Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 134/845/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 25.04.2019. Зареєстровано: 26.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2019.
Дата набрання законної сили: 03.06.2019
Результат оскарження 12.02.2020 Касаційний цивільний суд Верховного Суду: скасовано судове рішення апеляційної інстанції повністю і передано справу для продовження розгляду
Номер судового провадження: 2/142/103/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем України
		Справа № 134/845/18
		Провадження№ 2/142/103/19
		25 квітня 2019 року смт. Піщанка
		 
		Піщанський районний суд Вінницької області
		В складі:
		Головуючого судді Щерби Н. Л.,
		з участю секретаря Косован О. В., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Піщанка Вінницької області 
		цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Добробут-Поліклініка" про визнання окремих пунктів договору про надання медичних послуг недійсними, стягнення коштів та відшкодування шкоди, -
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Представнк позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Добробут-Поліклініка" про визнання окремих пунктів договору про надання медичних послуг недійсними, стягнення коштів та відшкодування шкоди, в якому просить суд визнати недійсними у звзку з їх несправедливістю п.4.4. Договору здоровя від 11 січня 2015 року МП 9507 в частині розрахунків за неотриманні послуги та п. 8.6 зазначеного договору в частині порядку розрахунків та вимоги надання чеку або квитанції на підтвердження оплати послуг, зобовязати відповідача повернути на користь позивача грошові кошти за ненаданні послуги з урахуванням 3% річних та індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 3027 гривень 33 копійки, зобовязати відповідача відшкодувати моральну шкоду, заподіяну позивачеві внаслідок безпідставного неповернення грошових коштів та застосування до нього несправедливих умов договору в сумі 6250 гривень 00 копійок, та стягнути з відповідача судові витрати по справі.
		Свої позовні вимоги мотивує тим, що 11 січня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Медичний центр "Добробут-Поліклініка" був укладений договір здоровя МП 9507 про надання медичних послуг за програмою «Амбулаторний нагляд за вагітністю». Загальна вартість програми на час укладання договору складала 12500, 00 гривень. Зазначена сума була сплачена 11 січня 2015 року відповідно до п. 4.3 Договору. 13 травня 2015 року була укладена Додаткова угода, якою сторони досягли згоди достроково припинити дію договору та вважати договір здоровя від 11 січня 2015 року розірваним з 13 травня 2015 року. Додатковою угодою до договору термін дії програми визначений в 10 календарних місяців від моменту підписання договору здоровя до листопада 2015 року. Тому на час дострокового припинення дії договору послуги, що входять у вартість програми, були надані не в повному обсязі. При цьому вартість програми оплачена своєчасно та повністю. Листом медичного центру від 23 червня 2015 року повідомлено про те, що замовнику повертаються грошові кошти у розмірі, що становить різницю між вартістю комплексної медичної програми і вартістю отриманих послуг. Вартість отриманих послуг визначається у відповідності до прейскуранту цін, який діяв на дату розірвання даного договору. Пунктом 2 Додаткової угоди визначено,що підставою для повернення коштів є заява замовника, строк повернення коштів становить 5 робочих днів з моменту отримання заяви про повернення коштів виконавцем. Пунктом 2.11 договору визначено, що виконавець зобовязаний повідомляти замовника про зміни в прейскуранті цін на медичні послуги, проте таких повідомлень не надходило. Листом медичного центру повідомлено причину відмови в задоволенні заяви замовника про повернення коштів  відсутність залишку коштів для їх повернення. У відповідності до розрахунку наданих послуг, надісланого листом від 04 лютого 2016 року, вартість наданих послуг на час розірвання договору складала 13458 гривень, що свідчить про зміни в прейскуранті цін виконавцями в односторонньому порядку без повідомлення замовника, що порушує права споживача ОСОБА_1, оскільки відповідно до ст.. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець не повинен включати у договори зі споживачами умови, які є несправедливими; умови договору є несправедливими , якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача. Згідно ч. 3 ст. 632 ЦК України, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Проте п. 4.4 договору суперечить вказаній нормі, оскільки передбачає здійснення розрахунку на підставі вартості послуг, які діють на момент розірвання договору, оскільки за послуги надані у січні 2015 року виконавець розраховує отримати оплату за цінами, які діють станом на травень 2015 року. Крім того, у додатковій угоді до договору міститься тільки перелік послуг, а ціна послуг не розрахована на підставі суми цін кожної послуги, а при розрахунках за ненадані послуги виконавець із ціни пакету послуг відраховує ціну окремої послуги. Такий спосіб розрахунку є завідомо несправедливим відносно споживача та має на меті позбавлення споживача можливості отримати грошові кошти за ненаданні послуги. Цю мету переслідує і необґрунтоване утримання з вартості послуг адміністративних послуг Виконавця, оскільки у договорі відсутнє визначення адміністративних послуг, як і відсутнє обґрунтування утримання коштів на ці послуги. Адміністративні послуги виконавця не є предметом договору про надання медичних послуг. Умови договору, які є несправедливими для споживача, визнаються недійсними. А тому позивач вважає несправедливими та просить визнати недійсними п. 4.4 Договору в частині розрахунків за ненадані послуги, оскільки передбачений