Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 707/324/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:..
Надіслано для оприлюднення: 02.05.2019. Зареєстровано: 03.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2019.
Дата набрання законної сили: 28.05.2019
Номер судового провадження: 2-о/707/28/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		707/324/19 
		2-о/707/28/19 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		26 квітня 2019 року Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
		головуючої-судді Соколишиної Л.Б. 
		при секретарі Бондарець Я.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_1 звернувся досуду іззаявою,в якійпросить встановитифакт отриманняним пораненняпри виконанніобов`язку військовоїслужби 26серпня 2014року вс.Покровка,Амвросіївського району,Донецької області,внаслідок збройноїагресії РосійськоїФедерації протиУкраїни,посилаючись нате,що 12травня 2014року відповіднодо указуПрезидента Українивід 14березня 2014року №303«Про частковумобілізацію» вінбув призванийна військовуслужбу ЧеркаськимМВК Черкаськоїобласті,під часпроходження якоїзаймав посадукомандира гранатометноговідділення 3аеромобільно-десантноговзводу 1-оїаеромобільно-десантноїроти.У періодз 19червня 2014року по27липня 2014року таз 29липня 2014року по31серпня 2014року бувзалучений табрав безпосереднюучасть вбойових діяхна територіїДонецької таЛуганської областей.26серпня 2014року підчас виконанняобов`язків військовоїслужби врайоні селищаПокровка,Амвросіївського району,Донецької області,що біляміста Іловайськ,Донецької області,він потрапивпід обстрілросійських військових.У ходіобстрілу отримаввогнепальні осколковісліпі пораненнятканин верхньогоправого передпліччя,верхньої третинипо зовнішнійповерхні правогота лівогостегон.Зазначає,що загальновідомимє факттого,що укінці лютого-на початкуберезня 2014року перекинутіз РосійськоїФедерації військабез розпізнавальнихзнаків окупувалиКримський півостріві зцього моментуфактично розпочаласявійськова агресіяРосійської Федераціїпроти України. У квітні2014року розпочаласядруга фазазбройної агресіїРосійської Федераціїпроти України,коли контрольованими,керованими іфінансовими спецслужбамиРосійської Федераціїбуло проголошеностворення «Донецькоїнародної республіки»та «Луганськоїнародної республіки»та 23серпня 2014року розпочалосямасове вторгненняна територіюДонецької таЛуганської областейрегулярних підрозділівЗбройних СилРосійської Федерації,зокрема,військовослужбовців 9-їокремої мотострілецькоїбригади,76-їта 98-їдивізій повітряно-десантнихвійськ ЗбройнихСил РосійськоїФедерації.Вказує,що військовідії РосійськоїФедерації натериторії Українибули фактичновизнані тазасуджені якна національномурівні,так міжнародноюспільнотою.А тому,вважає,що саме в результаті збройної агресії та воєнного конфлікту, який був розпочатий Російською Федерацією проти України, він отримав указане поранення. Встановлення даного факту необхідне для набуття ним статусу жертви міжнародного збройного конфлікту, як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03 липня 1954 року, що обумовлює виникнення прав та обов`язків, передбачених цією Конвенцією, іншими нормами національного та міжнародного права. 
		Встановити даний факт іншим шляхом неможливо. 
		Заявник у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд заяви без його участі, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
		Представник заінтересованої особи 1 у судове засідання не з`явився, однак надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.
		Представник заінтересованоїособи 2у судовезасідання нез`явився,хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.
		Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини. 
		Як вбачається з копії військового квитка заявника серії НОМЕР_1 від 16 листопада 1995 року, останній був призваний на військову службу 12 травня 2014 року відповідно до Указу Президента України від 14 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію» та 14 травня 2015 року на підставі Указа Президента України № 254/2015 від 06 травня 2015 року звільнений (демобілізований) в запас.
		Згідно указаного військового квитка заявник, який є сержантом, займав посаду командира гранатометного відділення 3 аеромобільно-десантного взводу 1-ої аеромобільно-десантної роти, був старшим стрільцем.
		Відповідно до довідки В 3938 № 206 від 11 жовтня 2014 року про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), встановлені на підставі акту розслідування від 10 жовтня 2014 року, проведеного наказом № 755 від 07 жовтня 2014 року, заявник отримав вогнепальні осколкові сліпі поранення тканин верхнього правого передпліччя, верхньої третини по зовнішній поверхні правого та лівого стегон під час виконання обов`язків військової служби антитерористичної операції в районі селища Покровка, Донецької області, коли потрапив під обстріл.
