Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 375/1411/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 03.05.2019. Зареєстровано: 05.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.05.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/375/2/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42017111190000043

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 375/1411/17 
		Провадження № 1-кп/375/2/19
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		02.05.2019  Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
		 
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		при секретарі - ОСОБА_2 ,
		 
		прокурора ОСОБА_3 , представників потерпілих адвоката ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченої ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №1 приміщення суду в смт. Рокитне кримінальне провадження № 42017111190000043, відомості щодо якого внесено до ЄРДР 04.04.2017, по обвинуваченню
		 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, із вищою освітою, працюючої на посаді фінансового директора ТОВ «Акваспецтех», одруженої, маючої почесне звання матері-героїні, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимої,
		 
		за ч. 2 ст. 191 КК України, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_8 звинувачується в тому, що рішенням загальних зборів ТОВ «Акваспецтех» від 08.06.2016 її було призначено на посаду фінансового директора цього підприємства із призначенням її посадовою особою у складі Дирекції вказаного підриємства і про що свідчить протокол № 3 загальних зборів товариства від 08.06.2016. Згідно вказаного протоколу загальних зборів ОСОБА_9 уповноважено: відкривати та вести рахунки ТОВ «Акваспецтех» в банках з правом підпису всіх необідних для виконання цих дій документів; підписати договір про спільну діяльність із ПП «Боровик» без права розірвання, з правом підпису всіх необхідних для виконання цих дій документів та проведення реєстрації даного договору відповідно до вимог чинного законодавства.
		 
		Посилаючись на положення ч. 3 ст. 18 КК України в тім, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальними повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом, сторона обвинувачення зазначає, що таким чином в силу займаної посади ОСОБА_9 наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями. Тобто є службовою особою в розумінні положень ч. 3 ст. 18 та п. 1 примітки до ст. 364 КК України.
		 
		Також сторона обвинувачення посилається на положення статуту ТОВ «Акваспецтех», затвердженого рішенням загальних зборів учасників вказаного товариства від 16.05.2016 (протокол № 2 від 16.05.2016) в тім, що:
		-Вищим органом управління Товариством є Загальні збори Учасників, які складаються з Учасників чи їх представників (п. 12.1). 
		До виключних повноважень Загальних зборів Товариства, зокрема належить:
		-Відчуження майна Товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна Товариства (п. 12.5.8);
		-Рішення про одержання кредитів, позики та займу, відчуження (заставу) майна Товариства, придбання цінних паперів, прийняття рішення про участь у інших Товариствах (п. 12.5.14);
		-Затвердження будь-яких договорів (в тому числі, але не обмежуючись цим, про відчуження (заставу) майна Товариства, про надання фінансової допомоги, позики та займу) (п. 12.5.15).
		-
		Однак, в порушення вимог статуту ТОВ «Акваспецтех» ОСОБА_9 в період часу з 23.08.2016 по 02.09.2016, будучи службовою особою, маючи прямий злочинний умисел, спрямований на незаконне привласнення грошових коштів, які знаходилися на належному ТОВ «Акваспецтех» банківському рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Райффайзен Банк Аваль», під приводом надання самій собі фінансової допомоги здійснила їх незаконне зняття відповідно до банківських чеків №2339026 від 23.08.2016 на суму 6 000 гривень, № 2339028 від 01.09.2016 на суму 25 000 гривень та № 2339029 від 02.09.2016 на суму 3 000 гривень, а всього на загальну суму 34000 гривень.
		 
		Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_8 кваліфіковані за ч.2 ст.191 КК України як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
		 
		Обвинувачена ОСОБА_8 у судовому засіданні винною себе у предявленому обвинуваченні не визнала та відмовилася давати покази по суті предявленого їй обвинувачення. Разом з тим, відповіла на запитання учасників та показала, що грошові кошти вона зняла з рахунку товариства за вказівкою директора товариства та передала їх останньому у повному обсязі. Про це також було відомо засновнику товариства ОСОБА_5 .. Договір про поворотну фінансосу допомогу було заключено з відома останнього і саме він редагував зміст договору та через інтернет-пошту надіслав відредагований проект договору і на що вказують дані скріншотів.
		 
		Просить ухвалити виправдувальний вирок за відсутністю в її діях складу злочину.
		 
