Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/17/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано судом: 17.05.2019. Зареєстровано: 19.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.05.2019.
Дата набрання законної сили: 16.05.2019
Номер судового провадження: А/855/5918/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/17/19                                                                    
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		16 травня 2019 року                                                                                            м. Київ
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Головуючого судді: Бужак Н. П.
		Суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.
		За участю секретаря: Івченка М.В.
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Посольства України в Канаді та Міністерства закордонних справ України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року, суддя Огурцов О.П., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Посольства України в Канаді, третя особа: Міністерство закордонних справ України про визнання протиправними дії,-
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Посольства України в Канаді, в якому просив визнати протиправними дії щодо направлення у період з березня 2016 року по липень 2018 року до Міністерства закордонних справ Канади інформації про наявність кримінальних проваджень на території України відносно ОСОБА_1 
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2019 року позов задоволено.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник Посольства України в Канаді та Міністерства закордонних справ України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. 
		У прохальній частині апеляційної скарги предстаник відповідача та третьої особи просить здійснювати розгляд справи за його участі. 
		Крім того, 11 травня 2019 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від представника відповідача та третьої особи надійшло клопотання про розгля справи за правилами загального позовного провадження.
		Щодо заявленого клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
		Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
		Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
		В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.
		З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
		Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.
		Пунктом 17 Рішення Федерального суду Оттави, Онтаріо (Канада) від 11.12.2018, номер в реєстрі судових справ Т-1689-17, 2018 FC 1248, за заявою ОСОБА_1 до Міністра закордонних справ Канади про визнання протиправним рішення канадської влади щодо введення відносно ОСОБА_1 санкцій в 2014 році встановлено, що "Відповідач припускає, що, незважаючи на значні докази, надані Заявником у листах-запитах, Міністр отримав чотири листа від посольства України в Канаді: перше в березні 2016 року і останнє в червні 2018 року, які запевнили Міністра в тому, що в Україні продовжуються розслідування у відношенні Заявника".
		З листів Посольства України в Канаді, направлених Департаменту закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади від 15.03.2016 № 611422-012-21, від 06.03.2017 № 611422-012-17, від 11.01.2018 № 611422-012-2, від 10.07.2018 № 611422-012-70, копії яких містяться в матеріалах справи, вбачається, що вони були направлені Посольством України в Канаді у відповідь на запити Департаменту закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади стосовно необхідності збереження імені ОСОБА_1 у Списку до Положення про заморожування активів корумпованих іноземних посадових осіб (України) від 05.03.2014 (Freezing Assets of Corrupt Foreign Officials (Ukraine) Regulations, SOR/2014-44).
		Крім того, зі змісту наведених листів вбачається, що Посольство України в Канаді повідомило Департамент закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади про розслідування Генеральною прокуратурою України двох кримінальних проваджень, пов`язаних з ОСОБА_1 , про те, що позивач підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень та про те, що Генеральною прокуратурою України здійснюється перевірка інформації щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень. У зв`язку з чим, як вказано в листах Посольства України в Канаді, Генеральна прокуратура України продовжує вважати, що ім`я ОСОБА_1 повинно залишатися у Списку до Положення про заморожування активів корумпованих іноземних посадових осіб (України) від 05.03.2014 (Freezing Assets of Corrupt Foreign Officials (Ukraine) Regulations, SOR/2014-44).
		Заперечуючи законність та правомірність дій відповідача як суб`єкта владних повноважень  стосовно направлення інформації про наявність кримінальних проваджень на території України відносно ОСОБА_1 , яка не відповідає дійсності, звернувся до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.
		Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про дипломатичну службу" систему органів дипломатичної служби складають: Міністерство закордонних справ України, представництва Міністерства закордонних справ України на території України, закордонні дипломатичні установи України. 
		Частинами другою, четвертою та сьомою статті 6 зазначеного Закону передбачено, що Міністерство закордонних справ України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує здійснення зовнішньої політики держави і координацію діяльності органів державної влади у сфері зовнішніх зносин. Міністерство закордонних справ України здійснює свої повноваження безпосередньо та через інші органи дипломатичної служби. Міністерство закордонних справ України здійснює керівництво системою органів дипломатичної служби України.
