Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 664/2146/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.06.2019.
Дата набрання законної сили: 29.05.2019
Номер судового провадження: 51-8557км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 травня 2019 року 
		справа № 664/2146/16-к
		провадження № 51-8557км18
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати 
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 , 
		захисника  ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції), 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене доЄдиного реєстру досудових розслідувань за №12016230240000075, заобвинуваченням
		 
		ОСОБА_7 ,     ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Дубівка Горностаївського району Херсонської області, жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 Кримінального кодексу України (далі  КК), 
		 
		за касаційною скаргою прокурора, яка брала участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 14червня 2018 року щодо ОСОБА_7 .
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15 березня 2018року дії ОСОБА_7 перекваліфіковано з ч. 1 ст.187 КК на ч. 1 ст.190, ч. 2 ст.125 КК і засуджено її до покарання у виді обмеження волі:
		- за ч. 1 ст.190 КК  на строк 2 роки; 
		- за ч. 2 ст.125 КК  на строк 2 роки. 
		 
		На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки.
		 
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_7 зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 16 вересня 2016 року по 15 березня 2018 року (по день винесення вироку) включно з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням обмеження волі.
		 
		Апеляційний суд Херсонської області ухвалою від 14червня 2018 року вирок суду першої інстанції змінив, призначив ОСОБА_7 покарання у виді:
		- за ч. 1 ст.190 КК  обмеження волі на строк 2 роки; 
		- за ч. 2 ст.125 КК  арешту на строк 6 місяців. 
		 
		На підставі ст. 70 КК та ст. 72 КК за сукупністю злочинів остаточно визначив покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
		 
		На підставіп. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнив ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання.
		ОСОБА_7 визнано винуватою в тому, що вона 11 січня 2016 року близько 19:40, перебуваючи в приміщенні магазину «Продукти» у с.Раденськ Олешківського району Херсонської області, переслідуючи мету заволодіння чужим майном шляхом обману, заволоділа майном ОСОБА_8 , а саме продуктами харчування на загальну суму 162грн. Після цього ОСОБА_7 покинула магазин та через деякий час (приблизно 3-5 хвилин) на відстані 150-200 метрів від магазину умисно завдала ОСОБА_8 ударів не встановленим органом досудового розслідування предметом, який вона мала при собі, що має колючо-ріжучі властивості, чим заподіяла потерпілій тілесних ушкоджень у вигляді колото-різаної рани обличчя зліва, проникаючої у порожнину рота, передньої черевної стінки зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Після цього ОСОБА_7 покинула місце злочину без продуктів харчування.
		 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Просить скасувати ухвалу щодо ОСОБА_7 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		 
		На обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд апеляційної інстанції всупереч вимогамст.419Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) не навів в ухвалі мотивів, з яких він виходив при постановленні цього судового рішення, не перевірив усіх доводів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, та не звернув уваги на те, що: 
		- суд першої інстанції безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_7 з ч.1 ст.187КК на ч. 1 ст.190, ч. 2 ст.125 КК, чим неправильно застосував кримінальний закон;
		- суд не взяв до уваги роз`яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», та позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 14 листопада 2013 року № 5-35кс13, відповідно до якої під час розбою між нападом і насильством може бути часовий розрив, особливо тоді, коли насильство застосовується для утримання майна, яким особа володіла на момент його застосування;
		- з показань потерпілої ОСОБА_8 вбачається, що вона виявила незаконні дії обвинуваченої та намагалася повернути товар, при цьому ОСОБА_7 з метою утримання майна застосувала до потерпілої насильство, небезпечне для її життя та здоров`я, використовуючи при цьому предмет, що має колючо-ріжучі властивості,який вона принесла до магазину, тобто заздалегідь готувалася до можливості застосування цього предмета, спеціально пристосованого для завдання тілесних ушкоджень, що свідчить про спрямування її умислу саме на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном;
		- неправильне застосування судом кримінального закону потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої через м`якість.
		 
		Позиції учасників судового провадження
		На касаційну скаргу подано заперечення від захисника ОСОБА_6 . 
		 
