Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 371/1232/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 20.05.2019. Зареєстровано: 21.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2019.
Дата набрання законної сили: 16.10.2019
Результат оскарження 16.10.2019 Київський апеляційний суд: скасовано рішення повністю із закриттям провадження
Номер судового провадження: 2/368/139/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 371/1232/15-ц 
		Рішення 2/368/139/19
		Іменем України
		"17" квітня 2019 р. Кагарлицький районний суд
		Київської області в складі: головуючого судді Кириченка В.І.
		при секретарі Марчук Н.М.
		розглянувши в судовому засіданні позовну заяву прокурора Київської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Київській області , ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог: Миронівська районна державна адміністрація Київської області, Коритищенська сільська рада Миронівського району Київської області, ПАТ "Миронівське", Полівська сільська рада Миронівського району Київської області, СТОВ "Коритище", фермерське господарство " ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про визнання недійсними та скасування наказів Головного Управління Держземагенства в Київській області, визнання відсутності права на земельні ділянки,-  
		ВСТАНОВИВ:
		            Обгрунтування позову слідуючого змісту . Прокуратурою області встановлено порушення вимог земельного законодавства під час відведення фізичній особі ОСОБА_1 земельних ділянок для ведення фермерського господарства на території Миронівського району Київської області.
		Наказами Головного управління Держземагентства у Київській області від 18.08.2014 №№ 10-4540/15- 14-сг, 10-4541/15-14-сг, 10-4542/15-14- сг, 10-4543/15-14-сг, 10-4544/15- 14-сг, 10-4545/15-14-сг, 10-4546/15-14-сг, 10- 4547/15-14-сг, 10-4549/15-14-сг (9 масивів загальною площею 64,4753 га), №№ 10-5312/15-14-сг (1 масив загальною площею 43,2 га), №№ 10-5429/15-14-сг, 10-5430/15-14-сг (2 масиви загальною площею 34,5387 га) надано дозволи ОСОБА_1 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства, розташованих на території Коритищенської, Полівської та Зеленьківської сільських рад Миронівського району Київської області із земель сільськогосподарського призначення державної власності.
		У подальшому наказами Головного управління Держземагентства у Київській області від 22.09.2014 №№ 10-5820/15- 14-сг, 10-5821/15-14-сг, 10- 5822/15-14-сг, 10-5823/15-14-сг, 10-5824/15-14-сг, 10-5825/15-14-сг, 10-5826/15- 14-сг, 10-5827/15-14-сг, 10-5828/15-14-сг, 10-5829/15-14-сг, 10-5830/15-14-сг, від 30.09.2014 №№ 10-6197/15-14-сг, 10-6198/15-14-сг, 10-6199/15-14-сг затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства та передано ОСОБА_1 земельні ділянки для вказаних цілей на територіях: Полівської сільської ради Миронівського району з кадастровими номерами НОМЕР_1 площею 4,8624 га, НОМЕР_2 площею 17,1692 га, НОМЕР_3 площею 61,5513 га; на території Коритищенської сільської ради Миронівського району з кадастровими номерами НОМЕР_4 площею 5,2004 га, НОМЕР_4 площею 7,9889 га, НОМЕР_5 площею 8,7345 га, НОМЕР_6 площею 3,4575 га, НОМЕР_6 площею 3,5776 га, НОМЕР_6 площею 4,4684 га, НОМЕР_6 площею 14,5655 га, НОМЕР_5 площею 1,5400 га; на території Зеленьківської сільської ради Миронівського району з кадастровими номерами НОМЕР_7 площею 15,0001 га, НОМЕР_8 площею 17,2387 га, НОМЕР_7 площею 43,1998 га.
		Прокурор просив суд визнати недійсними та скасувати всі вказані вище накази та визнати відсутність у ОСОБА_1 права на всі вказані вище земельні ділянки з слідуючим обґрунтуванням.
		Відповідно до інформації відділу Держземагентства у Миронівському районі Київської області від 28.05.2015, договори оренди вказаних земельних ділянок з ОСОБА_1 не укладалися.
		Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення фермерських господарств регулюється Земельним кодексом України та Законом України «Про фермерське господарство».
		Зокрема, ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
		Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
		За ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
		Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч. З ст. 123 Земельного кодексу України).
		Частинами 1, 2 статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
		Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.
		Окрім цього, частиною 1 статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» встановлено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.
		У заяві зазначається: бажаний розмір і місце розташування земельної ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
		Частиною 7 статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.
		Однак, Головним управління Держземагентства у Київській області прийнято накази від 18.08.2014 №№ 10-4540/15-14-сг, 10-4541/15-14-сг, 10-4542/15-14-сг, 10-4543/15-14-сг, 10-4544/15-14-сг, 10-4545/15-14-сг, 10-4546/15-14-сг, 10-4547/15-14-сг, 10-4549/15-14-сг, від 11.09.2014 №№ 10-5312/15-14-сг, від 16.09.2014 №№ 10-5429/15-14-сг, 10-5430/15-14-сг всупереч зазначеним вимогам законодавства. Зокрема, в поданих ОСОБА_1 клопотаннях про надання дозволу на розробку документації із землеустрою не обґрунтовано розміри вищевказаних земельних ділянок з урахуванням можливості їх обробітку, не зазначено при цьому самі перспективи діяльності фермерського господарства. відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння.