		Згідно з частинами восьмою та десятою статті 6 Закону України "Про дипломатичну службу" дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном є постійно діючими установами України, основним завданням яких є представництво України в державі перебування та підтримання офіційних міждержавних відносин, захист інтересів України, прав та інтересів її громадян і юридичних осіб за кордоном. Статус, завдання та функції дипломатичного представництва України за кордоном, постійного представництва України при міжнародній організації визначаються цим Законом, Положенням про дипломатичне представництво України в іншій державі та Положенням про постійне представництво України при міжнародній організації, які затверджуються Президентом України. 
		Відповідно до пункту 2 Положення про дипломатичне представництво України за кордоном, затвердженого Розпорядженням Президента України від 22.10.1992 №166/92-рп, керівництво дипломатичним представництвом здійснює Міністерство закордонних справ України, діяльність дипломатичного представництва базується на положеннях Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18.04.1961, двосторонніх та інших багатосторонніх міжнародних договорів України, законодавства України та держави перебування, а також цього Положення.
		Відповідно до частини 1 Положення про Міністерство закордонних справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №281 Міністерство закордонних справ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МЗС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин.
		Статтею 3 Закону України "Про дипломатичну службу" встановлено, що основними принципами дипломатичної служби є, зокрема, відстоювання національних інтересів України; пріоритет прав і свобод людини та громадянина; демократизм і законність; професіоналізм, компетентність, ініціативність, об`єктивність, чесність, відданість справі.
		Відповідно до статті 4 зазначеного Закону, до основних завдань дипломатичної служби, зокрема, віднесено забезпечення національних інтересів і безпеки України шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.  
		Згідно зі статтею 5 Закону України "Про дипломатичну службу" основними функціями дипломатичної служби, зокрема, є: забезпечення підтримання дипломатичних зносин з іншими державами, представництво України у міжнародних організаціях та спеціальних місіях; сприяння органам законодавчої, виконавчої та судової влади у здійсненні ними міжнародних зв`язків, надання їм відповідної методичної, консультаційної та інформаційної допомоги; розповсюдження інформації про Україну за кордоном.
		Посольство України в Канаді, як закордонна дипломатична установа України, у своїй діяльності повинно не лише виконувати функції та завдання, передбачені статтями 4 та 5 Закону України "Про дипломатичну службу", Положенням про дипломатичне представництво України за кордоном, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №281 що полягають, зокрема, у забезпеченні національних інтересів і безпеки України шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права, розповсюдженні інформації про Україну за кордоном, а також неухильно додержуватися принципів дипломатичної служби, що наведені у статті 3 вказаного Закону, щодо пріоритету прав та свобод людини і громадянина, законності та об`єктивності.
		Принцип законності, яким повинні неухильно керуватися у своїй діяльності закордонні дипломатичні установи України безпосередньо закріплений статтею 19 Конституції України та передбачає здійснення діяльності органами державної влади виключно на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 2 Закону України "Про інформацію" основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
		Згідно з частиною першою статті 4 вказаного Закону суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень. 
		Статтею 28 цього Закону передбачено, що інформація, не може бути використана, крім іншого, для посягання на права і свободи людини.
		Відповідач, як суб`єкт інформаційних відносин, у своїй діяльності при повідомленні офіційної інформації про Україну та її громадян, повинен дотримуватися принципів інформаційних відносин, встановлених статтею 2 Закону України "Про інформацію". 
		Крім того, судом першої інстанції встановлено, що дії відповідача по направленню у період з березня 2016 року по липень 2018 року Департаменту закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади інформації про наявність в провадженні Генеральної прокуратури України двох кримінальних проваджень, пов`язаних з позивачем, про причетність позивача до вчинення кримінальних правопорушень, та про те, що позивач підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень стали підставою для збереження обмежувальних заходів у відношенні позивача, застосованих відповідно до Положення про заморожування активів корумпованих іноземних посадових осіб (України) від 05.03.2014 (Freezing Assets of Corrupt Foreign Officials (Ukraine) Regulations, SOR/2014-44). 