відповідачем спосіб розрахунків має на меті позбавлення споживача можливості отримання грошових коштів за ненаданні послуги, а також п. 8.6 Договору в частині порядку розрахунків та вимоги надання чеку або квитанції на підтвердження оплати послуг, оскільки зазначена вимога суперечить змісту договору, оскільки відповідно до п. 4.3 договору за комплексну програму здійснюється оплата в розмірі 100% вартості пакету послуг на день підписання договору. Крім того, відповідач має копії замовлень, які свідчать про надання оплаченої послуги. Також представник позивача зазначає, що відмовою повернути грошові кошти за ненаданні, але оплачені медичні послуги, відповідач заподіяв позивачу матеріальну шкоду, яка з урахуванням 3% річних від суми заборгованості та з урахуванням індексу інфляції становить 3027,33 гривень, оскільки позивачу надано лише 72 послуги, або 83,7% від пакету послуг, передбаченого програмою, а тому сума повернення за 16,3 % ненаданих послуг становить 2307,50 гривень. Крім того, з урахуванням 1128 днів прострочення повернення коштів позивачем нараховано 3% річних, що становить 188,90 гривень та інфляційні витрати в розмірі 800, 93 гривень. . Крім того, одночасно з матеріальною шкодою відповідач відмовою повернути грошові кошти за ненаданні медичні послуги завдав позивачеві під час вагітності перед пологами моральну шкоду, принизив гідність позивача, оскільки позивач перебуваючи в стані вагітності, не очікувала, що її довіра буде використана в такий спосіб, щоб не повернути їй грошові кошти. Договір про надання медичних послуг був стандартний для всіх споживачів (тобто внесення змін не допускалося). Позивач не читала його ретельно, тому що не сподівалася, недобросовісності відносно вагітних зі сторони клініки. Коли позивач отримала відмову від Відповідача та почала ретельно читати договір та інші документи, то була у стресовому стані, оскільки не могла повірити, що вагітних можуть так використати. Позивач розраховувала на грошові кошти які відповідач повинен був їй повернути за ненадані послуги та витратити їх на послуги повязані з народженням дитини та з переїздом. Відмова відповідача у поверненні грошових коштів викликала у позивача негативні емоції, що в її стані не було сприятливим. У звязку із тим, що відповідач відмовлявся надавати аргументовані відповіді позивачеві, позивач змушена була писати звернення, витрачати час, який могла присвятити дитині, на отримання відповіді по суті на свої звернення. Відписки відповідача замість надання відповідей по суті пригнічували позивача та додавали негативних емоцій, а також зневірили Позивача у приватних медичних закладах України. Відповідач викликав у позивача глибоке переконання, що клієнти приватних клінік розглядаються виключно під кутом отримання грошового прибутку, а тому моральну шкоду Позивач оцінює в сумі 50% від вартості Договору, тобто 6 250 гривень.
		Представником відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Добробут-Поліклініка"за довіреністю ОСОБА_4 було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого він зазначає, що позовні вимогиОСОБА_1є безпідставними,необгрунтованими татакими,що непідлягають задоволенню,виходячи знаступного.Представник відповідачавказує,що 11січня 2015року міжпозивачем тавідповідачем було укладенодоговір здоровя№ МП9507,згідно якогопозивач замовиву відповідачакомплексну медичнупрограму «Амбулаторнийнагляд завагітністю». Загальнавартість договорусклала 12500,00гривень (дванадцятьтисяч пятсотгривень 00копійок),а терміндії -10календарних місяціввід моментупідписання договору.згідно ізпунктом 4.4.договору уразі обраннязамовником комплексноїмедичної програмиі внесенняповної їївартості,а вподальшому відмовивід обраноїпрограми зпричин,що унеможливлюютьподальше отриманнямедичних послуг(наприклад:зміна проживання,крім переїздудо м.Донецьк),замовнику повертаютьсягрошові кошти врозмірі,що становитьрізницю міжвартістю комплексноїмедичної програмиі вартістюотриманих послуг.Вартість отриманихпослуг визначаєтьсясторонами напідставі тапідписаних обомасторонами замовленьу відповідностідо прейскурантуцін,який діявна датурозірвання даногодоговору безурахування знижокта завирахуванням адміністративних витрату розмірі10%(десятивідсотків)від вартостікомплексної медичноїпрограми,зазначеної удодатку доданого договору.Відповідно допункту 8.6.договору прирозірванні договоруз ініціативизамовника у випадках,передбачених п.4.4.,проводиться поверненнякоштів,внесених замовником докаси виконавця абоперерахованих набанківський рахуноквиконавця (передоплата).Сума коштів,що підлягаютьповерненню,розраховується упорядку,передбаченому п4.4даного договору.Підставою дляповернення коштівє письмовазаява замовника,в якій замовникповинен вказатисвої паспортнідані таобовязково додатидо вказаноїзаяви чек(привнесенні коштівдо касивиконавця аборозрахунку кредитноюкарткою через термінал)або квитанцію(приперерахуванні коштівчерез банківськіустанови набанківський рахуноквиконавця).Строк поверненнякоштів становить5(пять)робочих змоменту отриманнявиконавцем заявипро поверненнякоштів.Відповідно дозаяви позивачавід 12травня 2015року,між позивачемта відвідачембуло укладенододаткову угодудо договорустосовно достроковогоприпинення діїдоговору.У відповідностідо пункту2додаткової угодидо договорувід 13травня 2015року сторонидомовились,що розрахуноксуми коштів,які підлягають поверненнюздійснюється увідповідності доположень пункту4.4.договоруздоровя від«11»січня 2015р.Представник відповідачазазначає,що твердженняпозивача проте,що вонадовідалася пропорушення їїправ як споживача лише 26 червня 2015 року з моменту отримання листа відповідача є безпідставними та такими, що вводять суд в оману, оскільки укладеннядоговору 11січня 2015року передуваловсім наступнимподіям.