Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 924/569/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Лізингові правовідносини.
Надіслано для оприлюднення: 16.05.2019. Зареєстровано: 16.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.05.2019.
Дата набрання законної сили: 13.05.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 травня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  924/569/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи 
		 
		матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"
		 
		на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
		(головуючий - Філіпова Т.Л., судді: Бучинська Г.Б., Грязнов В.В.)
		від 24.01.2019
		 
		у справі № 924/569/18
		 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"
		до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив"
		про стягнення 63 061,07 грн платежів за фактичний час користування, 978,53 грн - 3% річних, 3 395,59 грн - інфляційних нарахувань, 125 644, 50 грн компенсаційних витрат,
		 
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог
		 
		1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (далі - ТОВ  "Порше Лізинг Україна") звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив" (далі - СГОК "Перший національний аграрний кооператив") про стягнення 63 061, 07 грн платежів за фактичний час користування, 978, 53 грн - 3% річних, 2 653, 52 грн - інфляційних нарахувань, 125  644,  50  грн компенсаційних витрат у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором фінансового лізингу від 04.12.2015 №00011679. 
		 
		1.2. В обґрунтування позовних вимог ТОВ  "Порше Лізинг Україна" зазначає, що 28.08.2017 на адресу відповідача здійснено доставку вимоги про сплату заборгованості за договором, повернення об`єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору за №00011679 від 04.12.2015, тому на підставі п. 12.6 договору позивач відмовився від договору про фінансовий лізинг № 00011679 від 04.12.2015 та з цього часу відповідачу почала нараховуватись плата за користування об`єктом лізингу. У зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору та неповерненням об`єкта лізингу до 09.02.2018, керуючись п. 6.18 договору, позивачем нараховано плату за фактичне користування об`єктом лізингу в період з вересня 2017 року по лютий 2018 року на загальну суму 63 061, 07 грн, а також 3% річних та втрати від інфляції на суми платежів за користування об`єктом лізингу.
		 
		Окрім того, враховуючи факт невиконання відповідачем умов договору лізингу, позивачем були здійснені витрати за послуги, спрямовані на погашення відповідачем заборгованості та виконання умов договору на суму 120 929, 26 грн.
		 
		2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2018 позов задоволено частково, стягнуто із СГОК "Перший національний аграрний кооператив" на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" 63 061, 07 грн платежів за фактичний час користування, 978, 53 грн - 3% річних, 2 653, 52 грн - інфляційних нарахувань. В решті позову в частині стягнення 742, 07 грн - інфляційних нарахувань, 125 644, 50 грн плати за фактично понесені витрати відмовлено.
		 
		2.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позову про стягнення 63 061, 07 грн платежів за фактичний час користування, 978, 53 грн - 3% річних, 2  653,  52  грн - інфляційних нарахувань. Прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині. 
		 
		2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:
		 
		- між ТОВ "Порше Лізинг Україна" (лізингодавець) та СГОК "Перший національний аграрний кооператив" (лізингоодержувач) 04.12.2015 укладено договір про фінансовий лізинг №00011679, за умовами якого лізингодавець зобов`язався передати лізингоодержувачу об`єкт лізингу (автомобіль марки VW LNF CrafterGP 50 Kasten LR UH HD, 2015 року виробництва, Шасі № НОМЕР_1 , Двигун № НОМЕР_2), а лізингоодержувач - прийняти об`єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно з Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід`ємну частину договору, на загальну суму 1  012 807 грн, строк лізингу 60 місяців, лізинговий платіж 22 859, 52 грн, авансовий платіж - 303 837, 78 грн.
		 
		-відповідно до пункту 6.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, що є додатком до договору про фінансовий лізинг та є невід`ємною його частиною, для експлуатації об`єкта лізингу лізингоодержувач зобов`язався здійснювати щомісячні лізингові платежі відповідно до плану відшкодування;
		 
		- згідно з пунктом 6.5 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу щомісячні лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений Порше Лізинг Україна у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування);
		 
		- відповідно до графіка покриття витрат лізингоодержувач має здійснювати лізингові платежі до 15 числа кожного місяця, останній платіж має бути здійснено 15.12.2020;
		 
		-пунктом 8.3.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу передбачено, якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш ніж 10 робочих днів, лізингодавець має право надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, лізингодавець надсилає в такий же спосіб другу вимогу щодо сплати, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 робочих днів. У випадку, якщо лізингоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін, лізингодавець має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку за п. 12.6.1 договору. Сторони погодились, що невиконання зобов`язань після надіслання другої вимоги означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов`язання за договором;
		 
