Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/16509/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 31.05.2019. Зареєстровано: 02.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.06.2019.
Дата набрання законної сили: 23.04.2019
Номер судового провадження: А/855/5469/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/16509/18                                                              Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 квітня 2019 року                                                                                            м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого  апеляційного адміністративного суду у складі:
		                                          головуючого - судді Земляної Г.В. 
		                                          суддів                           Лічевецького І.О., Ісаєнко Ю.А.
		                                          за участю секретаря   Антоненко К.М.
		 
		розглянувши у відкритому  судовому  засіданні апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
		на рішення  Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2019 року
		у справі №826/16509/18 (розглянутої  у відкритому судовому засіданні)
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайпарк груп»
		до відповідача Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
		третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України 
		про визнання протиправним та скасування Наказу від 18.05.2018 № 134, зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайпарк груп" (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до  Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, в якому просила:
		- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 134 від 18.05.2018 про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт по об`єктам: «Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 27, вул. Дмитра Луценка, 29 , 31 (мікрорайон Жуляни) у Солом`янському районі міста Києва» від 02.06.2017 № KB 083171532432, «Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 3, 5, 19, 21, 23, 25 (мікрорайон Жуляни) у Солом`янському районі міста Києва» від 02.06.2017 № KB 083171532218, «Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій , 2,4, 6, 8 (мікрорайон   «Жуляни») у Солом`янському районі м. Києва від 02.06.2017 № KB 083171532256; декларацій про готовність до експлуатації об`єкту, який належить до І-ІІІ категорії складності по об`єктам: «Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 27, вул. Дмитра Луценка, 29 , 31 (мікрорайон Жуляни) у Солом`янському районі міста Києва» від 08.05.2018 № KB 143181281350; «Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, І 3, 5, 19, 21, 23, 25 (мікрорайон Жуляни) у Солом`янському районі міста Києва» від 08.05.2018 № KB 143181281374, «Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій , 2, 4, 6, 8 (мікрорайон «Жуляни») у Солом`янському районі м. Києва» від 08.05.2018 № KB 143181281339;
		- зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати Державній архітектурно-будівельній інспекції України інформацію щодо скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 134 від 18.05.2018  необхідну для внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
		Позовні вимоги мотивовано протиправністю винесення оскаржуваного рішення, з огляду на те, що позивачем було отримано всі дозволи, на підставі яких 02.06.2017 зареєстровано декларації про початок будівництва, а 08.05.2018 - декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Також позивач наголосив на відсутність з його боку порушення нормативно встановлених приписів та отримання дозволів експлуатанта аеродрому.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2019 року позов  задоволено. Визнано   протиправним та скасувано наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 134 від 18.05.2018 про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт по об`єктам: «Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 27, вул. Дмитра Луценка, 29 , 31 (мікрорайон Жуляни) у Солом`янському районі міста Києва» від 02.06.2017 № KB 083171532432, «Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 3, 5, 19, 21, 23, 25 (мікрорайон Жуляни) у Солом`янському районі міста Києва» від 02.06.2017 № KB 083171532218, «Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій , 2,4, 6, 8 (мікрорайон   «Жуляни») у Солом`янському районі м. Києва від 02.06.2017 № KB 083171532256; декларацій про готовність до експлуатації об`єкту, який належить до І-ІІІ категорії складності по об`єктам: «Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 27, вул. Дмитра Луценка, 29 , 31 (мікрорайон Жуляни) у Солом`янському районі міста Києва» від 08.05.2018 № KB 143181281350; «Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, І 3, 5, 19, 21, 23, 25 (мікрорайон Жуляни) у Солом`янському районі міста Києва» від 08.05.2018 № KB 143181281374, «Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій , 2 , 4, 6, 8 (мікрорайон «Жуляни») у Солом`янському районі м. Києва» від 08.05.2018  № KB 143181281339. Зобов`язано Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати Державній архітектурно-будівельній інспекції України інформацію щодо скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 134 від 18.05.2018  необхідну для внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ`єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.
		Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що під час прийняття оскаржуваного наказу відповідач діяв на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому, судом першої інстанції помилково не взято до уваги той факт, що замовником будівництва -ТОВ «СКАЙПАРК ГРУП» проектна документація розроблена без погодження КП «Міжнародний аеропорт «Київ (Жуляни)» та Державною авіаційною службою України.
