Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1104/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань.
Надіслано для оприлюднення: 03.06.2019. Зареєстровано: 03.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.06.2019.
Дата набрання законної сили: 22.05.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 травня 2019 року 
		м. Київ
		Справа №  914/1104/18 
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,
		 
		секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
		 
		за участю представників:
		 
		Сколівської міської ради Львівської області  - Кравчук В.О., 
		 
		Сколівської районної спілки споживчих товариств - не з`явився, 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сколівської міської ради Львівської області
		на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 (у складі колегії суддів: Якімець Г.Г. (головуючий), Матущак О.І., Мирутенко О.Л.)
		 
		у справі № 914/1104/18
		за позовом Сколівської міської ради Львівської області
		до Сколівської районної спілки споживчих товариств
		про спонукання до укладення договору, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У червні 2018 року Сколівська міська рада Львівської області звернулася до суду з позовом до Сколівської районної спілки споживчих товариств про спонукання до укладення договору, у якому просила вважати укладеним між сторонами договір оренди земельної ділянки у редакції, наведеній у позовній заяві.
		Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.09.2011 Сколівською міською радою прийнято рішення № 47, яким вилучено у Підприємства райспоживспілки "Сколівський хлібокомбінат" земельну ділянку площею 0,1644 га для обслуговування хлібокомбінату, яка знаходиться в м. Сколе по вул. Б. Хмельницького, 20, переведено зазначену земельну ділянку до резервного фонду міста та затверджено технічну документацію щодо укладення договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,7386 га для обслуговування хлібокомбінату за наведеною адресою. Цим же рішенням зазначеному підприємству земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,7386 га надано в оренду для обслуговування хлібокомбінату та зобов`язано підприємство протягом місяця укласти договір оренди землі зі Сколівською міською радою.
		У зв`язку із припиненням діяльності Підприємства райспоживспілки "Сколівський хлібокомбінат" внаслідок реорганізації шляхом приєднання до Сколівської районної спілки споживчих товариств, до рішення ради від 09.09.2011 № 47 внесено зміни, а саме, Підприємство райспоживспілки "Сколівський хлібокомбінат" замінено на Сколівську районну спілку споживчих товариств та зобов`язано останню укласти договір оренди землі зі Сколівською міською радою.
		Оскільки відповідачем не було вчинено жодних дій на виконання рішення Сколівської міської ради від 09.09.2011 № 47, а направлений радою листом від 12.03.2018 № 233/02-07 примірник договору оренди відповідачем підписано не було, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
		Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.09.2018 позов задоволено частково. Визнано укладеним договір оренди земельної ділянки площею 0,7386 га (кадастровий номер 4624510100:01:008:0963) по вул. Б. Хмельницького, 20 у м. Сколе між Сколівською міською радою та Сколівською районною спілкою споживчих товариств у редакції, наведеній у резолютивній частині рішення.  
		Судове рішення мотивовано доведеністю позовних вимог і наявністю правових підстав для визнання договору оренди земельної ділянки укладеним.
		Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2018 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
		Апеляційний суд виходив із того, що відповідач є правонаступником Підприємства райспоживспілки "Сколівський хлібокомбінат", у тому числі і в частині права постійного користування землею на підставі державного акта серії ІІ-ЛВ № 003208 від 22.10.1997, однак у межах земельної ділянки площею 0,7386 га, оскільки частина земельної ділянки площею 0,1644 га вилучена за згодою Підприємства райспоживспілки "Сколівський хлібокомбінат" згідно з рішенням Сколівської міської ради від 09.09.2011 № 47. За таких обставин, вимога Сколівської міської ради щодо укладення договору оренди земельної ділянки з відповідачем є такою, що не ґрунтується на вимогах закону, оскільки обов`язок укладення договору оренди земельної ділянки за наявності чинного державного акта на право постійного користування землею, у такому випадку, законодавством не встановлений.
		Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у березні 2019 року Сколівська міська рада подала касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019, а рішення Господарського суду Львівської області від 17.09.2018 залишити в силі. 
		Касаційну скаргу Сколівська міська рада обґрунтовує, зокрема, тим, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги та не надано належної правової оцінки тому, що земельна ділянка, якою Підприємство райспоживспілки "Сколівський хлібокомбінат" користувалося на підставі державного акта серії ІІ-ЛВ № 003208 від 22.10.1997, та земельна ділянка сформована на підставі технічної документації, розробленої на замовлення Підприємства райспоживспілки "Сколівський хлібокомбінат" з метою укладення договору оренди, є різними земельними ділянками, з різними площами та межами, при цьому на цей час земельної ділянки площею 0,903 га з цільовим призначенням для виробничих потреб, на яку Підприємством райспоживспілки "Сколівський хлібокомбінат" отримано державний акт на право постійного користування, не існує. Оскільки існування земельної ділянки у межах, визначених державним актом, припинилося, а відповідач, будучи власником нежитлової будівлі розташованої на спірній земельній ділянці, ухиляється від укладення договору оренди земельної ділянки, та використовує цю землю без правовстановлюючих документів, що суперечить вимогам закону, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є помилковим.
