Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/9241/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договір підряду.
Надіслано для оприлюднення: 23.05.2019. Зареєстровано: 23.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.05.2019.
Дата набрання законної сили: 22.05.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 травня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/9241/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Ткач І.В. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,
		за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,
		 
		представники учасників справи:
		позивача - Олійник О.С.,
		відповідача - Судейкін В . К . ,
		третьої особи - Івашова Г.Л.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло"
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 
		(головуючий суддя Мальченко А.О., судді Жук Г.А., Дикунська С.Я.)
		та рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018
		(суддя Зеленіна Н.І.)
		у справі №910/9241/18 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ"
		до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло"
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 
		про стягнення 4   228   181,12 грн,
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог
		 
		1.1. У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ" (далі - ТОВ "ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" (далі - КП "Київміськсвітло") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 4   228   181,12 грн, з яких: 3   024   234,71 грн за договором підряду №АДО-КР-5, 454   215,09 грн пені, 76   061,56 грн 3% річних, 224   398,16 грн інфляційних втрат (нарахованих на суму основного боргу); 408   456,21 грн гарантійного внеску за договором забезпечення №АДО-ЗБ-5, 30   307,44 грн інфляційних втрат, 10   507,95 грн 3% річних (нарахованих на суму гарантійного внеску); 30   000,00 грн за надання правової допомоги та 66   249,34 грн судового збору за подання позовної заяви.
		 
		1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору підряду від 09.06.2017 №АДО-КР-5 в частині розрахунків за виконані позивачем роботи.
		 
		2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
		 
		2.1. 09.06.2017 між КП "Київміськсвітло" (замовник) та ТОВ "ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ" (підрядник) укладено договір підряду №АДО-КР-5 (далі - договір підряду).
		 
		За умовами договору підряду, в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник бере на себе зобов`язання власними і залученими силами та засобами, з використанням власних матеріальних ресурсів, на власний ризик виконати і здати в обумовлений цим договором строк роботи (далі - роботи) за предметом закупівлі: "Капітальний ремонт мережі архітектурно-декоративного освітлення мосту ім. Є.О.   Патона через річку Дніпро у м. Києві" відповідно до ДСТУ БД.1.1-1:2013 (ДК 021:2015-45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт) відповідно до вимог замовника, які містяться в проектній документації, a замовник зобов`язується прийняти роботи та оплати їх вартість (п. 1.2 договору підряду). 
		 
		Об`єкт будівництва, згідно з п. 1.2 договору: мережа архітектурно-декоративного освітлення мосту Є.О.Патона через річку Дніпро у м. Києві (далі - об`єкт). 
		 
		2.2. Пунктом 1.3 договору підряду передбачено, що виконання робіт по договору здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду міського бюджету відповідно до рішення Київської міської ради "Про Програму економічного і соціального розвитку м. Києва на 2017 рік" від 12.12.2016 №553/1557 зі змінами та доповненнями, в межах доведених бюджетних асигнувань. 
		 
		Відповідно до п. 1.4, п. 1.5 договору умови цього договору визначені відповідно до тендерної документації замовника та тендерної пропозиції підрядника. Склад та обсяги робіт, терміни їх виконання та передачі результатів робіт замовнику визначені в проектній документації та з урахуванням обсягів бюджетних асигнувань, доведених замовнику в 2017 році, в календарному графіку виконання робіт, який є невід`ємним додатком до договору (додаток 1). 
		 
		2.3. Пунктами 3.1-3.6 договору (п. 3.1, п. 3.2 в редакції додаткової угоди від 01.12.2017 №3) передбачено, що договірна ціна (вартість) робіт за цим договором визначена відповідно до вимог ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 і становить 13   382   475,54 грн, у тому числі 20% ПДВ у сумі 2   230   214,59 грн та фінансується із спеціального фонду місцевого бюджету міста Києва в повному обсязі. Договірна ціна разом з кошторисними розрахунками підрядника є невід`ємною частиною договору (додаток 2). Кошторисна документація підрядника складена в межах інвесторської кошторисної документації. Договірна ціна робіт за цим договором уточнюється сторонами за результатами державної експертизи кошторисної документації замовника і обмежується її розміром, про що сторонами буде підписано відповідну додаткову угоду до договору. Договірна ціна є твердою на весь обсяг робіт і не уточнюється та не змінюється, за винятком випадків, що не суперечать Закону України "Про публічні закупівлі". Якщо фактична вартість закінчених робіт перевищує вартість, яка визначена пунктом 3.1 договору, всі пов`язані з цим витрати несе за свій рахунок підрядник. Взаєморозрахунки по договору проводяться на підставі виконаних обсягів робіт та їхньої вартості згідно з твердою договірною ціною. 
		 
