Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/380/18 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 26.04.2019. Зареєстровано: 26.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2019.
Дата набрання законної сили: 25.04.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		25 квітня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  903/380/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Стратієнко Л.В. - головуючий, судді - Студенець В.І., Ткач І.В.,
		 
		розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис",
		 
		на ухвалу Північно - західного апеляційного господарського суду
		(головуючий - Грязнов В.В., судді - Розізнана І.В., Мельник О.В.)
		від 26.03.2019, 
		 
		у справі за позовом Національного банку України,
		до товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис",
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк",
		про звернення стягнення на предмет іпотеки, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Національний банк України звернувся до Північно-західного апеляційного Господарського суду із клопотанням, в якому просить визнати подання товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис" апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Волинської області від 03.01.2019 у справі №903/380/18 зловживанням процесуальними правами з метою безпідставного затягування розгляду справи. Також Національний банк України просив застосувати до товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" захід процесуального примусу у вигляді штрафу та стягнути в дохід державного бюджету   штраф   у   сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		 
		Обґрунтовуючи клопотання Національний банк України зазначає, що фактично апеляційна скарга не містить доводів, за якими апелянт не погоджується з висновками місцевого господарського суду, що суперечить вимогам п.5   ч.2 статті 258 Господарського процессуального кодексу України. Подання товариством з обмеженою відповідальністю "Приватофис" зустрічного позову, та наступне оскарження його повернення, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги процессуального кодексу. При цьому, з аналізу зустрічного позову вбачається, що він має очевидно штучний характер (зловживання процесуальними правами у розумінні пунктом 3   частини 2   статті 43 Господарського процесуального кодексу України). За таких обставин, подання штучних зустрічних позовних заяв, безпідставних апеляційних та касаційних скарг, необгрунтованих клопотань, а також загальна поведінка скаржника під час звернення до місцевого, апеляційного та касаційного судів, є яскравим прикладом систематичного зловживання процесуальними правами і полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом.
		 
		У зв'язку з вищезазначеним, ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду  від 26.03.2019 клопотання Національного банку України про визнання дій зловживанням процесуальними правами задоволено частково. Застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" захід процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу в сумі 3   842,00 грн.
		 
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис" звернулося з касаційною скаргою на ухвалу Північно - західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 у справі № 903/380/18 до суду касаційної інстанції.
		 
		Дослідивши касаційну скаргу заявника щодо ухвали суду апеляційної інстанції про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
		 
		За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
		 
		Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		 
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах: "Устименко проти України", "Пономарьов проти України") право на справедливий судовий розгляд гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачиться у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу  res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. 
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції застосовуючи до товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" захід процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу в сумі 3 842,00 грн виходив з того, що подання зустрічного позову із пропуском строку, а також подання апеляційних скарг і касаційної скарги у справі №903/380/18 перешкоджають її розгляду по суті та призводять до порушення принципу розумності строків розгляду спору у господарському суді.
		 
		Відповідно до частин 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
		 
		За приписами частин 3, 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
		 
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував про роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
		 
		Касаційний господарський суд зазначає, що звернення із зустрічною з позовною заявою зі значним пропуском строку та звернення із завідомо безпідставними апеляційними скаргами, які містять численні недоліки, суд апеляційної інстанції правомірно визнав зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу.
		 
		Відповідно до статті 131 Господарського процесуального кодексу України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
		 
		Частиною 1 статті 132 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходами процесуального примусу є: 1) попередження;  2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.
		 
		Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
		 
		Згідно з пунктом 2 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. 
		 
		З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Північно - західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 про застосування до заявника заходу процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
		 
		Керуючись статтями 234, 287, 290, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №903/380/18 за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Північно - західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019.
		 
		2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Північно - західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 у справі № 903/380/18 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
		 
		3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
		 
		Головуючий                                                                                       Л.Стратієнко
		 
		Судді                                                                                                    В.Студенець
		 
		                                                                                                                    І.Ткач

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...