		Крім зазначеного, наказами Головного управління Держземагентства у Київській області від 22.09.2014 №№ 10-5820/15-14-сг, 10-5821/15-14-сг, 10- 5822/15-14-сг, 10-5823/15-14-сг, 10-5 824/15-14-сг, 10-5825/15-14-сг, 10-5826/15- 14-сг, 10-5827/15-14-сг, 10-5828/15-14-сг, 10-5829/15-14-сг, 10-5830/15-14-сг, від 30.09.2014 №№ 10-6197/15-14-сг, 10-6198/15-14-сг, 10-6199/15-14-сг надано в оренду земельні ділянки, які розташовані не єдиним масивом, та на значній відстані одна від одної, що у свою чергу унеможливлює їх раціональне використання. Вказані обставини підтверджуються картографічними матеріалами місць розташування земель та є грубими порушенням вимог ч. 7 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство».
		Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 не має можливості займатися фермерським господарством, так як в останнього відсутня сільськогосподарська техніка та інші засоби для обробітку земель, що підтверджується інформацією Державної інспекції сільського господарства в Київській області. Окрім того, відповідно до інформації Миронівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області ОСОБА_1. не обліковується як платник податків, що підтверджує відсутність в останнього найманих працівників та можливість обробітку земель.
		Враховуючи викладене, зазначені накази Головним управлінням Держземагентства у Київській області прийнято з порушенням вимог земельного законодавства та підлягають скасуванню.
		З огляду на те, що накази ГУ Держземагентства в Київській області, на підставі яких у ОСОБА_1 виникло право на спірні земельні ділянки, прийняті всупереч вимогам чинного законодавства та є незаконними, необхідно також визнати відсутність у нього права на вищезазначені земельні ділянки.
		Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
		У частині 1 статті 155 Земельного кодексу України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
		Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, застосування інших, передбачених законом, способів.
		Згідно ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
		Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Тобто, наявність рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання її в оренду чинним законодавством визначається в якості обов`язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки, що у свою чергу вказує на наявність цивільно-правових прав та обов`язків.
		Пунктом 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до ст. 361 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва прокуратурою інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.
		В даному випадку порушуються інтереси держави, оскільки незаконне прийняття оскаржуваних наказів суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст.
		5 Земельного кодексу України.
		Вказане відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення цього позову.
		Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.
		Згідно зі ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
		Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України за № 459/2011 від 13.04.2011 «Про Державну інспекцію сільського господарства України» є Держсільгоспінспекція України, але не передбачено повноважень щодо звернення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, до суду про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння. Не передбачено таких повноважень і Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України за№ 459/2011 від 13.04.2011 року.
		Зважаючи на викладене та враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом, прокурор пред`являє цей позов в інтересах держави як позивач. ( а.с.1-8 т.1). 
		Під час підготовчого провадження прокурор змінив підстави позову шляхом подання письмової заяви яка викладена у відповіді на відзив ( а.с.156-162 т.12 ), так як доповнив підстави позову слідуючим обґрунтуванням. 
		ОСОБА_1 ще 15.05.2007, задовго до бажання отримати спірні земельні ділянки для ведення фермерського господарства, здійснено реєстрацію юридичної особи - фермерське господарство «ОСОБА_1» (код ЄДРПОУ 30349454), що підтверджується загальнодоступними даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		Отримання ОСОБА_1 . значних площ земель для ведення фермерського господарства спрямоване на штучне збільшення земельного банку фермерського господарства « ОСОБА_1.», засновником і директором якого відповідач являвся і являється на даний час, за спрощеною процедурою, без обов`язкового проведення земельних торгів у порядку ст. 124 Земельного кодексу України.
		Спірні земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_6 , НОМЕР_6 , НОМЕР_6 , НОМЕР_5 на території Коротищенської сільської ради Миронівського району перебували у колективній власності АТ «Коритище» та на даний час відносяться до земель резервного фонду, що підтверджується інформацією Держземагентства у Миронівському районі від 24.03.2015 № 27- 1021 -0.2-1116/2-15 (яка долучена до матеріалів справи).
		Статтею 25 Земельного кодексу України визначено, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному земельної частки (паю).
		Відповідно до п. 7 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 № 720/95 створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.
		Таким чином, отримання спірних земельних ділянок за рахунок земель резервного фонду мають переважне право громадяни, які є членами сільськогосподарського підприємства, зайняті у соціальній сфері та проживають на території Коротищенської сільської ради Миронівського району. Проте, всупереч вищезазначеним положенням законодавства земельні ділянки резервного фонду відведено ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.
