання, користувачем абонентського номеру НОМЕР_7 було обрано пропозицію «перейти в голосове меню самообслуговування», шляхом натискання клавіші «1». Далі згаданим користувачем було обрано пункт голосового меню «операції з Sim-карткою», шляхом натискання клавіші «5». В послідуючому користувачем було обрано пункт голосового меню «блокування Sim-картки», шляхом натискання клавіші «1». Після цього користувачу абонентського номеру НОМЕР_7 було запропоновано вказати абонентський номер, Sim-карту, за яким є бажання заблокувати. Користувачем шляхом натискання клавіш на кінцевому пристрої було вказано абонентський номер НОМЕР_2. Далі користувачу абонентського номеру НОМЕР_7 було запропоновано пройти ідентифікацію за абонентським номером НОМЕР_2, тобто вказати певну інформацію, що стосується тільки абонентського номеру НОМЕР_2, шляхом введення такої інформації на кінцевому пристрої: номер, на який найчастіше дзвонили за останні 30 днів, суму, на яку останній раз поповнювався рахунок, місяць та рік останнього поповнення рахунку в чисельному вигляді, суму коштів, яка повинна бути на особовому рахунку. Після введення користувачем абонентського номеру НОМЕР_7 відповідей на вищезазначені питання, такі відповіді було перевірено автоматизованою системою. Відповіді на вищенаведені питання були ідентифіковані автоматизованою системою як вірні. Ідентифікація користувача за абонентським номером НОМЕР_2, була здійснена успішно, абонентський номер НОМЕР_2 було заблоковано.
		          На абонентський номер НОМЕР_7 (з якого проходила ідентифікація, як зазначено вище), за допомогою сервісу IVR було надіслане електронне повідомлення з номером (кодом) блокування (678774). Блокування абонентського номеру НОМЕР_2 та відправлення номеру (коду) блокування на номер НОМЕР_7 зафіксовано в базі даних ТОВ «Лайфселл» 22 березня 2018 року  о 15:44 год.  Користувачу абонентського номеру НОМЕР_7 за допомогою сервісу IVR було повідомлено, що абонентський номер НОМЕР_2 було заблоковано та запропоновано завітати до магазину «Lifecell», повідомивши номер блокування. Цього ж дня, 22 березня 2018 року, до магазину«Lifecell», за адресою: м. Черкаси, вул. Шевченка 207 звернулася особа, яка повідомила співробітникам магазину зазначений вище номер блокування для заміни Sim-картки. Заміну Sim-картки (тобто, присвоєння новій Sim-картці з власним номером [НОМЕР_6] абонентського номеру НОМЕР_3) зафіксовано в базі даних ТОВ «Лайфселл» 22.03.2018 року о 17:28 год. Після заміни Sim-карти, як зазначено вище, розблокування абонентського номеру НОМЕР_2 (тобто, можливість отримання телекомунікаційних послуг за абонентським номером НОМЕР_2 в повному обсязі) сталося 22 березня 2018 року  о 17:34 год.
		          Послуги за абонентським номером НОМЕР_2 надаються на умовах передоплати та знеособлено (анонімно), без укладання письмового договору про надання телекомунікаційних послуг та реєстрації абонента в оператора. Відтак, відомості про особу, яка звернулася 22.03.2018 року в магазин «Lifecell», за адресою: м. Черкаси, вул. Шевченка, 207 за отриманням нової ідентифікаційної телекомунікаційної карти (Sim-картки) за абонентським номером НОМЕР_2 не фіксувалися. Безпосередньо ТОВ «Лайфселл» не проводиться відеоспостереження подій в магазині lifecell за адресою: м. Черкаси, вул. Шевченка 207, та, відповідно, будь-які відеозаписи не зберігаються.
		          Таким чином, згідно відповіді ПАТ КБ «Приватбанк» від 23 липня 2018 року № 20.1.0.0.0/7-180716/1034, 23 березня 2018 року за картковим рахунком ОСОБА_3  був здійснений переказ коштів. При здійсненні операції були конкретно введені номер картки ОСОБА_3, термін її дії та CVV2. Після чого транзакція була підтверджена 3Dsecure, який надсилався на фінансовий телефон також ОСОБА_3 
		           Статтею 1071 ЦК України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		          Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		          Частиною 3 статті 1092 УК України передбачено, що якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		          У відповідності п. 32.3.2. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день, починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
		          Згідно пункту 39.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що суб'єкти переказу зобов'язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. Правила платіжних систем мають передбачати відповідальність за порушення цих вимог з урахуванням вимог законодавства України.
		          Відповідно до п. 1.24 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.