		У судовому засіданні:
		- прокурор підтримала вимоги в касаційній скарзі; 
		- захисник заперечував щодо задоволення касаційної скарги прокурора. 
		Мотиви Суду
		 
		Доводи у касаційній скарзі прокурора про істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог ст.419 КПК через те, що в ухвалі судом не зазначено належних мотивів постановлення цього судового рішення та підстав, на яких апеляційну скаргу прокурора визнано необґрунтованою, є безпідставними.
		 
		Прокурор в апеляційній скарзі стверджував, що суд першої інстанції незаконно перекваліфікував дії ОСОБА_7 , оскільки остання вчинила розбійний напад, застосувавши до потерпілої насильство, яке є небезпечним для її життя та здоров`я.
		 
		З матеріалів провадження вбачається, що апеляційний суд проаналізував належним чином встановлені судом першої інстанції фактичні дані кримінального провадження, наявні у провадженні докази, мотиви, з яких суд виходив при постановленні вироку щодо  ОСОБА_7 , та встановив, що висновок суду у вироку про вчинення останньою кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.190, ч. 2 ст. 125 КК, а саме заволодіння чужим майном шляхом шахрайства та умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, є обґрунтованим та належним чином умотивованим.
		Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні магазину «Продукти», з корисливих мотивів, повідомила ОСОБА_8 , що має намір заплатити за придбаний товар грошима, яких при собі не мала, але обіцяла відразу занести. Обман виразився в тому, що ОСОБА_7 не повідомила ОСОБА_8 про відсутність у неї грошей для здійснення розрахунку за продукти харчування, вчинила дії, спрямовані на розуміння ОСОБА_8 того, що оплату за продукти харчування буде здійснено. Крім того, ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_8 завідомо неправдиві відомості про те, що вона відразу ж здійснить оплату продуктів харчування, та вийшла з магазину з пакетом із товаром. Таким чином, ОСОБА_7 заволоділа продуктами харчування шляхом введення ОСОБА_8 в оману щодо оплати товару. Суд установив, що, заволодівши майном, ОСОБА_7 вийшла з магазину. З цього, враховуючи час від виходу з магазину та до моменту повторної зустрічі з потерпілою, ОСОБА_7 отримала реальну можливість розпорядитись отриманим майном, оскільки жодного опору чи переслідування на момент отримання товару не було, як і перешкод у розпорядженні ним (викидання, передача іншим особам, особисте використання тощо). Після заволодіння продуктами харчування ОСОБА_7 покинула приміщення магазину та почала бігти від магазину вздовж дороги в напрямку с. Великі Копані. Протягом декількох хвилин потерпіла ОСОБА_8 , зрозумівши, що може не отримати грошей за продукти харчування, вийшла з магазину та, побачивши, в світлі фар проїжджаючого автомобіля як ОСОБА_7 втікає, повернулася до магазину, зачинила його та почала гнатися за обвинуваченою. Після того, як на відстані приблизно 150-200 метрів   ОСОБА_8 наздогнала ОСОБА_7 , остання поставила пакет з продуктами харчування на землю та, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, завдала ОСОБА_8 ударів у ділянку обличчя та тулуба невстановленим предметом, який має колючо-ріжучі властивості, заподіявши тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Після чого ОСОБА_7 покинула місце вчинення злочину без продуктів харчування.
		Тому суд дійшов висновку, що кваліфікація дій за ч. 1 ст. 187 КК є неправильною, оскільки ОСОБА_7 не скоювала нападу в магазині з метою заволодіння майном, а заволоділа товарно-матеріальними цінностями шляхом обману потерпілої, що є складом злочину, передбаченим ч. 1 ст. 190 КК,  заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство). ОСОБА_7 , отримавши можливість розпорядитися чужим майном та, відповідно, закінчивши дії, що містять склад злочину, передбачений ч. 1 ст.190 КК, побачила жінку, що біжить до неї. Як стверджувала обвинувачена, в темряві вона не бачила, що це була ОСОБА_8 . Коли остання до неї підбігла ОСОБА_7 у відповідь заподіяла їй тілесних ушкоджень. Завдання цих тілесних ушкоджень відбулося після скоєння дій, що містять закінчений склад злочину за ч. 1 ст. 190 КК. До цього висновку суд дійшов, врахувавши суб`єктивну сторону дій ОСОБА_7 та вивчивши хронологію подій епізодів заволодіння майном, моменту фактичного отримання можливості розпорядження цим майном та моменту заподіяння тілесних ушкоджень.
		Такі висновки суду узгоджуються з роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності». Зокрема, у п. 4 цієї постанови, у тому числі, зазначено, що коли винна особа вже отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися протиправно вилученим майном, але застосовує насильство лише з метою уникнення затримання, її дії залежно від способу вилучення майна можуть розцінюватись як крадіжка або грабіж. Застосування насильства в такому випадку утворює окремий склад злочину і потребує окремої кваліфікації залежно від тяжкості наслідків та заподіяної потерпілому фізичної шкоди. 
		Що стосується посилання в касаційній скарзі прокурора на позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 14 листопада 2013 року № 5-35кс13, відповідно до якої під час розбою між нападом і насильством може бути часовий розрив, особливо тоді, коли насильство застосовується для утримання майна, яким особа володіла на момент його застосування, то, на думку Суду, у цьому випадку цей висновок не може бути взято до порівняння, оскільки  ОСОБА_7 заволоділа майном шляхом обману, і в момент цього заволодіння потерпіла не розуміла, що відбувається незаконне вилучення чужого майна, тобто нападу не було.
		Доводи в касаційній скарзі прокурора про те, що  ОСОБА_7 взяла з собою в магазинпредмет, що має колючо-ріжучі властивості,оскільки готувалася до нападу, а тому її умисел був спрямований саме на скоєння нападу з метою заволодіння майном, також були предметом апеляційного розгляду і визнані судом такими, що суперечать установленим судом обставинам події та дослідженим доказам, які доводять, що засуджена в магазині предмет, що має колючо-ріжучі властивості,не застосовувала і вилучення майна відбулося начебто на законних підставах, з дозволу потерпілої принести гроші за товар пізніше. Потерпіла, зрозумівши, що її обманули і ОСОБА_7 не має наміру виконувати свою обіцянку заплатити за товар, почала наздоганяти обвинувачену вже фактично після того, як шахрайські дії обвинуваченої було завершено і злочин, а саме шахрайство, вже був закінченим, після чого  ОСОБА_7 заподіяла потерпілій тілесних ушкоджень.
		Зі змісту ухвали вбачається, що апеляційний суд, погодився із рішенням суду першої інстанції щодо кваліфікації дій обвинуваченої, з урахуванням того, що надані стороною обвинувачення докази не підтверджують наявності в обвинуваченої умислу на заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, та належним чином умотивував своє рішення.
		Суд погоджується з такими висновками та вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій закон України про кримінальну відповідальність застосовано правильно.
		Отже, апеляційний розгляд кримінального провадження проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Наведені прокурором в апеляційній скарзі доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам у його касаційній скарзі, належним чином перевірено й спростовано. Ухвала відповідає вимогам ст.419 КПК. 
		Згідно з вимогами ч. 2 ст.433 КПК суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого.
		 