		Наведена обставина щодо підстав збереження обмежувальних заходів у відношенні позивача встановлена рішенням Федерального суду Канади.
		Пунктом 17 рішення Федерального суду Канади встановлено наступне: "Відповідач припускає, що, незважаючи на значні докази, надані Заявником у листах-запитах, Міністр отримав чотири листи від посольства України в Канаді: перше в березні 2016 року і останнє в червні 2018 року, які запевнили Міністра в тому, що в Україні продовжуються розслідування у відношенні Заявника".
		В листах відповідача, направлених Департаменту закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади, у період з березня 2016 року по липень 2018 року, а саме від 15.03.2016 № 611422-012-21, від 06.03.2017 № 611422-012-17, від 11.01.2018 № 611422-012-2, від 10.07.2018 № 611422-012-70, вказано про те, що за інформацією Генеральної прокуратури України проводяться два розслідування, які пов`язані з позивачем, він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та Генеральною прокуратурою України здійснюється перевірка інформації про причетність позивача до вчинення кримінального правопорушення.
		Доводи позивача про те, що викладена у листах від 15.03.2016 № 611422-012-21, від 06.03.2017 № 611422-012-17, від 11.01.2018 № 611422-012-2, від 10.07.2018 № 611422-012-70  інформація не відповідає дійсності грунтуються на доказах, які  долучено до справи, зокрема:
		- постанові прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціального розслідувань Генеральної прокуратури України від 01.03.2016 відповідно до якої кримінальне провадження № 42014100000000209 від 06.03.2014 за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України було закрите, у зв`язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення його винуватості в суді і вичерпані можливості їх отримання.
		- листі Головного підрозділу детективів Національної антикорупційного бюро України від 10.11.2017 № 04-252/40787, яким адвокату позивача повідомлено, що детективами Головного підрозділу детективів про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не повідомлялося, кримінальні провадження за підозрою ОСОБА_1 детективами Національного бюро не розслідувалися та до суду не направлялися.
		- листі Головного слідчого управління Служби безпеки України від 02.04.2018 № 6/14-687/2, яким адвокату позивача повідомлено, що за даними Єдиного реєстру досудових розслідувань, станом на 02.04.2018, у кримінальних провадженнях, які розслідуються слідчими органів безпеки, повідомлення про підозру у вчиненні злочинів громадянину України ОСОБА_1 не здійснювалось.
		- листі Прокуратури Автономної Республіки Крим від 17.04.2018 № 04/2-1432-18, яким адвокату позивача повідомлено, що у СВ ГУ СБУ в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон) відсутні кримінальні провадження, у яких оголошено підозру ОСОБА_1 , або останній є учасником провадження на стороні захисту.
		- листі Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон) від 20.04.2018 № 76/М-25/8, яким адвокату позивача повідомлено, що Головним управлінням СБ України в АР Крим (з дислокацією в м. Херсон) кримінальні провадження за підозрою ОСОБА_1 не розслідуються та не розслідувались. Обвинувальні акти стосовно вказаної особи слідчими Головного управління не складались.
		- листі Головного слідчого управління Служби безпеки України від 07.08.2018  № 6/Л-1890/2, яким адвокату позивача повідомлено, що за даними Єдиного реєстру розслідувань, станом на 07.08.2018, у кримінальних провадженнях, які розслідуються слідчими органів безпеки, повідомлення про підозру у вчиненні злочинів громадянину ОСОБА_1 не здійснювалось, обвинувальний акт стосовно нього до суду не направлявся.
