Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/244/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: 15.05.2019. Зареєстровано: 16.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2019.
Дата набрання законної сили: 14.05.2019
Номер судового провадження: 854/2693/19

<!DOCTYPE html PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//EN">
<html><head><title>Єдиний державний реєстр судових рішень</title>
<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=utf-8">
<meta http-equiv="Content-Style-Type" content="text/css">
<style type="text/css"></style>
</head>
<body>
   
П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
<div class=rvps0><table border=0 cellpadding=0 cellspacing=0 style="border-width: 0px; border-spacing: 0px;">
<tr valign=top>
<td width=624 valign=top style="padding: 0px;">  
</td>
</tr>
</table>
 </div>
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И 
<div class=rvps0><table border=0 cellpadding=0 cellspacing=0 style="border-width: 0px; border-spacing: 0px;">
<tr valign=top>
<td width=208 valign=top style="padding: 0px;">14 травня 2019 р.
</td>
<td width=208 valign=top style="padding: 0px;">м.Одеса
</td>
<td width=208 valign=top style="padding: 0px;">Справа № 420/244/19
</td>
</tr>
</table>
</div>
Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
судді-доповідача – Шляхтицького О.І.,
суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Приватного підприємства “БУГЕНВІЛ” на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства “БУГЕНВІЛ” до Міністерства юстиції України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування Наказу від 08.01.2019р. №34/5 “Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень”, – 
                                   ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
У січні 2019 року ПП “БУГЕНВІЛ” звернулось з вищевказаним адміністративним позовом. 
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що Приватним підприємством “БУГЕНВІЛ” до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації надавались письмові заперечення проти скарги ОСОБА_2 від 07.12.2018р. №07/12/2018, у яких Підприємством позивача, серед іншого, було наголошено на наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмету, та з тих же підстав, а також надавалась копія ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2018року про відкриття провадження у справі №522/22020/18 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Новотех», Приватного підприємства «Бугенвіл» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та іпотеки. Крім того, зазначалося, що Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 22.12.2018р. у справі №522/22020/18, на задоволення клопотання ТОВ «Фінансова компанія «Новотех», Приватного підприємства «Бугенвіл», накладено арешт та заборонено відчуження частки розміром 72/100 нежитлового приміщення, а саме 200,4кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, приміщення НОМЕР_1, загальною площею 279,4кв.м, (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 17182351101), яка належить на праві приватної власності приватному підприємству «БУГЕНВІЛ»; накладено арешт та заборонено відчуження частки розміром 28/100 нежитлового приміщення, а саме 79,0кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, приміщення НОМЕР_1, загальною площею 279,4кв.м. (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 17182351101), яка належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Новотех»; заборонено вчиняти реєстраційні дії Міністерству юстиції України та його територіальним органам суб’єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, щодо нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, приміщення НОМЕР_1, загальною площею 279,4кв.м, (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 17182351101). Також, позивач наголошує, що Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації було повідомлено про наявність інших спорів, а саме: цивільних справ №1522/27732/12, №522/20404/14-ц, кримінального провадження №12014160500003588, котре з 29.04.2014р. розслідується Приморським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області. Таким чином, з урахуванням наявності, на думку позивача, судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмету, з тих же підстав, Комісією Міністерства юстиції України з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації під час розгляду скарги ОСОБА_2 порушено приписи статті 37 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, у зв’язку з чим спірний Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.2019р. №34/5 “Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень” підлягає скасуванню. Окрім того, позивач наголошував, що Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.10.2018р. №43354724 державним реєстратором комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кравець О.В. винесено з дотриманням положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та Закону України «Про іпотеку». 
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. 
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду ПП “БУГЕНВІЛ” подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її задоволення. 
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що 08.01.2019 р. відповідно до частин 2, 5 статті 26, підпунктів «а», «г» пункту 2 частини 6 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пункту 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1128, на підставі Висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 03.01.2019р., складеного за результатами розгляду скарги Байдеріна О.А. в інтересах ОСОБА_2 від 07.12.2018р. №07/12/2018, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.12.2018р. №39285-33-18, Міністерством юстиції України винесено Наказ «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» №34/5, яким у повному обсязі задоволено скаргу адвоката Байдеріна О.А. в інтересах ОСОБА_2 від 07.12.2018р. №07/12/2018, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.10.2018р. №43354724, прийняте державним реєстратором комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кравець Олександром Володимировичем, а також наказано внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, внесених на підставі цього рішення.