		2.4. Пунктами 4.1-4.4 договору визначено, що розрахунки по договору здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування безготівкових сум грошових коштів на поточний рахунок підрядника. Оплата вартості виконаних робіт за цим договором фінансується із спеціального фонду місцевого бюджету міста Києва і оплачується виходячи з фактичних надходжень цих коштів замовнику на реєстраційний рахунок замовника. 
		 
		Протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами договору замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 30% від договірної ціни, що становить - 4   084   562,10 грн з ПДВ на придбання матеріальних ресурсів. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання матеріальних ресурсів, необхідних для виконання робіт по договору, і повернути невикористані суми замовнику в порядку і строки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва" із змінами та доповненнями. Розрахунки по договору здійснюються з урахуванням авансу поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт за кожний окремий календарний місяць, який є звітним, - в межах не більше 80% загальної вартості виконаних робіт за договірною ціною шляхом перерахування безготівкових сум грошових коштів на поточний рахунок підрядника.
		 
		Згідно з пунктами 4.5-4.9 договору підряду підставою для здійснення проміжних розрахунків є підписані сторонами акт КВ-2в та довідка КБ-3, які складаються підрядником в двох примірниках і передаються до 28 числа звітного місяця уповноваженому представнику замовника, що здійснює технічний нагляд. Уповноважений представник замовника, що здійснює технічний нагляд, до 1 числа місяця, наступного за звітним, перевіряє результат виконаних робіт та, у разі відсутності зауважень, візує передані підрядником акт КБ-2в та довідку КБ-3 і подає їх на підпис замовнику. Проміжний платіж за звітний місяць в межах, визначених п. 4.4 договору, проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами акта КБ-2в та довідки КБ-3 за звітний місяць. 
		 
		Після здійснення приймання закінченого обсягу виконаних робіт, що підтверджується підписаними сторонами актом КБ-2в на завершений обсяг робіт по об`єкту та довідкою КБ-3 із зазначенням вартості всього обсягу виконаних робіт по об`єкту (при позитивних результатах випробувань під навантаженням), замовник проводить остаточний розрахунок за фактично виконані роботи по об`єкту протягом 10 (десяти) банківських днів від дати підписання сторонами акта готовності об`єкта до експлуатації. 
		 
		У разі затримки бюджетного фінансування проміжні та остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання замовником відповідного фінансування на свій реєстраційний рахунок. Загальна вартість виконаних робіт підлягає уточненню та перерахунку у разі виявлення у кошторисах виконаних робіт (акти КБ-2в та довідки КБ-3), які були оформлені і оплачені) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва. 
		 
		2.5. За умовами пунктів 10.1-10.3 договору підряду прийняття замовником закінчених на об`єкті робіт від підрядника здійснюється шляхом підписання акта готовності об`єкта до експлуатації. Підрядник не пізніше 3 робочих днів з дати закінчення робіт на об`єкті та готовності закінчених робіт до експлуатації за результатами випробувань під навантаженням письмово повідомляє про це замовника, для чого готує та забезпечує підписання акта готовності об`єкта до експлуатації всіма уповноваженими представниками підписантів і передає для підписання замовнику разом з виконавчими схемами, іншою виконавчою документацією, технічними паспортами, сертифікатами відповідності, деклараціями відповідності та іншою документацією, що підтверджує вартість, якість та експлуатаційну характеристику використаних матеріалів та обладнання та зобов`язаний протягом 5-ти робочих днів характеристику використаних матеріалів та обладнання та зобов`язаний протягом 5-ти робочих днів звільнити фронт робіт (очистити від сміття, непотрібних матеріальних ресурсів, тощо). 
		 
		У разі виявлення в процесі приймання закінчених робіт недоліків у роботах, які неможливо усунути і наявність яких погіршує показники об`єкта, замовник має право не приймати роботи і вимагати від підрядника компенсації збитків, або зменшення кінцевого розрахунку на розмір збитків заподіяних підрядником. Роботи, виконані з використанням матеріальних ресурсів, що не відповідають установленим вимогам, замовником не оплачуються. 
		 