		Згідно з медичною характеристикою на військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 заявник з 12 вересня 2014 року по 26 вересня 2014 року перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні в/ч НОМЕР_3 . З 31 жовтня 2014 року по 14 жовтня 2014 року лікувався в Комунальному закладі «Черкаський обласний госпіталь для інвалідів війни» Черкаської обласної ради.
		Відповідно до витягу з протоколу № 2744 засідання Центральної військово-лікарської комісії від 24 жовтня 2017 року по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, - поранення 26 серпня 2014 року заявника, що підтверджується довідкою про обставини травми № 206 від 11 жовтня 2014 року, виданою командиром в/ч пп НОМЕР_2 : «Вогнепальні осколкові сліпі поранення м`яких тканин верхньої третини правого передпліччя, верхньої третини по зовнішній поверхні правого та лівого стегон. Акубаротравма правого вуха, ускладнена перфорацією та сенсоневральною приглухуватістю ІІ ст., цефалгічним, вегето- дистонічним, астено-невротичним синдромами, диссомнією. Гіпертонічна хвороба II стадії, ризик 3. СНІ. Апгіопатія сітківки обох очей, що підтверджується військово-медичними та медичними документами; - поранення, захворювання, так, пов`язані із захистом Батьківщини. 
		Як вбачається з витягу із наказу від 14 травня 2015 року № 92, заявник справи та посаду здав і був направлений для постановки на військовий облік до Черкаського ОМВК Черкаської області. З 14 травня 2015 року був виключений зі списків особового складу в/ч НОМЕР_4 та всіх видів забезпечення. 
		Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 та посвідчення серії НОМЕР_6 від 17 липня 2017 року Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради Управління соціального захисту населення Соснівського району заявнику встановлено інвалідність II групи.
		Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що збройна агресія - це застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Збройною агресією проти України вважається будь-яка з дій, зазначених в даній статті Закону, серед яких значиться вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України.
		Відповідно до приписів ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року, цим Законом визначено статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлено особливий правовий режим на цій території, визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
		Згідно з Постановою Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21 квітня 2014 року було схвалено текст такої Заяви, з якої вбачається, що 20 лютого 2014 року були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання підрозділів збройних сил Російської Федерації, розташованих в Криму, що знаходились там відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування на території України Чорноморського флоту Російської Федерації від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин.
		Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
		Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII Верховна Рада України звернулася до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Ради Європи, Парламентської Ради НАТО, Парламентської Ради ОБСЄ, Парламентської Ради ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором. В 4 абзаці звернення вказано, що від початку агресії наприкінці лютого 2014 року Російська Федерація систематично порушує загальновизнані норми міжнародного права, права людини, в тому числі право на життя мирних громадян України, які стали заручниками терористів на окупованій території Донбасу. Цинізм кремлівської агресії, яка включає активну підтримку терористів на державному рівні, перетворює вбивство безневинних мирних громадян на звичне повсякденне явище. Очевидною є причетність Росії до таких терактів, як збиття цивільного пасажирського літака рейсу МН17, трагедій у Волновасі, Донецьку та Маріуполі.
		Згідно положень абзацу 2 Постанови Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04 лютого 2015 року зазначено, що з 20 лютого 2014 року проти України триває збройна агресія Російської Федерації та підтримуваних нею бойовиків-терористів, під час якої було анексовано Автономну Республіку Крим та місто Севастополь, які є частиною території незалежної та суверенної держави Україна, окуповано частину Донецької та Луганської областей України, загинуло тисячі громадян України, серед яких діти, поранено тисячі осіб, зруйновано інфраструктуру цілого регіону, сотні тисяч громадян вимушені були покинути свої домівки».
		Відповідно до положень ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		Приписами ст. 27 Конституції України передбачено, що кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.
		Отже, Конституцією України зобов`язано державу за будь-яких обставин захищати життя людей і цей обов`язок не залежить від встановлення тих чи інших юридичних фактів.
		У статті 75 Конституції України визначено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, до повноважень якої, зокрема, належить прийняття законів; оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України (п. 3, 9 ст. 85 Конституції).
