Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/2644/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; містобудування; планування і забудови територій; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 05.06.2019. Зареєстровано: 05.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.06.2019.

Номер судового провадження: П/810/2644/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		04 червня 2019 року № 810/2644/18
		Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаркос" до Гостомельської селищної ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,
		в с т а н о в и в:
		До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаркос" з позовом до Гостомельської селищної ради Київської області , в якому просить:
		- визнати протиправним рішення шостої сесії сьомого скликання Гостомельської селищної ради Київської області від 07.09.2017 р. № 469-26-VII «Про затвердження коригування (внесення змін до) генерального плану селища Гостомель та плану зонування території (зонінг) селища Гостомель»;
		- скасувати рішення шостої сесії сьомого скликання Гостомельської селищної ради Київської області від 07.09.2017 р. № 469-26-VII «Про затвердження коригування (внесення змін до) генерального плану селища Гостомель та плану зонування території (зонінг) селища Гостомель». 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФарКоС» є власником земельної ділянки загальною площею 7,5980 га, кадастровий номер - НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 вул. Свято-Покровська (колишня Леніна), 360, з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; вид використання земельної ділянки - для виробничих потреб. Категорія земель, до якої відноситься дана земельна ділянка - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.03.2018 р. 
		У відповідності до генерального плану селища Гостомель 2005 року, затвердженого рішенням Гостомельської селищної ради від 21 вересня 2006 року № 159-08-V дана земельна ділянка була віднесена до виробничих зон і на даний час використовується за виробничим призначенням. Нерухоме майно, що розташоване на зазначеній земельній ділянці належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно. На зазначеній земельній ділянці ТОВ «ФарКоС» здійснює господарську діяльність по виробництву та зберіганню парфумних, косметичних та фармацевтичних товарів.
		З офіційного сайту Гостомельської селищної ради позивачу стало відомо, що двадцять шостою сесією сьомого скликання Гостомельської селищної ради Київської області 07.09.2017 р. прийнято рішення № 469-26-VII "Про затвердження коригування (внесення змін) до генерального плану селища Гостомель та плану зонування території (зонінг) селища Гостомель».
		Згідно внесених до генерального плану коригувань, функціональне призначення частини земельної ділянки площею 7,5980 га, яка належить ТОВ «ФарКоС» на праві приватної власності, була віднесена до рекреаційної зони - підзони зелених насаджень спеціального призначення Р-Зс. 
		З даним рішенням позивач повністю не згоден, вважає що відповідач, діючи всупереч нормам законодавства, порушив права та інтереси позивача щодо розпорядження своїм майном на власний розсуд, а також позивач зазначає про порушення процедури прийняття такого рішення та просив задовольнити позовні вимоги.
		Ухвалою суду від 11 липня 2018 року провадження у справі відкрито та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.
		10 грудня 2018 року, за клопотанням позивача суд перейшов із спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження.
		Представник відповідача проти позову заперечував. У письмовому відзиві зазначив, що процедура та порядок прийняття оскаржуваного рішення відбувалась відповідно до вимог законодавства. Гостомельська селищна рада Київської області мала всі законні підстави для прийняття спірного рішення, а тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. 
		16 січня 2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.
		В судове засідання, що призначене на 27 березня 2019 року сторони не прибули, проте надали суду заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
		Частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку. 
		Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФарКоС» (попередня назва - ТОВ "Сахавтомат-Інпром") є власником земельної ділянки загальною площею 7,5980 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Свято АДРЕСА_2 . 
		Відповідно до відомостей з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.03.2018 р. цільове призначення земельної ділянки - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; вид використання земельної ділянки - для виробничих потреб; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. 
		У відповідності до генерального плану селища Гостомель 2005 року, затвердженого рішенням Гостомельської селищної ради від 21 вересня 2006 року № 159-08-V, дана земельна ділянка віднесена до виробничих зон та використовується за виробничим призначенням. На зазначеній земельній ділянці розташоване нерухоме майно, що належить позивачу на праві власності. 