		2.6. Договір підряду набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2017, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, у тому числі гарантійних зобов`язань (п. 14.1 договору). 
		 
		2.7. Згідно з п. 15.1, п. 15.2 договору підряду під час укладання договору підрядник вносить забезпечення виконання цього договору у вигляді забезпечувального грошового платежу у розмірі 3% від загальної суми предмета закупівлі по договору, що складе 408   456,21 грн, та укладає договір забезпечення. Строк, умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю товарів визначені в тендерній документації та окремому договорі забезпечення.
		 
		2.8. 09.06.2017 між сторонами укладено договір забезпечення №АДО-ЗБ-5, за умовами якого ТОВ "ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ" (учасник) вносить забезпечення виконання договору підряду. Забезпеченням виконання договору підряду є гарантія у вигляді забезпечувального грошового платежу, а саме грошові кошти в сумі 408   456,21 грн, що становить 3% вартості (ціни) договору підряду (п. 1.1, п. 2.1 договору забезпечення).
		 
		Відповідно до п. 3.6 договору забезпечення замовник повертає забезпечення виконання договору підряду на поточний рахунок учасника, після належного виконання учасником договору підряду в повному обсязі та належним чином. Факт належного виконання учасником договору підряду в повному обсязі та належним чином підтверджується актом готовності об`єкта до експлуатації, підписаним відповідно до умов договору підряду. Відповідна сума забезпечення перераховується учаснику в строк не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня підписання акта готовності об`єкта до експлуатації відповідно до умов договору підряду.
		 
		2.9. Позивач виконав роботи за договором підряду, про що свідчать підписані обома сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт №1 (форми КБ-2в) за серпень та вересень 2017 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) за серпень та вересень 2017, без зауважень та заперечень.
		 
		2.8. 07.09.2017 КП "Київміськсвітло", ТОВ "ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ", ТОВ "ЕТЕ-Консалтінг" і ДП "Науково-дослідна виробничо-технічна агенція Стратегія регіонального розвитку" складено та підписано акт готовності до експлуатації об`єкта "Капітальний ремонт мережі архітектурного освітлення мосту імені Є.О.Патона через річку Дніпро у місті Києві" та 15.09.2017 Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала сертифікат серії ІУ №163172580176, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.
		 
		2.9. Виконані позивачем роботи оплачені відповідачем частково, на загальну суму 10   358   240,83 грн, в результаті чого, у відповідача виник борг в сумі 3 024 234,71 грн, що відображено також у листі Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 26.02.2018 №008-275.
		 
		2.10. 22.11.2017 позивач направив відповідачу претензію з вимогами щодо погашення заборгованості, яка відповідачем залишена без задоволення.
		 
		2.11. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказав, що підрядні роботи виконані позивачем виявились неякісними, відповідачем було встановлено суттєві розбіжності між інформацією в актах виконаних будівельних робіт та фактичною наявністю на об`єктах матеріалів та обладнання, про що складено звіряльну відомість від 07.03.2018; акти виконаних будівельних робіт за серпень та вересень 2017 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт, належним чином не перевірені представниками технічного та авторського нагляду відповідача, що ввело в оману КП "Київміськсвітло" щодо відповідності виконаних робіт, в результаті чого було підписано акт готовності об`єкта до експлуатації. 
		 
		3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		 
		3.1. 21 листопада 2018 року рішенням Господарського суду міста Києва позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3   432   690,92 грн заборгованості, 454   215,09 грн пені, 86   569,51 грн 3% річних, 254   705,60 грн інфляційних втрат, 30   000,00 грн витрат на правову допомогу та 66   249,34 грн судового збору.
		 
		3.1.1. Приймаючи рішення, суд першої інстанції визнав доведеним факт виконання позивачем підрядних робіт та зазначив про обґрунтованість вимоги про стягнення з відповідача суми боргу за виконані роботи. При цьому суд відхилив доводи відповідача щодо виявлення дефектів у виконаній роботі. Також суд встановив, що позивачем обґрунтовано заявлено вимогу про повернення суми гарантійного платежу та нарахування на неї 3% річних та інфляційних втрат; а також визнав докази понесення позивачем витрат на правову допомогу належними.
		 