		Також, відповідно до державного акту на право постійного користування ПАТ «Миронівське» землею площею 136,4 га на території Полівської сільської ради Миронівського району від 25.05.2000 та картографічних матеріалів (які долучено до матеріалів справи), земельна ділянка площею 61,5513 га з кадастровим номером НОМЕР_3 , яка відведена для ведення фермерського господарства ОСОБА_1. на підставі оскаржуваного наказу Головного управління Держземагентства у Київській області від 22.09.2014 № 10-5822/15-14сг, повністю накладаються на землі ПАТ «Миронівське».
		Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
		У той же час, згідно поданих до суду пояснень Полівської сільської ради протягом 2005-2011 років розпорядженнями Миронівської районної державної адміністрації надано дозвіл 19 громадянам (жителям с. Польове) щодо розроблення землевпорядної документації і виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Полівської сільської ради загальною площею 36 га.
		Однак, вказані земельні ділянки повністю накладаються на землі, які набагато пізніше (у 2014 році) відведені Головним управлінням Дсржзсмагентства у Київській області у користування ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Полівської сільської ради.
		Таким чином, у наслідок прийняття оскаржуваних наказів громадяни позбавлені права на отримання у власність земель для ведення особистого селянського господарства та до них застосовується принцип «правомірного очікування», оскільки останніми дотримано всі вимоги законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу (розпорядження про надання дозволу на розроблення землевпорядної документації).
		З огляду на викладене, оскаржувані накази Головного управління Держземагентства у Київській області про надання дозволу та затвердження документації щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 також прийняті всупереч положенням ст. 25, ч. 5 ст. 116, 141, 142 Земельного кодексу України, п. 7 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 № 720/95, оскільки ряд спірних земельних ділянок відноситься до земель резервного фонду та відведено в оренду для ведення фермерського господарства без попереднього припинення права постійного користування ПАТ «Миронівське».
		В судовому засіданні прокурор позов підтримав.
		Представник ПАТ «Миронівське» в судовому засіданні пояснив, що земельна ділянка з кадастровим НОМЕР_3 площею 61.5513 га. проект землеустрою щодо відведення якої в оренду для ведення фермерського господарства - ОСОБА_1 на території Полівської сільської ради Миронівського району Київської області, затверджений наказом ГУ Держземагенства у Київській області № 10-5822/15-14- сг від 22.09.2014 року, накладається на земельну ділянку, раніше надану в постійне користування ПАТ «Миронівське» державним актом на право постійного користування ( НОМЕР_9  від 25 травня 2000 року) на території Полівської сільської ради Миронівського району Київської області, (копія акту та копії графічних матеріалів у матеріалах справи). Вважає, що позов слід задоволити.
		Представник Полівської сільської ради Миронівського району Київської області дав пояснення в судовому засіданні такі ж як письмові пояснення щодо позову про слідуючі обставини. Що згідно із розпорядженнями Миронівської районної державної адміністрації було надано дозвіл 19 громадянам, жителям села Польове, Миронівського р-ну, Київської обл. на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Полівської сільської ради, загальною площею близько 36 га.
		Згідно незаконних наказів Головного управління Держземагенства у Київській області можуть бути передані в оренду ОСОБА_1 , що є порушенням права 19 громадян : ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , одинадцять з яких як працівники соціальної сфери села Польове, на отримання безоплатно у власність земельних ділянок. Даними з графічних матеріалів з технічних документацій із землеустрою підтверджується , що земельні ділянки на які надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам-працівникам соціальної сфери для ведення особистого селянського господарства та земельні ділянки, які були передана ОСОБА_1 згідно спірних наказів - співпадають між собою. (т.3 а.с. 81-96).
		Представник третіх осіб без самостійних вимог : СТОВ «Коритище», ОСОБА_5 , ОСОБА_41 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 дав пояснення в судовому засіданні такі ж як письмові пояснення щодо позову про слідуючі обставини. Що вказані громадяни мають кожен права на земельну частки (паю) в колективному сільськогосподарському підприємстві імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області. Тому вищевказані особи, згідно рішень суду, які набрали законної сили та свідоцтв про право на спадщину відповідно до п.7 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" мають першочергове право на отримання земельних ділянок у власність із земель резервного фонду Коритищенської сільської ради.
		При розгляді вищевказаних справ у Миронівському районному суді Київської області листом № 27-1021-0.4-2599/2-15 від 21.10.2015 року Відділ Держгеокадстру у Миронівському районі повідомляв, що згідно Проекту роздержавлення земель колективного сільськогосподарського підприємства ім.Стрільця Миронівського району Київської області з виготовлення державних актів на право колективної власності на землю, площа резервного Фонду складає 70,0000 га. вказані земельні ділянки не виділялися в натурі як земельні частки (паї).
