Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 393/200/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 03.06.2019. Зареєстровано: 04.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2019.
Дата набрання законної сили: 02.07.2019
Номер судового провадження: 2-о/393/15/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                         Справа № 393/200/19 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		23 травня 2019 року смт. Новгородка
		 
		Новгородківський районний суд Кіровоградської області
		 
		в складі: головуючого судді Рачкелюка Ю.В., 
		за участі секретаря         судових засідань Шупрудько К.А.,
		представника заявника ОСОБА_1 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Дарницьким районним судом м. Києва в залі суду смт. Новгородка цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація  в особі Посольства Російської Федерації в Україні  про встановлення факту, що має юридичне значення,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		05.04.2019 року заявник звернувся до суду з вищевказаною заявою, згідно якої просив встановити юридичний факт, що його вимушене переселення, у грудні 2017 року з окупованої території Донецької області України відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Донецької області України. Заява мотивована тим, що заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Петрово, Кіровоградського району Кіровоградської області. Був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На тимчасово окупованій території Донецької області в заявника залишилася квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 30.04.1996 року. У грудні 2017 року заявник був вимушений переміститись з АДРЕСА_1 до АДРЕСА_2 , де проживає і на сьогоднішній день, а тому дана адреса є його фактичним місцем проживання, про що свідчить довідка про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції від 01.12.2017 року №0000264753. Вказана довідка, що видана заявнику, як внутрішньо переміщеній особі, відповідно до ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщеній особі» діє безстроково. Внаслідок військової агресії Російської Федерації на території Донецької області було порушено низку прав заявника. Фактичне проживання в умовах війни, дало заявнику реально сприймати загрозу бути вбитим від рук російських окупантів. А небажання миритися з новим ладом, який був нав`язаний проросійськими активістами призвели до неможливості подальшого проживання на рідній землі, а тому внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, заявник був змушений переїхати на тимчасове проживання до АДРЕСА_3 . Звернення в порядку окремого провадження до суду із заявою про встановлення юридичного факту вимушеного переселення з окупованої території Донецької області відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини Донецької області України зумовлене тим, що заявник має на меті набути статус особи, яка перебуває під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, що має наслідком виникнення прав та обов`язків, передбачених цією Конвенцією, іншими нормами національного та міжнародного права. 
		З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 просить суд встановити факт, що його вимушене переселення у грудні 2017 року з окупованої території Донецької області України відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Донецької області України.
		Ухвалою від 08.04.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду на 23.05.2019 року.
		       Заявник, про розгляд справи був повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомляв.
		Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримала та просила суд її задовольнити.
		Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином. 
		Суд, заслухавши пояснення сторони заявника, дослідивши матеріали справи вважає, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Як вбачається з копії паспорта заявника серії НОМЕР_2  останній з 30 квітня 2013 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1  (а.с. 31).
		Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_3 від 12.03.2008 року ОСОБА_2 є пенсіонером за віком. (а.с. 32).
		Згідно копії свідоцтва на право власності на житло від 30 квітня 1996 року квартира, розташована за адресою:  АДРЕСА_1  належить на справі спільної сумісної власності: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с. 33).
		Згідно копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №0000264753 від 01 грудня 2017 року ОСОБА_2 перемістився з зареєстрованого місця проживання за адресою:  АДРЕСА_1, де фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , (а.с. 34).
		Згідно зі статтею 4 Конвенції про захист цивільного населення під час війни особами, які перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
		Аналіз наведених положень закону свідчить про те, що підставами внутрішнього переміщення осіб на території України може бути, зокрема, збройний конфлікт, тимчасова окупація, повсюдні прояви насильства та надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.
		У ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
		Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
		Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» затверджено порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Встановлена Постановою форма довідки не передбачає внесення відомостей про причину переміщення особи з місця свого постійного проживання.
		Положеннями Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» порядок підтвердження і встановлення факту наявності збройного конфлікту або тимчасової окупації території України не передбачено, проте не виключається можливість звернення внутрішньо переміщеної особи до суду для встановлення конкретної причини внутрішнього переміщення.
		Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Отже, встановлення юридичного факту за рішенням суду безпосередньо породжує певні юридичні наслідки, тобто від встановлення факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих прав громадян.
		Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права.
		Встановлення факту, що має юридичне значення щодо вимушеного переселення заявнику з окупованої території Донецької області, яке відбулось внаслідок збройної агресії Російської Федерації та окупації Російською Федерацією частини території Донецької області, можливе лише у судовому порядку. Крім того, від встановлення такого факту залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав саме Безлюдько А.А. При цьому відповідний юридичний факт є індивідуальним, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах №363/2981/16-ц від 14 березня 2018 року, №428/13977/16-ц від 06 червня 2018 року, №417/3852/17 від 21 березня 2018 року, №243/7029/17 від 12 квітня 2018 року та №428/12368/16-ц від 21 березня 2018 року.
		Стосовно обставин, що зумовили вимушене переселення ОСОБА_2 з м. Горлівки Донецької області, Україна, суд приймає до уваги, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» №1085-р від 07 листопада 2014 року (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 79-р, місто Горлівка Донецької області починаючи з листопада 2014 року по теперішній час перебуває на тимчасово окупованій території України, де органи державної влади тимчасово не здійснювали свої повноваження.
		Суд враховує, що ОСОБА_2 є громадянином України та до 2014 року, як повноправний громадянин своєї країни, мав власне житло, власне майно, налагоджений побут та можливість вести повноцінне життя. Проте наведені обставини призвели до неможливості подальшого проживання в м. Горлівка, а тому в грудні 2017 року, внаслідок воєнних дій Російської Федерації проти України, заявник був змушений переїхати до смт. Новгородки Новгородківського району, Кіровоградської області, залишивши житло у м. Горлівка , Донецької області, змінивши власний побут та спосіб життя.
		У зв`язку з тим, що місто Горлівка перебуває на тимчасово окупованій території України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своє повноваження, де постійно тривають бойові дій, ОСОБА_2 , побоюючись за власне здоров`я та життя, був вимушений покинути своє постійне місце проживання та переселитись з території міста Горлівки Донецької області, задля уникнення загрози життю, здоров`ю, свободі, насильницької втрати громадянства, особистих прав на свободу пересування, висловлення власної думки, майнових прав вільного володіння, розпорядження та користування майном, прав на працю та захист у результаті збройної агресії Російської Федерації.
		Встановлення такого юридичного факту заявнику потрібно для визначення йому статусу як особи, яка перебуває під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, що обумовлює виникнення прав та обов`язків, передбачених цією Конвенцією, іншими нормами національного та міжнародного права.
		З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що встановлення юридичного факту вимушеного переселення з території Донецької області має правове значення для заявника щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав, суд вважає доцільним та необхідним встановити факт, що вимушене переселення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у грудня 2017 року з окупованої території Донецької області України, відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Донецької області України.
		Згідно п. 21 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», заявник звільнений від сплати судового збору за подання заяви про встановлення факту, що мають юридичне значення, у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України.
		Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		На підставі        викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 5, 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» №1085-р від 07 листопада 2014 року, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 77, 258, 263-265, 293-294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		       Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація  в особі Посольства Російської Федерації в Україні  про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
		       Встановити факт, що вимушене переселення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у грудні 2017 року з окупованої території Донецької області України відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Донецької області України.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		      Повний текст рішення було складено 31.05.2019 року.
		       
		 
		Суддя                                                          Ю. РАЧКЕЛЮК

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...