		Крім того, відповідно до Довідок департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ серії ІАА № 0744374 (номер 18243539920530279864) станом на 31.08.2018, серії ІАА №0687362 (номер 18211404280230202805) станом на 30.07.2018, серії ААА №0501602 (номер 18330601070790031625 ) станом на 26.11.2018 р., копії яких містяться в матеріалах справи, за обліками МВС громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Луганськ Луганська область Україна на території України до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
		Саме вищезазначені документи спростовують достовірність поданої відповідачем інформації, що була направлена Департаменту закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади від 15.03.2016 №611422-012-21, від 06.03.2017 №611422-012-17, від 11.01.2018 №611422-012-2, від 10.07.2018 №611422-012-70, а тому суд першої інстанції дійшов вірного  висновку, що дії відповідача по направленню Департаменту закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади такої інформації вказують на повідомлення відповідачем інформації про неіснуючі факти та вказують на їх неправомірність, у зв`язку з порушенням відповідачем принципу законності, закріпленому статтею 19 Конституції України, статті 5 Закону України "Про дипломатичну службу" та принципу достовірності і повноти інформації, що встановлений статтею 2 Закону України "Про інформацію".
		Пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Частиною другою статті 62 Конституції України та частиною другою статті 2 Кримінального кодексу України закріплено принцип презумпції невинуватості, згідно з якими особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
		Відповідно до статті 1 Кримінального процесуального кодексу України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
		Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
		Відповідно до пункту 10 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України  кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
		Згідно пунктом 19 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України  сторонами кримінального провадження, зокрема, з боку захисту є: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
		Відповідно до частини першої статті 276 Кримінального процесуального кодексу України в разі наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення йому обов`язково здійснюється повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
		Таким чином, Кримінальним процесуальним кодексом України  чітко визначено коло сторін кримінального провадження та до них віднесено з боку захисту: підозрюваного, обвинуваченого (підсудного), засудженого, виправданого, при цьому будь-яких інших сторін кримінального провадження, з боку захисту, та процесуальних статусів, зокрема, які особа могла б мати до повідомлення їй про підозру і які б одночасно підтверджували правовий зв`язок з досудовим розслідуванням, зокрема, процесуального статусу, як особи відносно якої здійснюється розслідування, Кримінальним процесуальним кодексом України не передбачено. Водночас за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення відповідній особі обов`язково здійснюється повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
		Позивачем на підтвердження позовних вимог надано суду висновок Національної академії внутрішніх справ щодо тлумачення окремих положень Кримінального процесуального законодавства України, направлений адвокату позивача супровідним листом від 30.11.2017 № 46/5446.
		У вказаному висновку зазначено наступне: "особу, яка не є підозрюваним або обвинуваченим (підсудним) в рамках конкретного кримінального провадження не можна вважати такою, яка притягається до кримінальної відповідальності, або такою, у відношенні якої здійснюється розслідування. Правовий зв`язок конкретної особи з конкретним досудовим розслідуванням можливий лише шляхом наділення його правовим статусом, передбаченим Кримінальним процесуальним кодексом України.
		Згідно з положеннями Кримінального процесуального кодексу України на стадії досудового розслідування особа, яка є дієздатною і такою, що досягла віку кримінальної відповідальності, ідентифікується, як особа, яка має відношення до кримінального провадження в силу своєї можливої причетності до скоєння злочину, шляхом присвоєння їй процесуального статусу "підозрюваного". На стадії судового провадження така особа отримує процесуальний статус "обвинуваченого (підсудного)" або "засудженого/виправданого".
		Будь-яких інших учасників кримінального провадження та процесуальних статусів, зокрема, які особа могла б мати до повідомлення їй про підозру і які б одночасно підтверджували правовий зв`язок з досудовим розслідуванням, Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.
		Таким чином, з огляду на зазначені вище положення кримінального процесуального законодавства, а також на конституційний принцип презумпції невинуватості, не можна стверджувати, що дієздатна особа, яка досягала віку кримінальної відповідальності, і яка не перебуває в статусі підозрюваного (обвинуваченого/підсудного/засудженого) має хоч якийсь стосунок до злочину, за фактом якого здійснюється кримінальне провадження.
		Права і законні інтереси такої особи не можуть піддаватися будь-яким обмеженням у зв`язку з його можливою причетністю до скоєння злочину, що розслідується".