		Крім того при зверненні до Відділу Держгеокадастру у Миронівському районі Київської області з метою внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру, заявники- треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_44 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_45 , ОСОБА_43 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 отримали відповіді, що на земельні ділянки, які є землями запасу і резерву, Головним упралінням Держгеокадастру у Київській області зареєстровано право власності на землі запасу і резерву по Коритищенській сільській раді Миронівського району Київської області -кадастрові        номери: НОМЕР_6 , НОМЕР_5 , а тому вищевказаним громадянам було відмовлено у внесенні відомостей (змін до них] до Державного земельного кадастру.
		        Представник відповідача ОСОБА_1 пояснив, що позов не визнається, так як маючи намір отримати земельні ділянки в оренду відповідач скористався бланками заяв які йому було надано в Головному управлінні держгеокадастру у Київській областіі і тому не обґрунтовував розмірів земельних ділянок та не зазначав перспектив діяльності фермерського господарства і накази про надання дозволу на розробку документації із землеустрою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою вичерпали свою дію у зв`язку з їх виконанням і тому не можуть бути скасовані. Його довіритель мав намір створити ще одне фермерське господарство і мав необхідну техніку для обробітку землі. Зміна підстав позову прокурором не викладено окремо в письмовій формі а тому не є законною.
		Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області , представники третіх осіб без самостійних вимог: Миронівської районна державна адміністрація Київської області, Коритищенської сільська рада Миронівського району Київської області, не з`явились в судове засідання і розгляд справи проведено у їх відсутність. 
		Судом встановлено слідуюче. 
		За заявами позивача фізичної особи ОСОБА_1 наказами Головного управління Держземагентства у Київській області від 18.08.2014 №№ 10-4540/15- 14-сг, 10-4541/15-14-сг, 10-4542/15-14- сг, 10-4543/15-14-сг, 10-4544/15- 14-сг, 10-4545/15-14-сг, 10-4546/15-14-сг, 10- 4547/15-14-сг, 10-4549/15-14-сг (9 масивів загальною площею 64,4753 га), від 
		№№ 10-5312/15-14-сг (1 масив загальною площею 43,2 га), від
		№№ 10-5429/15-14-сг, 10-5430/15-14-сг (2 масиви загальною площею 34,5387 га) надано дозволи ОСОБА_1 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства, розташованих на території Коритищенської, Полівської та Зеленьківської сільських рад Миронівського району Київської області із земель сільськогосподарського призначення державної власності. До цих заяв додав копії паспорта, ідентифікаційного номера платника податків, диплома про освіту, трудової книжки, викопіювання розташування земельних ділянок. Заяви не містили обґрунтування обґрунтування земельних ділянок. (а.с.11-35 т.1).
		У подальшому наказами Головного управління Держземагентства у Київській області від 22.09.2014 №№ 10-5820/15- 14-сг, 10-5821/15-14-сг, 10- 5822/15-14-сг, 10-5823/15-14-сг, 10-5824/15-14-сг, 10-5825/15-14-сг, 10-5826/15- 14-сг, 10-5827/15-14-сг, 10-5828/15-14-сг, 10-5829/15-14-сг, 10-5830/15-14-сг, від 30.09.2014 №№ 10-6197/15-14-сг, 10-6198/15-14-сг, 10-6199/15-14-сг затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства та передано ОСОБА_1 земельні ділянки для вказаних цілей на територіях: Полівської сільської ради Миронівського району з кадастровими номерами НОМЕР_1 площею 4,8624 га, НОМЕР_2 площею 17,1692 га, НОМЕР_3 площею 61,5513 га; на території Коритищенської сільської ради Миронівського району з кадастровими номерами НОМЕР_4 площею 5,2004 га, НОМЕР_5 площею 7,9889 га, НОМЕР_5 площею 8,7345 га, НОМЕР_6 площею 3,4575 га, НОМЕР_6 площею 3,5776 га, НОМЕР_6 площею 4,4684 га, НОМЕР_6 площею 14,5655 га, НОМЕР_5 площею 1,5400 га; на території Зеленьківської сільської ради Миронівського району з кадастровими номерами НОМЕР_7 площею 15,0001 га, НОМЕР_8 площею 17,2387 га, НОМЕР_7 площею 43,1998 га. (а.с.36-62 т.1).
		Відповідно до інформації відділу Держземагентства у Миронівському районі Київської області від 28.05.2015, договори оренди вказаних земельних ділянок з ОСОБА_1 не укладалися.
		ОСОБА_1 є засновником ФГ « ОСОБА_1 », під час утворення якого ОСОБА_1 було надано в постійне користування для ведення фермерського господарства із земель державної власності земельну ділянку площею 56,7 га. яка розташована на території Зеленьківської сільської ради Миронівського району Київської області і яку використовує з 2010 року ФГ « ОСОБА_1 », що підтверджується державним актом на право постійного користування землею від 26.01.1999 року, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ( а.с.110-113 т.7), статутом ФГ ( а.с.152-162 т.1).
		З огляду на положення статей 22, 31, 93, 124 ЗК України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди. За правилом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. 
		Частинами другою та третьою статті 134 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться в разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства. 
		Відповідно до частини другої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, в якому зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Органам, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. 
		Частиною третьою статті 123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні. Підставою відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. 