		З матеріалів провадження вбачається, що апеляційний суд призначив ОСОБА_7 остаточне покарання на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів у виді обмеження волі на строк 3 роки.
		 
		Відповідно до вимог п. «б» ч. 1, ч. 5 ст. 72 КК при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи зі співвідношення, що два дні обмеження волі відповідають одному дню позбавлення волі. Попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. 
		 
		Судом першої інстанції на підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 16 вересня 2016 року по 15березня 2018 року (по день винесення вироку) включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі, тобто фактично зараховано 1 рік 6місяців позбавлення волі.
		 
		Таким чином, за умови засудження ОСОБА_7 до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки та з урахуванням положень, передбачених п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 та ч. 5 ст.72 КК в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», вона фактично відбула призначене покарання.
		 
		Тому застосування амністії до ОСОБА_7 на час постановлення ухвали апеляційного суду є зайвим і підлягає виключенню з вироку, у зв`язку з чим ухвалу в порядку ст. 433КПК слід змінити.
		 
		Керуючись статтями 369, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд 
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення. 
		Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 14червня 2018 року щодо ОСОБА_7 в порядку ч. 2 ст. 433 КПК змінити, виключити з неї вказівку про звільнення ОСОБА_7 на підставі п.«в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від відбування призначеного покарання. Вважати ОСОБА_7 такою, що повністю відбула призначене покарання за вироком Цюрупинського районного суду Херсонської області від 15березня 2018року. 
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1      ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...