Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/4484/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця.
Надіслано судом: 24.05.2019. Зареєстровано: 26.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2019.
Дата набрання законної сили: 03.06.2019
Номер судового провадження: 3/755/2255/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		Справа № 755/4484/19
		  ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"23" травня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Галига І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
		 
		В с т а н о в и в:
		 
		Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №173571 від 06 березня 2019 року: ОСОБА_1 06 березня 2019 року о 02 годині 34 хвилин керував автомобілем «ЗАЗ ТАВРІЯ» д/н НОМЕР_1 , в м. Києві, по вул. Маланюка, 28А, з ознаками сильного алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. 
		Крім того,  ОСОБА_1 06 березня 2019 року о 02 годині 42 хв. перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Маланюка, 28 А, під час адміністративного затримання для встановлення особи намагався втекти, хватав за форменний одяг, хватався за споруди, намагався наносити удари, падав на землю, хватався за службовий автомобіль «MITSUBISHI ОUTLANDER» д/н НОМЕР_2 , при цьому намагаючись його пошкодити, чим своїми діями вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського. 
		В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП не визнав. Наполягав, що 06 березня 2019 року о 02 год. 42 хв. він автомобілем «ЗАЗ ТАВРІЯ» д/н  НОМЕР_1 , в м. Києві, по вул. Маланюка, 28 в стані алкогольного сп`яніння не керував, а працівники поліції безпідставно склали на нього протокол за ст.130 КУпАП. На підтвердження надав суду висновок КМНКЛ «Соціотерапія», щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 березня 2019 року за №002584, з якого вбачається, що ОСОБА_1 06 березня 2019 року о 17 год. 00 хв. був оглянутий лікарем та за результатами огляду у останнього ознак сп`яніння не виявлено. Наполягав, що алкогольні напої не вживає протягом останніх десяти років.
		Стосовно складеного працівниками поліції протоколу за ст.185 КУпАП то вважає його таким, що не відповідає вимогам КУпАП, враховуючи відсутність доказів, які в контексті положень ст. 251 КУпАП, регламентують відомості, що можуть бути належними доказами в ході підтвердження тих чи інших обставин, у зв`язку з чим вина ґрунтується на припущеннях, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України, а тому справа підлягає закриттю на підставі ст. 247 КУпАП.
		Суд дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо часу, місця, способу настання обставин вказаних у протоколах про адміністративні правопорушення та безпосередньо її ролі в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
		Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
		Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
		З положень ч. 1 ст. 130 КУпАП слідує, що адміністративна відповідальність у даному випадку передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
		Так, з долученого до матеріалів справи висновку КМНКЛ «Соціотерапія», щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 березня 2019 року за №002584 вбачається, що ОСОБА_1 06 березня 2019 року о 17 год. 00 хв. був оглянутий лікарем та за результатами огляду у останнього ознак сп`яніння не виявлено.
		Враховуючи вказане, означений висновок визнається судом допустимим доказом.
		Щодо пояснень свідків , то суд визнає їх допустимими так, як вони отримані у порядку передбаченому КУпАП, однак не належними, оскільки останні свідками того, як водій, начебто, порушив п. 2.5 ПДР України не були, а в цій справі саме це питання підлягає доказування та перевірці. 
		При наданні оцінки відеозапису з нагрудної відеокамери поліцейського АА00792 та рапорту інспектора поліції, то дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП суд визнає не належними, оскільки останні, ніяким чином не підтверджують та/або не спростовують наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.
		При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнаними належними та допустимими доказами відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №173571, у зв`язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Крім того відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
		Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
		З матеріалів справи вбачається, що при складанні протоколу серії ГП 525723 не були виконані вимоги, передбачені ст. 256 КУпАП.
		Згідно ч. 2 ст. 254 КУпАП - протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		Відповідно до п.п. 2.2. Наказу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16.02.2015 року № 3/02-15 «Про порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» в протоколі про адміністративне правопорушення не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, щодо якої він складений.
		П. 7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376 - не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
		Відповідно до ст. 279 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення оголошується протокол про адміністративне правопорушення та досліджуються докази.
		Однак, у даному випадку, цих вимог законодавства та Інструкції не дотримано, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП №525723 від 06 березня 2019 року зазначено певні особи в якості свідків, проте в наданій в судовому засіданні ОСОБА_1 копії протоколу будь-які дані про свідків не внесені.
		Наведене свідчить, що відповідно до зазначеної вище Інструкції, інспектором поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП з порушенням, відтак в матеріалах адміністративної справи наявні суперечливі дані.
		За виявлених судом розбіжностей між протоколом наданим поліцейським та протоколом наданим особою, що притягується до адміністративної відповідальності - такий протокол не може вважатись належним та допустимим доказом у справі, оскільки при його складанні не були дотриманні вимоги ст.254 КУпАП та порушенні законні права на захист.
		Всі дописані відомості в протоколі поліцейським після того, як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності підписала протокол і отримали свій примірник - є лише припущенням поліцейського і записані в незаконний спосіб. 
		Основних положень провадження в справах про адміністративні правопорушення, передбачених розділом IV КУпАП, повинні дотримуватись не тільки суди, але й посадові особи, уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення (ст.ст.254, 255 КУпАП).
		Європейський Суд з прав людини у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
		Відповідно до п.22 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). 
		При наданні оцінки відеозапису з нагрудної відеокамери поліцейського АА00792, то даний доказ у розумінні ст. 251 КУпАП суд визнає не належним, оскільки на ньому не міститься будь-яких даних на підтвердження вчинення ОСОБА_1 злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.
		При цьому злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
		При наданні оцінки рапорту інспектора УПП Котіренко Д.В., то даний доказ у розумінні ст. 251 КУпАП суд визнає не належним, оскільки останній, ніяким чином не підтверджує та/або не спростовує наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні. 
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
		Стаття ж 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
		Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
		Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи, дана правова норма не передбачає судового рішення про направлення справи на дооформлення.
		За таких обставин, враховуючи вище викладене суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 та ст.185 КУпАП, так як його вину працівниками поліції не доведено належним чином, а обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного законодавства, так і міжнародного.
		Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 30, 33, ст. 130, 185, 247, 252, 256, 283-285 КУпАП, Конституцією України, суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130, ст.185 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...