		У відзиві на касаційну скаргу Сколівська районна спілка споживчих товариств зазначає про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи, тому просить залишити оскаржене судове рішення без змін. 
		Сколівська районна спілка споживчих товариств у судове засідання свого представника не направила, хоча була повідомлена про дату, час і місце судового засідання належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
		Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначеного представника. 
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Сколівської міської ради, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
		При вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ЛВ № 003208 від 22.10.1997 Сколівському хлібозаводу в м. Сколе по вул. Б.Хмельницького надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,903 га для виробничих потреб. 
		08.09.2011 Підприємство райспоживспілки "Сколівський хлібокомбінат" звернулося до міського голови м. Сколе з листом, у якому просило вилучити земельну ділянку площею 0,1644 га, яка входить у склад земельної ділянки площею 0,903 га, по вул. Б.Хмельницького, 20 , і затвердити технічну документацію щодо укладення договору оренди земельної ділянки для обслуговування хлібокомбінату та передати земельну ділянку площею 0,7386 га (іншу частину земельної ділянки площею 0,903 га) в оренду. Цей лист зареєстровано у Сколівській міській раді 08.09.2011 за № 994.
		Рішенням Сколівської міської ради від 09.09.2011 № 47 вилучено у Підприємства райспоживспілки "Сколівський хлібокомбінат" земельну ділянку площею 0,1644 га для обслуговування хлібокомбінату, яка знаходиться в м. Сколе, вул. Б.Хмельницького, 20, та переведено зазначену земельну ділянку до резервного фонду міста; затверджено технічну документацію щодо укладення договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,7386 га для обслуговування хлібокомбінату; надано в оренду Підприємству райспоживспілки "Сколівський хлібокомбінат" земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,7386 га для обслуговування хлібокомбінату в м. Сколе, вул. Б.Хмельницького, 20; встановлено річну ставку орендної плати у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земель м. Сколе; зобов`язано  Підприємству райспоживспілки "Сколівський хлібокомбінат" в особі директора Дем`яна В .В. протягом місяця укласти договір оренди землі зі Сколівською міською радою.
		Згідно з постановою правління Сколівської районної спілки споживчих товариств від 24.07.2012 припинено діяльність Підприємства райспоживспілки "Сколівський хлібокомбінат" у результаті реорганізації шляхом приєднання до райспоживспілки.
		08.11.2012 Сколівська районна спілка споживчих товариств звернулася до Сколівської міської ради з листом № 02-15/1346 про прийняття рішення щодо укладення договору оренди земельної ділянки площею 0,7386 га, яка належала Підприємству райспоживспілки "Сколівський хлібокомбінат", у зв`язку із ліквідацією цього підприємства. 
		Рішенням Сколівської міської ради від 04.01.2013 № 27 внесено зміни до рішення Сколівської міської ради від 09.09.2011 № 47 і замінено Підприємство райспоживспілки "Сколівський хлібокомбінат" на Сколівську районну спілку споживчих товариств.
		Рішенням Сколівської міської ради від 23.02.2018 року № 161 внесено зміни до пункту 6 рішення Сколівської міської ради від 09.09.2011 № 47, яким зобов`язано Сколівську районну спілку споживчих товариств укласти договір оренди землі зі Сколівською міською радою.
		У подальшому Сколівською міською радою було направлено відповідачу лист від 12.03.2018 № 233/02-07, до якого долучено три примірники договору оренди земельної ділянки від 12.03.2018 № 06/2018 на земельну ділянку площею 0,7386 га, та зазначено про необхідність підписання долучених примірників договору та подання їх для реєстрації до центру надання адміністративних послуг Сколівської районної державної адміністрації. Цей лист отримано відповідачем 13.03.2018, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.
		Оскільки Сколівською районною спілкою споживчих товариств не вчинено дій щодо укладення договору оренди землі, Сколівська міська рада звернулася до суду з позовом про спонукання до укладення договору.
		Відповідно до частини 1 статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
		За змістом статей 626, 627 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. 
		Згідно з частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК) укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
		Статтею 187 ГК встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
		Позивач у справі, яка розглядається, з урахуванням предмета і підстав заявленого позову, мав довести, зокрема, наявність правових підстав для укладення договору оренди земельної ділянки в судовому порядку. 
		У статті 1 Закону України "Про оренду землі" зазначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
		Як установлено судом апеляційної інстанції, Сколівська районна спілка споживчих товариств є правонаступником Підприємства райспоживспілки "Сколівський хлібокомбінат", у якого земельна ділянка площею 0,903 га перебувала у постійному користуванні згідно з державним актом на право постійного користування землею від 22.10.1997, частину якої, а саме 0,1644 га, за рішенням Сколівської міської ради від 09.09.2011 № 47 було вилучено та передано до резервного фонду міста, водночас  право постійного користування земельною ділянкою площею 0,7386 га відповідно до вимог законодавства припинено не було, ця земельна ділянка радою не вилучалася, отже, залишилася у постійному користуванні підприємства на підставі зазначеного державного акта. 