		Відповідачем доказів на підтвердження достовірності інформації викладеної в листах від 15.03.2016 №611422-012-21, від 06.03.2017 №611422-012-17, від 11.01.2018 №611422-012-2, від 10.07.2018 №611422-012-70 у період з березня 2016 року по липень 2018 року суду надано не було.
		Доводи третьої особи з приводу того, що наведена у листах Посольства України в Канаді інформація не може бути підставою для визнання протиправними дій відповідача, оскільки така інформація відноситься до відносин, на які не поширюється предметна юрисдикція адміністративних судів суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
		Пунктом другим частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.  
		Суд вважає, що під час направлення до Департаменту закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади офіційних листів про наявність кримінальних проваджень на території України стосовно позивача, про перебування позивача у статусі підозрюваного у таких кримінальних провадженнях, відповідач здійснював функції із представництва України та поширення інформації про становище в Україні.
		Тобто, відповідач здійснював владно-управлінські функції, а тому позивач вірно обрав спосіб захисту порушеного права та даний  спір є адміністративним в силу пункту 2 частини першої 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.Суд першої інстанції вірно послався та ст. 78 КАС України та на рішення Печерского районного суду м. Києва від 23.05.2017 у справі 757/20627/17-ц , яким задоволено позов ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про захист честі, гідності та ділової репутації. 
		Вказаним рішенням суду: "визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , інформацію, викладену у листі Генеральної прокуратури України від 03.03.2014 року за підписом виконуючого обов`язки Генерального прокурора України О.Махніцького на ім`я Прем`єр Міністра Канада С . Гарпера наступного змісту: "Правоохоронними органами України розпочато ряд кримінальних проваджень за фактами злочинів, вчинених зазначеними нижче колишніми високопосадовцями. (…) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , колишній Радник Президента України; (…). У ході розслідування даних протиправних діянь встановлено факти привласнення значних сум державних активів та їх подальше протиправне переведення за межі України (…)". 
		Також, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23.05.2017 у справі 757/20627/17-ц, зобов`язано Генеральну прокуратуру України з метою спростування недостовірної інформації направити лист в Офіс Прем`єр-міністра Канади, в якому повідомити про прийняте у цій справі рішення з викладенням його резолютивної частини протягом 10 (десяти) календарних днів з дня набрання таким рішенням законної сили.
		Відповідно до листа Генеральної прокуратури України від 06.06.2017 № 14/2/1-30473-14, копія якого міститься в матеріалах справи, який був направлений на адресу Офісу Прем`єр -міністра Канади, Генеральна прокуратура України виконала наведене рішення Печерського районного суду м.Києва від 23.05.2017 у справі № 757/20627/17-ц і повідомила про недостовірність поширеної нею інформації у листі від 03.03.2014 р.
		Таким чином, встановленими рішенням Печерського районного суду м.Києва від 23.05.2017 у справі № 757/20627/17-ц, є обставини про недостовірність інформації, повідомленої у листі Генеральної прокуратури України від 03.03.2014 стосовно проведення правоохоронними органами України кримінальних проваджень за фактами злочинів, вчинених ОСОБА_1, а саме привласнення значних сум державних активів та їх подальше протиправне переведення за межі України. 
		Як вбачається з пункту 9 Рішення Федерального суду Оттави, Онтаріо (Канада) від 11.12.2018, номер в реєстрі судових справ Т-1689-17, 2018 FC 1248, за заявою ОСОБА_1 до Міністра закордонних справ Канади про визнання протиправним рішення канадської влади щодо введення відносно ОСОБА_1 санкцій в 2014 році, 03.03.2014 Генеральний прокурор України направив лист Прем`єр-міністру Канади, в якому вказувалося, що правоохоронними органами в Україні розпочато розслідування злочинів, вчинених високопосадовцями колишнього уряду, включаючи Заявника, і що в результаті цих розслідувань "були встановлені факти  розкрадання державних коштів у значних розмірах та їх подальше протиправне переведення за межі території України". У листі від 03.03.2014 Прем`єр-міністра Канади просили надати допомогу у поверненні незаконно привласнених активів шляхом "сприяння прийняттю відповідного політичного рішення".
