Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 816/1370/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 25.04.2019. Зареєстровано: 26.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2019.
Дата набрання законної сили: 25.04.2019
Номер судового провадження: К/9901/16169/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		25 квітня 2019 року 
		Київ
		справа №816/1370/16
		адміністративне провадження №К/9901/16169/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді (судді-доповідача) -           Данилевич Н.А.,
		суддів -                                                         Бевзенка В. М., 
		                                                                Шарапи В.М.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження 
		касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року (головуючий суддя - Бойко С.С.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року (головуючий суддя - П'янова Я.В., судді - Чалий І.С. ,    Зеленський В.В.) у справі №816/1370/16
		за позовом ОСОБА_3
		до    Головного управління Національної поліції в Полтавській області 
		про    скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
		в с т а н о в и в :
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           25 серпня 2016 року ОСОБА_3 (надалі по тексту - ОСОБА_3, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі по тексту - ГУНП в Полтавській області, відповідач, скаржник), у якому просив:
		2.          - визнати незаконним та скасувати наказ від 29 липня 2016 року № 811 "Про порушення службової дисципліни працівниками відділення поліції № 1 Полтавського ВП ГУПН та притягнення до дисциплінарної відповідальності";
		3.          - визнати незаконним та скасувати наказ від 29 липня 2016 року № 233 о/с "По особовому складу"
		4.          - поновити на посаді оперуповноваженого відділення поліції № 1 Полтавського ВП ГУПН з 29 липня 2016 року;
		5.          - стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 29 липня 2016 року по день поновлення на посаді;
		6.          - зобов'язати внести виправлення до трудової книжки щодо звільнення.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		7.          Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено частково.
		8.          Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Головного Управління Національної поліції в Полтавській області №811 від 29 липня 2016 року "Про порушення службової дисципліни працівниками відділення поліції №1 Полтавського ВП ГУНП та притягнення до дисциплінарної відповідальності".
		9.          Визнано протиправним та скасовано наказ Головного Управління Національної поліції в Полтавській області №233 о/с від 29 липня 2016 року в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 (оперуповноваженого відділення поліції №1 Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області) зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
		10.          Поновлено ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого відділення поліції №1 Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 01 серпня 2016 року.
		11.          Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01 серпня 2016 року по дату поновлення.
		12.          В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		13.          Постанову в частині поновлення на посаді та виплати заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання.
		14.          Стягнуто з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 копійок).
		15.          Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції зазначив, що згідно статті 17 Кримінального процесуального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Відтак, на думку суду, вина ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, може бути доведена лише вироком суду в межах розгляду кримінального провадження №42016170000000191, а не матеріалами службового розслідування. Суд врахував, що висновок службового розслідування містить лише опис вчиненого позивачем корупційного діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, причини та умови вчинення дисциплінарного проступку не встановлені. Окремо суд відзначив, що вчинення кримінального (корупційного) правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції, що передбачена пунктом 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, а тому наказ про звільнення позивача за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону "Про Національну поліцію" є передчасним. Враховуючи встановлений судом факт незаконності звільнення позивача із займаної посади, суд визнав проміжок часу з 01 серпня 2016 року по дату поновлення ОСОБА_3 на роботі періодом вимушеного прогулу позивача з компенсацією йому втраченого за цей час заробітку.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		16.          Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі.
		17.          Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області задоволено частково.
		18.          Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі №816/1370/16 змінено шляхом викладення абзаців 4 та 5 резолютивної частини постанови в такій редакції:
		          "Поновити ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого відділення поліції № 1 Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області з 02 серпня 2016 року.
		          Стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 02.08.2016 року по 01 листопада 2016 року в розмірі 13854, 02 грн. (тринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири грн. дві коп.)".
		19.          В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 р. по справі №816/1370/16 залишено без змін.
		20.          Суд апеляційної інстанції підтримав висновки суду першої інстанції в частині незаконності звільнення позивача з поліції. Водночас, колегія суддів врахувала, що 01 серпня 2016 року є останнім днем служби позивача, а тому ОСОБА_3 підлягає поновленню на посаді з 02 серпня 2016 року. Саме з цієї дати повинен розраховуватися і розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу. Враховуючи приписи ч. 2 ст. 11 КАС України, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, колегія суддів визнала за необхідне змінити абзаци 4 та 5 резолютивної частини постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
		21.           06 лютого 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року, в якій позивач просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		22.          В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що висновком службового розслідування встановлено факт спілкування позивача з ОСОБА_5 з приводу кримінального провадження №12016170020001566 від 22.06.2016 року без наявності відповідного доручення слідчого згідно ст. 40 КПК України. Наслідком такого спілкування стало звернення ОСОБА_5 до правоохоронних органів щодо вимагання з нього грошових коштів за не притягнення до відповідальності. Скаржник зазначає, що висновком службового розслідування встановлено порушення позивачем п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 7 Дисциплінарного статуту, у зв'язку з чим прийнято рішення про звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції. Вважає, що ГУНП в Полтавській області при прийнятті рішення про звільнення позивача діяло виключно у межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом. 
