Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1340/6281/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 23.05.2019. Зареєстровано: 24.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2019.
Дата набрання законної сили: 22.05.2019
Номер судового провадження: 857/1646/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 травня 2019 року № 857/1646/19Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
		головуючого судді - Качмара В.Я.,
		суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,
		при секретарі судового засідання -Пильо І.І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Мальви» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 2 січня 2019 року у справі №1340/6281/18 (суддя Качур Р.П., м.Львів) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Мальви», про визнання протиправним рішення, -
		ВСТАНОВИВ:
		У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніко-Експо» (далі - ТОВ) звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ) в якому просило визнати протиправним рішення відповідача щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 11.07.2017 №IУ 113171920987 (далі - Дозвіл).
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 2 січня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі і призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
		Не погодившись із постановленою ухвалою, в частині порушення правил територіальної підсудності, її оскаржило Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Мальви» (далі - ТОВ-1), яке із покликанням на порушення норм процесуального права, просить таку скасувати.
		В доводах апеляційної скарги наводячи норми процесуального права вказує, що розглядувана справа територіально не підсудна Львівському окружному адміністративному суду, а на переконання апелянта має розглядатися Окружним адміністративним судом міста Києва, оскільки ТОВ не є особою на ім`я якої було видано оскаржуваний Дозвіл, тому такий позов підлягає розгляду адміністративним судом за місцем знаходження відповідача, а саме ДАБІ.
		Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. 
		Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явились про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому у відповідності до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутності.
		Разом з тим, ТОВ-1 подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що ним не отримано відзиву на апеляційну скаргу, а також для надання можливості укласти договір про надання правової допомоги. 
		Проте, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, та вважає за необхідне зазначити, що відповідно доштрих-кодового ідентифікатора поштового відправлення №7904409827529, що міститься у фіскальному чеку від 14.05.2019 ФН300346775, згідно якого третій особі від ТОВ відправлявся відзив на апеляційну скаргу видно, що такий отриманий апелянтом 15.05.2019, крім того з часу надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції (05.02.2019) у скаржника було достатньо часу скористатися своїм правом на укладення договору про надання правової допомоги. Більше того, у матеріалах справи знаходиться довіреність від 25.06.2018 на представництво інтересів ТОВ-1 адвокатом Лазором А.О., яка дійсна до 31.12.2019 (а.с.56). 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з правилами статей 19, 25-27 КАС справа підсудна Львівському окружному адміністративному суду.
		Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з дотриманням норм процесуального права з огляду на таке.
		Зі змісту позову видно, що 20.10.2014 між ТОВ (Замовник) та ТОВ-1 (Забудовник) укладено договір про будівництво №20/10 (далі - Договір) багатоквартирних житлових будинків з автостоянками та об`єктами обслуговування, будівництво яких здійснюється на земельній ділянці, розташованій у місті Львові на вул.Угорській , 14 , кадастровий номер 4610136800:01:010:0066 , загальною площею 3,8281 га (далі - Земельна ділянка).
		Право забудови Земельної ділянки на момент укладення Договору належало позивачу на підставі договору оренди землі від 26.12.2006 (далі - Договір оренди), архітектурно-планувального завдання від 12.12.2007 №793 та дозволу на виконання будівельних робіт від 18.05.2012 №ЛВ12512077515.
		Всупереч умовам Договору ТОВ-1 без узгодження з Замовником, прийнято рішення про здійснення будівельних робіт без урахування наданих Замовником будівельних документів. 
		Ухвалою Львівської міської ради від 01.10.2015 №5186 проведено розподіл Земельної ділянки , яка перебувала в користуванні ТОВ згідно Договору оренди, за результатами чого ТОВ підписано новий договір оренди земельної ділянки від 25.10.2016.
		07.12.2016 сторонами Договору укладено Додаткову угоду №2 до Договору, у відповідності до якої сторони внесли зміни щодо даних земельної ділянки території забудови, та затвердили запропоновану ТОВ-1 нову Схему забудови Земельної ділянки, яка передбачала будівництво 8 секцій Об`єкту, замість раніше запланованих 9 та передбачала будівництво дитячого дошкільного закладу.
		Проте, як з`ясувалось за заявою ТОВ-1, яка підписана ним одноособово на підставі документів, частина яких відмінна від тих, які підписано Замовником ДАБІ 11.07.2017 прийнято рішення про видачу Дозволу, в якому ТОВ-1, зазначено як замовника будівництва.
		Зважаючи на протиправність оскаржуваного Дозволу позивач звернувся до суду із цим позовом.
		За змістом пункту 2 частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
		Згідно з положеннями статті 25 КАС адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
		Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
		У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.
		У пункті 8 частини першої статті 4 КАС визначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
		З огляду на викладені процесуальні норми, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи скаржника стосовно того, що даний позов підлягає розгляду за місцем знаходження відповідача, оскільки на думку апеляційного суду нормами частини першої статті 25 КАС передбачено право позивача (фізичної чи юридичної особи) оскаржувати рішення суб`єкта владних повноважень, яким на думку особи, що подає позов порушено її права, свободи та інтереси незалежно від того чи особа-позивач виступає фізичною чи юридичною особою, відносно якої прийнятий оскаржуваний акт індивідуальної дії, так як територіальна підсудність визначається правовою природою оскаржуваного акта як індивідуального, яким і є Дозвіл, а не тим щодо кого він прийнятий.
		Тому за загальним правилом частини першої статті 25 КАС справи з приводу оскарження індивідуальних актів суб`єктів владних повноважень, які прийняті стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.
		Таким чином, оскільки зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем знаходження позивача є місто Львів, то судом першої інстанції обґрунтовано прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі з дотриманням правил територіальної підсудності.  
		У відповідності до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Підсумовуючи, враховуючи вимоги перелічених процесуальних норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при постановлені оскаржуваної ухвали суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для її скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
		Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Мальви» залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 2 січня 2019 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 Головуючий суддя   В. Я. Качмар судді А. Р. Курилець   О. І. Мікула  Повне судове рішення складено 23 травня 2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...