Таким чином,коректним моментом,з якоговарто відраховуватипочаток перебігупозовної давності представниквважає дату підписаннядоговору міжпозивачем івідповідачем -11січня 2015року тазазначає,що позовнадавність сплинулачерез трироки віддати укладеннядоговору 11січня 2018року,а позивачембуло пропущенострок позовноїдавності.Щодо тверджень позивача, про те, що відповідач,не повідомлявїї прозміни впрейскуранті цінна медичніпослуги задоговором,представник відповідача вказує,що відповідач,який виступаввиконавцем договору,неухильно дотримувавсязазначених вимогта інформуваввсіх споживачівпро вартістьмедичних послуг,які надаються,шляхом розміщенняпрейскуранту цінв доступномудля споживачівмісці вусіх приміщенняхта,для зручностіклієнтів,оприлюднював таоперативно оновлювавінформацію щодоцін намедичні послугина офіційномувеб-сайтів мережіІнтернет.В позовній заяві зазначено, що умови договору в частині розрахунків за ненадані послуги є, на думку позивача, несправедливими. Представник відповідача зазначає, що твердження позивача про те, що умови договору в частині розрахунків за ненадані послуги є несправедливими, не обґрунтовані нормами законодавства та не відповідають загальним принципам свободи договору, оскільки позивач, підписавши договір, вступила з відповідачем у договірні відносини, узгодила ціну договору, а також умови її зміни, які були встановлені в договорі. Також у відзиві зазначено, що вартість медичних послуг (аналогічних фактично отриманим та придбаним в рамках договору) при розрахунку окремо по кожній послузі згідно з чинним на той момент прейскурантом цін була б значно вищою від тих, які надавалися позивачу саме за програмою «Амбулаторний нагляд за вагітністю». Тобто, вартість договору 12500,00 гривень включала в себе комплексну медичну програму «Амбулаторний нагляд за вагітністю» тобто комплекс необхідних медичних послуг за зниженою ціною порівняно з Прейскурантом цін. Вказана ціна була б незмінною за умови використання медичних послуг в повному обсязі та протягом строку дії договору. Також, представник позивача звертає увагу, що програма передбачала і містила також ряд інших опцій і сервісів, які не відносяться до медичних послуг: закріплення особистого лікаря, персонального менеджера, пріоритет при записі на обстеження, можливість направлення результатів обстежень засобами електронної пошти тощо (адміністративні витрати). В  пункті 4.4. договору і було передбачено, що вартість отриманих послуг під час дострокового припинення договору, визначається сторонами на підставі наданих та підписаних обома сторонами замовлень у відповідності до прейскуранту цін, який діяв на дату розірвання даного договору без урахування знижок та за вирахуванням адміністративних витрат у розмірі 10% (десяти відсотків) від вартості комплексної медичної програми, зазначеної у додатку до даного договору. Зазначена умова була спрямована забезпечити справедливий баланс договірних прав та обовязків сторін Договору. Відповідно до пункту 3.6. договору факт підписання даного договору замовником свідчить про ознайомлення і погодження замовника з діючим прейскурантом цін і вартістю відповідної програми. Згідно із пунктом 7.6. договору перелік медичних послуг, зазначених у відповідній комплексній медичній програмі, є вичерпним та змінам не підлягає. У випадку невикористання Замовником усіх послуг, передбачених відповідною програмою протягом строку її дії, вартість невикористаних послуг грошовій компенсації або заміні на інші послуги не підлягає. Таким чином, відповідач та позивач підписавши договір, погодили всі його істотні умови, зокрема порядок здійснення розрахунків у випадку дострокового припинення даного договору. Відповідач зі свого боку в повній мірі забезпечив погодження з позивачем всіх умов договору та абсолютне і неухильне його дотримання. Дія договору була достроково припинена саме з ініціативи та за заявою позивача. 
		Після укладення 13 травня 2015 року Додаткової угоди до Договору про його дострокове припинення, відповідачем проведено відповідний Перерахунок вартості послуг за період з 11 січня 2015 року по 12 травня 2015 року (додається), згідно якого встановлено, що загальна вартість наданих послуг становила 13458,00 гривень. Додатково було вирахувано адміністративні витрати в розмірі 10 % вартості Договору - 1250,00 гривень. Тоюто, різниця між сумою коштів, які сплатила позивач та сумою після проведення перерахунку вартості наданих послуг із адміністративними витратами склала відємне значення в розмірі -2208,00 грн. Тобто, відмова відповідача повернути кошти у звязку із заявою позивача про дострокове розірвання договору, була абсолютно правомірною та обґрунтованою. Враховуючи наведені в законодавстві визначення діянь, які можуть заподіяти моральну шкоду, представник відповідача, стверджує, що відповідач, як виконавець Договору про надання медичних послуг, жодним чином не міг спричинити моральні чи фізичні страждання Позивача, оскільки дострокове припинення договору відбулося саме за її заявою, а розрахунки були проведені згідно з попередньо узгодженими умовами договору. Обґрунтування вини чи протиправності діянь відповідача, які могли б заподіяти моральну шкоду, в позовній заяві абсолютно відсутнє. Позивачем не надано підтверджень протиправності діянь, які спричинили, на її думку, моральні чи фізичні страждання, а не надано жодного документу, який би підтверджував факти настання несприятливих для неї обставин чи документу, який підтверджував би розмір розрахованої моральної (немайнової) шкоди. На підставі викладеного представник відповідача просив Застосувати позовну давність (строк якої сплинув), яка є підставою для відмови у задоволенні позову та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» в повному обсязі.