		Державною архітектурно-будівельною інспекцією України подано відзив  на  апеляційну  скаргу в якому зазначено, що  третя особа підтримує  вимоги та  доводи  апеляційної скарги та  просить  скасувати рішення  суду  першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		Представник відповідача  та  представник третьої особи в судовому  засіданні  підтримали  вимоги та  доводи  апеляційної скарги та  просили  скасувати рішення  суду  першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального  права. 
		Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив. 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
		Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах  доводів  та  вимог апеляційної скарги.
		Згідно зі ст. 315, ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «СКАЙПАРК ГРУП» є замовником будівництва об`єктів:
		«Будівництво житлового будинку на вул . Юнацькій, 27, вул. Дмитра Луценка, 29, 31 (мікрорайон Жуляни) у Солом`янському районі міста Києва»(код об`єкта 1122,2, категорія складності III);
		«Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 3, 5, 19, 21, 23, 25 (мікрорайон Жуляни) у Солом`янському районі міста Києва» (код об`єкта 1122,2, категорія складності III); 
		«Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 2, 4, 6, 8 (мікрорайон Жуляни) у Солом`янському районі міста Києва (код об`єкта 1122,2, категорія складності III)».
		Позивачем було виконано будівельні роботи та зареєстровано декларації:
		«Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 27 , вул . Дмитра Луценка, 29 , 31 (мікрорайон Жуляни) у Солом`янському районі міста Києва», - декларація про початок виконання будівельних робіт від 02.06.2017 № KB 083171532432, декларація про готовність до експлуатації об`єкту, який належить до І-ІІІ категорії складності від 08.05.2018 № KB 143181281350;
		«Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій. З, 5, 19, 21, 23, 25 (мікрорайон Жуляни) у Солом`янському районі міста Києва» - декларація про початок виконання будівельних робіт від 02.06.2017 № KB 083171532218, декларація про готовність до експлуатації об`єкту, який належить до І-ІІІ категорії складності від 08.05.2018 № KB 143181281374;
		«Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 2, 4, 6, 8 (мікрорайон «Жуляни») у Солом`янському районі м. Києва» - декларація про початок виконання будівельних робіт від 02.06.2017  № KB 083171532256, декларація про готовність до експлуатації об`єкту, який належить до І-ІІІ категорії складності від08.05.2018 № KB 143181281339.
		Проте, листом Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва № 073-4530 від 18.05.2018, позивача було повідомлено про скасування реєстрації вищезазначених наказів відповідача № 134 від 18.05.2018. 
		Відповідно до вищезазначеного Наказу, його прийняття мотивовано посиланнями на частину 2 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», підпункт 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення містобудівної діяльності» та наявність листа Державної авіаційної служби України від 15.02.2018 № 4/153-18 (вх. № 6586 від 20.02.2018).
		Зі змісту зазначеного листа вбачається, що при проведенні перевірки комісією, до складу якої входили представники Державіаслужби, на приаеродромній території аеродрому КП «Міжнародний аеропорт «Київ (Жуляни)», були виявлені об`єкти будівництва, що не погоджені із експлуатантом аеродрому КП «Міжнародний аеропорт «Київ Жуляни)» та Державіаслужбою, внаслідок чого Державіаслужба звернулась до відповідача з проханням в межах компетенції вжити заходів, спрямованих на припинення самочинного будівництва.
		Позивач, вважаючи  протиправним  наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 134 від 18.05.2018 про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт звернувся до суду з вказаним позовом за захистом своїх прав.
		Суд першої інстанції, приймаючи рішення, про задоволення позовних вимог виходив з того, що  висновки відповідача, покладені в основу прийняття наказу є помилковими, отже такі акти не відповідають критеріям, закріпленим частиною другою   статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно, є протиправними та підлягають скасуванню.
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
		Відповідно до п.6 ч.1 ст.7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації. 
		Згідно ч.1,2 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. 
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
		Відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про регулювання містобудівної діяльності», постанов Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 року № 887 «Про затвердження Типового положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації», від 19 серпня 2015 року № 671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю», на виконання рішення Київської міської ради від 23 липня 2015 року № 761/1625 «Про утворення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» затверджено Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		Як зазначає пункт 1 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації  - Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядкований Київському міському голові, підзвітний і підконтрольний Київській міській раді. Департамент, у межах, делегованих Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» державних повноважень, є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України (далі Держархбудінспекція).
		Відповідно до пункту 3 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації основним завданням органу Департаменту є: 1) здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва; 2) виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності; 3) реалізація державної політики у сфері державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.
		Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи будівництво вищезазначених об`єктів було погоджено експлуатантом аеродрому КП «Міжнародний аеропорт «Київ (Жуляни)» 12.06.2017 висновками експлуатанта аеродрому № 7.4-29-58, 7.4-29-57, 7.4-29-56, копії яких наявні в матеріалах справи.
		Аналізуючи вказані висновки, колегія суддів зауважує на те, що в даних висновках зазначено, зокрема:
		- за нормативами сертифікаційних вимог будівництво житлового будинку по вул. Юнацька 27 та вул. Дмитра Луценка, 29,31 (мкр. Жуляни) у Солом`янському районі м. Києва з абсолютною заміткою найвищих точок будівлі не більше ніж Н = 215,35 м в Балтійській системі висот та встановлення баштового крану з абсолютною відміткою його найвищих точок не більше ніж Нкр=225,32 м в Балтійській системі висот не є перешкодою на приаеродромній території аеродрому «Київ» (Жуляни);
		- за нормативами сертифікаційних вимог будівництво житлового будинку по вул. Юнацька, 3, 5,19, 21, 23, 25 (мкр. Жуляни) у Солом`янському районі м. Києва з абсолютною відміткою найвищих точок будівлі не більше ніж Н = 214,70 м в Балтійській системі висот та встановлення баштового крану з абсолютною відміткою його найвищих точок не більше ніж Нкр=224,67 м в балтійській системі висот не є перешкодою на приаеродромній території аеродрому «Київ» (Жуляни)»;
		- за нормативами сертифікаційних вимог будівництво житлового будинку по вул. Юнацька 2,4,6,8 (мкр. Жуляни) у Солом`янському районі м. Києва з абсолютною відміткою найвищих точок будівлі не більше ніж Н = 213,60 м в Балтійській системі висот не є перешкодою на приаеродромній території аеродрому «Київ» (Жуляни)».
		При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів того, що збудовані позивачем будинки перевищують граничні висоти, зазначені в погодженнях.
		Таким чином, посилання відповідача на те, що замовником будівництва ТОВ «СКАЙПАРК ГРУП» проектна документація розроблена без погодження КП «Міжнародний аеропорт «Київ (Жуляни)» та Державною авіаційною службою України не обґрунтовані та спростовуються матеріалами справи.
		Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки висновки відповідача, які стали підставою для скасування декларацій в частині відсутності погодження будівництва з експлуатантом аеродрому, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються матеріалами справи, наявні всі  підстави для скасування наказу.
		Відповідно до статті 69 Повітряного кодексу України, будівлі і природні об`єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден.
		На приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. До такої діяльності належать:
		1) будівництво, вибухові роботи;
		2) діяльність, що сприяє скупченню птахів;
		3) установлення радіовипромінювальних пристроїв;
		4) роботи, пов`язані з використанням лазерних пристроїв, що можуть випромінювати у повітряний простір;
		5) роботи, пов`язані із запуском ракет, метеорологічних радіозондів та куль-пілотів;
		6) діяльність, пов`язана з польотами літальних апаратів, з викидами диму та газів, що можуть погіршувати видимість у районі аеродрому;
		7) будівництво високовольтних повітряних ліній, висадка та вирощування дерев або зелених насаджень.
		Визначення умов забудови, використання землі і споруд та здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на приаеродромній території здійснюється органами місцевого самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
		Інформація про розміри приаеродромної території доводиться експлуатантом аеродрому або постійного злітно-посадкового майданчика чи уповноваженою ним особою до відома відповідних органів місцевого самоврядування, на території здійснення повноважень яких знаходиться земельна ділянка, яка повністю чи частково належить до приаеродромної території. Розмір приаеродромної території залежить від розмірів аеродрому та визначається авіаційними правилами України.
		Для запобігання порушенню умов погодження, незаконному будівництву експлуатант аеродрому повинен здійснювати контроль за станом приаеродромної території.
		Експлуатант аеродрому та провайдер аеронавігаційного обслуговування за взаємною згодою та за згодою органів місцевого самоврядування мають право встановлювати на приаеродромній території та за її межами наземні засоби зв`язку, навігації та спостереження, світлотехнічні засоби, прокладати інженерні мережі, користуватися правом доступу до такого обладнання.
		У смугах повітряних підходів до аеродромів може бути обмежено спорудження об`єктів, у яких може одночасно перебувати значна кількість людей, а також об`єктів підвищеної небезпеки, обмежено розташування високовольтних повітряних ліній.
