Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/13280/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 16.05.2019. Зареєстровано: 17.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2019.
Дата набрання законної сили: 16.05.2019
Номер судового провадження: 22-ц/807/1210/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 16.05.2019 Справа № 335/13280/18
		 
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Є.У.№ 335/13280/18                 Головуючий у 1 інстанції: Соболєва І.П.
		№ 22-ц/807/1210/19                     Суддя-доповідач: Крилова О.В.
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 травня 2019 року    м. Запоріжжя
		 
		Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		головуючого:        Крилової О.В.
		суддів:        Кухаря С.В.
		           Полякова О.З.
		 
		розглянувши впорядку спрощеногописьмового провадженнябез викликуучасників справицивільну справузаапеляційною скаргою Держави Українав особіУправління Державноїказначейської службиУкраїни ум.Запоріжжі Запорізькоїобласті нарішення Орджонікідзевськогорайонного судум.Запоріжжя від13грудня 2018року усправі запозовом  ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, третя особа: Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про відшкодування матеріальної шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, третя особа Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про відшкодування матеріальної шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним.
		В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 2001 року вона, отримує в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя (правонаступник - Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя) пенсію за вислугу років. Відповідно до положення абзацу першого підпункту 169.2.19 пункту 164.2 ст.164 Податкового кодексу України зазначений орган Пенсійного фонду України, як податковий агент, щомісячно утримував з її пенсії податок з доходів фізичних осіб та військовий збір. За період з лютого 2015 року по лютий 2018 року включно розмір утриманого податку становить 22778, 47 грн., що підтверджується даними листа Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 06.11.2018.
		Рішенням від 27.02.2018 №1-р/2018 у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців тринадцятого, чотирнадцятого пункту 32 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу першого підпункту 69.2.19 пункту 164.2 ст.164 Податкового кодексу України Конституційний Суд України ці положення Податкового кодексу України визнав неконституційними.
		Приписом ч.3 ст. 152 Конституції України визначено, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку. Враховуючи наведене, позивач вважає, що внаслідок прийняття Верховною Радою України неконституційного у зазначеній частині закону щодо оподаткування щомісячного довічного грошового утримання, йому було заподіяно матеріальну шкоду у виді утриманих податку з доходів фізичних осіб та військового збору в сумі 22 778,47 грн.
		Посилаючись на зазначені обставини просила суд, стягнути з Державного бюджету України на її користь шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України 22778,47 грн. шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним.
		 
		Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2018 року позов задоволено в повному обсязі.
		Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом списання з рахунку Державної казначейської служби України 22778,47 грн. шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним.
		 
		Не погоджуючисьіз зазначенимрішенням суду,Держава Українав особіУправління Державноїказначейської службиУкраїни ум.Запоріжжі Запорізькоїобласті подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що визначивши Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області, позивачем не досліджено повноваження та правовий статус органів Державної казначейської служби України. До повноважень Управління не належить відшкодування шкоди, завданої органом Державної влади, оскільки у територіальних органах Державної казначейської служби України рахунки щодо відшкодування шкоди не відкриваються і відповідно видатки на ці цілі не передбачені, а тому Управління не є належним відповідачем у справі.
		 
		ОСОБА_1 скористалась своїм правом передбаченим ст.360 ЦПК України та надала відзив на апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області, в обґрунтування якого вказала, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам Закону, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню. Посилаючись на «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року за №845, просила суд апеляційної інстанції, апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області, залишити без задоволення, а рішення першої інстанції залишити без змін.
		Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя своїм правом, передбаченим ст.360 ЦПК України, не скористалося, однак це не заважає розгляду справи.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 368ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу.
		Згідно із ст. 7п.13ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Згідно із ст. 274 ч. 1, п.1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
		Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Таким чином, даний спір за визначеними статтею 274ЦПК України критеріями відноситься до категорії малозначних.
		 
		Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		Відповідно до вимог ст. 375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
		 
		Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції керувався тим, що рішенням КонституційногоСуду Українивід 27.02.2018року №1-р/2018 у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати. 
		Положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
		Вказані зміни до Податкового кодексуУкраїни були внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 року, №1166-VІІ.
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що при виплаті щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , в період з лютого 2015 року по лютий 2018 року, щомісячно утримувався податок на доходи фізичних осіб і військовий збір всього на суму 22778, 47 гривень, що підтверджується листом Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя за вих. №713/М-9 від 06.11.2018 року (а.с.6)
		 
		Статтею 152Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України. Закони та інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. 
		Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку. 
		Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. 
		Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). 
		Відповідно до ч. 1 ст. 1175ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів. 
		Посилання скаржника на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що утримання податку з грошового утримання ОСОБА_1 призвело до заподіяння їй шкоди, яка підлягає відшкодуванню в порядку ст. 1175 ЦК України, є необґрунтованим.
		Незважаючи на ту обставину, що зміни, внесені до Податкового кодексуУкраїни Законом України"Прозапобігання фінансовоїкатастрофи тастворення передумовдля економічногозростання вУкраїні" визнані неконституційними і втратили свою чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України №1-р/2018 від 27.02.2018 року, однак незаконне утримання коштів з грошового утримання позивача у зв`язку з дією вищевказаних норм мало місце з лютого 2015 року по лютий 2018 року. 
		Таким чином, ОСОБА_1 недоотримала належні їй виплати в розмірі 22778, 47 гривень саме через дію неконституційної норми закону, тому і компенсація цих коштів повинна бути здійснена а порядку ст. 152 Конституції України, ст.ст. 22, 1175ЦК України за рахунок коштів Державного бюджету України. 
		Неконституційність закону, встановлена Конституційним Судом України є підставою для застосування до держави, Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування наслідків, передбачених ст. 1175 ЦК України, оскільки регламентована цією нормою цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, заподіяної прийняттям нормативно-правових актів, визнаних незаконними стосується також і випадків визнання неконституційними законів. 
		Відповідно до п.п. 4, 35, 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ №845 від 03.08.2011 року, визначена судом сума підлягає стягненню за рахунок Державного бюджету України шляхом списання грошових коштів з відповідного рахунку органом Казначейства, тому посилання скаржника на те, що Управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області не є належним відповідачем в справі є безпідставним. 
		 
		Оцінивши наявні у справі докази, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що Конституційним Судом України встановлено неконституційність змін, внесених до Податкового кодексу України, а тому щомісячне відрахування податку з грошового утримання позивача призвело до заподіяння йому збитків, які підлягають відшкодуванню в порядку ст.152 Конституції України, ст. 1175 ЦК України. 
		 
		Клопотання відповідача про зупинення провадження в справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду іншої справи судова колегія вважає таким що не підлягає задоволенню з урахуванням того, що зупинення провадження в справі з цих підстав не є обов`язком суду у відповідності до ст. 252 ЦПК а також з урахуванням малозначності справи та строків її знаходження в провадженні суду.
		 
		Керуючись ст.ст. 7, 247, 263, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу Держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області залишити без задоволення.
		 
		Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2018 року по цій справі залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. 
		 
		Повний текст постанови складений 16 травня 2019 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий                                О.В. Крилова
		 
		 
		 
		Судді:                                    С.В. Кухар
		 
		 
		 
		   О.З. Поляков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...