		Свідок ОСОБА_5 суду показав, що приблизно 20.09.2016 йому стало бути відомим, що з розрахунку ТОВ "Акваспецтех" були зняті грошові кошти і він став зясовувати цю обставину у ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .. ОСОБА_11 відповіла йому з цього приводу, що кошти були зняті за розпорядженням ОСОБА_10 і всі питанння необхідно ставити йому. У підтвердження цьому направила електронного листа та додала до нього два електронні файли - виписки по банківських рахунках. Також він зясовував у ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на підставі чого вони зняли кошти з рахунку і останні пояснили, що мається заборгованість підприємства перед ними по заробітній платі і що таким чином вони мали намір ліквідувати її. Ніяких погоджень на зняття ними коштів з рахунку товариства він не давав. Після отримання ним інформації щодо вказаних обставин було проведено службове розслідування та інвентаризація, на підставі даних яких було отримано висновок фахівця в галузі права, а після отримання останнього товариством було звернення товариства із заявою про вчинення злочину. 
		 
		Свідок ОСОБА_10 , клопотання про допит якого у судовому засіданні заявлялося стороною обвинувачення, давати суду покази відмовився, зважаючи, що обвинувачена являється його дружиною. 
		 
		Від допиту у судовому засіданні свідка ОСОБА_12 прокурор відмовився.
		 
		Заслухавши у судовому засіданні доводи сторони обвинувачення, обвинувачену, свідка ОСОБА_5 , безпосередньо та неупереджено дослідивши та оцінивши в сукупності всі надані сторонами докази, суд прийшов до наступного висновку.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		 
		Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення(ст. 370 КПК України).
		 
		Відповідно до ст. 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення, а саме: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; при цьому обов`язок доказування зазначених обставин відповідно до частини першої статті 92 вказаного Кодексу покладається на прокурора.
		 
		Відповідно до ст. 93 КПК Українизбирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
		 
		Позаяк, як вбачається, із реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017111190000043 від 04.04.2017, єдиними доказами, на яких ґрунтувалося пред`явлене ОСОБА_8 обвинувачення за ч.2 ст.191 КК України, були протокол допиту потерпілого ОСОБА_5 від 11.04.2017, протоколи допиту свідка ОСОБА_10 від 10.05.2017 та 28.07.2017, протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 12.05.2017 та протокол допиту ОСОБА_8 .. Зазначення інших доказів реєстр матеріалів кримінального провадження не містить.
		 
		Посилаючись при формулюванні пред`явленого ОСОБА_8 обвинувачення на незаконне привласнення нею під приводом надання самій собі фінансової допомоги грошових коштів, які перебували на банківському рахунку товариства, сторона обвинувачення не послалася на жодний доказ існування такої обставини, який досліджувався під час досудового розслідування кримінального провадження та був відкритий стороні захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК України. 
		 
		На разі, як на доказ такої обставини, сторона обвинувачення під час судового слідства та у судових дебатах послалася на наявні у матеріалах кримінального провадження копії договорів про надання фінансової допомоги від 23.08.2016 (а.с. 132-136 т.2). Позаяк, останні різні за своїм змістом і підпис ОСОБА_8 містить лише один з них (а.с. 133-136 т. 2), за яким фінансова допомога надавалася ОСОБА_10 .
		 
		В судовому засіданні встановлено, що вказані договора не перебували у розпорядженні органу досудового розслідування на час предявлення ОСОБА_8 обвинувачення за ч.2 ст.191 КК України, а відтак не були враховані при пред`явленні їй обвинувачення та відповідно не відкривалися стороні захисту під час ознайомлення з матеріалами провадження.
		 
		Як зазначено у ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказівз точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жодний доказ не має наперед встановленої сили.
		 
		Статтею 86 КПК України визначено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		 
		Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.
		 
		Згідно з ч. 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
		 
		Судовою палатою у кримінальних справах Верховного Суду України (надалі  ВСУ) та Великою Палатою Верховного Суду (надалі  ВП ВС) були сформульовані висновки щодо застосування норм права, передбачених ст. 290 КПК України.
		 
		Зокрема,у пункті 13 постанови ВСУ від 16 березня 2017 року у провадженні
		№ 5-364кс16 зазначено, що«невідкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку статті 290 КПК після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як докази».
		 