		23.          Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
		II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		24.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04 березня 2016 року на підставі наказу ГУНП в Полтавській області №49 о/с призначено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 (М-196352) на посаду оперуповноваженого відділення поліції №1 Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області /а.с. 56/.
		25.           05 липня 2016 року до ГУНП в Полтавській області надійшла інформація про те, що працівниками УСБ України у Полтавській області спільно з працівниками прокуратури Полтавської області в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42016170000000191 від 29 червня 2016 року за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України на перехресті вул. Карла Лібкнехта та вул. Фрунзе в м. Полтаві був затриманий оперуповноважений відділення поліції № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3
		26.           06 липня 2016 року в рамках кримінального провадження №42016170000000191 слідчим в ОВС слідчого відділу прокуратури Полтавської області позивачу повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України /а.с. 47-48/.
		27.           07 липня 2016 року Октябрським районним судом м. Полтави ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Полтавському слідчому ізоляторі на строк 60 днів.
		28.           12 липня 2016 року підозрюваний ОСОБА_3 звільнений з-під варти у зв'язку із внесенням застави в розмірі 110240,00 грн.
		29.          Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 15 липня 2016 року відсторонено, на час проведення розслідування у кримінальному провадженні №42016170000000191 підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, від посади оперуповноваженого відділення поліції №1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області шляхом заборони підозрюваному від прямих чи опосередкованих контактів у будь-який спосіб із будь-яким із працівників Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області та шляхом заборони начальнику Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області допускати підозрюваного до участі у роботі. Строк відсторонення підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, від посади оперуповноваженого відділення поліції №1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області визначено по 03 вересня 2016 року /а.с. 32-33/.
		30.          Комісією ГУНП в Полтавській області проведено службове розслідування за фактом відкриття кримінального провадження за обставинами подій, до яких причетні працівники відділення поліції №1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області (ОСОБА_3, ОСОБА_7.) /а.с. 38-42/.
		31.          Під час службового розслідування, зокрема, встановлено, що в кінці червня 2016 року працівники поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_7 неодноразово зустрічалися із    ОСОБА_5 та повідомляли, що їм відомо про скоєння останнім крадіжки з автомобіля про що в них є відповідні докази, які підтверджують вину ОСОБА_5 в скоєному злочині. Під час даних зустрічей ОСОБА_3 та ОСОБА_7, діючи з прямим умислом та корисливою метою, неодноразово вимагали від ОСОБА_5, неправомірну вигоду в сумі 1500 доларів США за непритягнення до кримінальної відповідальності щодо вчиненої крадіжки. Під час чергової зустрічі 04 липня 2016 року в м. Полтаві на вул. Маршала Бірюзова, неподалік зупинки "11 школа", ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_5 про необхідність надання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 1000 доларів США та в подальшому передати 500 доларів США. ОСОБА_3 поставив вимогу, що 1000 доларів США ОСОБА_5 повинен передати до 16 години 05 липня 2016 року. Так, 05 липня 2016 року близько 16 години ОСОБА_3 та ОСОБА_7, будучи службовими особами, за попередньою змовою, діючи з прямим умислом та корисливою метою, в автомобілі НОМЕР_1, який знаходився за адресою на проспекті Мира м. Полтава, одержали від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 900 доларів США та 2500 грн., які останній особисто передав ОСОБА_3 Тим самим ОСОБА_3 довів реалізацію спільного зі ОСОБА_7 злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 за не притягнення до кримінальної відповідальності щодо вчиненої крадіжки. 
		32.          Відповідно до пункту 1 наказу Головного управління Національної поліції у Полтавській області №811 від 29 липня 2016 року "Про порушення службової дисципліни працівниками відділення поліції №1 Полтавського ВП ГУНП та притягнення до дисциплінарної відповідальності", за порушення службової дисципліни, що виявилося в недотриманні пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII, статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-VI, вирішено оперуповноваженого відділення поліції № 1 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 звільнити зі служби в Національній поліції України /а.с. 94-96/.
		33.           29 липня 2016 року Головним управлінням національної поліції у Полтавській області винесено наказ №233 о/с про звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення), 01 серпня 2016 року /а.с. 93/.
