Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 171/2030/17 : Інші.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.05.2019.
Дата набрання законної сили: 22.04.2019
Номер судового провадження: 61-562ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		22 квітня 2019 року
		 
		м. Київ
		 
		справа № 171/2030/17
		 
		провадження № 61-562св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідачі: Апостолівська міська рада Дніпропетровської області, Апостолівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Апостолівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області,
		особа, яка подавала апеляційну скаргу, - Нікопольська місцева прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П., від 27 листопада 2018 року.
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до 
		до Апостолівської міської ради Дніпропетровської області, Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Апостолівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.
		 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що його батько ОСОБА_5 був членом колективного сільськогосподарського підприємства «Апостолівське» (далі - КСП «Апостолівське») та був включений до списку громадян, які мають право на земельну частку (пай) земель, що перебували у колишній власності КСП «Апостолівське». ІНФОРМАЦІЯ_1 року 
		ОСОБА_5 помер, не отримавши сертифікат на право постійного користування на земельну частку (пай). Фактично позивач прийняв спадщину після смерті батька, але свідоцтво про право на спадщину не отримав у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну частку (пай) батька. 
		 
		Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив визнати за ним у порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай), розміром  кадастрових гектарів, за державним актом на право постійного користування землею для сільськогосподарського використання 
		від 12 лютого 1997 року серії НОМЕР_1, після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області, у складі судді Хоруженко Н. В., від 06 лютого 2018 року позов 
		ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ОСОБА_4 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право на земельну частку (пай), розміром кадастрових гектарів, за державним актом на право постійного користування землею для сільськогосподарського використання від 12 лютого 1997 року 
		серії НОМЕР_1.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 До складу спадщину увійшла земельна частка (пай), розміром, визначеним для членів КПС «Апостолівське», право на яку спадкоємець за життя не встиг оформити у встановленому законом порядку, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
		 
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2018 рокуапеляційну скаргу Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській областізадоволено, рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що наслідком визнання права власності на земельну частку (пай) є виділення її в натурі, тому вирішення позову неможливо без залучення до участі у справі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області як розпорядника землі. Не залучивши до участі в справі належного відповідача, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.До того ж позивачем не доведено, що ОСОБА_5 був членом КСП «Апостолівське» на момент видачі державного акту на право постійного користування землею від 12 лютого 1997 року.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала 
		 
		У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі своїх повноважень, оскільки статтею 122 ЗК України визначено розподіл повноважень щодо надання у власність та користування земельних ділянок державної та комунальної власності. Розпорядження землями колективної власності на органи Держгеокадастру не покладались, тому висновки суду апеляційної інстанції про незалучення Держгеокадастру у Дніпропетровській області є неправильними. Апеляційним судом помилково скасовано законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
		 
		Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу 
		 
		У відзиві на касаційну скаргу заступник керівника Нікопольської місцевої прокуратури просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення, посилаючись на те, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а КСП «Апостолівське» отримало державний акт на право колективної власності на землю лише 12 лютого 1997 року, у зв'язку з чим право на земельну частку (пай) не може входити до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
		 
		14 березня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина.
		 
		12 лютого 1997 року КСП «Апостолівське» видано державний акт на право постійного користування землею, розміром 462,7 га, для сільськогосподарського використання серії НОМЕР_1 (а. с. 15-16).
		 
		Згідно додатку до зазначеного державного акту ОСОБА_5 внесений до списку громадян - членів КСП «Апостолівське» за № 417 (а. с. 17).
		 
		Відповідно до листа відділу Держгеокадастру в Апостолівському районі Дніпропетровської області від 12 вересня 2017 року ОСОБА_5 внесений до списку громадян-членів КСП «Апостолівське» (а. с. 24).
		 
		25 жовтня 2017 року ОСОБА_4 подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, який 
		помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
		 
		Постановою державного нотаріуса Апостолівської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 25 жовтня 2017 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановчих документів спадкодавця на спірну земельну ділянку (а. с. 8).
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		 
		Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. 
		 
		За визначенням статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		 
		Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		 
		Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		 
		Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина перша статті 1225 ЦК України).
		 
		ВІдповідно до положень пункту є-1 статті 15-1, статті 122 ЗК України розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності (землі запасу) відноситься до повноважень центрального органу виконавчого органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		 
		За змістом пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
		 
		Відповідачами у справах про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно, щодо якого відсутні правовстановлюючі документи, є спадкоємці, які прийняли спадщину, а також органи, які уповноважені видавати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, або ж органи, до яких перейшли такі повноваження, та органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
		 
		Частиною першою, другою статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
		 
		За змістом пунктів 3, 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
		 
		За змістом наведених норм ЦПК Україниз'ясувавши, що позов пред'явлено до неналежного відповідача або не до всіх відповідачів, суд має роз'яснити позивачеві право на подачу заяви про заміну відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача.
		 
		Суд першої інстанції, у порушення вимог частини четвертої статті 2, 
		статті 51 ЦПК України зазначене вище не врахував та дійшов неправильного висновку стосовно того, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та не визначився зі складом осіб, які повинні брати участь у справі.
		Установивши, що до участі до у справі не залучено Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, до повноважень якого відноситься питання розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, заявлених ОСОБА_4 доАпостолівської міської ради Дніпропетровської області, Апостолівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, як до неналежних відповідачів.
		 
		Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що позивачем не доведено, що право на земельну ділянку (пай) входить до складу спадщини, оскільки ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто до моменту видачі державного акту на право постійного користування землею.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. 
		 
		Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		 
		Постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                     Є. В. Синельников
		 
		         О. В. Білоконь
		 
		                                                                                                                  С. Ф. Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...