Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/6063/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 28.05.2019. Зареєстровано: 28.05.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2019.
Дата набрання законної сили: 20.05.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20.05.2019                                                  м. Дніпро                            Справа №  904/6063/17
		 
		Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
		суддів: Білецької Л.М., Коваль Л.А.
		при секретарі судового засідання Саланжій Т.Ю.
		за участю представників сторін:
		від скаржника: Терехов А.В., посвідчення № 1302 від 02.04.2018, адвокат;
		від відповідача: Васильєв П.С., довіреність № 4598 від 18.12.2017, адвокат;
		представник позивача у судове засідання не з`явився
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 у справі № 904/6063/17 (суддя Петренко Н.Е.) повний текст рішення складено 21.06.2017
		за позовом: Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс», м. Миколаїв 
		до відповідача: Фізичної особи-підприємця Падалка Михайла Сергійовича,          с. Голубівка, Новомосковського району, Дніпропетровської області 
		про стягнення 87931,13 грн., -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
		 
		КП Миколаївської міськради «Миколаївелектротранс» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до    ФОП Падалка Михайла Сергійовича (далі - відповідач) про стягнення збитків        у розмірі 87931,13 грн., завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення                       ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, згідно з якою обов`язок відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, покладається на володільця джерела.
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Падалка Михайла Сергійовича на користь Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» суму завданих внаслідок ДТП збитків у розмірі 87931,13 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн.
		Ухвалюючи рішення про задоволення позову місцевий господарський суд виходив з того, що збитки завдані позивачу джерелом підвищеної небезпеки (транспортним засобом DAF 85 СF, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом), яким на момент вчинення ДТП керував водій ОСОБА_1 , та який належить на праві приватної власності відповідачу ФОП Падалко М . С ., підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в силу приписів ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України.
		 
		2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
		 
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його до Центрального апеляційного господарського суду.
		На думку апелянта при ухваленні оскаржуваного рішення судом допущені порушення норм матеріального права, а саме: ст. ст. 22, 1166, 1187 ЦК України,  ст. 224 ГК України та п. 2.2. Правил дорожнього руху.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на виставлену йому в рамках досудового врегулювання спору ФОП Падалком М.С . претензію з вимогою сплати останньому за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 у справі № 904/6063/17 суму завданих внаслідок ДТП збитків та витрат по сплаті судового збору. 
		Разом з тим апелянт вважає, що у справі, в рамках якої ухвалювалось означене рішення, судом не досліджувались обставини, які прямо впливають на права та обов`язки ОСОБА_1. Так, на думку апелянта, у відповідності до норм ГПК України Охмат С.С. мав обов`язково брати участь у розгляді справи з метою захисту своїх прав, але такої можливості не мав, оскільки суд не залучив його до участі у справі та фактично позбавив його можливості спростувати позовні вимоги, у тому числі щодо завищеного розміру збитків.
		Окрім зазначеного апелянт вважає оскаржуване рішення незаконним, ухваленим без залучення всіх учасників справи та ним не було встановлено обставин, на яких саме підставах водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, чи перебував він у трудових відносинах з власником транспортного засобу,               а також відповідальності у заподіянні збитків за відсутності складу цивільного правопорушення в діях власника транспортного засобу.
		Згідно змісту прохальної частини апеляційної скарги ОСОБА_1 просить суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 у справі № 904/6063/17 та відмовити в позові у повному обсязі.
		 
		3.Узагальнені доводи інших учасників справи.
		 
		У відзиві на апеляційну скаргу Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» зазначило, що позов у цій справі про відшкодування збитків завданих внаслідок ДТП в силу вимог статей 1166,             1187 ЦК України подано саме до власника - володільця джерела підвищеної небезпеки, яким є ФОП Падалко М.С. , і саме останній повинен відшкодувати завдану належним йому на праві приватної власності транспортним засобом шкоду незалежно від наявності його вини у завданні такої шкоди.
		Рішення суду позивач вважає законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Вважає, що майнові претензії ФОП      Падалка М.С . до ОСОБА_1. повинні розглядатися в рамках іншого провадження.
		 
