Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 164/1457/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.06.2019.
Дата набрання законної сили: 30.05.2019
Номер судового провадження: 51-8008км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		30 травня 2019 року
		м. Київ
		справа № 164/1457/16-к
		провадження № 51-8008 км18 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: 
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		представника потерпілого ОСОБА_7 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Маневицького районного суду Волинської області від 10 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 24 травня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015030000000339, за обвинуваченням
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Карасин Маневицького району Волинської області, с. Заріччя Маневицького району Волинської області, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.286 КК України. 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини 
		За вироком Маневицького районного суду Волинської області від 10 листопада 2017 року ОСОБА_8 засуджено за ч.3 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. 
		Вирішено цивільні позови, а також питання про речові докази та процесуальні витрати у провадженні. 
		Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 24 травня 2018 року вирок місцевого суду залишено без зміни. 
		За вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим у тому, що він, 16 серпня 2015 року о 23 годині 00 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «Форд - Транзит», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою «Красноволя - Колки» в напрямку с. Красноволя Маневицького району, був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, перед початком обгону не переконався в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він виїжджає, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, в момент виникнення небезпеки для руху, яку водій об`єктивно спроможний виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із зустрічним мотоциклом марки «Іж  Юпітер» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 . У результаті дорожньо- транспортної пригоди ОСОБА_9 та пасажир мотоцикла ОСОБА_10 отримали тілесні ушкодження від яких загинули на місці пригоди. Порушення водієм ОСОБА_8 п.п.2.3б),12.3, 14.2в) ПДР перебувають у прямому причинному зв`язку із наслідками ДТП.
		Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати рішення місцевого та апеляційного судів щодо ОСОБА_8 та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. В обґрунтування своїх доводів вказуєна недопустимість доказів покладених в основу обвинувального вироку, а саме: протоколу огляду місця події, протоколу слідчого експерименту та, як наслідок, висновків експертиз проведених на підставі згаданих протоколів. Стверджує, що судові рішення не відповідають вимогам ст.370 КПК, через їх незаконність, необґрунтованість та невмотивованість, а ухвала апеляційного суду, крім того, вимогам ст. 419 КПК тому, що у ній не надано оцінки доводам апеляційної скарги і не зазначено підстав, з яких апеляційну скаргу сторони захисту визнано необґрунтованою.
		Позиції інших учасників судового провадження
		На касаційну скаргу захисника надійшли заперечення від потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_11 у яких вони стверджують про законність судових рішень щодо ОСОБА_8 і просять залишити касаційну скаргу без задоволення. 
		Захисник у суді касаційної інстанції вимоги касаційної скарги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити. 
		Представник потерпілого ОСОБА_7 заперечила проти задоволення скарги захисника. 
		Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги сторони захисту. 
		Мотиви суду
		Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами. 
		При перевірці судових рішень не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено.
		Відповідно до вимог ч.3 ст.370, п.2 ч.3 ст.374 КПК Українивказані висновки ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджені доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом відповідно достатті 94 зазначеного Кодексу. Зміст обставин і доказів докладно наведено у вироку.
		Судові рішення свідчать, що суди ретельно перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі захисника. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають встановлениму судових засіданнях обставинам справи.
		Як вбачається із вироку, вина ОСОБА_8 у вчиненому злочині повністю доведена дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема показаннямипотерпілих, свідків; даними протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 17 серпня 2015 року в якому детально зафіксовано загальний вигляд місця ДТП; висновками експерта №229 від 09 вересня 2015 року відповідно до якого зіткнення транспортних засобів відбулось передніми частинами на лівій смузі руху; висновками експерта №88 від 25 квітня 2016 року, якими встановлено порушення ПДР водієм ОСОБА_8 та причинно-наслідковий зв`язок із наслідками ДТП; даними протоколу проведення слідчого експерименту від 16 березня 2016 року; висновкомсудово -трасологічної та судово - металознавчої експертизи №3190 від 16 жовтня 2015 року, судової автотехнічної експертизи технічного стану мотоцикла «ІЖ» №8281 від 23 грудня 2015 року, які підтверджують, що вогні фар в момент руйнування світились, їх руйнування відбулось в момент ДТП; висновками судово-медичних експертиз №70, №71 від 16 та 17 вересня 2015 року, які підтверджують причини смерті потерпілих. 
		Твердження захисника про те, що протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 є недопустимим доказом з тих підстав, що вказаний доказ був отриманий із його показань як свідка, є неприйнятними з огляду на таке.
		 
		Частиною 1ст. 87 КПКпередбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отримання доказів завжди обумовлено вчиненням стороною кримінального провадження цілеспрямованих дій з метою їх збирання.
		В свою чергу, п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України передбачає, що суд має визнати недопустимими докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.
		 
		Зміст цієї норми права вказує на те, що вона має застосовуватися за умови, коли на час отримання показань від свідка уже існували дані, що його буде визнано підозрюваним чи обвинуваченим, але, всупереч наявності у такої особи права на мовчання та свободи від самовикриття, слідчий чи прокурор вчиняє дії, спрямовані на отримання показань від неї. Саме такі дії, а не власне факт отримання показань від свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим, мають визнаватися істотним порушенням прав людини і основоположних свобод.
		 
		Наведене узгоджується також із положеннями ч.3 ст.240 КПК, яка не містить заборонищодо залучення свідківдля проведення слідчої дії з метоюперевірки й уточненнявідомостей, які мають значеннядля встановлення обставин кримінального провадження. 
		 
		Вирішуючи питання, чи були відомості про обставини дорожньо-транспортної пригоди, надані ОСОБА_8 як свідком під час проведення слідчого експерименту від 16 березня 2016 року з його участю, такими, що отримані внаслідок вчинення слідчим діянь, які б мали ознаки істотного порушення права особи на мовчання та свободи від самовикриття, слід звернути увагу на наступне. 
		 