		Крім того представником позивача ОСОБА_1  ОСОБА_3 на адресу суду було подано відповідь на відзив відповідача, відповідно він зазначає, що аргументи, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву про визнання окремих пунктів договору про надання медичних послуг недійсними, стягнення коштів та відшкодування шкоди повинні бути відхилені оскільки підпис позивача в договорі не підтверджує законність положень договору. Як споживач позивач має право оскаржувати положення договору, які є незаконними, навіть у випадку підписання цього договору. Оскільки у поверненні грошових коштів позивачеві було відмовлено листом відповідача від «23» червня 2015 року, то саме цей день і вважається днем порушенням прав. Аргумент Відповідача про те, що сторони є вільними у визначенні умов, не підтверджує законність умови про розрахунки між сторонами, яка фактично позбавляє споживача права на отримання грошових коштів за невикористані послуги, а тому повинен бути відхилений, як такий, що суперечить ст. 6 Цивільного кодексу України. Оскільки Додаткова угода про розірвання Договору була підписана до моменту відмови позивачу у виплаті грошових коштів, аргументи відповідача щодо підтвердження позивачем відсутності заперечень також не відповідають дійсності. Позивач не могла знати про порушення свого права в момент підписання Договору, тому що її досвід грунтувався виключно на договірних відносинах з добросовісними контрагентами, з якими Позивач укладала договори, в яких механізм повернення грошей не був спрямований на безпідставне збагачення контрагента. Щоб передбачити наслідки застосування такого порядку повернення грошових коштів, який передбачив Відповідач у договорі, потрібна практика складання договорів з несправедливими умовами, чого Позивач не мала. Таким чином, аргументи Відповідача у частині пропущення строку позовної давності не знаходять підтвердження у фактичних обставинах справи. Станом на 11 січня 2015 року позивач сплатила за пакет послуг, визначених у Додатку №1 до Договору, суму 12 500 гривень. Відповідно до розрахунку відповідача станом на момент розірвання Договору, тобто 12 травня 2015 року, вона використала послуги на суму 13458 гривень, що перевищує ціну договору, сплачену нею в момент укладення договору, на 998 гривень та до цієї вартості відповідач безпідставно додає вартість «адміністративних послуг», які не були предметом договору.Також представник позивача зазначає, що оскільки позивач оплатила пакет послуг за цінами станом на 11 січня 2015 року, то за принципом аналогії права на договірні відносини, які виникли у січні 2015 року, не повинні поширюватися ціни, які відповідач змінював у подальшому у своєму прейскуранті для послуг, що надаються разово. Такий принцип випливає із статей 6 і 8 Цивільного Кодексу України. Кошти сплачуються за послугу. Якщо послуга не надана, грошові кошти повинні бути повернуті. Це є загальноприйняте правило добросовісних договірних відносин. Неповернення грошових коштів під будь-яким приводом, як це було у випадку Відповідача, є недобросовісною поведінкою.Відповідач умови Договору тлумачить виключно на свою користь. Представник відповідача вказує, що аргумент Відповідача щодо необгрунтованості моральної шкоди також повинен бути відхилений, оскільки умова договору про розрахунки за невикористані послуги є несправедливою, оскільки спрямована на те, щоб Позивач як споживач не отримала жодних грошових коштів за невикористані послуги після розірвання договору,а аргумент Відповідача про те, що якщо у позивача немає доказу страждань, то не було і страждань, називає абсурдним, оскільки позивач не могла звернутися до лікаря зі скаргами на поганий емоційний стан, оскільки в період з 23 червня 2015 по 29 червня 2015 року перебувала у лікарні на обстеженні (Додаток №1), що виключало можливість звернутися по потрібний відповідачеві доказ.Розмір моральної шкоди Позивач оцінює в 50% вартості від ціни Договору, хоча навіть й ця ціна є замалою. На підставі викладеного вважає заперечення відповідачем позовних вимог позивача, визнання їх безпідставними та необгрунтованими, невизнання правових норм, на які посилається позивач та тлумачення їх виключно на свою користь не є достатнім аргументом, щоб спростувати позовні вимоги. 