		Отже, стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу. 
		Разом з тим відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крім ЗК України, Законом України «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах цей Закон є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України - загальним. 
		Відповідно до частин першої та другої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.
		Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 цього Закону). 
		Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом України «Про фермерське господарство». 
		Так, згідно з абзацами 1, 2 частини першої статті 7 цього Закону для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. 
		У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.
		Частинами другою та четвертою статті 7 цього Закону передбачено, що заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом. 
		Отже, спеціальний Закон України «Про фермерське господарство» визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.
		Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті правового регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає в створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України «Про фермерське господарство»). 
		Крім того, Закон України «Про фермерське господарство» передбачає, що заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. При цьому норми цього Закону не містять імперативної вказівки про задоволення заяви за наявності певних формальних умов, допускаючи можливість прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для такої відмови.
		За змістом статей 1, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першою статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів. 
		З урахуванням вимог статей 7, 12 Закону України «Про фермерське господарство», статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України громадянин право на отримання земельної ділянки державної власності може використати один раз, додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримувати на конкурентних засадах через участь у торгах. 
		Оскільки ОСОБА_1 є засновником ФГ під час утворення якого ОСОБА_1 було надано в постійне користування для ведення фермерського господарства із земель державної власності земельну ділянку і яке має можливість обробляти земельні ділянки і обробляє, то ОСОБА_1 вже реалізував своє право на створення фермерського господарства, а надання ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства ще спірних окремих земельних ділянок сільськогосподарського призначення на позаконкурсній основі суперечить зазначеним правовим нормам.
		Миронівською районною державною адміністрацією було винесено наступні розпорядження:
		- від 30.09.2005 року № 401 «Про дозвіл на виготовлення технічної документації зі складання державних актів на право власності на земельні ділянки гр. ОСОБА_23 га ОСОБА_46 . по Полівській сільській раді».
		-  від 01.03.2006 року № 81 «Про дозвіл на виготовлення технічної документації зі складання державних актів на право власності на земельні ділянки  для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_34 та ОСОБА_27 по Полівській сільській раді»;
		- від 03.10.2006 року № 391 «Про дозвіл на виготовлення технічно документації зі складання державних актів на право власності на земельні ділянкі для ведення особистого селянського господарства на території Полівської сільської ради», а саме ОСОБА_33 , ОСОБА_47 . ОСОБА_38 ;
		- від 18.06.2008 року № 314 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, що до відведення земельних ділянок у власність та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки - громадянам працівникам соціальної сфери для ведення особистого селянського господарства на тереторії Полівської сільської ради» , а саме 11 громадянам ;
		-  від 05.12.2011 року № 685 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 21.02.2011 № 74 «Про надання дозволу на  розробку проекту землеустрою, що до відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у приватну власність гр. ОСОБА_40 на території Полівської сільської ради;
		- від 18.10.2011 року № 576 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 21.02.2011 № 75 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, що до відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у приватну власність гр. ОСОБА_39 на території Полівської сільської ради.
		Так згідно із вищезазначеними розпорядженнями було надано дозвіл 19 громадянам, жителям села Польове, Миронівського р-ну, Київської обл. на розробку проекту відведення земельних ділянок у власність та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Полівської сільської ради, загальною площею близько 36 га.
		Згідно незаконних наказів Головного управління Держземагенства у Київській області можуть бути передані в оренду ОСОБА_1 , що є порушенням права 19 громадян : ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , одинадцять з яких як працівники соціальної сфери села Польове, на отримання безоплатно у власність земельних ділянок. Даними з графічних матеріалів з технічних документацій із землеустрою підтверджується , що земельні ділянки на які надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам-працівникам соціальної сфери для ведення особистого селянського господарства та земельні ділянки, які були передана ОСОБА_1 згідно спірних наказів - співпадають між собою. (т.3 а.с. 81-96), ( т.6 а.с.38-48).
		Згідно рішення Миронівського районного суду Київської області від 08
		серпня 2016 року у справі ЄУН 371/641/16-ц за  ОСОБА_9  визнано право на земельну частку (пай) із резервного фонду земель, переданих у державну власність при розпаюванні колективним сільськогосподарським підприємством імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області розміром 4,76 в умовних кадастрових гектарах в адміністративних межах Коритищенської сільської ради Київської області- в порядку спадкування після смерті ОСОБА_48 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після смерті якого прийняла ОСОБА_49 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте належним чином не оформила своїх спадкових прав. .
		Згідно рішення Миронівського районного суду Київської області від ЗО травня 2016 року у справі ЄУН 371/484/16-ц за  ОСОБА_10  визнано право на частку земельної частки (паю) в колективному сільськогосподарському підприємстві імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області розміром 4,76 в умовних кадастрових гектарах.
		Згідно рішення Апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2016 року у справі ЄУН 371/3 83/16-ц за  ОСОБА_11  визнано право на земельну частку (пай) із резервного фонду земель, переданих у державну власність при розпаюванні колективним сільськогосподарським підприємством імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області розміром 4,76 в умовних кадастрових гектарах в адміністративних межах Коритищенської сільської ради Київської області- в порядку спадкування.
