Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/14257/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренда; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди.
Надіслано для оприлюднення: 24.04.2019. Зареєстровано: 24.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2019.
Дата набрання законної сили: 17.04.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"17" квітня 2019 р.                                     Справа№ 910/14257/18
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Козир Т.П.
		суддів:            Коробенка Г.П. 
		          Тищенко А.І. 
		 
		 при секретарі Майданевич Г.А.
		за участю представників сторін:
		від позивача: Змієвська Т.П., Тимофеєв М.С. за довіреністю від 14.09.2018;
		від відповідача:  Перепелицін К.М. за довіреністю від 20.03.2019;
		від ТОВ "Асма-Крим": Самойленко А.В. за довіреністю від 20.02.2019;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги Київської міської ради  та Товариства з обмеженою відповідальністю "Асма-Крим"
		на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 (повне рішення складено 07.12.2018)
		у справі №910/14257/18 (суддя Пінчук В.І.)
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Девелопмент Джей.Ві "
		до Київської міської ради
		про визнання права оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі,
		 
		УСТАНОВИВ:
		У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт Девелопмент Джей.Ві " (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач), у якому просив суд: 
		- визнати за ним право користування земельною ділянкою площею 1,1581 га (кадастровий номер 8000000000:75:179:0037) на умовах договору оренди земельної ділянки від 11.10.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., зареєстрованого за №587 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 18.10.2007 за №75-6-00363 та договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 09.11.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С., зареєстрованого за №3981.
		- визнати укладеною між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт Девелопмент Джей.Ві" додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.10.2017  та договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 09.11.2016 в редакції, наведеній у позові.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що  позивач набув право власності на об'єкт нерухомості, який знаходиться на земельній ділянці площею 1,1581 га (кадастровий номер 8000000000:75:179:0037), тому до нього перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, в обсязі, що існувало у попереднього власника об'єкту нерухомості. 
		Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону. При цьому, відповідачем не порушувались жодні права або охоронювані законом інтереси позивача.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2018 року позов задоволено.
		Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт Девелопмент Джей.Ві." право користування земельною ділянкою площею 1,1581 га., кадастровий номер: 8000000000:75:179:0037, на умовах договору оренди земельної ділянки від 11.10.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., зареєстрованого за № 587 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 18.10.2007 р. за № 75-6-00363, та договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 09.11.2016 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С., зареєстрованого за № 3981.
		Визнано укладеною між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт Девелопмент Джей.Ві." додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., зареєстрованого за №587 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 18.10.2007 р. за № 75-6-00363, та договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 09.11.2016 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С., зареєстрованого за №3981 з 17.07.2018 р. в редакції, наведеній у резолютивній частині рішення.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Київська міська рада подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відповідачем не порушувались жодні права або охоронювані законом інтереси позивача, судом у рішенні не зазначено, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси позивача, також суд не надав оцінки кожному аргументу, викладеному відповідачем у відзиві. 
		Позивач, у відзиві на апеляційну скаргу відповідача, заперечив проти її задоволення, посилаючись на те, що він звертався до відповідача з проектом додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 11.10.2007 та договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 09.11.2016, однак, підписаний примірник додаткової угоди відповідач йому не надав та повідомив про необхідність подання додаткових документів, що фактично вважається відмовою.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Асма-Крим" подало апеляційну скаргу, фактично приєднавшись до апеляційної скарги відповідача, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
		Апеляційна скарга мотивована порушенням норм процесуального права, оскільки нежитловий будинок літ."Б" загальною площею 232,60 кв.м., який знаходиться в будинку №18 по вулиці Львівській в м.Києві, вибув із володіння власника - ТОВ "Асма-Крим" не з його волі, шляхом, за твердженням заявника, незаконного укладення договорів про відступлення права вимоги, що підлягає доведенню в рамках іншої судової справи. При цьому, оформлення права оренди на спірну земельну ділянку є похідним від наявності права власності на вказане нерухоме майно. Позивач при поданні позову повинен був зазначити про те, що рішення може вплинути на права ТОВ "Асма-Крим", а суд повинен був залучити його до участі у справі, і оскільки суд прийняв рішення про права ТОВ "Асма-Крим", це, на погляд заявника, є безумовною підставою для скасування рішення.