		Представником відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Добробут-Поліклініка"за довіреністю ОСОБА_4було поданозаперечення вяких зазначено,що позовна давність сплинула через три роки від дати укладення Договору - 11 січня 2018 року, а Позивачем було пропущено строк позовної давності. Стосовно зміни ціни Договору, додаткових опцій і сервісів та повернення коштів, представник відповідача зазначає, відповідач та позивач підписавши Договір погодили всі його істотні умови, зокрема порядок здійснення розрахунків у випадку дострокового припинення даного Договору. Відповідач зі свого боку в повній мірі забезпечив погодження з Позивачем всіх умов Договору та абсолютне і неухильне дотримання його умов, а також вимог чинного (на той момент) законодавства України у відповідній сфері.Стосовно відшкодування моральної (немайнової) шкоди, представник відповідача зазначає, що позивач, всупереч вимогам статті 95 ЦПК України та статті 79 Закону України «Про нотаріат», додала до відповіді на відзив неофіційний та незасвідчений у встановленому законодавством порядку переклад документа з польської мови на українську мову. Таким чином, зазначений документ не відповідає встановленим у процесуальному законодавстві вимогам щодо належності та допустимості доказів (статті 77, 78 ЦПК України) та посилається, що згідно із перекладом частини документу за допомогою програми Google Translate позивач перебувала в лікарні на території Польші з діагнозом загроза передчасних пологів, статус після правосторонньої сальпінгектомії для ектопічної вагітності у 2008 році, група конфліктів у факторах Rh (резус-фактор), та таким чином вводить суд в оману стосовно підстав перебування в клініці та намагається встановити причинно-наслідковий зв'язок між даним фактом та діями Відповідача. Крім того, представник відповідача звертає увагу, що згідно із наданим документом, Позивач знаходилась в клініці на території країни Польща з 23 по 29 червня 2015 року, а лист був надісланий 23 червня 2015 року до м. Крижопіль Вінницької області, де зареєстроване місця проживання Позивача. Таким чином, обґрунтування вини чи протиправності діянь Відповідача, які могли б заподіяти моральну шкоду, як в позовній заяві так і у відповіді на відзив абсолютно відсутнє. Позивачем не надано підтверджень протиправності діянь, які спричинили, на її думку, моральні чи фізичні страждання, а також не надано жодного достовірного та належного документу, який би підтверджував факти настання несприятливих для неї обставин чи документу, який підтверджував би розмір розрахованої моральної (немайнової) шкоди. Всі наведені позивачем аргументи та твердження також не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України. На підставі викладеного, просить застосувати позовну давність та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» в повному обсязі.
		В судовому засідання представник позивача ОСОБА_1  ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві та у відповіді на відзив, просив суд їх задовольнити.
		Представником відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Добробут-Поліклініка"за довіреністю ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, проте від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, просить відмовити відповідачу у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та в запереченнях.
		Суд, заслухавши представника позивача дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, відзив на позовну заяву та долучені до нього матеріали, відповідь на відзив та заперечення відповідача вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 11 січня 2015 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Добробут-Поліклініка" було укладено договір здоровя № МП 9507 (а.с.7-10). Відповідно п. 1.1 даного договору замовник доручає і оплачує, а виконавець зобовязується надавати медичні послуги замовнику, в обсязі і на умовах, передбачених спеціальними програмами, викладеними в додатку до даного договору. Згідно п. 1.2 договору Виконавець надає вищевказані послуги протягом строку дії даного Договору та/або у відповідності до умов, викладених у відповідній комплексній медичній програмі, яка викладена у додатку до даного Договору.
		В пункті 4.1 договору передбачено, що вартість наданих послуг розраховується відповідно до Прейскуранту цін, який діяв на дату надання послуг. Вартість конкретних комплексних медичних програм вказується Сторонами в додатку до даного Договору. Згідно додаткової угоди до договору здоровя № МП 9507 від 11 січня 2015 року, медичні послуги мали надавати позивачу за программою «Амбулаторний нагляд за вагітністю» (лікар акушер  гінеколог) та дана додаткова угода містить перелік послуг, що входять у вартість програми. Термін дії даної програми становив 10 календарних місяців від моменту підписання договору здоровя до 19 листопада 2015 року, а загальна вартість програми складала 12500 гривень. Відповідно до п. 6 додаткової угоди перелік послуг, що входять у программу є незмінним.
		Відповідно до п. 4.3 розрахунки за обрану комплексну програму проводяться шляхом внесення 100% вартості програми в касу Виконавця або шляхом перерахування грошових коштів через банківські установи на розрахунковий рахунок Виконавця, вказаний в даному Договорі, в день укладення даного Договору. Порядок здійснення оплати зазначається у відповідній комплексній медичній програмі, яка є невід'ємною частиною даного Договору. Згідно положень п. 4.4. договору у разі обрання Замовником комплексної медичної програми і внесення повної її вартості, а в подальшому відмови від обраної програми з причин, що унеможливлюють подальше отримання медичних послуг (наприклад: зміна місця проживання, крім переїзду до м. Донецьк), Замовнику повертаються грошові кошти у розмірі, що становить різницю між вартістю комплексної медичної програми і вартістю отриманих послуг. Вартість отриманих послуг визначається Сторонами на підставі наданих та підписаних обома Сторонами Замовлень у відповідності до Прейскуранту цін, який діяв на дату розірвання даного Договору без урахування знижок та за вирахуванням адміністративних витрат у розмірі 10% (десяти відсотків) від вартості комплексної медичної програми, зазначеної у додатку до даного Договору.
		Згідно п. 5.1 Договору по факту надання медичних послуг Виконавець надає Замовнику акт здачі-приймання робіт. У разі обрання Замовником комплексної програми акт виконаних робіт надається Виконавцем за фактом повного виконання комплексної програми. Акт здачі-приймання медичних послуг, наданих у відповідності до Прейскуранту цін Виконавця,повинен містити такі реквізити: найменування Сторін; ПІБ Замовника, діагноз; найменування і перелік робіт (послуг), виконаних Виконавцем; вартість виконаних робіт (послуг) згідно Прейскуранту цін, який діяв на момент надання послуг з урахуванням умов даного Договору. Вказаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) за № 11/01/15/8373 був складений сторонами 11 січня 2015 року (а.с.11).
		Відповідно до п. 8.1 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.
