Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/9589/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 10.06.2019. Зареєстровано: 11.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.06.2019.
Дата набрання законної сили: 10.06.2019
Номер судового провадження: 7605/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 червня 2019 р. Справа № 520/9589/18Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Бенедик А.П.,
		Суддів: Донець Л.О. ,  Гуцала М.І. ,
		за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасенко Віри Юріївни на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції     Зоркіна Ю.В.) від 11.05.2019 року (повний текст рішення складено 11.05.2019 р.) по справі №520/9589/18
		за позовом            ОСОБА_1 
		до           Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області 
		про скасування рішень,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду із адміністративним позовом до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якому просила: визнати незаконними дії та бездіяльність Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо відмови від скасування постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 68568,27 грн. від 05.10.2018р. по виконавчому провадженню №50438897, відмови від закінчення виконавчого провадження № 57373970 по примусовому виконанню постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 68568.27 грн. від 05.10.2018р., відмови від зняття арешту, накладеного на майно боржника по виконавчому провадженню №57373970 по примусовому виконанню постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 68568,27 грн. від 05.10.2018р.; визнати незаконною дії та бездіяльність Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо відмови від зняття арешту, накладеного на майно боржника по виконавчому провадженню № 50438897 по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 646/11149/15-ц, виданого 03.02.2016р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором № 11382131000 від 11.08.2008р. по кредиту та процентам у розмірі 23715,18 доларів США та по пені у розмірі 17628,41 грн.; визнати недійсною постанову Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про стягнення виконавчого збору у розмірі 68568,27 грн. від 05.10.2018р. по виконавчому провадженню №50438897; зобов`язати Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області закінчити виконавче провадження № 57373970 по примусовому виконанню постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 68568.27 грн. від 05.10.2018р. та направити відповідну постанову позивачу; зобов`язати Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області зняти арешт, накладений на майно боржника по виконавчому провадженню № 57373970 по примусовому виконанню постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 68568,27 грн. від 05.10.2018р., відомості про боржника виключити з Єдиного реєстру боржників, скасувати інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також провести інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження, та направити відповідну постанову позивачу; зобов`язати Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області зняти арешт, накладений на майно боржника по виконавчому провадженню № 50438897 по примусовому виконанню виконавчого листа по справі №646/11149/15-ц, виданого 03.02.2016р., про стягнення з позивача на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором № 11382131000 від 11.08.2008р. по кредиту та процентам у розмірі 23715,18 доларів США та по пені у розмірі 17628,41 грн., відомості про боржника виключити з Єдиного реєстру боржників, скасувати інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також провести інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження, та направити відповідну постанову позивачу.
		Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року закрито провадження за позовною вимогою про визнання недійсною постанови Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про стягнення виконавчого збору у розмірі 68568,27 грн. від 05.10.2018р. по виконавчому провадженню №50438897.
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 року адміністративний позов залишено без задоволення. 
		Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року по справі № 520/9589/18 скасовано та прийнято нову постанову, якою провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області на дії, бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії по виконавчому провадженню № 50438897 з примусового виконання виконавчого листа по цивільній справі № 646/11149/15-ц, виданого Червонозаводським районним судом м.Харкова 03.02.2016р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором № 11382131000 від 11.08.2018р. по кредиту та процентам у розмірі 23715,18 доларів США та по пені у розмірі 17628,41 грн. закрито. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено  з наведених судом підстав. 
		Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року про закриття провадження по справі № 520/9589/18 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. 
		Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 року прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову в частині вимог про:
		- визнання недійсною, протиправною та скасування постанови Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м.Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області про стягнення виконавчого збору у розмірі 68568.27 грн., від 05.10.2018 року, винесену у рамках виконавчого провадження №50438897, у подальшому виділену в окреме виконавче провадження № 57373970;
		- визнання недійсною, протиправною та скасування постанови Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м.Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області про арешт майна боржника від 05.10.2018 року по виконавчому провадженню № 57373970.
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2019 року позов залишено без задоволення.
		Не погодившись із судовим рішенням, представником позивача - адвокатом Тарасенко Вірою Юріївною подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
		Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.
		Вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку щодо законності та правомірності винесення  оскаржуваних постанов. Зазначає, що оскільки позивачем в добровільному порядку виконано рішення суду, то у державного виконавця були відсутні правові підстави для стягнення з позивача виконавчого збору. Посилання відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, на пропуск позивачем встановленого державним виконавцем строку для добровільного виконання рішення суду є безпідставними, оскільки відсутні докази про повідомлення позивача про відкриття виконавчого провадження та про термін для самостійного виконання судового рішення.
		Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні в повному обсязі.
		Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у спосіб та строки, з урахуванням особливостей розгляду справи даної категорії, визначених ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 КАС України.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області перебувало виконавче провадження ВП № 50438897 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором №11382131000 від 11.08.2008 року по кредиту та процентам у розмірі 23715,18 дол. США та по пені у розмірі 17628,41 грн., відкрите 12.03.2016р. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.03.2016р.). Боржнику надано строк для добровільного виконання судового рішення до 18.03.2016 року та попереджено, що в разі невиконання вказаного рішення у встановлений строк розпочнеться процедура примусового виконання та з боржника підлягатиме стягненню, зокрема, виконавчий збір.