		3.2. 18 березня 2019 року постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 скасовано частково та викладено резолютивну частину в такій редакції:
		 
		"Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ" задовольнити частково. Стягнути з Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 40, код 03360905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ" (03061, просп. Відрадний, 95, код 37739429): 3 024 234 (три мільйони двадцять чотири тисячі двісті тридцять чотири) грн 71 коп. боргу за договором підряду №АДО-КР-5, 454   215 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті п`ятнадцять) грн 09 коп. пені, 76   061 (сімдесят шість тисяч шістдесят одна) грн. 56 коп. 3% річних, 224   398 (двісті двадцять чотири тисячі триста дев`яносто вісім) грн 16 коп. інфляційних втрат, 408   456 (чотириста вісім тисяч чотириста п`ятдесят шість) грн 21 коп. гарантійного внеску за договором забезпечення №АДО-ЗБ-5, 65   609 (шістдесят п`ять тисяч шістсот дев`ять) грн 86 коп. судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині позову відмовити".
		 
		3.2.1. В цілому суд апеляційної інстанції погодився з правильністю рішення суду першої інстанції, однак дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині 30   307,44 грн 3% річних та 10   507,95 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму забезпечувального платежу в сумі 408 456,21 грн за договором №АДО-ЗБ-5 та в частині стягнення з відповідача на користь позивача 30   000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на таке.
		 
		Суд апеляційної інстанції вказав про безпідставність нарахування позивачем на суму гарантійного платежу 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки стягнення з відповідача суми гарантійного платежу за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав - повернення сплаченого забезпечувального платежу. За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як забезпечувальний (гарантійний) платіж, не може розцінюватись як грошове зобов`язання в розумінні ст. 625 ЦК України. Так як повернення суми забезпечувального платежу не є грошовим зобов`язанням, на нього можуть нараховуватись лише проценти, передбачені ст. 536 ЦК України (зазначений правовий висновок відображений в постанові Верховного Суду України від 16.09.2016 у справі №921/266/13-г/17).
		 
		Відмовляючи позивачу в частині стягнення 30   000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції зауважив, що з наданих позивачем документів неможливо встановити, які послуги з правничої допомоги фактично надані адвокатом, вартість таких послуг та чи була така сума обґрунтованою. 
		 
		4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
		 
		4.1. 29 березня 2019 року Комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019, рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 повністю і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		4.2. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що в порушення вимог ч. 5 ст. 882 ЦК України та п. 4.1 ч. 4 розділу 4 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та СОУ-НЕЕ 20.402:2007 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів електричних мереж напругою від 0,38 кВ до 110(150) кВ. Настанова", об`єкт попередньо, до підписання акта готовності об`єкта до експлуатації, не був прийнятий з капітального ремонту з перевіркою в роботі під навантаженням відповідною робочою комісією підприємства, проте акт готовності об`єкта в експлуатацію був підписаний, а на його підставі Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат від 15.09.2017. З огляду на порушення порядку прийняття закінчених робіт (без доказів попереднього випробування об`єкта під навантаженням) акт готовності об`єкта в експлуатацію не є достовірним та достатнім доказом для прийняття рішення про задоволення позову. Відповідач зазначає, що виконані підрядні роботи не відповідають проектній документації та умовам договору. 
		 
		4.2.1. Скаржник в касаційній скарзі навів ряд розбіжностей у кількості запланованої та фактично використаної та змонтованої мережі, світильників, прожекторів. 
		 
		4.2.2. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у призначенні судової експертизи, оскільки акти виконаних робіт та довідки вартості виконаних робіт належним чином не перевірялись відповідачем, характер виявлених недоліків свідчить про їх наявність на дату підписання акта готовності об`єкта до експлуатації, що могло бути підтверджено судовою експертизою, у разі проведення якої могли бути підтверджені факти недотримання позивачем проектної документації та умов договору. Також, на думку відповідача, суди не надали належної оцінки наявності кримінального провадження №42017000000002273. 
		 
		4.2.3. Відповідач вважає, що у рішеннях попередніх інстанцій не зазначено порядок і строк виконання рішення з урахуванням того, що роботи проводились на виконання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 06.02.2017 №122 відповідно до видатків бюджету, передбачених бюджетом міста Києва на 2017 рік.
		 