		4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
		 
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.11.2016          о 23:10 год. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом DAF 85 СF,                д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом в м. Миколаєві по вул. Херсонське шосе, зі сторони вул. Будівельників в сторону проспекту Центрального, при перевезенні соняшникової олії здійснив поворот ліворуч на проспект Богоявленського, не встежив за дорожньою обстановкою та допустив опрокинення транспортного засобу, внаслідок чого автомобіль було пошкоджено, відбулось створення перешкод для дорожнього руху та забруднення покриття проїзної частини.
		Згідно інформації з витягу з Єдиного державного реєстру МВС України, транспортний засіб DAF 85 CF, 2003 року, об`єм двигуна 12600 зареєстрований за Падалком Михайлом Сергійовичем з 20.10.2016 (а. с. 14 т. 1). Факт належності на праві власності означеного транспортного засобу саме Падалкові М.С. не заперечується сторонами.
		Постановою Краснокутського районного суду Харківської області від 29.12.2016 у справі № 627/1690/16-п винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 139 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.
		Позивач зазначає, що внаслідок скоєної ОСОБА_1 ДТП виник простій тролейбусів КП Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс», що підтверджується Актом про простій електротранспорту від 23.11.2016 (а. с. 8 т. 1).
		Згідно з довідкою служби руху, складеною та підписаною начальником служби руху КП Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс», 23.11.2016 в місті Миколаєві на проспекті Центральному та проспекті Богоявленському на кільці вулиці Слобідська, 10, на шляху виїзду з депо тролейбусів на маршрути №№ 2, 4, 5, 6, 7, 9 перекинулася цистерна з рослинним маслом. Рух тролейбусів було закрито з 02.40 до 16.38. З огляду на те, що зазначена ділянка траси знаходиться на шляху виїзду тролейбусів з депо, на перевезення пасажирів  не виїхало 45 машин, в результаті чого пасажирський рух по тролейбусу в місті був відсутній до 16 години 38 хвилин. Час виходу з депо тролейбусів заплановано згідно з графіками руху з 05.00 до 08.00. Загальний простій тролейбусів склав    415 годин 45 хвилин (а. с. 9-10 т. 1).
		В результаті ДТП позивач зазнав збитків від закриття руху трамваїв і тролейбусів у сумі 87931,13 грн., що підтверджено відповідними розрахунками цих збитків (а. с. 11-12 т. 1).
		          З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію № 71 від 13.01.2017 про сплату суми завданих внаслідок ДТП збитків. Зазначена претензія отримана особисто відповідачем 07.02.2017, однак була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду. 
		Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд стягнути з відповідача суму збитків, завданих внаслідок ДТП, у розмірі 87931,13 грн.
		Оскільки відповідач доказів відшкодування позивачу збитків, завданих внаслідок скоєної Охматом С. С . ДТП, на момент розгляду спору до господарського суду не надав, наданим йому правом на судовий захист не скористався, наведених позивачем обставин не спростував, господарським судом задоволено позовні вимоги КП Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» у повному обсязі.
		Предметом спору при вирішенні даного спору в суді апеляційної інстанції є питання правомірності покладання місцевим господарським судом відповідальності за завдану шкоду на безпосереднього власника, володільця транспортного засобу (джерела підвищеної небезпеки) в силу ч. 2 ст. 1187 ЦК України, а також незгода з таким рішенням суду першої інстанції винної в ДТП особи-водія, під керуванням якого автомобіль потрапив в ДТП та спричинив збитки позивачу у справі.
		 
		5. Доводи за якими суд апеляційної інстанції погодлвся з висновками суду першої інстанції.
		 