Не погодившись з вищеозначеним Наказом Міністерства юстиції України «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» №34/5 від 08.01.2019 р., позивач – Приватне підприємство “БУГЕНВІЛ” звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими. 
Висновок суду першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний позивачем Наказ «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» №34/5 від 08.01.2019р. Міністерством юстиції України винесено цілком правомірно, ґрунтовно, та з урахуванням положень чинного законодавства.
Обґрунтовуючи відмову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав у розумінні пункту 1 частини 2 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які б унеможливлювали розгляд Міністерством юстиції України відповідної скарги ОСОБА_2, оскільки існує судовий спір щодо визнання недійсним договору іпотеки нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення під номером НОМЕР_1, загальною площею 279,4кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_11, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. 24 листопада 2015р., зареєстрованого в реєстрі за №2076 (Ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 21.12.2018р. у справі №522/22020/18).
Проте з вказаним висновком погодитись не можна з огляду на наступне. 
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» 1 липня 2004 року  № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1952-IV гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження є засадою державної реєстрації прав.
Процедуру розгляду відповідно до Законів України № 1952-IV та “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, територіального органу Мін’юсту, що здійснюється Мін’юстом та його територіальними органами визначено Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015р. №1128, відповідно до пунктів 2, 3 якого для забезпечення розгляду скарг суб’єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін’юстом або відповідним територіальним органом.
Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов’язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
Відповідно до пункту 8 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1128 передбачено, що під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об’єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб’єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб’єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб’єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб’єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб’єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
За правилами пункту 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015р. №1128 у разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, вони подають комісії засвідчену копію відповідного рішення суду.
Пунктом 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015р. №1128 передбачено, що за результатами розгляду скарги суб’єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.
В ході судового розгляду встановлено, що Приватне підприємство “БУГЕНВІЛ” звернулось до державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кравець Олександра Володимировича із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30422041 від 02.10.2018р., до якої додано: Іпотечний договір від 10.01.2008р. №9, Договір про внесення змін від 13.02.2008р. №608, Договір відступлення (передачі) прав за іпотечним договором від 15.08.2018р. №1535, Вимоги від 22.08.2018р. №01-03, та рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №6503800730680, №6503800730671, №6503800730698.
04.10.2018р. державним реєстратором комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кравець Олександром Володимировичем винесено Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №43354724, яким за Приватним підприємством “БУГЕНВІЛ” зареєстровано право приватної спільної часткової власності на 72/100 нежитлового приміщення (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 17182351101), розташованого за адресою: м. Одеса, вул.Катерининська,1, приміщення НОМЕР_1.
Прийняття державним реєстратором комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кравець О.В. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.10.2018р. №43354724 слугувало підставою для звернення ОСОБА_2 до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріаті Міністерства юстиції України зі скаргою №07/12/2018 від 07.12.2018р. щодо його скасування.
В обґрунтування скарги №07/12/2018 від 07.12.2018р. ОСОБА_2 наголошено, що рішенням державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кравець О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.10.2018р. №43354724 на користь ПП “БУГЕНВІЛ” відчужено частку об’єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, приміщення НОМЕР_1, у розмірі 72/100, котра належить ОСОБА_2 на праві власності. При цьому, жодного повідомлення про порушення іпотечного договору від ПП “БУГЕНВІЛ”, власниця не отримувала, та вказаний об’єкт нерухомості в іпотеку означеному Підприємству не передавала.
