Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 818/1718/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 06.06.2019. Зареєстровано: 07.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.06.2019.
Дата набрання законної сили: 06.06.2019
Номер судового провадження: К/9901/33238/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		06 червня 2019 року 
		Київ
		справа №818/1718/16
		адміністративне провадження №К/9901/33238/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуГоловного управління Державної фіскальної служби у Сумській областіна постановуСумського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року (суддя О.О. Осіпова)та ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 року (колегія суддів у складі: Л.В. Любчик, О.А. Спаскін, О.І. Сіренко)у справі                 №818/1718/16за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у Сумській областідоФізичної особи-підприємця ОСОБА_1пропризначення перевірки,   ВСТАНОВИВ:
		 
		Головне управління Державної фіскальної служби у Сумській області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило призначити позапланову виїзну перевірку суми бюджетного відшкодування, заявленої за липень 2016, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_1 , строком на 3 робочих дні. 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що проведена документальна планова виїзна перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2015 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2015 року, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року не охоплювала питань правильності декларування, сплати сум податку на додану вартість, а також сум бюджетного відшкодування на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28 грудня 2014 року, а проведеною камеральною перевіркою даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 , щодо від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, щодо суми бюджетного відшкодування за липень 2016 року, не досліджено первинні документи, на підставі яких вона сформована, у зв`язку з чим ймовірні втрати бюджету складають 99500,0 грн. Тому з метою встановлення правомірності бюджетного відшкодування за липень 2016 року, на підставі п. 3 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» просить суд призначити строком на 3 дні документальну позапланову виїзну перевірку відповідача з посиланням на пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.
		Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 року, у задоволені позову відмовлено.
		Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що чинним законодавством не передбачено випадків, відповідно до яких контролюючі органи можуть звертатися до адміністративного суду з вимогами про надання дозволу на проведення перевірки чи про призначення перевірки.
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення у справі, яким задовольнити позов у повному обсязі, оскільки вважає, що їх ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його адміністративного позову та апеляційної скарги.
		Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
		Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного. 
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 22 травня 1998 року відповідно до даних ЄДРПОУ, перебуває на обліку у ДПІ у м. Сумах, є платником податку на додану вартість та здійснює підприємницьку діяльність у сфері вантажного автомобільного транспорту.
		За січень - серпень 2016 року встановлено, що платник декларує операції, що оподатковуються за нульовою ставкою (рядок 3 декларації), а саме здійснює міжнародні перевезення. При цьому, в декларації за липень 2016 року платником задекларовано від`ємне значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у сумі 99500,0 грн.
		За результатами аналізу даних довідок про суми від`ємного значення звітного періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (додатки 2 до декларації з ПДВ за червень та липень 2016 року), виявлено, що розрахунок суми бюджетного відшкодування частково зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за періоди до 1 липня 2015 року, зокрема:
		- за рахунок сплати постачальнику ТОВ «PH - Карт Україна» за придбане дизпаливо. Від`ємне значення у сумі 28459,00 грн. сформовано у серпні 2014 року;
		- за рахунок оплати постачальнику TOB «Вог Рітейл» за придбане дизпаливо. Від`ємне значення у сумі 42256,00 грн. сформовано у грудні 2014 року (податкова накладна від 17 грудня 2014 року №17229).
		13 вересня 2016 року відділом адміністрування податків із самозайнятих осіб та єдиного внеску проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 ., щодо від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, щодо суми бюджетного відшкодування за липень 2016 року, за результатами якої у податковій декларації за липень 2016 року від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у розмірі 384108,00 грн. (рядок 19 декларації) порушень не встановлено, та залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі 284608,00 грн. (рядок 21 декларації) та бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 99500,00 грн. (рядок 20.1 декларації) порушень не встановлено.
		З 22 серпня 2016 року відділом контрольно-перевірочної роботи проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2015 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року до 31 грудня 2015 року, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 19 вересня 2016 року №2763/18-19-13-04/2779511615/191.
		Оскільки вказана перевірка не охоплювала питань правильності декларування, сплати сум податку на додану вартість, а також сум бюджетного відшкодування на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28 грудня 2014 року, а під час проведення камеральної перевірки не досліджувались первинні документи щодо суми бюджетного відшкодування за липень 2016 року, на підставі яких вона сформована, контролюючий орган звернувся до адміністративного суду із позовом про призначення перевірки на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.
		Пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017, який діяв станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, далі - КАС України) визначено, що справа адміністративної юрисдикції, це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 вказаної статті).
		Відповідно до приписів ст. 17 КАС України (у редакції до 15.12.2017) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
		Як вбачається з позовної заяви, предметом спору є необхідність призначення судом документальної позапланової виїзної перевірки платника податків.
		Відповідно до ч. 3 ст. 6 КАС України (у редакції до 15.12.2017), суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
		Вказана норма кореспондується з приписами ч. 4 ст. 50 КАС України (у редакції до 15.12.2017) відповідно до якої, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
		З вищезазначених процесуальних норм вбачається, що суб`єкт владних повноважень має право звернутися з позовом до відповідача, який не є суб`єктом владних повноважень, виключно у випадках, які прямо передбачені законом.
		Компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначено ПК України.
		Право для звернення до суду органів доходів і зборів передбачено ст. 20 ПК України.
		Зокрема, у пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено право контролюючих органів проводити перевірки відповідно до законодавства перевірки.
		Однак, жодним нормативно-правовим актом, в тому числі ПК України, не передбачено право органу доходів і зборів звертатися до адміністративного суду з позовом стосовно надання дозволу на призначення документальної позапланової виїзної перевірки.
		Крім того, з 01 січня 2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, пунктом 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
		Пункт 3 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIII передбачає надання дозволу на перевірку підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців тільки з боку Кабінету Міністрів України, і не наділяє суд повноваженнями на надання дозволу.
		Передбачена у п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII можливість проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців згідно з рішенням суду, то таке рішення суду як підстава для проведення перевірки платника податків узгоджене з положенням пп.78.1.11 п.78.1. ст. 78 ПК України, відповідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
		Тобто судові рішення про призначення перевірки приймаються в межах кримінального провадження, а не в порядку адміністративного судочинства.
		Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		З огляду на викладене, правомірним є висновок суду першої та апеляційної інстанцій, що законодавством не передбачено випадків, відповідно до яких контролюючі органи можуть звертатися до суду з вимогами про надання дозволу на проведення перевірки, тому підстави надання судом дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 
		Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про відсутність законних підстав для задоволення позову. 
		Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
		Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 року -  без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		........................
		 
		........................
		 
		.........................
		 
		В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...