Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/18515/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.05.2019.
Дата набрання законної сили: 17.04.2019
Номер судового провадження: 61-29031ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		17 квітня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 755/18515/16-ц
		провадження № 61-29031св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Стрільчука В. А.,
		суддів:                Кузнєцова В. О.,                                             Олійник А. С.,
		                             Ступак О. В. (суддя-доповідач),                  Усика Г. І.,
		 
		учасники справи: 
		заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Елаксен»,
		заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Армапром», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2017 року у складі судді Гончарука В. П. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Панченка М. М., Волошиної В. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Елаксен» (далі - 
		ТОВ «Елаксен») звернулося до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 31 серпня 2012 року у 
		 
		 
		справі № Д-2326/12, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Армапром» (далі - ТОВ «Армапром»), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 
		 
		Заява мотивована тим, що 31 серпня 2012 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків ухвалено рішення, яким задоволено позов 
		ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «Армапром», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, однак заявник вважає, що третейським судом розглянуто справу щодо прав і обов`язків особи, яка не брала участь у справі, а саме щодо ТОВ «Елаксен», яке виступає майновим поручителем боржника ТОВ «Армапром» згідно із іпотечним договором від 29 квітня 2011 року 
		№ К-2003408/S-1, за яким в іпотеку передано нерухоме майно, належне 
		ТОВ «Елаксен», а саме: нежитлові приміщення загальною площею 808,5 кв. м, 
		що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Оскаржуваним рішенням третейського суду встановлено наявність та розмір заборгованості боржника за кредитним договором від 29 квітня 2011 року № К-2003408, за яку заявник ТОВ «Елаксен» зобов`язане відповідати своїм майном, тобто вирішено питання про обсяг відповідальності заявника як майнового поручителя, при тому, що сам поручитель участі у розгляді справи не брав, що є підставою його звернення з цією заявою в судовому порядку.
		 
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2017 року заяву 
		ТОВ «Елаксен» задоволено. Скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 31 серпня 2012 року, яке ухвалено у справі 
		№ Д-2326/12 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «Армапром», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заява є обґрунтованою, наявні правові підстави для скасування рішення третейського суду.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» відхилено. Ухвала Дніпровського районного суду м. Києва 
		від 16 травня 2017 року залишена без змін.
		 
		Постановляючи ухвалу про відхилення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, які відповідають вимогам закону. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування ухвали не вбачається.
		 
		 
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
		 
		У вересні 2017 року ПАТ «Дельта Банк» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 31 серпня 2012 року у справі № Д-2326/12 залишити в силі, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами першої і апеляційної інстанцій норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що заява про скасування рішення третейського суду подана неналежною особою, так як заявник не був учасником третейської справи № Д-2326/12, із тексту рішення від 31 серпня 2012 року вбачається, що третейський суд не вирішував питання про права та обов`язки ТОВ «Елаксен» за іпотечним договором, на який посилається заявник, а тому судами неправильно застосовано до цих правовідносин пункт 5 частини другої статті 389-5 ЦПК України 2004 року.
		 
		Станом на час розгляду цієї справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргуПАТ «Дельта Банк».
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
		 
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд 
		 
		 
		яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ вказану цивільну справу передано до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Згідно з частинами першою та третьою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи за їх межі, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення судів першої й апеляційної інстанцій - скасуванню із ухваленням нового рішення.
		 
		Судом встановлено, що 29 квітня 2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та 
		ТОВ «Армапром» укладений кредитний договір № К-2003408, за умовами якого кредитор зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у сумі 8 900 000,00 грн у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, зі сплатою 13 % річних, із кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 28 квітня 2016 року включно.
		 
		На забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Армапром» за кредитним договором від 29 квітня 2011 року № К-2003408 між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладений договір поруки № П-2003408/1, а також між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 укладений договір поруки № П-2003408/2.
		 
		Крім того, 29 квітня 2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Елаксен» укладений іпотечний договір № К-2003408/S-1, посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полєжаєвою Н. П., зареєстрований у реєстрі за 
		№ 1800.
		 
		Згідно пунктів 2.1, 2.1.1 іпотечного договору іпотекодавець із метою забезпечення належного виконання зобов`язання ТОВ «Армапром» перед ПАТ «Дельта Банк», що випливає із кредитного договору від 29 квітня 2011 року № К-2003408, передав, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку нежитлові приміщення (знаходяться на стадії реконструкції), розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 808,5 кв. м.
		 
		31 серпня 2012 року Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків (третейський суддя Кисельова М. Є.) ухвалено рішення, яким задоволено позов ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «Армапром», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 29 квітня 2011 року 
		№ К-2003408.
		 
		Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходили із того, що заявник є майновим поручителем боржника, якого не залучено до участі у розгляді справи третейським судом чим позбавили його судового захисту.
		 
		Однак із вказаними висновками суду першої й апеляційної інстанцій не можна погодитися виходячи з наступного.
		 
		 
		 
		Нормативно-правове обґрунтування
		 
		Відповідно до положень частин третьої, четвертої статті 389-4 ЦПК України 2004 року при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.
		 
		Згідно із частиною першою статті 389-5 ЦПК України 2004 року рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.
		 
		Відповідно до частини другої статті 389-5 ЦПК України 2004 року, яка кореспондується із положеннями частини другої статті 51 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо: 1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
		 
		Таким чином, законом визначений виключний перелік підстав для скасування рішення третейського суду.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Оскільки відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки, тому спір про стягнення заборгованості із боржника і поручителя не є спором, у якому вирішують питання про права та обов`язки майнового поручителя (іпотекодавця).
		 
		За таких обставин висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків 
		від 31 серпня 2012 року у справі № Д-2326/12 порушені права та обов`язки 
		ТОВ «Елаксен» є помилковими, оскільки предметом розгляду у третейському суді було стягнення заборгованості з боржника та поручителів, а не звернення стягнення 
		 
		 
		на предмет іпотеки, тобто третейським судом вирішувалося питання стягнення заборгованості з боржника та поручителів, проте питання щодо іпотечного майна та відповідно прав майнового поручителя при зазначеному розгляді не порушувалися, а тому відсутні передбачені частиною другою статті 389-5 ЦПК України 2004 року та частиною другою статті 51 Закону України «Про третейські суди» підстави для скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 31 серпня 2012 року.
		 
		Отже, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів першої й апеляційної інстанцій та постановлення нового рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Елаксен», оскільки рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 31 серпня 2012 року не порушує права заявника.
		 
		Враховуючи, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення судів першої й апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог на підставі статті 412 ЦПК України.
		 
		Розподіл судових витрат
		 
		Відповідно до статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		Оскільки касаційна скарга підлягає задоволенню, то сплачений при її подачі судовий збір у розмірі 1 600,00 грн підлягає стягненню з ТОВ «Елаксен» на користь 
		ПАТ «Дельта Банк».
		 
		Керуючись статтями 141, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.
		 
		Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 30 серпня 2017 року скасувати та постановити нову.
		 
		У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Елаксен» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 31 серпня 2012 року у справі № Д-2326/12, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Армапром», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити.
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елаксен» на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 600,00 грн.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                 В. А. Стрільчук
		 
		Судді:                                                                           В. О. Кузнєцов
		 
		                                                                                                           А. С. Олійник
		 
		                                                                                     О. В. Ступак
		 
		                                                                                     Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...