		В п. 8.2 договору зазначено, що внесення змін до Договору або його розірвання можливі тільки шляхом укладення додаткової угоди до даного Договору, яка повинна бути підписана уповноваженими представниками Сторін та зі сторони Виконавця скріплена печаткою.
		Відповідно до п. 8.6 договору при розірванні Договору з ініціативи Замовника у випадках, передбачених п. 4.4., проводиться повернення коштів, внесених Замовником до каси Виконавця або перерахованих на банківський рахунок Виконавця (передоплата). Сума коштів, що підлягають поверненню, розраховується у порядку, передбаченому п. 4.4. даного Договору. Підставою для повернення коштів є письмова заява Замовника, в якій Замовник повинен вказати свої паспортні дані та обовязково додати до вказаної заяви чек (при внесенні коштів до каси Виконавця або розрахунку кредитною карткою через термінал) або квитанцію (при перерахуванні коштів через банківські установи на банківський рахунок Виконавця). Строк повернення коштів становить 5 (п'ять) робочих днів з моменту отримання Виконавцем заяви про повернення коштів.
		13 травня 2015 року сторони підписали додаткову угоду до договору здоровя № МП 9507 від 11 січня 2015 року (а.с.12), відповідно до п. 1 якої сторони досягли згоди достроково припинити його дію та вважати договір здоровя № МП 9507 від 11 січня 2015 року розірваним з 13 травня 2015 року. Відповідно до п. 2 вказаної дадаткової угоди від 13 травня 2015 року сторони домовились, що розрахунок суми коштів, які підлягають поверненню здійснюється у відповідності до положень п. 4.4. Договору здоров'я від 11 січня 2015 року. Підставою для повернення коштів є заява в якій замовник повинен вказати свої паспортні дані та обовязково повинен додати до заяви чек (при внесенні коштів до каси Виконавця або розрахунку кредитною карткою через термінал) або квитанцію (при перерахуванні коштів через банківські установи на банківський рахунок Виконавця). Строк повернення коштів становить 5 (п'ять) робочих днів з моменту отримання заяви про повернення коштів Виконавцем.
		З листа ТОВ "Медичний центр "Добробут-Поліклініка" від 23 червня 2015 року № 23/06/15 наданого у відповідь на звернення ОСОБА_1 щодо розірвання договору та повернення коштів, вбачається, що з посилання на п. 8.6 договору згідно якого при розірванні Договору з ініціативи Замовника у випадках, передбачених п. 4.4., проводиться повернення коштів, внесених Замовником до каси Виконавця або перерахованих на банківський рахунок Виконавця (передоплата), п. 4.4 договору, в якому значено, що у разі обрання Замовником комплексної медичної програми і внесення повної її вартості, а в подальшому відмови від обраної програми з причин, що унеможливлюють подальше отримання медичних послуг (наприклад: зміна місця проживання, крім переїзду до м. Донецьк), Замовнику повертаються грошові кошти у розмірі, що становить різницю між вартістю комплексної медичної програми і вартістю отриманих послуг. Вартість отриманих послуг визначається у відповідності до Прейскуранту цін, який діяв на дату розірвання даного Договору без урахування знижок та за вирахуванням адміністративних витрат у розмірі 10% (десяти відсотків) від вартості комплексної медичної програми, зазначеної у додатку до даного Договору, відповідач зазначає, що після дострокового розірвання договору та проведенням перерахунку коштів, встановлено відсутність залишку коштів для їх повернення (а.с.15).
		Відповідно до листа ТОВ "Медичнийцентр "Добробут-Поліклініка"від 04лютого 2016року №04/02/16наданого увідповідь наповторну заяву ОСОБА_1 щодорозірвання договорута поверненнякоштів від08січня 2019року, додатковозазначено,що вартість послуг Виконавця (аналогічних фактичного отриманим та придбаним за Програмою) при розрахунку в загальному порядку згідно прейскуранту і поза програмою, була б значно більшою від тих, що реалізуються (надаються) Закладом саме за комплексними програмними продуктами. Програма «Амбулаторний нагляд за вагітністю» передбачає і містить також ряд інших опцій і сервісів (послуг), які не відносяться до медичних (закріплення особистого лікаря, персонального менеджера, пріоритет при записі на обстеження, можливість направлення результатів обстежень засобами електронної пошти ті ін.). Діючий та затверджений у встановленому порядку Прейскурант цін Виконавця відповідно до Ліцензійних вимог розміщений ОСОБА_2 у доступному для споживачів місці за місцем провадження діяльності у паперовому вигляді. Додатково, актуальний Прейскурант цін Закладу є оприлюдненим на інтернет-сайті і також є загальнодоступним для споживачів послуг. При цьому, ОСОБА_2 не зобовязане на вимогу громадян здійснювати розрахунки власних послуг на певні дати минулих періодів, у зв'язку з чим вимога ОСОБА_1 про надання таких по стану на 11.01.15 р. залишається ОСОБА_2 без виконання як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства (а.с.16).
		Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. В частині 3 зазначеної статті передбачено, що зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		В частинах1та 2ст.901ЦК Українипередбачено,що задоговором пронадання послугодна сторона(виконавець)зобов'язуєтьсяза завданнямдругої сторони(замовника)надати послугу,яка споживаєтьсяв процесівчинення певноїдії абоздійснення певноїдіяльності,а замовникзобов'язуєтьсяоплатити виконавцевізазначену послугу,якщо іншене встановленодоговором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
		Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
		Відповідно доч.1ст.205ЦК України,підставою недійсностіправочину єнедодержання вмомент вчиненняправочину стороною(сторонами)вимог,які встановленічастиною першою-третьою,п'ятоюта шостоюстатті 203цьогоКодексу. Згідноч.2зазначеної статтінедійсним єправочин,якщо йогонедійсність встановленазаконом (нікчемнийправочин).У цьомуразі визнаннятакого правочинунедійсним судомне вимагається. В частині 3 статті 205 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Пунктом 7 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
		В частині 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» зокрема передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
		Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.
		Аналізуючи нормуст.. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті3, частина третя статті509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
		Несправедливими є,в томучислі, умовидоговору про: наданняпродавцю (виконавцю,виробнику)права водносторонньому порядкузмінювати умовидоговору навласний розсудабо напідставах,не зазначениху договорі; визначенняціни товаруна моментйого поставкиспоживачеві абонадання продавцю(виконавцю,виробнику)можливості збільшуватиціну безнадання споживачевіправа розірватидоговір уразі збільшенняціни порівняноз тією,що булапогоджена намомент укладеннядоговору; наданняпродавцю (виконавцю,виробнику)права неповертати коштина оплатуненаданої продукціїу разірозірвання договоруз ініціативипродавця (виконавця,виробника); надання продавцю (виконавцю, виробнику) права визначати відповідність продукції умовам договору або надання йому виключного права щодо тлумачення договору.
		Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
		Згідно ч. 7 зазначеної статті Закону, положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
		В частині 8 ст. 18 Закону зазначено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
		При цьому суд виходить з того, що відповідно додаткової угоди до договору здоровя № МП від 11 січня 2015 року, яка містить перелік послуг, що входять у вартість програми «Амбулаторний нагляд за вагітністю», адміністративні послуги не передбачені, в той час як відповідно до положень розділу 2 договору обовязок виконавця надавати адміністративні послуги не передбачений,а зазначено лише про його обовязок надавати своєчасно, якісно та в повному обсязі медичні послуги, передбачені відповідною програмою, як і не передбачено відповідальність виконавця за ненадання або неналежне надання вказаних адміністративних послуг. 
		Також зі змісту договору вбачається, що вартість програми розраховувалася відповідно до прейскуранту цін, який діяв на дату надання послуг, а вартість комплексних медичних програм вказується сторонами в додатку до даного договору, а тому позивач мав право на отримання медичних послуг за цінами, які діяли на момент укладення договору, оскільки ні сам договір, ні додаток до нього з переліком послуг за програмою, не містить положень про можливі зміни вартості програми через збільшення вартості в прейскуранті цін на медичні послуги, а тому проведення розрахунку наданих позивачу послуг за цінами, які існували на момент розірвання договору є необґрунтованими та суперечить принципу добросовісності у договірних відносинах, а згідно ст.. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
		Крім того, вказаною програмою передбачено, що перелік послуг, що входить у програму є незмінним, а в п. 1.3 договору передбачено, що замовник може замовляти додатково до програми інші медичні послуги, передбачені в прейскуранті цін виконавця, які не охоплені програмою, та відповідно мали б бути оплачені додатково, та не можуть бути включені до послуг, які використанні за програмою, як наприклад взяття венозної крові для дослідження, взяття капілярної крові на дослідження, визначення антитіл до Treponema pallidum (TPHA), які серед переліку послуг за програмою, яка надавалася позивачу відсутні, проте включені відповідачем при розрахунку вартості послуг наданих в рамках відповідної програми.
		Також слід зазначити, що вимоги договору про обовязкове надання до заяви про повернення коштів квитанції або чеку про оплату, суперечить п. 4.3 договору, в якому зазначено, що розрахунки за обрану комплексну програму проводяться шляхом внесення 100% вартості програми в касу виконавця або шляхом перерахування грошових коштів через банківські установи на розрахунковий рахунок виконавця, вказаний у договорі, в день укладення договору, а акт здачі- приймання робіт (надання послуг) та обсяг наданих відповідачем послуг позивачу свідчить про те, що вказана програма була оплачена позивачем в день укладення договору.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про захист прав споживачів», права позивача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що умови договору здоровя, укладеного між сторонами, які передбачають визначення вартості отриманих послуг на підставі прейскуранту цін, який діє на момент розірвання договору, включення у вартість медичних послуг адміністративних витрат, які не є предметом договору та не входять в перелік послуг за програмою, а також зазначення в договорі обовязку замовника надати до заяви про повернення коштів чеку або квитанції, які підтверджують оплату програми, є несправедливими в розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». 
		А тому на підставі зазначено, суд вважає, що п.4.4.Договору здоровявід 11січня 2015року МП9507в частинірозрахунків занеотриманні послугита п.8.6зазначеного договорув частиніпорядку розрахунківта вимогинадання чекуабо квитанціїна підтвердження оплатипослуг, можутьбути визнані судом недійсними у звзку з їх несправедливістю.
		Відповідно до положень ч. 9 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують права споживача, споживачеві завдано збитків, вони повинні відшкодовуватися винною особою у повному обсязі.
