Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 682/2133/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.06.2019.
Дата набрання законної сили: 29.05.2019
Номер судового провадження: 61-1363ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова 
		Іменем України                                       
		 
		29 травня 2019 року 
		 
		м. Київ
		 
		справа № 682/2133/14-ц
		 
		провадження № 61-1363св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого - Хопти С. Ф.,
		 
		суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В., 
		 
		учасники справи:
		 
		заявник (стягувач) -  ОСОБА_1 ,
		суб`єкт оскарження - державний виконавець Славутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області,
		боржник -ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області, у складі судді Маршал І. М., від 30 жовтня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Купельського А. В., Спірідонової Т. В., Янчук Т. О., від 13 грудня 2018 року.
		 
		 
		Короткий зміст скарги та її обґрунтування 
		 
		У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Славутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.
		 
		Скарга обґрунтована тим, що на виконанні у Славутському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій областізнаходилось виконавче провадження 
		ВП № 50383727 за виконавчим листом про стягнення аліментів з 
		ОСОБА_2 на користь заявника на утримання дочки ОСОБА_3 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Зазначала, що державним виконавцем нараховувалися аліменти у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку у 2015-2016 роках, однак не було взято для розрахунку розміру аліментів доходи боржника у вигляді вартості отриманих ним у спадщину земельних ділянок та орендної плати за них. 05 січня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв`язку з повноліттям ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначивши у постанові про відсутність заборгованості. На думку заявника, дії державного виконавця є незаконними, а винесена ним постанова про закінчення виконавчого провадження підлягає скасуванню, оскільки боржник має перед стягувачем непогашену заборгованість.
		 
		Посилаючись на зазначені обставини, уточнивши вимоги скарги, ОСОБА_1 просила визнати незаконними дії державного виконавця Славутського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області, зобов`язати державного виконавця нарахувати заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів за 2015 рік у розмірі 561 595,32 грн та скасувати постанову державного виконавця від 05 січня 2018 року про закінчення виконавчого провадження.
		 
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області 
		від 30 жовтня 2018 року у задоволенні скарги відмовлено. 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державним виконавцем проведені виконавчі дії відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а постанова про закінчення виконавчого провадження 
		ВП № 50383727 від 05 січня 2018 року винесена у межах поноважень, а відтак підстави для задоволення скарги відсутні.
		 
		Короткий зміст постанови апеляційного суду
		 
		Постановою Хмельницького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
		 
		Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що податкова декларація про доходи та майновий стан боржника не містять даних про отримання боржником доходів, з яких стягуються аліменти відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» (далі - Постанова № 146). Стягувач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження отримання 
		ОСОБА_2 . доходів від діяльності селянського фермерського господарства «Клепачі».
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
		 
		У касаційній скарзі  ОСОБА_1 просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм Закону України «Про виконавче провадження» та порушення норм процесуального права.
		 
		Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди не взяли до уваги, що відповідно до Постанови № 146 стягнення аліментів проводиться з доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об`єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства. Суди не врахували, що виконавчий лист у виконавчому провадженні ВП № 50383727 не виконаний у повному обсязі. У виконавчому провадженні відсутні відомості про отримані боржником доходи за 2016 рік через бездіяльність державного виконавця.
		Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу 
		 
		У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість. 
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
		 
		10 квітня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		На виконанні у Славутському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області знаходилося виконавче провадження ВП № 50383727 за виконавчим листом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, щомісячно до досягнення дитиною повноліття (а. с. 2).
		 
		Вказане виконавче провадження було відкрито постановою державного виконавця Славутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 04 березня 2016 року (а. с. 162).
		 
		Встановлено, що боржник ОСОБА_2 працює на посаді агронома селянського фермерського господарства «Клепачі».
		 
		Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_2 на праві приватної власності належать земельні ділянки, набуті ним у порядку спадкування.
		 
		Відповідно до листа Славутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України 
		від 17 листопада 2015 року № 2540/10/22-14-17-1-07 ОСОБА_2 протягом І півріччя 2015 року нараховано доходів у сумі 2 744 577,52 грн, у тому числі, заробітна плата - 63 909,06 грн, дохід від спадщини - 2 680 668,46 грн. За вказаний період ОСОБА_2 виплачено доходів у сумі 1 316 177,07 грн, у тому числі: заробітна плата - 62 986,43 грн, дохід 
		від спадщини - 1 253 190,64 грн.
		 
		Згідно з повідомленням Славутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України 
		від 07 жовтня 2016 року № 5390/10/22-14-13-01-07 за наявною інформацією центральної бази Державної фіскальної служби України про виплачені доходи за 2015-2016 роки, доходу від здачі в оренду земельних ділянок ОСОБА_2 не отримував (а. с. 163).
		 
		02 листопада 2017 року до відділу державної виконавчої служби селянським фермерським господарством «Клепачі», в якому працює боржник, повернуто постанову державного виконавця у зв`язку з виконанням (а. с. 164).
		 
		05 січня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №682/2133/14-ц, виданим 12 червня 2015 року Славутським міськрайонним судом, за яким проводилося стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із досягненням дитиною повноліття та повним фактичним виконанням судового рішення. У постанові зазначено про відсутність заборгованості боржника (а. с. 4).
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		 
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Відповідно до статті 180 ЦК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
		 
		У частині першій статті 183 СК України зазначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
		 
		Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України. Зокрема, постановою № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб (далі - Перелік).
		 
		Відповідно до пункту 1 цього переліку, затвердженого Постановою № 146, утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з: 1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо; 2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати; 3) грошових і натуральних премій; 4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні;                5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку; 6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов`язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати; 7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій; 8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню; 9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років; 10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах; 11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій; 12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв`язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров`я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих; 13) допомоги по безробіттю; 14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються інвалідам першої групи на догляд за ними; 14-1) державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства, призначеної відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам; 15) стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; 16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об`єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства; 17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях; 18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю); 19) інших видів заробітку. 
		 
		Названий перелік, затверджений Постановою № 146,як підзаконний нормативно-правовий акт не містить протиріч із СК України, який регулює питання утримання дитини батьками, у тому числі сплати аліментів. Наведені правові акти є спеціальними, підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а тому їм надається перевага у порівнянні із загальними нормативно-правовими актами, зокрема нормами Податкового кодексу України.
		 
		У ПК України міститься загальне визначення доходу для цілей оподаткування, а не визначається вид доходу, з якого стягуються аліментні платежі. Натомість саме Кабінет Міністрів України на виконання положень статті 81 СК України визначив види доходів, з яких утримуються аліменти.
		 
		Зважаючи на наведене, отримання майна у власність у порядку спадкування, а саме земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не є тим видом доходу, який враховується під час розрахунку розміру та стягнення аліментів.
		 
		Відповідно до пунктів 7, 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
		 
		Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні скарги, оскільки державний виконавець діяв у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження» та закінчив виконавче провадження ВП № 50383727 у зв`язку з досягненням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, встановивши відсутність заборгованості боржника зі сплати аліментів. Стягувач не надала доказів на підтвердження отримання боржником доходів від підприємницької діяльності, а також у вигляді плати за передачу в оренду земельних ділянок, а майно, отримане у спадщину, не враховується при визначенні розміру та стягненні аліментів.
		 
		Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		 
		Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області 
		від 30 жовтня 2018 року та постанову Хмельницького апеляційного суду  
		від 13 грудня 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                          С. Ф. Хопта
		 
		Судді:                                                                                                     О. В. Білоконь
		 
		                                                                                                                  Б. І. Гулько
		 
		        Є. В. Синельников
		 
		        Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...