		-згідно з пунктом 8.3.2. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу якщо лізингоодержувач повністю або частково здійснить оплату (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (відповідно до Закону України "Про фінансовий лізинг") Порше Лізинг Україна має право розірвати контракт/відмовитися від контракту і витребувати об`єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса;
		 
		-відповідно до п. 12.1. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу строк лізингу за контрактом визначається у договорі про фінансовий лізинг та Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування);
		 
		- пунктом 12.6.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу передбачено, що Порше Лізинг Україна має право в односторонньому порядку розірвати контракт / відмовитися від контракту, а також право на повернення об`єкта лізингу, зокрема, якщо лізингоодержувач не сплатив один наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов`язання зі сплати перевищує 30 календарних днів;
		 
		- згідно з пунктом 12.9 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об`єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2., а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об`єкта лізингу відповідно до інших положень контракту, лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт лізингу за свій власний рахунок у відповідному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна, впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує Порше Лізинг будь-яку різницю між вартістю об`єкта лізингу та лізинговими платежами, що залишились несплаченими відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, а також іншими платежами, що залишились несплаченими відповідно лізингоодержувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою Порше Лізинг та має бути відшкодована лізингодавцю лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов`язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту виконання лізингоодержувачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання контракту;
		 
		-пунктом 12.13 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу сторони погодили, що у випадках, передбачених зокрема, пунктом 12.6 договір вважається розірваним на 10 (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони;
		 
		-пунктом 13.1. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний у строки, встановлені Порше Лізинг Україна, повернути об`єкт лізингу Порше Лізинг Україна у всіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, розірвання контракту, крім випадку, коли лізингоодержувач набуває право власності на об`єкт лізингу відповідно до умов контракту;
		 
		-відповідно до пункту 6.18 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу у випадку розірвання контракту/ відмови від контракту за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно до пункту 12 контракту, лізинговий платіж буде вважатись платою за користування об`єктом лізингу.
		 
		-24.12.2015 на виконання договору про фінансовий лізинг № 00011753 від 04.12.2015 ТОВ "Порше Лізинг Україна" передало, а СГОК "Перший національний аграрний кооператив" прийняв у користування предмет лізингу: автомобіль марки VW LNF CrafterGP 50 Kasten LR UH HD, 2015 року виробництва, Шасі № НОМЕР_1 , Двигун № НОМЕР_2, що підтверджується актом прийому-передачі об`єкта лізингу, підписаним та скріпленим печатками сторін договору;
		 
		- СГОК "Перший національний аграрний кооператив" свого обов`язку із сплати лізингових платежів в повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим у нього перед ТОВ  "Порше Лізинг Україна" утворилась заборгованість за лізинговими платежами, які складалися з відшкодування частини вартості об`єкта лізингу, процентів та комісії, починаючи з грудня 2016 року по серпень 2017;
		 
		- у зв`язку з неналежним виконанням СГОК "Перший національний аграрний кооператив" своїх зобов`язань за договором ТОВ "Порше Лізинг Україна" було надіслано нагадування про несплату від 06.07.2017; друге нагадування про несплату від 17.07.2017; третє нагадування про несплату від 07.08.2017;
		 
		- СГОК "Перший національний аграрний кооператив" було направлено вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об`єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору від 04.12.2015 №00011679, яка була отримана кооперативом 28.08.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0232400016710;
		 
		- договір фінансового лізингу від 04.12.2015 №00011679 розірвано в односторонньому порядку лізингодавцем з 28.08.2017, з настанням для сторін відповідних наслідків, зокрема щодо повернення предмета лізингу;
		 
		-згідно з пунктом 13.6. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, якщо лізингодавець не зможе здійснити своє право на вилучення (повернення), як передбачено у пункті 13, він матиме право на вилучення об`єкта лізингу у відповідача в примусовому порядку відповідно до виконавчого напису нотаріуса;
		 
		-керуючись даним пунктом договору, ТОВ "Порше Лізинг Україна" скористалося своїм правом та звернувся до нотаріуса з метою вчинення виконавчого напису;
		 
		- приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б. 21.12.2017 було вчинено виконавчий напис нотаріуса зареєстрованого в реєстрі за реєстровим № 865 про повернення об`єкта лізингу;
		 
		- головним державним виконавцем Подільського райвідділу ДВС м. Києва 08.02.2018 відкрито виконавче провадження №55457962 та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового повернення об`єкта лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса № 865 від 21.12.2017;
		 
		- державним виконавцем 09.02.2018 було повернуто автомобіль марки VW LNF CrafterGP 50 Kasten LR UH HD, 2015 року виробництва, Шасі № НОМЕР_1 , Двигун № НОМЕР_2 стягувачу - TOB "Порше Лізинг Україна", про що складено відповідний акт;
		 
		- державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Ільницьким І. В. 12.02.2018 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
		 
		2.4. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення плати за фактичне користування об`єктом лізингу в період з вересня 2017 року по лютий 2018 року на загальну суму 63 061, 07 грн, місцевий господарський виходив з того, що відповідно до пункту 6.18 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу у випадку розірвання контракту/ відмови від контракту за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно до пункту 12 контракту, лізинговий платіж буде вважатись платою за користування об`єктом лізингу.
		 
