Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/19957/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Позовне провадження; Спори про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення злочину.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 28.04.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.05.2019.
Дата набрання законної сили: 24.04.2019
Номер судового провадження: 61-9436ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		                         
		Постанова
		Іменем України
		 
		24 квітня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 643/19957/15-ц
		провадження № 61-9436св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач), 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1,
		відповідач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес», ОСОБА_2,
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 24 березня 2016 року у складі судді Оксененко В. А., та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2016 року складі колегії суддів: Коровіна С. Г., Овсяннікової А. І., Бездітко В. М., 
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Короткий зміст позовних вимог
		У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (далі - ПАТ «СК «Брокбізнес»), ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. 
		Позов мотивовано тим, що 16 вересня 2012 року, приблизно о 00:45 год. в районі перехрестя вул. Ак. Павлова та в'їзду Тевелева сталося зіткнення автомобіля «Шевролет», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Шкода» під керуванням ОСОБА_1 Внаслідок цієї події належний позивачу автомобіль «Шкода» зазнав механічних пошкоджень, а сам він зазнав середньої тяжкості тілесні ушкодження. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2015 року винною в ДТП визнана водій ОСОБА_2, та провадженні у кримінальної справи щодо неї закрито у зв'язку зі закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
		Цивільно-правова відповідальність автомобіля «Шевроле» застрахована ПАТ«СК «Брокбізнес», що підтверджується страховим полісом АВ 3454177.
		Наступного дня після ДТП ОСОБА_1 звернувся до СК зі заявою про настання страхового випадку, але, до цього часу страхового відшкодування позивач не отримав. Відповідно до висновку експерта № 9722 від 26 жовтня 2012 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Шкода» становить 91 018,89 грн. Просить стягнути зі страхової компанії на його користь 50 000,00 грн, а решту в розмірі 41 773,93 грн - з винної у ДТП особи - ОСОБА_2 На лікування отриманих тілесних ушкоджень позивачем витрачено 628,08 грн, що також просив стягнути зі Страхової компанії.
		У зв'язку з лікуванням отриманих травм він тривалий час перебував на лікарняному: у вересні, жовтні, грудні 2012 року; з Фонду соціального страхування за листками непрацездатності йому виплачено 5 382,42 грн; одночасно, розмір мінімальної заробітної плати за цей період становить 16 770 грн. Розмір втраченого заробітку складає 11 387,58 грн, що також, разом з витратами на проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 707,04 грн та поштових витрат в сумі 48,00 грн просить стягнути зі ОСОБА_2
		Крім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому спричинена моральна шкода, яку оцінює в 50 000,00 грн, частину - 45 000,00 грн просить стягнути з ОСОБА_2, залишок - 5 000,00 грн з ПАТ «СК «Брокбізнес».
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 28 березня 2016 року позовні вимоги задоволені частково.
		Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ПАТ «СК «Брокбізнес» відповідно полісу АВ №3454177 від 05 серпня 2012 року в рахунок страхового відшкодування 50 000,00 грн, в рахунок відшкодування витрат на лікування 628,08 грн та 2 550,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 41 773,93 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 11 387,58 грн в рахунок відшкодування втраченого заробітку, 707,04 грн в рахунок оплати вартості товарознавчого дослідження, 48,00 грн в рахунок поштових витрат та 10 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 29 березня 2016 року виправлено помилку в рішенні суду в частині дати ухвалення рішення і зазначено, що воно фактично постановлено 24 березня 2016 року.
		Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 07 червня 2016 року заява ПАТ «СК «Брокбізнес» про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.
		Заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 24 березня 2016 року залишено без змін.
		Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», як страховика суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що потерпілий ОСОБА_1 своєчасно, 17 вересня 2012 року звернувся з письмовою заявою про страховий випадок до відповідача - страхової компанії, в якій застраховано відповідальність ОСОБА_2 Заяву зареєстровано за № 27. Страхове відшкодування до звернення до суду відповідачем не виплачено. Невинуватість у ДТП позивача і вина застрахованої особи - ОСОБА_2 встановлені судовим рішенням Московського районного суду міста Харкова від 03 листопада 2015 року, яке ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2016 року залишено без змін.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У вересні 2016 року ПАТ «СК «Брокбізнес» через засоби поштового зв?язку подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просять скасувати заочне рішення Московського районного суду міста Києва від 24 березня 2016 року в частині задоволення позовних вимог до ПАТ «СК «Брокбізнес» та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 вересня 2016 року і в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не містить жодних умов, які зазначені у висновку суду, а позивач не є страхувальником. Відповідно до статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування виключно після подання потерпілим заяви про страхове відшкодування з документами, передбаченими пунктом 35.2 статті 35 цього Закону.
		Аргументи інших учасників справи
		У листопаді 2016 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу ПАТ «СК «Брокбізнес» відхилити, рішення Московського районного суду міста Харкова від 24 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 вересня 2016 року залишити без змін. 