		У зв`язку з агресією Російської Федерації проти України, яка розпочалася 27 лютого 2014 року Верховна Рада України, діючи як представницький орган Українського народу, який є єдиним джерелом влади в Україні та має виключне право визначати і змінювати конституційний лад України, 27 січня 2015 року прийняла Закон «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», згідно з яким встановила, що тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України і встановила, що датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року (ст. 1 указаного Закону).
		Як зазначено в ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» його метою є визначення статусу території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації та встановлення особливого правового режиму на цій території та визначила особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
		Отже, указаним Законом, який є нормативно-правовим актом вищої юридичної сили, встановлено, що з 20 лютого 2014 має місце збройна агресія Російської Федерації проти України.
		Крім визнання окупації Російською Федерацією частини території Донецької області міжнародною спільнотою та національним законодавством, суд вважає, що на таку вказують також джерела міжнародно-правового регулювання режиму окупації, а саме Гаазька конвенція про закони і звичаї сухопутної війни 1907 року, IV Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни 1949 року і деякі положення Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів 1977 року.
		Існуючі правові норми, що визначають режим окупації, переважно засновані на положенні ст. 42 Гаазької конвенції 1907 року: «Територія вважається зайнятою, якщо вона дійсно знаходиться під владою ворожої армії». Згідно з цією ж ст. 42 Гаазької конвенції 1907 року, територія, до якої застосовано право окупації, повинна «дійсно перебувати під владою ворожої армії», причому «зайняття поширюється лише на ті області, де ця влада встановлена і в змозі проявляти свою діяльність».
		Тобто поняття окупації може бути застосоване до територій, зайнятих країною- агресором, якщо наявний її фактичний ефективний контроль окупованих територій.
		Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 14 березня 2018 року у справі № 363/2981/16-ц, від 21 березня 2018 року у справі № 428/12368/16-ц, від 21 березня 2018 року у справі № 417/3852/17, від 21 серпня 2018 року у справі № 428/8076/16-ц, від 12 вересня 2018 року у справі № 755/14659/16-ц.
		При вирішенні даної справи суд констатує, що факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно з приписами ч. 3 ст. 82 ЦПК України.
		Дані різноманітних статей, як і ціла низка іншої інформації, що міститься на сторінках інтернет-видань та в офіційних джерелах, підтверджують участь у бойових діях регулярних військ Російської Федерації в районі селища Покровка, Амвросіївського району, Донецької області, і саме цим військам протистояли військові української армії, що відносились до складу військової частини НОМЕР_2 , в якій заявник проходив військову службу на момент отримання ним поранення.
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації на території Донецької області було порушено невід`ємне право на життя і здоров`я заявника, передбачене ст. 27 Конституції України, ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
		А тому, на підставі наведених обставин та доказів, що містяться у досліджених судом нормах міжнародного та національного законодавства, суд приходить до висновку, про доведеність та обґрунтованість вимог заявника щодо встановлення факту поранення при виконанні обов`язків військової служби 26 серпня 2014 року в селищі Покровка, Амвросіївського району, Донецької області, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Враховуючи викладене, та те, що встановлення даного юридичного факту заявнику необхідно для визначення свого статусу, як жертви міжнародного збройного конфлікту, що обумовлює виникнення прав та обов`язків, передбачених Конвенцією про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03 липня 1954 року, іншими нормами міжнародного права, суд вважає, що заява підлягає до задоволення.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 263, 265, 319 ЦПК України,-
		                        в и р і ш и в:
		Заяву  ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
		Встановити факт поранення  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при виконанні обов`язку військової служби 26 серпня 2014 року в с. Покровка, Амвросіївського району, Донецької області, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. 
		Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи через Черкаський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення  апеляційної скарги. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження  після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.
		Заявник: ОСОБА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Соснівським РВ у м. Черкаси УДМС України в Черкаській області 11 вересня 2014 року.
		Заінтересована особа 1: Міністерство соціальної політики України, місцезнаходження: вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, код ЄДРПОУ 37567866.
		Заінтересована особа 2: Російська Федерація, місцезнаходження: Посольство Російської Федерації в Україні, Повітрофлотський проспект, 27, м. Київ.
		Суддя:         Л.  Б.  Соколишина

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...