		27 листопада 2015 року у місцевому засобі масової інформації - газеті «Ірпінський вісник» № 47 (2739) розміщено оголошення "Повідомлення про початок громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації «План зонування території (зонінг) селища Гостомель та коригування (внесення змін до) генерального плану селища Гостомель Київської області» розробленого на підставі рішення Гостомельської селищної ради від 21.06.2012 року №465-19-VI." В даному оголошенні також запропоновано ознайомитись з матеріалами генерального плану в приміщенні Гостомельської селищної ради (сесійна зала) о 14:00 год. 22.12.2015 року та запропоновано подати пропозиції в термін з 27.11.2015 року до 18.12.2015 року.
		Крім того, в інформаційному бюлетені об`єднаної громади «Гостомель» надрукована об`ява про те що 22-го грудня о 14:00 в Центральному будинку культури (вул. Свято-Покровська, 81-Б) відбудуться громадські слухання з приводу корегування Генерального плану розвитку селища Гостомель.
		Так, 22 грудня 2015 року о 14.00 год. в приміщенні будинку культури селищної ради відбулись громадські слухання. Для участі в слуханнях були запрошені жителі селища Гостомель, делегати Гостомельської селищної ради, представники замовника та розробника проектної документації та всі зацікавлені особи.
		З пояснень представника відповідача встановлено, що пропозиції, які надходили на адресу селищної ради, надсилалися розробнику містобудівної документації селища - ДП «НДПІ містобудування» для врахування громадських інтересів при розробці містобудівної документації.
		Як встановлено з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаркос» зверталося з пропозицією до ДП «НДПІ містобудування». В своєму листі № 42, що міститься в матеріалах справи, ТОВ «Фаркос» просило при корегуванні генерального плану селища міського типу Гостомель, передбачити на земельну ділянку з кадастровим номером 3210945900:01:086:7817 (з цільовим призначенням землі промисловості), цільове призначення землі сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями і спорудами.
		Розглянувши вищевказану пропозицію, ДП «НДПІ містобудування» надіслало на адресу Гостомельського селищного голови Прилипка Ю.І. лист № 1512/20/1/7-07, в якому повідомлялось, що з метою врахування звернення ТОВ «Фаркос», для подальшої зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 під сільськогосподарські потреби в Генеральному плані селища Гостомель, дану земельну ділянку необхідно частково передбачити під зелені насадження спеціального призначення. Також в листі повідомлялось що в проектних межах населених пунктів, містобудівною документацією - генеральними планами передбачаються території виключно для містобудівних потреб - житлові, громадські, виробничі, рекреаційні, зелені насадження.
		Двадцять шостою сесією сьомого скликання Гостомельської селищної ради Київської області 07.09.2017 р. прийнято рішення № 469-26-VII "Про затвердження коригування (внесення змін) до генерального плану селища Гостомель та плану зонування території (зонінг) селища Гостомель».
		Згідно внесених до генерального плану коригувань, частина земельної ділянки площею 7,5980 га, яка належить ТОВ «ФарКоС» на праві приватної власності, була віднесена до рекреаційної зони - підзони зелених насаджень спеціального призначення Р-Зс. 
		Вважаючи вищезазначене рішення протиправним та таким, що прийняте не у відповідності до норм чинного законодавства, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
		Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Згідно статті 321 Цивільного Кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
		Суд зазначає, що предметом розгляду даної адміністративної справи є законність прийняття рішення Гостомельської селищної ради Київської області від 07.09.2017 р. № 469-26-VII «Про затвердження коригування (внесення змін до) генерального плану селища Гостомель та плану зонування території (зонінг) селища Гостомель».
		Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року (далі - Закон №3038-VI), планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону №3038-VI планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає зокрема: прогнозування розвитку територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
		Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником (абз. 1 ч. 1 ст. 17 Закону №3038-VI).
		Частиною другою статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.
		Детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Пунктом 42 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від 21.05.1997 року (далі - Закон №280/97-ВР) встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин, затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації. Аналогічні положення містяться в пп. 6 п. "а" частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
		Відповідно ст.12 Закону України "Про основи містобудування" до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.
		У відповідності до приписів статті 14 зазначеного Закону, до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування в тому числі належить забезпечення в установленому законодавством порядку розробки і подання на затвердження відповідних рад місцевих містобудівних програм, генеральних планів, детальних планів, планів червоних ліній.
		Відповідно до частини 5, 6 статті 17 Закону №3038-VI виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.
		Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
		Статтею 21 Закону №3038-VI визначено, що розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій підлягають громадським слуханням.