		Якщо дерева або гілки дерев становлять перешкоду для повітряного руху або розміщуються поблизу повітряних ліній електрозв`язку та електропостачання, антенно-фідерних пристроїв наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження, світлотехнічних засобів, які заважають їх установленню або роботі, експлуатант аеродрому та провайдер аеронавігаційного обслуговування мають право вимагати усунення цих перешкод. Вимоги щодо обмежень та обліку перешкод встановлюються авіаційними правилами України.
		На відстані до 15 кілометрів від меж аеродрому забороняється відкрите складування харчових відходів, розміщення звалищ, спорудження або розбудова споруд, які сприяють масовому скупченню птахів і можуть створювати загрозу для повітряного руху.
		Органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення порядку діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов`язані згідно з рішенням уповноваженого органу з питань цивільної авіації припинити будівництво чи діяльність, зазначену в частині другій цієї статті, до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.
		Будь-яка шкода, заподіяна власникові або експлуатантові аеродрому, постійного злітно-посадкового майданчика чи аеропорту та споживачу їхніх послуг, у тому числі експлуатанту повітряного судна, внаслідок порушень, пов`язаних з будівництвом, реконструкцією чи іншою діяльністю на приаеродромній території, підлягає відшкодуванню відповідно до закону.
		З вищенаведеного в сукупності вбачається, що висновки відповідача, покладені в основу прийняття наказу є помилковими, отже такі акти не відповідають критеріям, закріпленим частиною другою   статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно, є протиправними та підлягають скасуванню.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		  Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача є визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 134 від 18.05.2018 та зобов`язати подати Державній архітектурно-будівельній інспекції України інформацію щодо скасування наказу № 134 від 18.05.2018  необхідну для внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
		Крім того, колегія суддів звертає увагу на ту обставину видання оскаржуваного наказу без проведення архітектурно-будівельного контролю та без належного оформлення його результатів свідчить про порушення відповідачем норм чинного законодавства. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з частинами першою та другою  статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до пункту 1 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
		Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.
		Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
		Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
		Пунктом 16 зазначеного Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
		Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
		Згідно з пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
		Виходячи із системного аналізу наведених правових положень, можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
		Вказаний порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий також у випадку застосування заходів, визначених частиною другою  статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  (скасування декларації про початок будівництва).
		Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуваний наказ виданий не за результатами здійснення архітектурно-будівельного контролю, а лише на підставі листа Державної авіаційної служби України від 15.02.2018 № 4/153-18 (вх. № 6586 від 20.02.2018).
		Разом з тим, інформація, отримана від Державної авіаційної служби України, по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларацій.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 814/1914/16 та від 26 червня 2018 року ц справі № 826/20445/16.
		На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт по об`єктам: «Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 27, вул. Дмитра Луценка, 29 , 31 (мікрорайон Жуляни) у Солом`янському районі міста Києва» від 02.06.2017 № KB 083171532432, «Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 3, 5, 19, 21, 23, 25 (мікрорайон Жуляни) у Солом`янському районі міста Києва» від 02.06.2017 № KB 083171532218, «Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій , 2,4, 6, 8 (мікрорайон   «Жуляни») у Солом`янському районі м. Києва від 02.06.2017 № KB 083171532256; декларацій про готовність до експлуатації об`єкту, який належить до І-ІІІ категорії складності по об`єктам: «Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, 27, вул. Дмитра Луценка, 29 , 31 (мікрорайон Жуляни) у Солом`янському районі міста Києва» від 08.05.2018 № KB 143181281350; «Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій, І 3, 5, 19, 21, 23, 25 (мікрорайон Жуляни) у Солом`янському районі міста Києва» від 08.05.2018 № KB 143181281374, «Будівництво житлового будинку на вул. Юнацькій , 2, 4, 6, 8 (мікрорайон «Жуляни») у Солом`янському районі м. Києва» від 08.05.2018 № KB 143181281339суперечить вимогам  Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		При цьому доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
		Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення  суду першої інстанції - без змін.
		Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове - без змін.
		На підставі викладеного, керуючись 34, 195, 242, 243, 246, 272, 288, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,  
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення. 
		Рішення  Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2019 року - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена  шляхом подачі касаційної скарги  безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки  встановлені ст.287, 329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий суддя:                                                             Г.В. Земляна
		 
		 
		Судді:                                                                                     І.О. Лічевецький
		                                                                                        
		 
		Ю.А. Ісаєнко 
		 
		Повний текс постанови виготовлено 26 квітня 2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...