		Заперечення мотивовано тим, що встановлення обов'язку щодо подання заяви на виплату страхового відшкодування для третьої особи (потерпілого) та встановлення підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з пропуском строку для її подання суперечить нормам частини першої статті 511 ЦК України, загальним принципам обов'язковості відшкодування шкоди і функціональному призначенню інституту обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. 
		Рух касаційної скарги
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		13 лютого 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду складі колегії суддів другої судової палати касаційного цивільного суду
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Предметом касаційного оскарження є рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині задоволенних позовних вимог до ПАТ «СК «Брокбізнес» про відшкодування шкоди, завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди. В іншій частині рішення суду першої та апеляційної інстанції не оскаржуються і тому не переглядаються в касаційному порядку.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Пунктом 1 статті 409 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. 
		Аргументи касаційної скарги зводяться до незгоди з заочним рішення Московського районного суду міста Харкова від 24 березня 2016 року та ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2016 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення страхового відшкодування, відшкодування витрат на лікування та відшкодування моральної шкоди.
		Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
		16 вересня 2012 року сталося зіткнення автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Шкода» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 Внаслідок зіткнення транспортних засобів належний ОСОБА_1 автомобіль «Шкода» зазнав механічних пошкоджень, а сам ОСОБА_1 зазнав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
		Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 03 листопада 2015 року виним в ДТП визнано водія ОСОБА_2 Провадження у кримінальної справи щодо неї закрито у зв'язку зі закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Цивільний позов ОСОБА_1 до ПАТ «СК «Брокбізнес» та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду. Судом роз'яснено потерпілому, що він має право звернутися до суду з аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства. Ухвала набрала законної сили.
		27 листопада 2015 року представник потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_6 звернулася до страхової компанії із заявою про страхове відшкодування, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес». При цьому вона зазначила, що потерпілий відразу після настання страхового випадку звертався до Харківського представництва ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» і заповнив необхідні заяви та надав документи по страховому випадку. Пошкоджений автомобіль було оглянуто представником страхової компанії.
		Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
		Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).
		Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.
		Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
		Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інститутустрахування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
		Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.
		За таких обставин, у разі якщо позивач (особа, якій завдана шкода) не звертався до страховика відповідача (завдавач шкоди) та не отримував його відмову у виплаті страхового відшкодування, а пред'явив відразу вимогу до особи відповідальної за шкоду, то відсутні передбачені законом підстави для задоволення його позовних вимог.
		Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 14-176цс18, яка відступила від висновку, висловленого Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року в справі № 6-2587цс18.
		Встановлено, що згідно з полісом загальнообов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № АВ/3454177 від 05 серпня 2012 року відповідальність страховика ОСОБА_2 застрахована ПАТ «СК «Брокбізнес» за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, - у 100 000,00 грн і за шкоду, заподіяну майну, -  50 000,00 грн.
		Згідно копії заяви про подію від 17 вересня 2012 року вбачається, що саме у цей день потерпілий ОСОБА_1 звернувся до страховика із заявою про страховий випадок. Представник ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» отримав заяву, працівниками відповідача було оглянуто транспортні засоби, які потрапили у ДТП, та складено перелік пошкоджень транспортних засобів.
		Доказів, які б спростовували вказані обставини відповідачами суду надано не було.
		Суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів встановили, що позивач своєчасно повідомив страховика про страховий випадок, а також те, що пошкоджений автомобіль позивача було своєчасно оглянуто представником ПАТ «СК «Брокбізнес», як страховика, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про стягнення страхового відшкодування з страхової компанії, оскільки такі є обґрунтовані та підтверджуються матеріалами справи.
		Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку, що відшкодування шкоди, завданої особою, цивільну відповідальність якої застраховано, в межах суми страхового відшкодування має здійснювати страховик цієї особи.
		Доводи заявника про те, що позивач не є страхувальником, а виплата страхового відшкодування здійснюється виключно після подання потерпілим заяви про страхове відшкодування з документами, не впливає на правильність висновків судів попередніх інстанцій, оскільки зібраними у справі доказами встановлено факт настання страхового випадку, причини його настання, розмір заподіяної шкоди, виконання потерпілим вимог закону щодо повідомлення про страховий випадок і надання документів для отримання відшкодування. 
		Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, якими у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший                             статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня                  2006 року).
		Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, постановлено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень в цій частині відсутні.
		Частиною третьою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанцій у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		Ураховуючи, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 жовтня 2016 року було зупинено виконання заочного рішення Московського районного суду міста Харкова від 24 березня 2016 року до закінчення касаційного провадження, касаційне провадження у справі закінчено, тому виконання судового рішення підлягає поновленню.
		Керуючись статтями 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» залишити без задоволення.
		Заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 24 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 серпня 2016 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» про стягнення страхового відшкодування, відшкодування витрат на лікування та відшкодування моральної шкоди залишити без змін.
		Поновити виконання заочного рішення Московського районного суду міста Харкова від 24 березня 2016 року.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		ГоловуючийМ. Є. Червинська   Судді: Н. О. Антоненко   В. М. Коротун   В. І. Крат   В. П. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...