		Перевіривши розрахунок суми 3% річних, місцевий господарський суд визнав її обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення. Щодо втрат від інфляції суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість в частині, оскільки позивачем було неправильно здійснено їх розрахунок.
		 
		Щодо позовної вимоги про стягнення 125 644, 50 грн компенсаційних витрат у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором фінансового лізингу від 04.12.2015 №00011679 суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції в цій частині, дійшов висновку що витрати, які включені позивачем до складу збитків, не відповідають вимогам статті 22 Цивільного кодексу України та статті 225 Господарського кодексу України, а тому вимога позивача про їх стягнення є безпідставною, необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
		 
		2.5. Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, приймаючи нове рішення про відмову в позові в частині стягнення плати за фактичне користування об`єктом лізингу в період з вересня 2017 року по лютий 2018 року на загальну суму 63 061, 07 грн та відповідно сум 3% річних і втрат від інфляції, виходив з того, що у разі розірвання договору внесена позивачем у складі лізингових платежів покупна вартість об`єкта лізингу не підлягає стягненню з відповідача, у зв`язку з припиненням зустрічного зобов`язання позивача по переданню у майбутньому об`єкта лізингу у власність. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №3-28гс13 від 1 жовтня 2013 року, Постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року по справі № 911/3483/16, постанові Верховного Суду від 9 липня 2018 року по справі № 911/2449/17. З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснювалося нарахування лізингових платежів уже після розірвання дії договору з посиланням на пункт 6.18 Загальних комерційних умов, що є безпідставним та необґрунтованим.
		 
		Окрім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що позивачем не доведено, що заявлена до стягнення сума лізингових платежів за користування об`єктом лізингу, згідно з рахунками-фактури, докази виставлення яких відповідачу в матеріалах справи відсутні, є саме тими лізинговими платежами, які погодженні сторонами у Плані відшкодування.
		 
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		 
		3.1. Не погоджуючись з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2019, ТОВ "Порше Лізинг Україна" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		 
		3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:
		 
		-суд апеляційної інстанції помилково встановив та визначив, що з відповідача підлягають стягненню саме лізингові платежі, оскільки вимоги позивача грунтувались саме на неналежному виконанні умов договору відповідачем, у тому числі з повернення об`єкта лізингу. І саме внаслідок порушення відповідачем вимог закону про повернення об`єкта лізингу, останньому була нарахована плата за користування об`єктом лізингу, як було погоджено сторонами у договорі; 
		 
		- сторони встановили в договорі обов`язок відповідача провести оплату за час користування майном до моменту його повернення, визначивши лише її розмір у прив`язці до розміру лізингового платежу, що було встановлено на відповідний період. Та оскільки користування майном на умовах оренди є оплатним, таке користування здійснювалося відповідачем і після розірвання договору, сторони на цей випадок врегулювали свої взаємовідносини та чітко визначили розмір відповідної плати і відповідно в частині погоджених умов договору щодо повернення об`єкта лізингу (пункт 12.9 Загальних умов) та порядку плати за користування майном (пункт 6.8 Загальних умов) є дійсними до фактичного та належного виконання (пункт 12.3 Загальних умов).
		 
		3.3. У відзиві на касаційну скаргу СГОК "Перший національний аграрний кооператив" просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Посилаючись на пункти 12.9, 6.12 Загальних умов відповідач наполягає на тому, що після вилучення об`єкта лізингу, позивач зобов`язаний був за рахунок суми грошових коштів, що була фактично отримана ним внаслідок продажу об`єкта лізингу або у разі якщо об`єкт лізингу залишився у власності лізингодавця за рахунок ринкової вартості об`єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства, провести зарахування платежів.
		 
		4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд
		 
		4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Доводи касаційної скарги ТОВ "Порше Лізинг Україна" стосуються лише стягнення плати за користування об`єктом лізингу за період з листопада 2017 року по січень 2018 року. Відповідно до вимог касаційної скарги ТОВ "Порше Лізинг Україна" просить залишити в силі рішення суду першої інстанції, яким стягнуто на його користь 63  061,  07  грн платежів за фактичний час користування, 978, 53 грн - 3% річних, 2  653,  52  грн - інфляційних нарахувань. В решті, а саме: в частині відмови в задоволенні позовних вимог про 742, 07 грн - інфляційних нарахувань та 125  644,  50  грн плати за фактично понесені витрати рішення судів попередніх інстанцій не оскаржуються.
		 