		4.3. 26 квітня 2019 року ТОВ "ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому воно просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. 
		 
		4.3.1. Позивач зазначає, що відповідач в поданій скарзі зазначив ті ж самі обґрунтування, які вказані і в апеляційній скарзі та не вказав в чому саме полягає неправильне, на його думку, застосування судами норм матеріального права.
		 
		4.3.2. На думку позивача, доводи відповідача щодо відмови в задоволені заявленого ним клопотання про проведення експертизи є порушенням норм процесуального права безпідставні, оскільки ні в рамках даної справи, ні до пред`явлення позивачем позову відповідач не вчинив жодних дій для проведення експертизи самостійно.
		 
		4.3.3. Крім того, ТОВ "ГРУПА КОМПАНІЙ БЕТІ" зауважило, що протягом всього часу здійснення будівельних робіт від відповідача не надходило жодних актів, претензій чи зауважень до виконаних робіт. Також відповідач не повідомляв про відкликання довіреності ОСОБА_2 та уповноваження іншої особи на представництво КП "Київміськсвітло". Вказане свідчить, що позивач належним чином виконав всі роботи по договору підряду, а відповідач прийняв такі роботи та відповідно зобов`язаний їх оплатити.
		 
		4.2. 08 травня 2019 року третя особа подала відзив на касаційну скаргу, в якому вона підтримує доводи касаційної скарги та просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019, рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 повністю і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Враховуючи, що відзив подано поза межами строку, встановленого в ухвалі Верховного Суду від 08.04.2019 (до 30.04.2019, з урахуванням того, що 30.04.2019 був вихідним днем, то до 02.05.2019), він залишається без розгляду відповідно до положень ст.ст. 118, 119, 295 ГПК України, оскільки третя особа не наводить будь-яких доводів пропуску процесуального строку для подання відзиву.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
		 
		5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		5.2. Щодо суті касаційної скарги
		 
		5.2.1. Предметом спору у справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договору підряду.
		 
		5.2.2. Судові рішення в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача 30   307,44 грн 3% річних та 10   507,95 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму забезпечувального платежу в сумі 408 456,21 грн за договором №АДО-ЗБ-5 та в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача 30   000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, не оскаржуються.
		 
		З урахуванням приписів ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.
		 
		Предметом оскарження відповідно до вимог касаційної скарги є рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову.
		 
		5.2.3. Верховний Суд виходить з такого.
		 
		Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		 
		Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		 
		Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		 
		У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК України).
		 
		Частина 4 статті 882 ЦК України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
		 
		Згідно з п.п. 91, 96, 98 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи. Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами. Оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду.
		 
		Умовами договору передбачено обов`язок замовника перевірити наявність недоліків виконаних підрядником робіт до моменту підписання акта готовності об`єкта до експлуатації.
		 
		5.2.4. Суди встановили, що позивач виконав роботи за договором, про що свідчать підписані обома сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт №1 (форми КБ-2в) за серпень та вересень 2017 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) за серпень та вересень 2017 року, без зауважень та заперечень.
		 
		За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
		 
		Частиною 4 ст. 882 ЦК України на замовника покладено обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків - негайно про них заявити. 
		 
		Замовник, який своєчасно не заявив про недоліки у виконанні робіт (за наявності таких) не звільнений від обов`язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.
		 
		Суди встановили, що відповідач не надав доказів наявності у нього зауважень щодо виконаних позивачем робіт за договором до підписання акта готовності об`єкта до експлуатації та видачі Державною архітектурно-будівельною інспекцією України сертифіката від 15.09.2017 серії ІУ №163172580176, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.
		 
		З врахуванням зазначеного, суди попередніх інстанцій цілком обґрунтовано відхилили доводи відповідача про відсутність підстав для сплати коштів за виконані позивачем роботи після підписання акта готовності об`єкта до експлуатації.
		 
		5.2.5. Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		 
		Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. 
		 
		Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
		 
		Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, ч. 3 ст. 549 ЦК України). 
		 
		Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
		 
		Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		 
		Враховуючи викладені вимоги, Верховний Суд погоджується з висновками обох судових інстанцій про наявність правових для стягнення з відповідача 3   024   234,71 грн боргу за договором підряду №АДО-КР-5, 454   215,09 грн пені, 76   061,56 грн 3% річних, 224   398,16 грн інфляційних втрат, розрахунок яких перевірено господарськими судами.
		 