		          Згідно до п. 8 розділу VІ Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 р. № 705, емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		          Пунктами 5,6,9 розділу 6 постанови Правління Національного Банку України від 05 листопада 2014 року № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» визначено, що користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
		          Згідно умов та правил надання банківських послуг п. 1.1.5.5. банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки клієнта, карту, контрольну інформацію клієнта, відправленому в SMS - повідомленні ПІН - коді, ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24 або проведених клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінного виконання клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв'язку під час використання цих каналів.
		         Відповідно до п. 1.1.5.13. клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви клієнта про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг.
		         Пунктом 1.1.5.14. регламентовано відповідальність клієнта за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації та аутентифікації (п. 1.1.1 39 Умов ідентифікація клієнта в Приват24 є введення імені користувача і пароля).
		          Згідно до п. 1.2.16 клієнт зобов'язаний підтримувати в актуальному стані номер свого мобільного телефону та інші контактні дані, що є у розпорядженні банку. У разі їхньої зміни інформувати про це банк у термін не пізніше 15 днів з моменту їхньої зміни. 2.6.2.8. У разі втрати картки /ПІНа/постійного пароля/ одноразових паролів або виникнення у власника підозр, що картка /ПІН/постійний пароль/ одноразові паролі могли бути загублені, або виникнення ризику несанкціонованого використання картки /ПІНа/постійного пароля/ одноразових паролів власник повинен негайно виконати одну з наступних дій: звернутися до банку за телефонами: НОМЕР_8, НОМЕР_1 (безкоштовно); подати до банку письмову заяву про втрату картки (у разі втрати картки). Якщо картка підключена до послуги MobileBanking, виконати дії, необхідні для припинення дії картки відповідно до керівництва з використання системи MobileBanking.
		          Власник відповідає за усі операції з карткою, зроблені: по дату одержання банком усного повідомлення про втрату картки включно за умови подання до банку письмової заяви про втрату картки протягом трьох календарних днів з дати усного повідомлення; по дату одержання банком письмової заяви про втрату картки включно за відсутності усного повідомлення або у разі порушення строку подачі письмової заяви; по дату одержання банком повідомлення про втрату картки, відправленого відповідно до керівництва з використання системи MobileBanking, включно.
		          Таким чином, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що своєю дією чи бездіяльністю позивач ОСОБА_3 сприяла втраті чи незаконному використанню ПІН - коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Натомість будь - яких належних, допустимих чи достовірних доказів, які б свідчили про порушення банком правил розрахункових операцій в процесі переказу грошових коштів з карткового рахунку позивача,  нею  не надано. 
		          Із матеріалів справи вбачається, що в процесі розгляду справи не встановлено вини відповідача у несанкціонованому знятті коштів з рахунку позивача та відповідно безпосереднього причинного зв'язку між правомірними діями та шкодою, тому відсутні підстави  для задоволення  позовних вимог позивача. 
		          В свою чергу, підставою для відшкодування завданої фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю моральної шкоди у відповідності до ст. 1167 ЦК України є наявність її вини. Крім того дана норма регулює позадоговірні (деліктні) відносини, а між позивачем і відповідачем був укладений договір надання банківських послуг, яким не передбачено, що у разі порушення зобов'язання, сторона, яка винна у порушенні зобов'язання повинна відшкодувати іншій стороні моральну шкоду.
		          За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком  суду першої інстанції щодо відсутності законних підстав для стягнення з відповідача в користь позивача моральної шкоди за положеннями статті 1167 ЦК України.
		          Апеляційний суд вважає, що  викладені в апеляційній скарзі доводи, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та є незгодою з висновками суду першої інстанції  по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
		          Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		          З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про  відмову у задоволенні позовних про захист прав споживачів шляхом відшкодування збитків з усуненням недоліків наданих послуг та відшкодування моральної шкоди, завданої недоліками у наданих послугах. 
		         Виходячи з вищевикладеного,  не вбачається, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального чи процесуального права,  залишено не розглянутими обставини, що мають значення для справи, тому  відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції   та задоволення вимог апеляційної скарги.
		           Отже, доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, були предметом розгляду суду першої інстанції, яким дана належна оцінка, не спростовують висновків суду, тому  не  підлягають задоволенню апеляційним судом, а за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що слід залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		          Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, 
		 
		п о с т а н о в и в  :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		          Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 лютого 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів шляхом відшкодування збитків з урахуванням недоліків наданих послуг та відшкодування моральної шкоди, завданої недоліками у наданих послугах -  залишити без змін. 
		          Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів,  в порядку та за умов, визначених цивільно  процесуальним законом. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий           Л.В. Нерушак   
		 
		Судді                                                        В.Г. Бородійчук
		                                                                                                  Л.І. Василенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...