          У Висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 03.01.2019 р. також зазначено, що незважаючи на те, що на час прийняття державним реєстратором комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кравець О.В. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.10.2018р. №43354724, 72/100 частки об’єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, приміщення НОМЕР_1 на праві приватної власності належали ОСОБА_2, будь-які докази на підтвердження надіслання Приватним підприємством “БУГЕНВІЛ” на адресу ОСОБА_2 письмової вимоги про усунення порушення, відсутні. Також, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатами розгляду скарги ОСОБА_2, встановлено, що, розглядаючи заяву Приватного підприємства “БУГЕНВІЛ” про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №30422041 від 02.10.2018р., державним реєстратором комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кравець Олександром Володимировичем не перевірено документи на наявність підстав для зупинення державної реєстрації прав, оскільки з доданих ПП “БУГЕНВІЛ” до заяви №30422041 від 02.10.2018р., документів, вбачається, що Підприємством позивача державному реєстратору не було надано: статут ПП «БУГЕНВІЛ», оцінку об’єкта суб’єктом оціночної діяльності; копію письмової вимоги про усунення порушень, надісланої ПП «БУГЕНВІЛ» скаржниці; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання копії вказаної вимоги, квитанцій та описів вкладень про відправку вимог, з метою встановлення, що саме вимоги направлялися з рекомендованими повідомленнями.
Наведені обставини стали підставою для прийняття  оспорюваного рішення.
На переконання апеляційного суду наявність таких обставин, без їх правової оцінки з причин,які будуть наведені нижче,  не є достатніми з точки зору вимог до рішення суб'єкта владних повноважень, передбачених  приписами статті  2 КАС України з огляду на таке.
Предметом спору  у справі , що розглядається  є правомірність  Наказу відповідача  «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» №34/5 від 08.01.2019р. 
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тобто під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, мають перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам, у тому числі, чи прийняті вони обґрунтовано.
Аналогічна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду України від 13 січня 2015 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 42576399
Колегією суддів встановлено, що, ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 22 грудня 2018 року у справі № 522/22020/18 (т.2, а.с. 152-154) клопотання представника ПП «БУГЕНВІЛ» про забезпечення позову задоволено.
Забезпечено позов до розгляду справи по суті шляхом:
- накладення арешту та заборонити відчуження частки розміром 72/100 нежитлового приміщення, а саме 200,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 приміщення НОМЕР_1, загальною площею 279,4 кв.м., (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 17182351101), яка належить на праві приватної власності приватному підприємству «БУГЕНВІЛ» (код ЄДРПОУ:37811190);
- накладення арешту та заборонити відчуження частки розміром 28/100 нежитлового приміщення, а саме 79,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 приміщення НОМЕР_1, загальною площею 279,4 кв.м, (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 17182351101), яка належить на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "НОВОТЕХ" (код ЄДРПОУ: 40594664);
- заборони вчинення реєстраційних дій Міністерством юстиції України та його територіальними органами – суб’єктами державної реєстрації прав, державними реєстраторами прав на нерухоме майно, нотаріусами, щодо нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 приміщення НОМЕР_1, загальною площею 279,4 кв.м, (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 17182351101).
Заборона про реєстрацію обтяження внесена до відповідного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26.12.2018 (номери записів про обтяження 29665869, 29665977 (т.2, а.с. 155-156).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29.01.2019 заяву представника відповідача ОСОБА_2 – Байдеріна О.А. про скасування заходів забезпечення позову – задоволено.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.12.2018 року по справі 522/22020/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Новотех», приватного підприємства «Бугенвіл» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та іпотеки, у вигляді арешту та заборони відчуження частки розміром 72/100 нежитлового приміщення, а саме 200,4 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 приміщення НОМЕР_1, загальною площею 279,4 кв.м. (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 17182351101); арешту та заборони відчуження частки розміром 28/100 нежитлового приміщення, а саме 79,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 приміщення НОМЕР_1, загальною площею 279,4 кв.м. (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 17182351101); заборони вчинення реєстраційних дій Міністерством юстиції України та його територіальними органами суб’єктами державної реєстрації прав, державними реєстраторами прав на нерухоме майно, нотаріусами, щодо нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 приміщення НОМЕР_1, загальною площею 279,4 кв.м (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 17182351101).
Вищевказана ухвала про забезпечення позову була чинною на момент винесення оскаржуваного Наказу, а, отже, її ігнорування відповідачем є безумовною підставою для визнання протиправним та скасування Наказу від 08.01.2019р. №34/5 “Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень”.