		34.          Не погоджуючись з вищезазначеними наказами Головного управління Національної поліції у Полтавській області, позивач оскаржив їх до суду.
		ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		35.          Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		36.          Стаття 62 Конституції України: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину <…>.
		37.          Частина 1 статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII): У своїй діяльності поліція керується    Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
		38.          Пункт 1, 2 статті 18 Закону №580-VIII: поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень    Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
		39.          Частини 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII: у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
		40.          Частина 1 статті 64 Закону №580-VIII: особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися    Конституції    та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки"
		41.          Пункт 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII: поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		42.          Пункт 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23 грудня 2015 року №901- VIII: до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 29, ст. 245 із наступними змінами).
		43.          Стаття 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут): службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
		          Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.
		44.          Стаття 2 Дисциплінарного статуту: дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
		45.          Стаття 7 Дисциплінарного статуту: службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу:    дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;    захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю;    у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.    У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
		46.          Стаття 12 Дисциплінарного статуту: на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
		47.          Стаття 14  Дисциплінарного статуту: з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
		Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць <…>.
		Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
		Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
		Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
		Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.
		Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
		За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
		При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо <…>.
		Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу <…>.
		Рішення про звільнення або притягнення до дисциплінарної відповідальності таких осіб оскаржується в установленому законом порядку.
		48.          Пункт 1.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230 (далі - Інструкція №230): <…> службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин <…>.
		49.          Пункт 2.1 Інструкції №230: підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС (рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України) чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.
		50.          Пункт 2.2.2 Інструкції №230: службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення.
		51.          Пункт 2.6 Інструкції №230: підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
		52.          Пункт 5.4 Інструкції №230: якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення <…>.
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		53.          Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
		54.          Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
		55.          Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
		56.          В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
		57.          Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
		58.          Суди попередніх інстанцій при розгляді зазначеної адміністративної справи виходили з того, що висновок службового розслідування містить лише опис вчиненого позивачем корупційного діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, а причини та умови вчинення дисциплінарного проступку не встановлені.
		59.          Втім, колегія суддів зазначає, що враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
		60.          Суд зазначає, що вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов'язків працівників поліції. Приймаючи Присягу, позивач зобов'язався вірно служити Українському народові, дотримуватися    Конституції    та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
		61.          З матеріалів справи не вбачається, що позивач заперечував обставини позаслужбових зустрічей з гр. ОСОБА_5 за межами приміщення відділу поліції. Позовні вимоги позивача обґрунтовані лише посиланням на невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.
		62.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновком службового розслідування відносно позивача підтверджений факт таких зустрічей позивача. В даному висновку також зазначено, що факт спілкування позивача з ОСОБА_5 з приводу кримінального провадження №12016170020001566 від 22.06.2016 року проводився без наявності відповідного доручення слідчого згідно ст. 40 КПК України.
		63.          На думку суду, така поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції. Крім того, вчинення подібних дій призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку, які, у відповідності до своїх службових обов'язків, повинні неупереджено дотримуватись законодавства України, в тому числі щодо морально-етичних принципів.
		64.          З урахуванням наведених обставин Суд дійшов висновку про підтвердження обставин недодержання ОСОБА_3 приписів п.п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII та ст. 7 Дисциплінарного статуту в частині неухильного дотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
		65.          У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		66.          Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
		67.          З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме положень Закону №580-VIII, Дисциплінарного статуту.
		68.          З огляду на викладене, Суд дійшов висновку, що накази відповідача від 29 липня 2016 року №811 «Про порушення службової дисципліни працівниками відділення поліції №1 Полтавського ВП ГУПН та притягнення до дисциплінарної відповідальності» та від 29 липня 2016 року №233 о/с "По особовому складу" в частині звільнення позивача з поліції прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені діючим законодавством, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
		69.          Беручи до уваги те, що позовні вимоги ОСОБА_3 в частині поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від позовних вимог про визнання його звільнення незаконним, в їх задоволенні також слід відмовити.
		70.          Згідно ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню. 
		71.          Керуючись статтями 139, 341,    345,    349-354,    356,    359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
		п о с т а н о в и в :
		72.          Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області - задовольнити.
		73.          Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2017 року - скасувати.
		74.          Ухвалити у справі №816/1370/16 нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до    Головного управління Національної поліції в Полтавській області про    скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.
		75.          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
		 
		Суддя-доповідач Н.А. Данилевич          
		Судді                                                                                           В.М. Бевзенко
		                                                                                          В.М. Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...