		Позивач у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Асма-Крим" заперечив проти її задоволення, посилаючись на те, що на нежитловий будинок літ."Б" загальною площею 232,60 кв.м., який знаходиться в будинку №18 по вулиці Львівській в м.Києві було звернуто стягнення за рішенням господарського суду міста Києва від 01.09.2016 у справі №910/5077/16, у подальшому позивач набув право власності на вказаний будинок, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Право оренди земельної ділянки у ТОВ "Асма-Крим" припинилось, а тому оскаржуване рішення не впливає на його права та обов'язки. Також вказує, що апеляційна скарга підписана неповноважною особою, оскільки рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 02.10.2018  у справі №759/10389/18, яке набрало законної сили 02.11.2018, ОСОБА_8 було поновлено на посаді директора ТОВ "Асма-Крим", а довіреність на представника, який підписав апеляційну скаргу, підписана ОСОБА_9, який вже не є уповноваженою особою.
		У додаткових поясненнях позивач вказав, що 18.05.2018 (з дня набуття ним права власності на будинок) відбулась заміна сторони (орендаря) в зобов'язанні (орендних правовідносинах) згідно договору оренди земельної ділянки від 11.10.2007 та договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 09.11.2016. Також вказує, що на земельній ділянці планує будівництво готельно-житлового комплексу з об'єктами громадського призначення та підземним паркінгом, що підтверджується договором про передпроектні роботи, який доданий до пояснень. Також вказує, що ним сплачується земельний податок, що підтверджує платіжними дорученнями та податковими деклараціями.
		Судом було ухвалено долучити до матеріалів справи додаткові пояснення позивача та додані до них докази, які створені після прийняття оскаржуваного рішення, у зв'язку з надходженням апеляційної скарги від особи, яка не брала участі у розгляді справи у суді першої інстанції. 
		Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу Київської міської ради, просив її задовольнити.
		Представник ТОВ "Асма-Крим" у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу ТОВ "Асма-Крим", просила її задовольнити.
		Представники позивача у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційних скарг, просили залишити оскаржуване рішення без змін.
		Заслухавши пояснення представників сторін і ТОВ "Асма-Крим", дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційні скарги, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
		З матеріалів справи вбачається, що 25 червня 2003 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Телехаус Київ Міжнародні комунікації", як продавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Асма-Крим", як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу нежилих будівель, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за № 5321, зареєстрований КП "Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" від 27.10.2003 р., записано в реєстрову книгу № 18н-266 за реєстровим номером 2665-н, згідно з яким продавець продав, а покупець купив нежилий будинок літ. "Б" загальною площею 232,6 кв.м., який знаходиться у будинку 18 (вісімнадцять) по вулиці Львівській у місті Києві.
		11 жовтня 2007 року між відповідачем, як орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Асма-Крим ", як орендарем,  був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - договір оренди), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу КравченкоН.П., зареєстрований за № 587, відповідно до умов якого об'єктом оренди є земельна ділянка на вул. Львівська, 18 (літ. "Б"), у Святошинському районі міста Києва площею 11581 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят один) кв.м., кадастровий номер 8000000000:75:179:0037.
		Вказаним договором оренди землі визначене цільове призначення земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування існуючого адміністративно-офісного будинку і для будівництва готельно-житлового комплексу з об'єктами громадського призначення та підземним паркінгом.
		Договір укладений строком на 5 (п'ять) років. 
		09 листопада 2016 року між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Асма-Крим" на підставі рішення Київської міської ради від 13.11.2013 р. № 640/10128 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2016 р. у справі №910/25735/15, залишеної без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2016 р., був укладений договір про поновлення договору оренди земельної ділянки на 5 років. Право оренди зареєстровано 09 листопада 2016 року (а. с. 42).
		Таким чином, до 09 листопада 2021 року, тобто, на момент вирішення даного спору у суді першої інстанції та розгляду апеляційних скарг товариство з обмеженою відповідальністю "Асма-Крим" є орендарем спірної земельної ділянки площею 11581 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят один) кв.м, кадастровий номер 8000000000:75:179:0037, яка має 2 цільових призначення: 1)для експлуатації та обслуговування існуючого адміністративно-офісного будинку; 2) для будівництва готельно-житлового комплексу з об'єктами громадського призначення та підземним паркінгом.
		Розділом 4 Договору про поновлення договору оренди земельної ділянки апелянти - відповідач та ТОВ "Асма-Крим" домовились, що розрахунок розміру орендної плати залежить від термінів будівництва, наявності новозбудованих споруд на ділянці та факту їх можливої передачі в оренду, зокрема, за порушення термінів забудови земельної ділянки  ТОВ "Асма-Крим" зобов'язане платити подвійну ставку орендної плати.