		Земельний кодекс України (далі - ЗК), прийнятий 25.10.2001, визначає право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (частина 1 статті 92 ЗК). Підстави припинення права користування земельними ділянками унормовано статтею 141 цього Кодексу. У розумінні положень цієї статті припинення права користування земельною ділянкою не передбачає автоматичного переходу цього права до іншого суб`єкта господарювання.
		Норми статті 125 ЗК і Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" пов`язують виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права.
		Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право. При цьому обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, передбачений пунктом 6 Перехідних положень ЗК, визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 (у справі № 1-17/2005) за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" ЗК (справа про постійне користування земельними ділянками). 
		Водночас припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи, зважаючи на положення частини 1 статті 141 ЗК,  допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі № 21-3а11, у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 911/4065/16, від 21.05.2018 у справі №   922/1017/17, від 31.10.2018 у справі № 916/1776/17; від 10.10.2018 у справі № 907/916/17).
		Отже, право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01.01.2002 (набрання чинності ЗК прийнятого 25.10.2001), не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, яке за положеннями чинного ЗК не може набувати права постійного землекористування, а зберігається за ним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства, у тому числі за правонаступником такого землекористувача (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.09.2011 у справі № 6-14цс11).
		Суд апеляційної інстанції, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив і дійшов обґрунтованого висновку про те, що до Сколівської районної спілки споживчих товариств як правонаступника Підприємства райспоживспілки "Сколівський хлібокомбінат" перейшло право постійного користування землею відповідно до державного акта ІІ-ЛВ № 003208 від 22.10.1997, однак у межах земельної ділянки площею 0,7386 га, оскільки частина земельної ділянки площею 0,1644 га вилучена за згодою підприємства згідно з рішенням ради від 09.09.2011 № 47.
		При цьому судом апеляційної інстанції правомірно зауважено, що переоформлення права користування земельною ділянкою у право власності чи оренду не може бути застосоване до особи як примусовий обов`язок, шляхом подання відповідного позову про укладення з нею договору, а укладення договору оренди земельної ділянки як наслідок переоформлення права постійного користування землею, не є обов`язковим  і не ґрунтується на вимогах закону. 
		Доводи Сколівської міської ради стосовно того, що припинення існування земельної ділянки, наданої у постійне користування Підприємству райспоживспілки "Сколівський хлібокомбінат", як об`єкта цивільних прав, невиконання рішення ради щодо укладення договору оренди, а також використання Сколівською районною спілкою споживчих товариств спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів, є підставою для зобов`язання відповідача укласти договір оренди у судовому порядку, обґрунтовано відхилено судом апеляційної інстанції, оскільки обов`язок відповідача як правонаступника землекористувача щодо укладення договору оренди земельної ділянки за наявності чинного державного акта на право постійного користування землею, у цьому випадку, законодавством не передбачено, а будь-яких обставин щодо припинення відповідно до закону права постійного користування відносно спірної земельної ділянки судом встановлено не було і матеріали справи таких доказів не містять.
		Разом із тим слід зазначити, що за змістом статті 14 ЦК, яка встановлює основні принципи виконання цивільних обов`язків, так само, як і цивільні права, кореспондуючі їм цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Тому, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений певний обов`язок особи, то вона не може бути примушена до його виконання.
		З урахуванням викладеного вище, фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції під час її вирішення, підтверджують покладені в основу судового рішення висновки про відсутність правових підстав для спонукання відповідача до укладення договору оренди земельної ділянки, а відтак і відсутність підстав для задоволення позову.
		Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 300  Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені судом, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів зазначає, що оскаржене судове рішення постановлено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
		Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку  статті 129 ГПК  покладається на скаржника.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Сколівської міської ради Львівської області залишити без задоволення.
		 
		2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі № 914/1104/18 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий  суддя          І. С. Берднік
		 
		Судді:          І. С. Міщенко
		 
		          В. Г. Суховий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...