Так, статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 157 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Відповідно частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
За змістом частини 1 статті 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Навіть той факт, що встановлені ухвалою суду обмеження не були зареєстровані у відповідному державному реєстрі, ведення якого передбачене Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не може слугувати підставою для висновку про відсутність таких обмежень.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 66904064.
Отже, ухвала суду про забезпечення позову тимчасово забороняла застосування передбачених цим актом заходів до вирішення спору по суті, заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Та обставина, що в подальшому ухвалу суду про забезпечення позову було скасовано не впливає на вищенаведені висновки, оскільки до моменту такого скасування заборона була діючою, відповідно, на момент виникнення спірних правовідносин, реєстраційні записи не могли вчинятися, а вчинені - є протиправними і підлягають скасуванню.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2018 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 76580569.
Поряд з цим, як було зазначено вище, згідно пункту 8 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об’єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб’єкта оскарження.
Відтак, Міністерство юстиції України,  будучи обізнаним про наявність  судових проваджень, всупереч наведеній нормі, не встановивши наявність ухвали суду про заборону вчинення реєстраційних дій суб’єктами державної реєстрації прав, державними реєстраторами прав на нерухоме майно, нотаріусами, щодо спірного нежитлового приміщення та не перевіривши відомості, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, неправомірно винесло оскаржуваний Наказ від 08.01.2019р. №34/5 “Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень”.
Крім того судом встановлено наявність судових проваджень, матеріальним предметом спору яких є, зокрема, частка у розмірі 72/100 об’єкту нерухомості, на яку претендують заявник (ОСОБА_2Д.) і позивач у справі та скасування державної реєстрації яка фактично оскаржується у рамках даної адміністративної справи.
Так, зокрема, ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 21.12.2018р. у справі №522/22020/18 прийнято до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Новотех», Приватного підприємства «Бугенвіл» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлового приміщення, загальною площею 22,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. 26.05.2012року, зареєстрованого в реєстрі за №1282; визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 54,2кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. 26.05.2012року, зареєстрованого в реєстрі за №1285; визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлового приміщення першого поверху, що складають 42/1000 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 200,4кв.м., укладеного між ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, від імені яких діяла ОСОБА_13 на підставі нотаріальних довіреностей, та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. 25.12.2012року; визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна – нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 79,0кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, приміщення під номером 101, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. 25.01.2013року, зареєстрований в реєстрі за №133; визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна – нежитлового приміщення першого поверху, що складають 42/1000 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. 25.01.2013року, зареєстрованого в реєстрі за №129; визнання недійсним договору іпотеки нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення, під номером НОМЕР_1, загальною площею 279,4кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_11, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. 24 листопада 2015р., зареєстрованого в реєстрі за №2076.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 14.03.2014р. у справі №1522/27732/12, Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 12 грудня 2012року скасовано, ухвалено нове, яким у задоволенні позову щодо зобов'язання виконати умови договору грошової позики від 21.12.2005року, додаткової угоди від 24.12.2007року, визнання недійсним іпотечного договору від 10 січня 2008року, зобов'язання приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу скасувати заборону відчуження майна, вилучення відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження запису про заборону відчуження нежитлових приміщень першого поверху в будинку, вилучення запису з Державного реєстру іпотек, відмовлено.
Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 30.03.2015р. у справі №522/20404/14-ц позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, задоволено частково. В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_8 перед Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» в розмірі 24941817,93грн. за Генеральним договором про здійснення кредитування №665/071 від 10.01.2008року звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 200,4кв.м., що розташовані по вул.Катериниська,1 в м.Одесі, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк». Визнано за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 200,4кв.м., що розташовані по вул.Катериниська,1 в м.Одесі.
Постановою Верховного Суду від 21 листопада 2018року у справі №522/20404/14-ц касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задоволено частково. Заочне рішення Приморського районного суду м.Одеси від 30 березня 2015року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 13 червня 2017року, скасовано. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, відмовлено.
Отже, вирішення цих цивільних справ по суті безумовно може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав.
Відповідно до пункту 5 частини п’ятою статті 37 Закону № 1952-IV скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити, зокрема, відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав.
Аналізуючи скаргу ОСОБА_2 від 07.12.2018р. №07/12/2018 (т.1 а.с. 142-149), колегія суддів зазначає, що скаржником не було наведено про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання.