		Розділом 8 вказаного Договору орендар наділений правом та обов'язком здійснити забудову земельної ділянки в строки, визначені в установленому порядку затвердженою проектною документацією, а також передати відповідному органу відповідача в якості пайового внеску 7 відсотків новозбудованих квартир на спірній земельній ділянці та інші питання пайової участі вирішити відповідно до законодавства.
		26 серпня 2014 року між публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк "Столичний", як банком, та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кепітал-Сістемс", як позичальником, був укладений кредитний договір № 1638-КЮ-14 відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 31000000, 00 (тридцять один мільйон гривень 00 коп.) зі сплатою 17% (сімнадцять) процентів річних, строком до  25.08.2015 р., з кінцевим терміном повернення 25.08.2015 р. ( п. 1.1. кредитного договору).
		З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між банком та товариством з обмеженою відповідальністю "Асма-Крим", як іпотекодавцем, був укладений іпотечний договір від 29.09.2014 р., посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І.В., зареєстрований в реєстрі за № 2428.
		Відповідно до умов іпотечного договору предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов'язань позичальника є нерухоме майно, а саме, нежилий будинок літ. "Б" загальною площею - 232,6 кв.м., який знаходиться у будинку 18 (вісімнадцять) по вулиці Львівській в місті Києві. Вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці Київської міської ради площею 1,1581 га, кадастровий номер 8000000000:75:179:0037.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 01 вересня 2016 року у справі №910/5077/16, яке набрало законної сили 20.09.2016, в рахунок часткового погашення заборгованості перед ПАТ Акціонерний Банк "Столичний" за кредитним договором від 26 серпня 2014 року №1638-КЮ-14, укладеним між ПАТ Акціонерний Банк "Столичний" та ТОВ "Компанія "Кепітел-Сістемз" в розмірі 42 183 660 грн. 34 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки на користь ПАТ Акціонерний Банк "Столичний" згідно з іпотечним договором від 29.09.2014, укладеним між ПАТ Акціонерний Банк "Столичний"  та ТОВ "Асма-Крим", в межах вартості предмета іпотеки (4546000,00 грн.), яким є нерухоме майно, а саме: нежилий будинок літ. "Б" загальною площею - 232,60 кв.м., який знаходиться в  будинку 18 по вулиці Львівській в місті Києві, шляхом його продажу на прилюдних торгах.
		15 серпня 2017 року між ПАТ Акціонерний Банк "Столичний" та ОСОБА_14, як новим кредитором, був укладений договір відступлення прав вимоги № 1, відповідно до умов якого банк відступив новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув права вимоги банку до позичальника та заставодавців (іпотекодавців) та поручителів-фізичних осіб, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників за кредитним договором від 26.08.2014 р. № 1638-КЮ-14 з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до нього.
		15 серпня 2017 року між ПАТ Акціонерний Банк "Столичний" та ОСОБА_14 був укладений договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В., зареєстрований в реєстрі за №560, відповідно до умов якого ОСОБА_14, як новому іпотеко держателю, перейшли всі права іпотекодержателя за іпотечним договором від 29.09.2014 р., посвідченим приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І.В., зареєстрованим в реєстрі за № 2428 в якості забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором.
		31 серпня 2017 року між ОСОБА_14 та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" (новим кредитором) був укладений договір про відступлення прав вимоги №31/08-1, відповідно до умов якого ОСОБА_14 відступив новому кредитору належні ОСОБА_14 права вимоги, а новий кредитор набув права вимоги до позичальника та заставодавців (іпотекодавців) та поручителів-фізичних осіб, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників за кредитним договором з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до нього.
		31 серпня 2017 року між ОСОБА_14 та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" був укладений договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А., зареєстрований в реєстрі за № 643, відповідно до умов якого ОСОБА_14 відступив товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" права вимоги за договором іпотеки в повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення права вимоги, включаючи право звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності до договору іпотеки.
		26 березня 2018 року на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Асма-Крим" (іпотекодавця) та товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Кепітел-Сістемз" (боржника) були направлені вимоги про усунення порушень забезпеченого обтяженням зобов'язання та повідомлення про усунення вказаних порушень у тридцятиденний термін за №№ 26/03-2018/02 та 26/03-2018/01 відповідно.
		У зв'язку з не усуненням порушень та невиконанням зобов'язань за кредитним договором у встановлений строк до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Веста", як кредитора та іпотеко держателя, перейшло право власності на об'єкт нерухомості, що був предметом іпотеки, а саме, нежилий будинок літ. "Б" загальною площею - 232,6 кв.м., який знаходиться у будинку 18 (вісімнадцять) по вулиці Львівській в місті Києві, про що 16.05.2018 р. було внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
		18 травня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Веста", як продавцем, та позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт Девелопмент Джей.Ві.", як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого продавець передав, а покупець прийняв нерухоме майно, а саме, нежилий будинок літ. "Б" загальною площею 232,6 кв.м., який знаходиться у будинку 18 (вісімнадцять) по вулиці Львівській в місті Києві, який належав продавцю на підставі перелічених вище договорів. 