		Згідно рішення Миронівського районного суду Київської області від 22 грудня 2015 року у справі ЄУН 371/1932/15-ц за  ОСОБА_7 визнано право на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області розміром 4,76 в умовних кадастрових гектарах.
		Згідно рішення Миронівського районного суду Київської області від 22 грудня 2015 року у справі ЄУН 371/1889/-15-ц за  ОСОБА_6 визнано право на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області розміром 4,76 в умовних кадастрових гектарах.
		Згідно рішення Миронівського районного суду Київської області від 22 грудня 2015 року у справі ЄУН 371/1890/-15-ц за  ОСОБА_2 визнано право на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області розміром 4,76 в умовних кадастрових гектарах.
		Згідно рішення Миронівського районного суду Київської області від 10 березня 2016 року у справі ЄУН 371/70/16-ц за  ОСОБА_8  визнано право на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області розміром 4,76 в умовних кадастрових гектарах.
		Згідно рішення Миронівського районного суду Київської області від 16 грудня 2015 року у справі ЄУН 371/1971/15-ц за  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_4 , визнано право за кожним на 1/3 на земельної частки (паю) в колективному сільськогосподарському підприємстві імені Стрільця села Коритище Миронівського району Київської області розміром 4,76 в умовних кадастрових гектарах .
		ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_50 , ОСОБА_6 , ОСОБА_51 , ОСОБА_2 , ОСОБА_45 , на підставі розпоряджень Миронівської райдержадміністрації №92 від 22.03.2016 року, № 160 від 29.04.2016 року, №91 від 22.03.2016 року, №94 від 22.03.2016 року, №93 від 22.03.2016 року, №96 від 22.03.2016 року, №95 від 22.03.2016 року було укладено договір з ліцензованою землевпорядною організацією на виготовлення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).
		ОСОБА_13 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.07.2007 року, виданого державним нотаріусом Миронівської районної державної нотаріальної контори В.В.Шепітко та зареєстрованого в реєстрі за № 1-3905 успадкувала 1/3 частину права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності AT «Коритище», розміром 4,76 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.
		ОСОБА_12 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.07.2007 року, виданого державним нотаріусом Миронівської районної державної нотаріальної контори В.В.Шепітко та зареєстрованого в реєстрі за № 1-3907 успадкував 1/3 частину права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власностіAT «Коритище», розміром 4,76 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.
		Листом № 27-1021-0.4-2599/2-15 від 21.10.2015 року Відділ Держгеокадстру у Миронівському районі повідомляв, що згідно Проекту роздержавлення земель колективного сільськогосподарськогопідприємства ім.Стрільця Миронівського району Київської області з виготовлення державних актів на право колективної власності на землю, площа резервного Фонду складає 70,0000 га.„ вказані земельні ділянки не виділялися в натурі як земельні частки (паї).
		Крім того при зверненні до Відділу Держгеокадастру у Миронівському районі Київської області з метою внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру, заявники- треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_44 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_45 , ОСОБА_43 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 отримали відповіді (копії в матеріалах справи №371/1232/15-ц ), що на земельні ділянки, які є землями запасу і резерву, Головним упралінням Держгеокадастру у Київській області зареєстровано право власності на землі запасу і резерву по Коритищенській сільській раді Миронівського району Київської області -кадастрові        номери        :
		НОМЕР_6 ,  НОМЕР_5 , а тому вищевказаним громадянам було відмовлено у внесенні відомостей (змін до них] до Державного земельного кадастру. (т.3 а.с.160-222, т.5 а.с.6-221).
		Таким чином на час винесення спірних наказів по Коритищенській сільській раді щодо земельних ділянок кадастрові номери НОМЕР_6 , НОМЕР_5 наданих Відповідачу ОСОБА_1 вказані земельні ділянки вже були сформованими, відповідно до положень ст. 79-1 ЗК України . 
		Статтею 25 Земельного кодексу України визначено, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному земельної частки (паю).
		Відповідно до п. 7 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 № 720/95 створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.
		Таким чином, отримання спірних земельних ділянок за рахунок земель резервного фонду мають переважне право громадяни, які є членами сільськогосподарського підприємства, зайняті у соціальній сфері та проживають на території Коротищенської сільської ради Миронівського району. Проте, всупереч вищезазначеним положенням законодавства земельні ділянки резервного фонду відведено ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.