		5.2.6. Відповідно до ст. 546 ЦК України та п. 32 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 виконання зобов`язань за договором підряду забезпечується гарантією, порукою, неустойкою, заставою, притриманням, завдатком, іншими видами забезпечення виконання зобов`язань, визначеними договором підряду. Договором підряду можуть бути визначені інші умови забезпечення виконання зобов`язань відповідно до закону. 
		 
		Суди встановили, що 09.06.2017 між сторонами укладено договір забезпечення №АДО-ЗБ-5, відповідно до якого забезпеченням виконання договору підряду є гарантія у вигляді забезпечувального грошового платежу, а саме грошові кошти в сумі 408   456,21 грн, що становить 3% вартості договору підряду. Позивачем на рахунок відповідача було перераховано гарантійний платіж в сумі 408 356,21 грн. 
		 
		Відповідно до п. 3.6 договору забезпечення, замовник повертає забезпечення виконання договору підряду на поточний рахунок учасника, після належного виконання учасником договору підряду в повному обсязі та належним чином. Факт належного виконання учасником договору підряду в повному обсязі та належним чином підтверджується актом готовності об`єкта до експлуатації, підписаним відповідно до умов договору підряду. Відповідна сума забезпечення перераховується учаснику в строк не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня підписання акта готовності об`єкта до експлуатації відповідно до умов договору підряду.
		 
		Враховуючи встановлений господарськими судами факт підписання акта готовності об`єкта до експлуатації, у відповідача виник обов`язок з повернення позивачу гарантійного платежу в сумі 408   456,21 грн після виконання договору підряду, яка станом на момент розгляду справи в суді відповідачем не повернена, а отже вимога в цій частині обґрунтовано задоволена судами попередніх інстанцій.
		 
		5.2.7. Крім того, суди правильно зауважили, що питання щодо якості проведених підрядних робіт позивачем та виявлення недоліків (дефектів) на об`єкті (в тому числі за результатами ймовірного проведення судової експертизи) не може вирішуватись в межах даної справи, оскільки у справі №910/9241/18 розглядається вимога про стягнення грошових коштів за виконані роботи.
		 
		5.2.8. Також господарськими судами зазначено, що у разі встановлення в межах кримінального провадження №42017000000002273 будь-яких обставин, що можуть вплинути на результат вирішення даної справи, зацікавлена особа не позбавлена права звернутись до суду із заявою про перегляд даного рішення у встановленому законом порядку, чим спростовуються доводи касаційної скарги про те, що суди не надали належної оцінки наявності кримінального провадження №42017000000002273.
		 
		5.2.9. Щодо доводів скаржника у касаційній скарзі, що у рішеннях попередніх інстанцій не зазначено порядок і строк виконання рішення з урахуванням того, що роботи проводились на виконання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 06.02.2017 №122 відповідно до видатків бюджету, передбачених бюджетом міста Києва на 2017 рік, то такі доводи не відповідають дійсності.
		 
		Так, у постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що порядок і строки виконання рішення органами місцевого самоврядування зазначені у Законі України "Про виконавче провадження", Законі України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", постанові Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, якою затверджено "Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" тощо. Відповідно до п. 1 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконань рішень суду.
		 
		5.2.10. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення нових обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції в силу імперативного припису ч. 2 ст. 300 ГПК України, згідно з якою суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, скаржник насправді фактично вдається до заперечення обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями у повторному розгляді справи, та перегляді вже здійсненої названими судами оцінки доказів зі справи. Тому пов`язані з наведеним аргументи скаржника не можуть бути прийняті Верховним Судом до уваги. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути й оцінити ті ж самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування судових рішень, що оскаржуються.
		 
		6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		6.1. Верховний Суд вважає висновок господарського суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову обґрунтованим. При цьому, доводи відповідача у касаційній скарзі висновків суду апеляційної інстанції не спростовують. 
		 
		6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" без задоволення, а постанови апеляційної інстанції - без змін. 
		 
		7. Судові витрати
		 
		7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника. 
		 
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" залишити без задоволення.
		 
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі №910/9241/18 залишити без змін.
		 
		3. Поновити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі №910/9241/18.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                       І. Ткач
		 
		Судді                                                                                                    Л. Стратієнко
		 
		                                                                                                    В. Студенець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...