		На це звернула увагу і Перша судова палати Касаційного кримінального судуВерховного Суду у своїй постанові від 05.02.2019 у справі № 607/11498/15-к, зазначивши, що "оскільки відкриття в умовах публічного і гласного апеляційного судового розгляду окремих матеріалів кримінального провадження, які існували на момент звернення до суду з обвинувальним актом, але не були відкриті стороні захисту, не означає їхавтоматичну допустимість, бо за ч. 12 ст. 290 КПК критерієм допустимості доказів є не лише законність їх отримання, а й попереднє відкриття матеріалів іншій стороні до їх безпосереднього дослідження у суді".
		 
		За викладеного суд приходить до висновку визнати недопустимими як докази, наявні у матеріалах кримінального провадження копії договорів про надання фінансової допомоги від 23.08.2016, та відомості, які в них містяться (а.с. 132-136 т.2).
		 
		Згідно ст.11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.
		 
		Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що навмисно або з необережності скоїла діяння, визначене кримінальним законом як суспільно небезпечне, тобто однією з необхідних ознак злочину є винність особи, яка вчинила його.
		 
		Згідно ст.23 КК України виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
		 
		Відповідно до ст. 24 КК України умисел поділяється на прямий і непрямий, прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
		 
		Згідно вимог ч.2ст. 191 КК України привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем полягає в тому, що службова особа, не маючи у своєму безпосередньому віданні майна, використовує своє службове становище всупереч інтересам служби для незаконного обернення майна на свою користь. В результаті привласнення винний поліпшує своє майнове становище. 
		 
		На разі, оцінивши досліджені матеріали справи, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_8 базується на припущеннях, які не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, можливість збору нових доказів вичерпана. Докази на які посилався орган досудового слідства та прокурор, не вказують на наявність суб`єктивної сторони злочину в діях ОСОБА_8 , а саме прямий умисел, корисливий мотив та мету незаконного заволодіння чужим майном, які є обов`язковою ознакою складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
		 
		Суд вважає, що показання обвинуваченої у суді про її невинуватість, іншими доказами, на які посилається орган досудового слідства, не усуваються.
		 
		Таким чином доводи сторони обвинувачення про привласнення ОСОБА_8 грошових коштів ТОВ «Акваспецтех» в сумі 34000 гривень шляхом зловживання нею, як службовою особою, своїм службовим становищем, свого належного підтвердження під час судового слідства не знайшли.
		 
		Окрім того, суд враховує, що у судовому засіданні не здобуто доказів того, що ОСОБА_8 була ознайомлена під розписку із колом посадових обов`язків, які на неї покладалися рішення загальних зборів № 3 від 08.06.2016 і за невиконання чи порушення яких вона повинна нести відповідальність як службова особа.
		 
		Відповідно достатті 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція Українимає найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Коснтитуціїі повинні відповідати їй.
		 
		Згідно статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчинені злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також доказах, одержаних незаконним шляхом.
		 
		Згідно ч. 2 ст. 17 КПК України, що узгоджується з наведеними вище положеннями Конституції України, ніхто не зобовязаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; або 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; або 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		 
		Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбаченихп. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення або встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
		 
		Виходячи з позиції ЄСПЛ, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». І такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину.
		 
		Пункт 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного (рішення ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії»).
		 
		Таким чином, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, дослідивши та оцінивши докази, надані стороною обвинувачення в їх сукупності, приходить до висновку про те, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано безсумнівних доказів наявності складу в діях обвинуваченої ОСОБА_8 передбаченого ч.2 ст.191 КК України злочину, в якому вона обвинувачується і що у свою чергу виключає ухвалення обвинувального вироку.
		 
		Таким чином обвинувачену ОСОБА_8 у звязку із відсутністю в її діях складу передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України злочину суд вважає за необхідне визнати невинуватою у скоєнні останнього та виправдати.
		 
		Судові (процесуальні) витрати та речові докази у провадженні відсутні, цивільний позов не заявлений, запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.
		 
		Керуючись ст.ст. 368-370, 373-374 КПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_8 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 191 КК України та виправдати за відсутністю в її діях складу цього злочину.
		 
		Судові (процесуальні) витрати та речові докази у провадженні відсутні, цивільний позов не заявлений, запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Вирок набрав законної сили «____»______________20__

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...