		Затвердження на місцевому рівні вищезазначеної містобудівної документації, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.
		Оприлюднення проектів генеральних планів, планів зонування територій, детальних планів територій здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх надходження до відповідного органу місцевого самоврядування.
		Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.
		Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань.
		Порядок проведення громадських слухань визначає Кабінет Міністрів України.
		Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року №555 було затверджено Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (далі - Порядок №555).
		Відповідно до пункту 3 Порядку №555 сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (у разі делегування їм таких повноважень) відповідно до частини 3 статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
		Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
		Згідно з вимог п. 5 даного Порядку, повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: 1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; 2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; 3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; 4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; 5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; 6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; 7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).
		Відповідно до п.п.6, 9-11 Порядку №555 підставою для подання пропозицій до проектів містобудівної документації відповідному органу місцевого самоврядування є повідомлення про початок процедури їх розгляду. Пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.
		Особи, які забезпечують проведення робіт з розгляду таких пропозицій, повідомляють через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, та офіційний веб-сайт відповідного органу місцевого самоврядування про місце подання таких пропозицій.
		Пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк.
		За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.
		Як було встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами 27 листопада 2015 року у місцевому засобі масової інформації - газеті «Ірпінський вісник» № 47 (2739) розміщено оголошення про початок громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення містобудівної документації. Крім того, в інформаційному бюлетені об`єднаної громади «Гостомель» надрукована об`ява про громадські слухання з приводу корегування Генерального плану розвитку селища Гостомель.
		22 грудня 2015 року о 14.00 год. в приміщенні будинку культури селищної ради відбулись громадські слухання по узгодженню питань з наданих пропозицій. Для участі в слуханнях були запрошені всі жителі селища Гостомель, делегати Гостомельської селищної ради, представники замовника та розробника проектної документації та всі зацікавлені особи.
		На підставі вищезазначеного суд доходить висновку, що відповідачем було дотримано вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та нормативних вимог щодо порядку проведення громадських слухань та забезпечено громадськості, а також позивачу, можливість під час розроблення проектів містобудівної документації, ознайомитись з проектом Генерального плану, надавати відповідні пропозиції та зауваження, бути присутніми та приймати участь в обговоренні проекту містобудівної документації.
		Щодо посилань позивача на те, що відповідачем не розглянута заява про зміну цільового призначення, то суд звертає увагу на позовні вимоги позивача, які стосуються лише законності рішення «Про затвердження коригування (внесення змін до) генерального плану селища Гостомель та плану зонування території (зонінг) селища Гостомель», а не дій, бездіяльності чи самого рішення про відмову у задоволенні заяви щодо не зміни цільового призначення земельної ділянки.
		Щодо того, що оскаржуваним рішенням відповідач порушує права власності позивача, то суд зазначає наступне.
		Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
		Так статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		Суд зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір, суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
		Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
		В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
		При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
		Конституційний Суд України в рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
		Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини для того, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Щоби претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі (рішення «Аксу проти Туреччини» пункт 50; «Тенасе проти Молдови»).
		Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду України від 15.12.15 року у справі №800/206/15, від 26.03.2013 року у справі №21-438а12, від 10.04.2012 року у справі №21-1115во10, а також в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 06.07.2017 року у справі №826/8161/16, від 18.08.2016 року у справі №826/2706/15.
		Як було встановлено судом, рішенням Гостомельської селищної ради було затверджено внесення змін до генерального плану селища Гостомель. В результаті змін, для того щоб існувала можливість в подальшому змінити цільове призначення землі, як того просив позивач, функціональне призначення земельної ділянки було змінено на підзону зелених насаджень спеціального призначення.
		Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.
		Отже, суд вважає, що прийняття рішення про затвердження змін до генерального плану не впливає на правові підстави користування позивачем земельними ділянками та само по собі і не позбавляє позивача права власності на нерухоме майно, що розташоване на них. Крім того, позивачем не надано доказів, що свідчили б про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів в результаті прийняття саме оскаржуваного рішення.
		Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, у яких обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		На виконання цих вимог відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, надано суду належних і достатніх доказів, які спростовували твердження позивача.
		Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
		Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		в и р і ш и в:
		Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фаркос" в задоволенні позовних вимог.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд. 
		 
		 
		Суддя Василенко Г.Ю.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...