		Дослідивши обставини справи, вивчивши наявні в ній докази, пояснення та заперечення сторін, заслухавши у судовому засіданні доводи представників          ФОП Падалка М.С . та ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги ОСОБА_1. без задоволення,                   а судового рішення без змін з огляду на наступне.
		Вирішуючи питання про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, необхідно з`ясувати, який суб`єкт і на якій правовій підставі володіє відповідним транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Згідно з п. 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), власник транспортного засобу,   а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
		Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
		Згідно з частинами 1 та 2 ст. 11 ЦК України Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також  із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
		Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		За змістом ч.ч. 1, 5 ст. 1187 ЦК України  джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.   Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
		Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України  шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право тощо) володіє об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Тобто нормами ч. 2 ст. 1187  ЦК України визначено особливого суб`єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, це є його законний володілець.
		Юридична ознака володільця полягає в тому, що володільцем визнається тільки та особа, яка на відповідних правових підставах володіє об`єктом, діяльність з яким створює підвищену небезпеку.
		Згідно з коментованою ст. 1187 ЦК України особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для виникнення відповідальності: а) наявність шкоди; б) протиправна дія заподіювача шкоди; в) наявність причинного зв`язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Тому її називають підвищеною.
		Обов`язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела. 
		Правила ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачають, що володільцем джерела підвищеної небезпеки є «особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку». Тобто вказується на дві ознаки володільця джерела підвищеної небезпеки - юридичну і матеріальну. Так, за юридичною ознакою володільцем визнається тільки та особа, яка володіє певним правом по відношенню до джерела підвищеної небезпеки. Таким правом може бути право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо. Згідно з матеріальною ознакою володільцем визнається той власник або інший титульний володілець джерела підвищеної небезпеки, який одночасно фактично його використовує, зберігає або утримує.
		Якщо власник передає транспортний засіб іншій особі в технічне управління без належного правового оформлення, то суб`єктом відповідальності є власник транспортного засобу. Якщо ж особа керувала транспортним засобом по довіреності (правовій підставі), то на неї покладається обов`язок відшкодувати завдану шкоду, а не на власника.
		Згідно з ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
		Аналіз норм діючого законодавства дає підстави дійти до висновку про те, що відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, може нести лише юридична особа або громадянин, що правомірно володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом на відповідній правовій підставі (здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав: договору оренди, довіреності тощо), використання або утримання якого створює підвищену небезпеку. 
		При цьому, колегія суддів вважає, що положення п. 2.2. ПДР лише наділяють правом власника, або іншу особу, яка використовує транспортний засіб на законних підставах передавати керування транспортним засобом іншій особі лише у користування та лише за умови, що така особа має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.
		Матеріальна, або юридична, ознака володільця джерела підвищеної небезпеки означає, що особа повинна здійснювати фактичне володіння (експлуатацію, використання, зберігання, утримання) об`єктами, які створюють підвищену небезпеку. У разі якщо управління небезпечним об`єктом передається третій особі без належного юридичного оформлення (без відповідної правової підстави, наприклад управління транспортним засобом без оформлення довіреності), вважається, що об`єкт не вийшов із володіння його безпосереднього володільця і саме він повинен відповідати за шкоду заподіяну належним йому на праві приватної власності транспортним засобом. В іншому ж випадку, наприклад, коли водій керує транспортним засобом не на правовій підставі, і покинув місце пригоди, то потерпілий позбавлений можливості відшкодувати збитки з цієї особи, оскільки відсутні саме правові підстави володіння водієм транспортним засобом.
		Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т. п.).
		У даній справі колегією суддів встановлено, що власником джерела підвищеної небезпеки - автомобілем DAF 85 СF, д.н.з. НОМЕР_1 в момент скоєння ДТП, дійсно був Фізична особа-підприємець Падалко М.С. (відповідач у справі), що не заперечується останнім.
		Згідно наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виготовленого на запит Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 за № 1002603089, особа Падалко Михайло Сергійович з 25.08.2011 зареєстрований підприємцем, основним видом діяльності є вантажний автомобільний транспорт - КВЕД 49.41.
		Цей клас включає усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом: перевезення лісоматеріалів; перевезення великогабаритних вантажів; рефрижераторні перевезення; перевезення великовагових вантажів; перевезення непакованих вантажів (навалом або наливом), включаючи перевезення автоцистернами, у т.ч. збирання молока на фермах; перевезення автомобілів; перевезення відходів і брухту без діяльності щодо їх збирання або утилізації.
		Цей клас також включає: оренду вантажних автомобілів з водієм; вантажні перевезення транспортними засобами з використанням людської або тваринної сили; надання послуг водія без власного вантажного автотранспортного засобу. 
		У судовому засіданні представники ФОП Падалка М .С. та апелянта стверджували, що водій вказаного автомобіля ОСОБА_1 на момент скоєння ДТП керував автомобілем DAF 85 СF, д.н.з. НОМЕР_1 на підставі реєстраційного документа на автомобіль переданого йому ФОП Падалком М. С . без будь-якого оформлення цивільно-правового договору та/або довіреності на управління транспортним засобом. 
		Вказані обставини, на думку колегії суддів, вказують на той факт, що транспортний засіб не вийшов із володіння його безпосереднього володільця - ФОП Падалка М.С. , а тому саме він є відповідальним у такому випадку за шкоду заподіяну належним йому на праві приватної власності транспортним засобом, оскільки на момент ДТП автомобіль знаходився у сфері фактичного господарського впливу ФОП Падалка М.С. та не вибув з його володіння.
		 