		Із матеріалів кримінального провадження встановлено, що відомості про ДТП до ЄРДР були внесені за фактом кримінального правопорушення, а не щодо ОСОБА_8 . Останній, викладаючи власну версію щодо обставин ДТП, вказував, що при здійсненні маневру обгону він виявив на зустрічній смузі руху мотоцикл, однак не гальмував та не намагався відмовитися від маневру обгону щоб уникнути зіткнення. Саме з метою перевірки й уточнення наданих ОСОБА_8 відомостей щодо обставин ДТП за його згодою було проведено слідчий експеримент. Його проведенню передувало розяснення ОСОБА_8 права не свідчити проти себе і відмовитися давати показання, що можуть стати підставою для підозри чи обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Жодних зауважень чи заперечень з приводу порушень прав ОСОБА_8 при проведенні вказаної слідчої дії чи після її проведення стороною захисту не висловлювалося. Під час цієї слідчої дії ОСОБА_8 була надана можливість висловити свою власну точку зору причин зіткнення із мотоциклом під керуванням ОСОБА_9 і в такий спосіб вплинути на вирішення справи стосовно себе, що не суперечить засаді верховенства права.
		 
		У матеріалах кримінального провадження відсутні дані, які б давали підстави вважати, що при проведенні цього слідчого експерименту слідчим були вчинені діяння, якими були б порушені права чи свободи ОСОБА_8 або слідчий у будь-якій формі примушував його до визнання своєї винуватості у ДТП. Не було у слідчого на той час і достатніх підстав вважати, що надалі ОСОБА_8 буде визнано підозрюваним. Тільки після проведення відповідних експертиз, останньому було оголошено про підозру.
		 
		З урахуванням наведеного, немає жодного правового підґрунтя вважати протокол слідчого експерименту недопустимим доказом.
		 
		Так само, безпідставними є твердження сторони захисту про недопустимість ще одного доказу - протоколу огляду місця ДТП від 17 серпня 2015 року, який на їх переконання одержаний з істотними порушеннями КПК, через відсутність у протоколі детального опису та фотофіксації вилучених ламп ближнього та дальнього світла фар мотоцикла. 
		 
		Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході проведення огляду місця ДТП слідчий вилучив дві лампи ближнього та дальнього світла фар мотоцикла, помістив їх до сейф-пакету НДЕКЦ МВС України №0008629, який підписали поняті, слідчий та спеціаліст. В подальшому, у висновку №3190 судово-трасологічної та судово-металознавчої експертиз від 16 жовтня 2015 року експерт деталізував назви, номери та вигляд вилучених ламп, так само підтвердив номер та цілісність сейф-пакета у якому вони надійшли на дослідження. 
		 
		За таких обставин, Суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що наведений вище доказ отриманий в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом, а тому він є належним та допустимим. 
		 
		Крім того, Суд вважає, що посилання захисту на те, що з урахуванням доктрини «плодів отруєного дерева» недопустимими від описаних вище доказів є і інші- висновки судової експертизи №88 від 25 квітня 2016 року, судово-трасологічної та судово-металознавчої експертиз №3190 від 16 жовтня 2015 року, не заслуговують на увагу.
		 
		Так,відповідно доктрини «плодів отруєного дерева» недопустимими є докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок суттєвого порушення прав та свобод людини. Ця доктрина передбачає заборону використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів визнаних недопустимими. Тобто слід надавати оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку, суд повинен в подібному випадку вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому. Тобто, якщо процес по даній справі в цілому і загалом справедливий, то і отримані у незаконний спосіб докази можуть бути прийнятними (див. рішення ЄСПЛ у справі «Хан проти Сполученого Королівства»). 
		Таким чином, посилання захисника на недопустимість таких доказів, як висновки тільки з тих підстав, що вони були зроблені на основі даних, отриманих під час огляду місця ДТП та слідчого експерименту, є безпідставним. 
		Жодних підстав для застосування доктрини «плодів отруєного дерева» у даному кримінальному провадженні Суд не вбачає. 
		Таким чином,із матеріалів кримінального провадження слідує, що судпершої інстанції ретельно перевірив та оцінив усі докази в їх сукупності, встановив, що вони є взаємоузгодженими, належними та допустимими, доповнюють один одного і дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, оскільки його винуватість доведена поза розумним сумнівом. Оцінка доказів судом проведена згідно з вимогами процесуального законодавства, з наведенням у вироку відповідних висновків щодо належності, допустимості, достовірності, доказів та їх достатності для постановлення вироку.
		При цьому, переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд відповідно до вимогст.419 КПК Українидав належну оцінку викладеним в апеляційній скарзі сторони захисту доводам, обґрунтовано відмовивши у їх задоволенні, навів мотиви та підстави з яких дійшов такого висновку.Порушень процесуального порядку збирання, дослідження та оцінки наведених судом у вироку доказів апеляційним судом не встановлено. Ухвала апеляційного суду в повній мірі відповідає вимогамстатей 370,419 КПК є законною, обґрунтованою та вмотивованою .
		Матеріали провадження не містять даних про порушення вимог кримінального процесуального чи неправильне застосування кримінального законів, які були б безумовними підставами для зміни або скасування рішень місцевого чи апеляційного судів, а тому підстав для задоволення скарги немає. 
		З огляду на викладене та керуючись статтями 434, 436, 438,441,442 КПК України, Суд вважає, що касаційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни. 
		З цих підстав Суд ухвалив:
		Вирок Маневицького районного суду Волинської області від 10 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 24 травня 2018 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника  без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_12

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...