		Вказане нерухоме майно знаходиться на спірній земельній ділянці. 
		Отже, власником нерухомого майна - нежилого будинку літ. "Б" загальною площею - 232,6 кв.м., який знаходиться у будинку 18 (вісімнадцять) по вулиці Львівській в місті Києві, став позивач і продовжує таким бути на момент розгляду даного спору, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.05.2018 р. № 124497418.
		17 липня 2018 року позивач звернувся до Київської міської ради із заявою №2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, що укладений між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Асма-Крим", в частині, що стосується заміни сторони Орендаря земельної ділянки із товариства з обмеженою відповідальністю "Асма-Крим" на товариство з обмеженою відповідальністю " Стандарт Девелопмент Джей.Ві. ", додавши додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки.
		Вказаний лист за дорученням заступника міського голови - секретаря Київської міської ради від 18.07.2018 р. №08/13209 було направлено до розгляду у встановленому порядку до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який листом від 13.08.2018 р. № 057028-17207 повідомив позивачу, що питання набуття права на землю у місті Києві регулюється Земельним кодексом України та Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської  ради від 20.04.2017 р. № 241/2463, згідно з яким зацікавлена особа з метою прийняття Київською міською радою відповідного рішення щодо розпорядження земельною ділянкою звертається в установленому порядку до центру надання адміністративних послуг з заявою на отримання адміністративної послуги. Також позивача було повідомлено про те, що йому потрібно надати документи, які необхідні для отримання адміністративної послуги.
		У зв'язку із вказаними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив суд визнати за ним право оренди земельної ділянки площею 11581 кв.м, кадастровий номер 8000000000:75:179:0037, та визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі і договору про поновлення договору оренди землі.
		Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції вказав, що у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно до позивача перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розміщене нерухоме майно, в обсязі, що існувало у попереднього користувача земельної ділянки - товариства з обмеженою відповідальністю "Асма-Крим", а оскільки Київська міська рада не надала відповіді на пропозицію по внесенню змін до договору оренди земельної ділянки та договору про поновлення договору оренди земельної ділянки, або відповідний протокол розбіжностей, суд дійшов висновку про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт Девелопмент Джей.Ві." набуло право оренди земельної ділянки й фактично стало орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього користувача, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
		Однак, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з наступних мотивів.
		Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.  Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. 
		Відповідно до положень статті 334 ЦК право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
		Частиною 1 статті 377 ЦК визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
		Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти.
		Аналогічного змісту норму містить ст. 120 ЗК України.
		Проте, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 18.05.18, за яким позивач набув право власності на будівлю площею 232, 6 кв. метрів, розміщену на спірній ділянці, не містить такої істотної умови, визначеної ЦК України, як розмір земельної ділянки, право на яку перейшло до позивача.
		У розумінні наведених положень законодавець встановив імперативний припис щодо переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду та передбачив відповідну підставу для припинення права користування земельною ділянкою у випадку набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
		При цьому договір, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, має містити таку істотну умову, як кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку із набуттям права власності на ці об'єкти. 
		Укладенню ж договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, передує виділення цієї частини в окрему земельну ділянку (абзаци перший та другий частини шостої  статті 120 ЗК України).
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від 27.02.2019 у справі №913/661/17.
		При цьому, у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.
		Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №913/661/17.
		За правовим висновком Великої палати Верховного суду, сформульованим 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах  статті 120 ЗК України,  статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.
		  Наведені вище земельно-правові та цивільно-правові норми встановлюють, що перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об'єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. 
		Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил.
		Таким чином, особа, яка набула право власності на об'єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім'я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об'єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об'єкта нерухомості розташованого на ній.
		Отже, особа, яка набула право власності на об'єкт нерухомості, автоматично набуває право вимагати оформлення на своє ім'я право користування на ту частину земельної ділянки, яка знаходиться під об'єктом нерухомості та необхідна для його обслуговування.
		При цьому законодавець не передбачив для нового власника нерухомості автоматичний перехід права користування на частину земельної ділянки, яка має призначення інше, ніж для експлуатації та обслуговування об'єкту нерухомості.