		4.2. Відповідно до частини 2 статті 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. 
		 
		Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. 
		 
		Також пунктом 7 частини 1 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу, лізингоодержувач зобов`язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
		 
		За змістом наведених норм у разі розірвання Договору лізингу, який є правовою підставою користування об`єктом лізингу, лізингоодержувач зобов`язаний повернути цей об`єкт лізингодавцю в порядку, встановленому договором.  
		 
		4.3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 6.18 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу сторони погодили, що у випадку розірвання договору за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно до пункту 12 контракту, лізинговий платіж буде вважатись платою за користування об`єктом лізингу. 
		 
		Отже, сторонами договору лізингу погоджено умови щодо розміру плати за користування об`єктом лізингу після розірвання договору, а відповідний обов`язок із сплати зазначеної плати випливає із загальних умов, які визначають право особи, якій не повернуто річ після розірвання договору, вимагати від особи, яка безпідставно користується цією річчю, відшкодування плати за весь час користування цією річчю, що є способом захисту майнових прав власника. 
		 
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 911/3483/16, від 03.07.2018 у справі № 904/6270/16, від 11.04.2019 у справі № 924/590/18.
		 
		4.4. З огляду на викладене, колегія суддів визнає помилковими висновки апеляційного господарського суду про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення 63  061,  07  грн нарахованих за користування об`єктом лізингу відповідно до умов пункту 6.18 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу та погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в цій частині. 
		 
		При цьому щодо висновків суду апеляційної інстанції про те, що позивачем не доведено, що заявлена до стягнення сума лізингових платежів за користування об`єктом лізингу, є саме тими лізинговими платежами, які погодженні сторонами у Плані відшкодування, колегія суддів зазначає, що як встановлено самим судом апеляційної інстанції, сума 63 061, 07 грн нарахована за користування об`єктом лізингу відповідно до умов пункту 6.18 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу є меншою, ніж сума лізингових платежів, які погодженні сторонами у Плані відшкодування, а тому місцевим господарським судом було обґрунтовано прийнято рішення в межах заявлених позовних вимог.
		 
		Судом першої інстанції здійснено перерахунок розміру 3% річних, а також втрат від інфляції, та враховуючи норми статті 625 Цивільного кодексу України, правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення 3% річних та частково - втрат від інфляції. 
		 
		4.5. При цьому колегією суддів відхиляються посилання відповідача у відзиві на касаційну скаргу на положення пункту 12.9 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, оскільки судом першої інстанції правомірно застосовано норми пункту 6.18 вказаних умов, відповідно до якого у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативою ТОВ "Порше Лізинг Україна" відповідно до пункту 12 контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об`єктом лізингу. 
		 
		5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		5.1. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		5.2. Згідно зі статтею 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		 
		5.3. З огляду на те, що місцевий господарський суд дійшов правильних висновків про обґрунтованість та доведеність позовних вимог про стягнення з відповідача плати за фактичний час користування об`єктом лізингу в розмірі 63 061, 07 грн, 978, 53 грн - 3% річних, 2 653, 52 грн - інфляційних нарахувань, а оскаржувана позивачем у справі постанова апеляційного господарського суду в цій частині прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 в цій частині підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2018 - залишенню в силі. В іншій частині відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2019.
		 
		6. Судові витрати
		 
		6.1. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		З огляду на те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, витрат и зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на відповідача - СГОК "Перший національний аграрний кооператив".
		 
		Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 311, 314, 315, 317, 325 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" задовольнити.
		 
		2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 у справі № 924/569/18 в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 63  061,  07  грн платежів за фактичний час користування, 978, 53 грн - 3% річних, 2  653,  52  грн - інфляційних нарахувань скасувати та в цій частині залишити в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2018. 
		 
		3. В іншій частині постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2018 у справі № 922/569/18 залишити без змін.
		 
		4. Стягнути із Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив" (29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд.  3/2, блок 5/2-1, код ЄДРПОУ 39847648) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (02152, м. Київ, просп. Павла Тичини, буд. 1-В, код ЄДРПОУ 35571472) 3  524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн за подання касаційної скарги.
		 
		5. Доручити Господарському суду Хмельницької області видати наказ на виконання даної постанови суду.
		 
		6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
		 
		 
		 
		Головуючий                                                                                                    В. Студенець
		 
		 
		Судді                                                                                                                 О. Баранець
		 
		 
		                                                                                                                                О. Мамалуй

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...