		Відповідно до ст.81 ч.1 ЦПК України прокурор не довів, що відповідно до державного акту на право постійного користування від 25.05.2000 ( т.10, а.с.232) ПАТ «Миронівське» користується землею площею 136,4 га на території Полівської сільської ради Миронівського району і що земельна ділянка площею 61,5513 га з кадастровим номером НОМЕР_3 , яка відведена для ведення фермерського господарства ОСОБА_1. на підставі оскаржуваного наказу Головного управління Держземагентства у Київській області від 22.09.2014 № 10-5822/15-14сг накладаються на землі ПАТ «Миронівське», так як вказаний державний акт видано Відкритому акціонерному товариству « Миронівське», а не ПАТ « Миронівське» і план зовнішніх меж земельної ділянки містить номера земельних ділянок та їх площу , а земельна ділянка площею 71,9 га не містить номера земельної ділянка , а містить напис , що це резерв, тобто землі резерву Полівської сільської ради .
		Державним кадастровим реєстратором Відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на заяву ПАТ «Миронівське» про державну реєстрацію земельної ділянки площею 71,9 га винесено Рішення № РВ-3201405622018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 08.10.2018року, з тої підстави, що є співпадіння (накладення) на 85,6065% земельної ділянки, право на яку мало зареєструвати ПАТ «Миронівське» із земельною ділянкою, яка передана згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області в користування Припіялу  ОСОБА_53  ( т.12 а.с.48-51). Але вказане рішення не містить даних про правовові підстави виникнення у заявника законних прав на вказану земельну ділянку.Тому не встановлено порушення порядку передачі у користуванні, передбаченого ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України.
		Згідно ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
		Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Пунктом 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до ст. 361 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва прокуратурою інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.
		В даному випадку порушуються інтереси держави, оскільки незаконне прийняття оскаржуваних наказів суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст.5 Земельного кодексу України.
		Вказане відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення цього позову.
		Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.
		Згідно зі ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
		Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України за № 459/2011 від 13.04.2011 «Про Державну інспекцію сільського господарства України» є Держсільгоспінспекція України, але не передбачено повноважень щодо звернення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, до суду про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння. Не передбачено таких повноважень і Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженим Указом Президента України за№ 459/2011 від 13.04.2011 року.
		Зважаючи на викладене та враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом, прокурор пред`являє цей позов в інтересах держави як позивач.
		Посилання прокурора, що відповідач ОСОБА_1 не має необхідної техніки для обробітку земель спростовується свідоцтвами про реєстрацію комбайнів, тракторів , автомобілів та іншої сільськогосподарської техніки ( т.1 а.с.172-181, т.7 а.с.107) на його імя, його дружини та фермерське господарство. Посилання по відсутність у відповідача ОСОБА_1 найманих працівників , так як це не є обов`язковою умовою для діяльності фермерського господарства відповідно положень ЗУ « Про фермерське господарство». 
		Відповідно до ст.49 ч.3 ЦПК України прокурор має право до закінчення підготовчого засідання змінити підстави позову шляхом подання письмової заяви і зміна підстав позову прокурором вчинена шляхом подання в письмовій формі до закінчення підготовчого засідання а тому правомірна. Акт обстеження земельних ділянок від 20.02.2018 року (т.11 а.с.35-40) і акт обстеження земельних ділянок від 20.02.2018 року (т.11 а.с.41-46) на які посилається представник відповідача ОСОБА_1 на обгрунтуання заперечень, що земельні ділянки які бажає орендувати його довіритель не накладаються на земельну ділянку ПАТ «Миронівське» і на земельну ділянку користувачем якої було КСГП імені Стрільця правонаступником якого є СТОВ « Коритище» не є допустимим доказом, так як проведена фахівцем в галузі геодезії і є фактично спеціалістом якого відповідно до положень ст.74 ч.1 ЦПК України суд не залучав і допомога та консультації спеціаліста не замініють висновок експерта відповідно до ст.74 ч.2 ЦПК України.
		        Тому позовну заяву задоволити.
		   Визнати недійсними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Київській області від 18.08.2014 №№ 10-4540/15-14-сг, 10-4541/15-14-сг, 10-4542/15-14-сг, 10-4543/15-14-сг, 10-4544/15-14-сг, 10-4545/15- 14-сг, 10-4546/15-14-сг, 10-4547/15-14-сг, 10-4549/15-14-сг, від 11.09.2014 №№ 10-5312/15-14-сг, від 16.09.2014 №№10-5429/15-14-сг, 10-5430/15-14-сг про надання дозволу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_10 ) на розроблення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, розташованих на території Миронівського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності.
		Визнати недійсними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Київській області від 22.09.2014 №№ 10-5820/15-14-сг, 10-5821/15-14-сг, 10-5822/15-14-сг, 10-5823/15-14-сг, 10-5824/15-14-сг, 10-5825/15- 14-сг, 10-5826/15-14-сг, 10-5827/15-14-сг, 10-5828/15-14-сг, 10-5829/15-14-сг, 10-5830/15-14-сг, від 30.09.2014 №№ 10-6197/15-14-сг, 10-6198/15-14-сг, 10- 6199/15-14-сг, якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства та передано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_10 ) земельні ділянки для вказаних цілей на територіях: Полівської сільської ради Миронівського району з кадастровими номерами НОМЕР_1 площею 4,8624 га, НОМЕР_2 площею 17,1692 га, НОМЕР_3 площею 61,5513 га; на території Коритищенської сільської ради Миронівського району з кадастровими номерами НОМЕР_4 площею 5,2004 га, НОМЕР_5 площею 7,9889 га, НОМЕР_5 площею 8,7345 га, НОМЕР_6 площею 3,4575 га, НОМЕР_6 площею 3,5776 га, НОМЕР_6 площею 4,4684 га, НОМЕР_6 площею 14,5655 га, НОМЕР_5 площею 1,5400 га; на території Зеленьківської сільської ради Миронівського району з кадастровими номерами НОМЕР_7 площею 15,0001 га, НОМЕР_8 площею 17,2387 га, НОМЕР_7 площею 43,1998 га.