		6. Мотиви відхилення аргументів апеляційної скарги.
		 
		Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 на порушення його прав виставленою йому в рамках досудового врегулювання спору ФОП Падалком М.С. претензії з вимогою сплати останньому суму завданих внаслідок ДТП збитків та витрат по сплаті судового збору, стягнутих з ФОП Падалка М.С. за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017 у справі                 № 904/6063/17, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
		Згідно ст. 51 ГПК України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі   у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.   До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.
		У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.
		Вищевказене свідчить про те, що обставини встановлені оскаржуваним судовим рішенням  у даній справі не мають юридичних наслідків для ОСОБА_1 . 
		Враховуючи вищевикладене, доводи апелянта щодо позбавлення судом його права, внаслідок незалучення до участі у справі та спростування завищеного розміру збитків, колегія суддів відхиляє.
		Також, колегія суддів відхиляє посилання сторін на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц, оскільки предметом спору в зазначеній справі було стягнення страхового відшкодування    де цивільно-правова відповідальність власника автомобіля була застрахована в страховій компанії з лімітом відповідальності за шкоду завдану майну потерпілого, що підтверджувалося полісом обов`язкового страхування.
		Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		Разом з тим у вказаній постанові Велика Палата визнала правильною оцінку судів попередніх інстанцій тій обставині, що Особа_4 (водій автомобіля       «Хонда Акорд») мав право керувати автомобілем, який потрапив в ДТП.                При цьому Великою Палатою не встановлювалися правові підстави виходу автомобіля із володіння його безпосереднього власник Особи_3, а від так Велика Палата дійшла до висновку, що правовідносини з Особою_4, якою є водій фізична особа, не є договірними, а випливають із зобов`язань з відшкодування шкоди (позадоговірні зобов`язання); вимоги ж до Особа_3 заявлені лише у зв`язку з тим, що він є власником автомобіля (джерела підвищеної небезпеки). 
		 
		7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керується суд апеляційної інстанції.
		 
		Доводи заявника апеляційної скарги про допущені судом першої інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення колегією суддів Центрального апеляційного господарського суду, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування законного рішення у справі.
		 
		8. Розподіл судового збору.
		 
		Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.
		Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017                  у справі № 904/6063/17 - залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.
		 
		Повний текст постанови складено 27.05.2019.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                      Ю.Б. Парусніков
		 
		Судді:                                                                                          Л.М. Білецька
		 
		                                                                                                    Л.А. Коваль

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...