Поряд з цим за змістом пункту 1 частини 8 статті 37 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою цієї статті.
Таким чином, на підставі викладеного у Міністерства юстиції України були наявні передбачені пунктом 1 частини 8 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підстави для відмови у задоволенні скарги ОСОБА_2 №07/12/2018 від 07.12.2018р. про скасування Рішення державного реєстратора комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Кравець О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.10.2018р. №43354724, з підстав наявності судового провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав.
Підсумовуючи наведене, судом першої інстанції не було встановлено ігнорування відповідачем при винесенні спірного Наказу наявного судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій суб’єктами державної реєстрації прав, державними реєстраторами прав на нерухоме майно, нотаріусами, щодо спірного нежитлового приміщення та відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, в порушення вищезазначеного припису Закону № 1952-IV та частини 2 статті 2 КАС України, Міністерство юстиції України протиправно задовольнило скаргу ОСОБА_2 №07/12/2018 від 07.12.2018 р.
Всупереч вимог частини 4 статті 9 КАС України (з'ясування всіх обставин у справі) суд першої інстанції цих обставин не встановив, хоча вони мають вирішальне значення при вирішенні питання законності оскаржуваного Наказу.
          Окрім того, наявність наведених вище судових проваджень є підставою для утримання від правового висновку  суду з приводу  належного сповіщення іпотекодавця чи особи яка його замінює.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність винесення Міністерством юстиції України оспорюваного  Наказу від 08.01.2019р. №34/5 “Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень”.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову. 
Доводи відзиву на апеляційну скаргу. 
Доводи відзиву Міністерства юстиції України щодо правильного застосування судом першої інстанції приписів щодо необхідності надання для реєстрації набуття предмету іпотеки у власність оцінки предмета іпотеки відхиляються апеляційним судом, адже вказані висновки суду не впливають на неправомірність винесення Міністерством юстиції України оскаржуваного Наказу від 08.01.2019р. №34/5 “Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень”.
Стосовно доводів про надіслання відповідних повідомлень ОСОБА_2 колегія суддів повторює, що наявність наведених вище судових проваджень є підставою для утримання від правового висновку щодо належного сповіщення іпотекодавця чи особи яка його замінює.
Посилання Міністерства юстиції України, що предметом спору у справі № 522/22020/18 не є рішення від 04.10.2018 р. та стороною не є державний реєстратор комунального підприємства  «Агенція державної реєстрації» Кравець О.В. є недоречними, адже встановлення ухвалою Приморського районного суду від 22 грудня 2018 року про забезпечення позову у справі № 522/22020/18 (яка була чинною на момент винесення оскаржуваного Наказу) накладення арешту та заборони відчуження нерухомого майна є абсолютним та не залежить від наявності судового провадження між тими сторонами з тих самих предмета і підстав.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 317 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким адміністративний позов слід задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому встановлено, що позивачем сплачувався та документально підтверджений судовий збір за подачу адміністративного позову у розмірі 1921,00 грн. та апеляційної скарги у розмірі 2881,50 грн. (т.1, а.с. 4, т.2, а.с. 130).
Враховуючи задоволення вимог позивача, колегія суддів приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь Приватного підприємства “БУГЕНВІЛ” судовий збір у розмірі 4802,5 грн. (чотири тисячі вісімсот дві гривні п'ятдесят копійок).
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд – 
ПОСТАНОВИВ: 
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “БУГЕНВІЛ” – задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року у справі № 420/244/19 – скасувати, ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов Приватного підприємства “БУГЕНВІЛ” – задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 08.01.2019р. №34/5 “Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень”.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код юридичної особи 00015622) на користь Приватного підприємства “БУГЕНВІЛ” (ідентифікаційний код юридичної особи 37811190) судовий збір у розмірі 4802,5 грн. (чотири тисячі вісімсот дві гривні п'ятдесят копійок).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. 
Головуючий:                                                                              О.І. Шляхтицький 
Суддя:                                                                                         В.О. Потапчук 
Суддя:                                                                                         Г.В. Семенюк 
</body></html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...