		Визнати відсутність у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3  (РНОКПП: НОМЕР_10 )  права на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 площею 4,8624 га, НОМЕР_2 площею 17,1692 га, НОМЕР_3 площею 61,5513 га; на території Коритищенської сільської ради Миронівського району з кадастровими номерами НОМЕР_4 площею 5,2004 га, НОМЕР_5 площею 7,9889 га, НОМЕР_5 площею 8,7345 га, НОМЕР_6 площею 3,4575 га, НОМЕР_6 площею 3,5776 га, НОМЕР_6 площею 4,4684 га, НОМЕР_6 площею 14,5655 га, НОМЕР_5 площею 1,5400 га; на території Зеленьківської сільської ради Миронівського району з кадастровими номерами НОМЕР_7 площею 15,0001 га, НОМЕР_8 площею 17,2387 га, НОМЕР_7 площею 43,1998 га.
		Керуючись ст.ст.1,7,12 Закону України «Про фермерське господарство», ст.ст.22, 31, 93, 124 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України, п. 7 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» ст.ст.12, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд,-                                                             
		                                                            вирішив:
		        Позовну заяву задоволити.
		   Визнати недійсними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Київській області від 18.08.2014 №№ 10-4540/15-14-сг, 10-4541/15-14-сг, 10-4542/15-14-сг, 10-4543/15-14-сг, 10-4544/15-14-сг, 10-4545/15- 14-сг, 10-4546/15-14-сг, 10-4547/15-14-сг, 10-4549/15-14-сг, від 11.09.2014 №№ 10-5312/15-14-сг, від 16.09.2014 №№10-5429/15-14-сг, 10-5430/15-14-сг про надання дозволу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_10 ) на розроблення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, розташованих на території Миронівського району Київської області, з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності.
		Визнати недійсними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Київській області від 22.09.2014 №№ 10-5820/15-14-сг, 10-5821/15-14-сг, 10-5822/15-14-сг, 10-5823/15-14-сг, 10-5824/15-14-сг, 10-5825/15- 14-сг, 10-5826/15-14-сг, 10-5827/15-14-сг, 10-5828/15-14-сг, 10-5829/15-14-сг, 10-5830/15-14-сг, від 30.09.2014 №№ 10-6197/15-14-сг, 10-6198/15-14-сг, 10- 6199/15-14-сг, якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства та передано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_10 ) земельні ділянки для вказаних цілей на територіях: Полівської сільської ради Миронівського району з кадастровими номерами НОМЕР_1 площею 4,8624 га, НОМЕР_2 площею 17,1692 га, НОМЕР_3 площею 61,5513 га; на території Коритищенської сільської ради Миронівського району з кадастровими номерами НОМЕР_4 площею 5,2004 га, НОМЕР_5 площею 7,9889 га, НОМЕР_5 площею 8,7345 га, НОМЕР_6 площею 3,4575 га, НОМЕР_6 площею 3,5776 га, НОМЕР_6 площею 4,4684 га, НОМЕР_6 площею 14,5655 га, НОМЕР_5 площею 1,5400 га; на території Зеленьківської сільської ради Миронівського району з кадастровими номерами НОМЕР_7 площею 15,0001 га, НОМЕР_8 площею 17,2387 га, НОМЕР_7 площею 43,1998 га.
		Визнати відсутність у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3  (РНОКПП: НОМЕР_10 )  права на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 площею 4,8624 га, НОМЕР_2 площею 17,1692 га, НОМЕР_3 площею 61,5513 га; на території Коритищенської сільської ради Миронівського району з кадастровими номерами НОМЕР_4 площею 5,2004 га, НОМЕР_5 площею 7,9889 га, НОМЕР_5 площею 8,7345 га, НОМЕР_6 площею 3,4575 га, НОМЕР_6 площею 3,5776 га, НОМЕР_6 площею 4,4684 га, НОМЕР_6 площею 14,5655 га, НОМЕР_5 площею 1,5400 га; на території Зеленьківської сільської ради Миронівського району з кадастровими номерами НОМЕР_7 площею 15,0001 га, НОМЕР_8 площею 17,2387 га, НОМЕР_7 площею 43,1998 га.
		         Апеляційна скарга подається  протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.           
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273  ЦПК України.                                         
		Повний текст рішення складено 30.04. 2019 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя: В.І. Кириченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...