		Враховуючи, що суд прийшов до висновку про визнання недійснимим п.4.4. Договору здоровя від 11 січня 2015 року МП 9507 в частині розрахунків за неотриманні послуги та п. 8.6 зазначеного договору в частині порядку розрахунків та вимоги надання чеку або квитанції на підтвердження оплати послуг, позивач має право на відшкодування збитків завданих вказаними умовами договору, які обмежили його права як споживача, зокрема на повернення вартості ненаданих послуг за програмою в розмірі 2037 гривень 50 копійок, виходячи з різниці між вартістю загальної кількості послуг передбачених програмою, яких були передбачено 86 (100%), та вартістю послуг передбачених програмою, які були фактично наданні позивачу в кількості 72 послуг або 83,7%. 
		Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		За вказаних обставин, а також враховуючи, що відповідно до умов договору відповідач повинен бути повернути грошові кошти позивачу впродовж 5 робочих днів з моменту отримання заяви про розірвання договору, тобто не пізніше 20 травня 2015 року, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми з розрахунку 1128 днів прострочення, що становить 188 гривень 90 копійок (2037,50х3х1128:365:100) та інфляції в розмірі 800 гривень 93 копійки відповідно до розрахунків позивача.
		Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.
		Згідно розясненьп.3постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни „Просудову практикув справахпро відшкодуванняморальної (немайнової)шкоди"від 31березня 1995року №4,зі змінами,внесеними постановоювід 25травня 2001р №5,під моральноюшкодою слідрозуміти втрати немайновогохарактеру внаслідок моральних чи фізичнихстраждань, абоінших негативних явищ, заподіяних  фізичній чи  юридичній особі незаконнимидіями абобездіяльністю іншихосіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		В пункті 4 зазначеної постанови Пленуму ВСУ зазначено, що у позовній заяві про 
		відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		Згідно п. 9 зазначеної постанови Пленуму ВСУ, розмір відшкодування моральної немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, 
		душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та 
		справедливості.
		Статтею 23ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і яка може полягати у душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у тому числі у зв'язку з відчуттям фізичного болю та страждань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
		Зіставляючи у сукупності зазначені обставини, виходячи з принципу розумності і справедливості, враховуючи, що відповідачем, було включено до договору умови, які були несправедливими для позивача, перебування позивача в стані вагітності, та той факт, що розраховуючи на справедливість умов договору, позивач розраховувала на отримання належних їй коштів за неотриманні послуги проте їй в цьому було відмовлено відповідачем, а також беручи до уваги, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що їй було завдано більш суттєвих, тривалих, глибинних душевних страждань, а довідка, видана установою лікування держави Польша, не може бути взята судом до уваги як належний доказ завдання моральної шкоди, оскільки містить відомості про перебування позивача в лікарні з 23 червня 2015 року, тобто до отримання відповіді відповідача про відмову в поверненні коштів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 3500 гривень 00 копійок.
		Що стосується позиції відповідача про застосування в даній справі позовної давності, яка має відраховуватися з дати підписання договору між сторонами, тобто з 11 січня 2015 року, а не з 26 червня 2015 року, коли позивач отримала лист відповідача про відмову в поверненні коштів, то в даному випадку, суд виходить з того, що відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність  це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Згідно зі статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється у три роки. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент підписання договору позивач не могла знати, що в подальшому її право на повернення грошових коштів за неотриманні послуги буде порушено, а про порушення прав дізналася лише 26 червня 2015 року коли отримала листа відповідача у відповідь на своє звернення, яким їй було відмовлено в поверненні коштів. А тому, враховуючи, що дата отримання відповіді позивачем саме 26 червня 2015 року відповідачем не оспорювалась, суд вважає, що саме з цього дня слід відраховувати трирічний строк позовної давності, та приходить до висновку, що позов поданий позивачем до суду в межах позовної давності, а тому клопотання відповідача про її застосування задоволенню не підлягає.
		Крім того, підлягає стягненню з відповідача на користь держави і судовий збір за розгляд даного позову у суді та від сплати якого позивач звільнений відповідно до ст.. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
		На підставі ст. ст. 16, 23, 205, 256, 257, 261, 509, 625, 901Законом України «Про захист прав споживачів», постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 12, 13, 77, 78, 89, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Добробут-Поліклініка" про визнання окремих пунктів договору про надання медичних послуг недійсними, стягнення коштів та відшкодування шкоди, задовольнити частково.
		Визнати недійсними у звязку з їх несправедливістю п.4.4. Договору здоровя від 11 січня 2015 року МП 9507 в частині розрахунків за неотриманні послуги та п. 8.6 зазначеного договору в частині порядку розрахунків та вимоги надання чеку або квитанції на підтвердження оплати послуг.
		Зобовязати відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Добробут-Поліклініка" повернути на користь позивача ОСОБА_1 грошові кошти за ненаданні послуги з урахуванням 3% річних та індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 3027 гривень 33 копійки.
		Зобовязати відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Добробут-Поліклініка" відшкодувати моральну шкоду, заподіяну позивачеві внаслідок безпідставного неповернення грошових коштів та застосування до нього несправедливих умов договору в сумі 3500 гривень 00 копійок.
		Стягнути з відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Добробут-Поліклініка" на користь держави судовий збір в розмірі 1921 гривні 00 копійок.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Піщанський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його підписання до Вінницького апеляційного суду.
		 
		Сторони по справі:
		 
		позивач  ОСОБА_1, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, 
		відповідач  ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Добробут-Поліклініка" , яке знаходиться в м. Київ Київської області, вул. Мишуги, 12, код ЄДРПОУ 38806862
		представник позивача  ОСОБА_3,який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.
		 
		Суддя :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...