		З огляду на викладене, на думку суду апеляційної інстанції, у даному випадку до позивача автоматично, на підставі імперативного припису закону, перейшло право користування, та відповідно право вимагати оформлення на своє ім'я документів, лише на ту частину спірної земельної ділянки, яка знаходиться під належним йому на праві власності будинком та необхідна для його експлуатації.
		В іншій частині право землекористувача автоматично не припиняється, а позивач мав звернутись в загальному порядку, визначеному ЗК України та Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської  ради від 20.04.2017 р. № 241/2463П, як йому підставно і повідомив відповідач на його звернення про внесення змін до чинного договору оренди землі із ТОВ "Асма-Крим".
		Проте, місцевий господарський суд неправильно застосував вказані норми права та необґрунтовано задовольнив позов, визнавши за позивачем право користування спірною земельною ділянкою у повному обсязі, у тому числі частиною земельної ділянки, призначеною для будівництва, та безпідставно наділивши позивача правами та обов'язками забудовника спірної земельної ділянки.
		За таких обставин рішення місцевого господарського суду не можна визнати законним та обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню.
		Оскільки спірна земельна ділянка не має розподілу на частини, призначені для експлуатації та обслуговування об'єкту нерухомості, належного позивачу, та для будівництва, то суд позбавлений можливості в межах данного провадження, заявлених вимог, доводів та наданих доказів  визначити частину земельної ділянки та її межі, право на користування якою автоматично перейшло до позивача у зв'язку з придбанням будівлі.
		Отже, доводи відповідача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, тому в позові має бути відмовлено. При цьому дана відмова в позові не позбавляє позивача можливості реалізувати своє законне право на оформлення землекористування частиною спірної ділянки, необхідною для експлуатації та обслуговування належної йому на праві власності будівлі. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил.
		Положеннями пунктів "а", "е" частини 1 статті 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
		Щодо іншої частини земельної ділянки, яка надавалась ТОВ "Асма-Крим" з цільовим призначенням "для будівництва готельно-житлового комплексу з об'єктами громадського призначення та підземним паркінгом", і строк договору оренди якої не закінчився, то в матеріалах справи відсутні докази припинення у ТОВ "Асма-Крим" права користування цією земельною ділянкою у встановленому законом порядку, що встановлено під час розгляду справи у суді першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, отже, доводи ТОВ "Асма-Крим" обґрунтовані матеріалами справи, співпадають з позицією відповідача, тому апеляційна скарга також підлягає задоволенню. 
		Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи позивача щодо неналежного представництва ТОВ "Асма-Крим" у суді з урахуванням як рішення суду у трудовому спорі від 2 жовтня 2018 року, так і запису Реєстру, згідно якого керівником і єдиним засновником заявника є ОСОБА_9
		Той факт, що позивач планує забудувати спірну земельну ділянку,  замовив і отримав проекти будівництва у даному випадку не має правового значення, оскільки позивачу у встановленому законом порядку не виділялась земельна ділянка під будівництво, а автоматично таке право не переходить.
		Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		З огляду на викладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 29 листопада 2018 року прийняте із  невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові.  Отже, апеляційні скарги підлягають до задоволення.
		Відповідно до ст. 129 ГПК України з позивача на користь апелянтів підлягає стягненню сплачений ними при поданні апеляційних скарг судовий збір.
		Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити.
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСМА-КРИМ" задовольнити.
		Скасувати рішення господарського суду м. Києва від 29 листопада 2018 року.
		У позові відмовити.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ДЖЕЙ.ВІ"  (код ЄДРПОУ 42142694, 03056, м. Київ, вул.Вадима Гетьмана, 27, оф.56) на користь Київської міської ради (код ЄДРПОУ 31935250, 01044, м.Київ, вул. Хрещатик, 36)  повернення судового збору, сплаченого в розмірі 5286 гривень 00 коп. за платіжним дорученням №1558 від 19 грудня 2018 року.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ДЖЕЙ.ВІ"  (код ЄДРПОУ 42142694, 03056, м. Київ, вул.Вадима Гетьмана, 27, оф.56) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСМА-КРИМ" (код ЄДРПОУ 31935250, 03115, м. Київ, вул. Львівська, 18-Б) повернення судового збору, сплаченого в розмірі 5286 гривень 00 коп. за квитанцією розрахункового центру ПАТ "Приватбанк" 19.02.19.
		Доручити господарському суду м. Києва видати накази.
		Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		          Повний текст постанови складено 24.04.2019.
		 
		Головуючий суддя                                                            Т.П. Козир 
		 
		Судді                                                                                Г.П. Коробенко
		 
		                                                                                А.І. Тищенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...