		Відповідно до пункту 10 наведеного Рішення Федерального суду Оттави, 05.03.2014 Положення були введені в дію у відповідності з Законом "Про заморожування активів корумпованих іноземних посадових осіб", SC 2011, с.10 (Закон). Дія Положення полягає у заморожуванні активів 18-ти фізичних осіб, перелічених у Списку до Положення. Заявник вказаний у пункті 9 Списку.  
		Отже, наведені обмежувальні заходи було застосовано до позивача на підставі листа Генеральної прокуратури України, який містив недостовірну інформацію про причетність позивача до вчинення кримінальних правопорушень. 
		При цьому, через повідомлення Посольством України в Канаді державному органу Канади інформації, яка не відповідала дійсності про наявність кримінальних проваджень на території України відносно ОСОБА_1 , було порушено принцип презумпції невинуватості та збережено обмежувальні заходи щодо позивача, які він оспорював у Федеральному суді Канади. 
		Суд першої інстанції  правильно прийняв до уваги доводи  позивача, що задоволення його позову та визнання неправомірними дій відповідача про направлення до Департаменту закордонних справ, торгівлі і розвитку Канади у період з березня 2016 по липень 2018 року інформації про наявність кримінальних проваджень на території України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відновить його порушені права та законні інтереси, оскільки забезпечить можливість довести перед Урядом Канади , що відсутні правові підстави для збереження обмежувальних заходів на підставі повідомленої відповідачем інформації, яка не відповідає дійсності та не підтверджена належними і допустимими доказами.
		Наявними у справі доказами підтверджується, що інформація, повідомлена відповідачем у чотирьох листах, направлених у період з березня 2016 р. по липень 2018 р. Департаменту закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади, не відповідала принципу достовірності та повноти, що встановлений статтею 2 Закону України "Про інформацію", а дії відповідача по направленню такої інформації призвели до порушення прав та інтересів позивача, оскільки сприяли збереження обмежувальних заходів стосовно ОСОБА_1, застосованих Урядом Канади 05.03.2014 р. (Freezing Assets of Corrupt Foreign Officials (Ukraine) Regulations, SOR/2014-44).
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
		Що стосується клопотання представника відповідача та третьої особи про закриття провадження у справі, оскільки спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, колегія суддів зазначає наступне.
		Як убачається із позовної заяви, позивач оскаржує дії посольства України в Канаді стосовно надання інформації про наяність кримінальних проваджень на території України відносно ОСОБА_1 та просить їх визнати протиправними.
		У даному випадку відповідач діяв як суб`єкт владних повноважень, оскільки надав відповідну офіційну інформацію, яка стосується позивача.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
		Відповідно до п. З Положення «Про дипломатичне представництво України за кордоном», затверджене Розпорядженням Президента України від 22 жовтня 1992 року № 166/92-рп, функції дипломатичного представництва України, зокрема, включають представництво України в державі перебування та підтримання з цією державою офіційних відносин, ведення переговорів з урядом держави перебування, поширення в державі перебування інформації про становища в Україні і події міжнародного життя.
		Таким чином, відповідач, направляючи інформацію до Міністерства закордонних справ Канади стосовно позивача про наявність кримінальних проваджень, здійснював функції із представництва України, а тому такі функції за своїм характером є владно-управлінськими.
		Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач у Печерському районному суді м. Києва у порядку цивільного  судочинства оспорив достовірність наданої відповідачем інформації до посольства України в Канаді. Зазначена інформація була визнана недостовірною та такою, що порушує права позивача.
		Отже, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що підстави для закриття провадження у справі відсутні.
		Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від  25 лютого 2019 року.
		Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для йогоїскасування не має.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу Посольства України в Канаді та Міністерства закордонних справ України Міністерства закордонних справ України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25  лютого 2019 року - без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
		 
		 
		Судя-доповідач:                                                                                Бужак Н.П.
		 
		Судді:                                                                                          Костюк Л.О.
		 
		                                                                                                    Пилипенко О.Є.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...