		17.08.2018 року на адресу відповідача надійшов лист від ПАТ "УкрСиббанк" стосовно закінчення ВП № 50438897 у зв`язку з повним фактичним виконанням.
		05.10.2018 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Вірченко А.О. на підставі п.9 ч.1 ст.39, 40 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та виведено в окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 68568,27 грн. від 05.10.2018 року по виконавчому провадженню №50438897 (а.с.28-29).
		05.10.2018 року відповідачем відкрито виконавче провадження ВП №57373970 з виконання постанови ст.державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`ямському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області                 Вірченко А.О. про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 68568.27 грн. 
		05.10.2018 року відповідачем прийнята постанова про накладання арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить позивачу  у межах суми звернення стягнення на зазначену суму. 
		Не погоджуючись із правомірністю вказаних постанов, позивач, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, оскаржив їх в судовому порядку.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржуваних рішень державного виконавця.
		Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Частиною 1 статті 5 Закону №1404 передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
		Пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону №1404 передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
		Згідно статті 42 Закону №1404, кошти виконавчого провадження складаються з:                          1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
		Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
		Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
		Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
		На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
		Враховуючи вищенаведені норми, колегія суддів дійшла висновку, що мета виконавчого провадження полягає в примусову виконанні рішень.
		Відповідно до частини 1, 2 статті 27 Закону №1404, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом.
		Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства в справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" передбачено, що "виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк встановлений для його самостійного виконання.
		Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Крім того, законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми; розмір виконавчого збору вираховується також з фактично стягнутої суми.
		За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.
		Відповідно до пункту 21 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.
		При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.
		Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.
		Тобто, відповідно до вказаного пункту у постанові про закінчення виконавчого провадження виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору, тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується тільки з суми, яка фактично стягнута на користь стягувана.
		При стягненні виконавчого збору відповідно до частини 3 статті 40 Закону, без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувану за його заявою, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
		У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 № 14 роз`яснено, що відповідно до статей 45, 46 Закону № 606-ХІУ витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.
		Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14.11.2018 року по справі №815/1632/16, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконане, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.
		Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Таким чином, передумовами для стягнення виконавчого збору з боржника є невиконання боржником рішення добровільно в установлений для цього строк, а також вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення.
		Позивач під час розгляду справи вказував, що йому не було відомо про відкриття виконавчого провадження та, відповідно, встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення суду.
		Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, колегія суддів зазначає наступне.
		Станом на час винесення постанови від 12.03.2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП№50438897, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку був визначений Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV  (далі - Закон № 606-XIV).
		Відповідно до частини другої     статті 17 Закону № 606-XIV, виконавчі листи, що видаються судами, підлягають виконанню державною виконавчою службою.
		Відповідно до частини другої статті 25 Закону № 606-XIV, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
		Згідно вимог частини п`ятої     статті 25 Закону № 606-XIV,     копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
		Колегія суддів зазначає, що відповідачем ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду не було надано жодних доказів на підтвердження факту направлення позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.03.2016 року.
		При цьому, сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.
		Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.06.2018 року по справі №813/6520/15.
		З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, а тому був позбавлений можливості виконати рішення в строк, встановлений державним виконавцем для добровільного виконання рішення суду.
		Таким чином, враховуючи факт самостійної сплати позивачем боргу, а також беручи до уваги відсутність доказів вчинення з боку державного виконавця виконавчих дій та заходів з примусового виконання рішення суду, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для стягнення з позивача виконавчого збору.
		На підставі вищевикладеного, приймаючи оскаржувану постанову, відповідач дійшов неправомірного висновку про наявність встановлених законом підстав для стягнення з позивача виконавчого збору.
		Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
		На підставі викладеного відповідач, як суб`єкт владних повноважень на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови про стягнення з позивача суми виконавчого збору, а тому вона є протиправною та підлягає скасуванню.
		Крім того, оскільки постанова про арешт майна боржника від 05.10.2018 року по виконавчому провадженню №57373970 прийнята на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, вона також підлягає скасуванню.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:              1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);             4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про протиправність оскаржуваних постанов державного виконавця, а тому висновки суду першої інстанції є помилковими.
		Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;                    3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;                               4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню.
		Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
		На підставі викладених положень Закону, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування у судовому порядку оскаржуваних постанов.
		Судові витрати позивача зі сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги згідно положень ст. 139 КАС України підлягають розподілу, шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сум сплаченого позивачем судового збору у загальному розмірі 5445 (п`ять тисяч чотириста сорок п`ять) грн. 00 коп., який складається з: 704,80 грн. - сплачений при зверненні із адміністративним позовом за одну вимогу немайнового характеру; 768,4 грн. - сплачений при зверненні із заявою про зміну предмету позову за одну вимогу немайнового характеру; 1762 грн. - сплачений при зверненні із апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, яка в послідуючому скасована за наслідками апеляційного перегляду; 2209,8 грн. -сплачений при зверненні із апеляційною скаргою на оскаржуване рішення. 
		В іншій частині понесені позивачем витрати зі сплати судового збору не підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, проте, згідно положень ст. 7 Закону України "Про судовий збір", позивач не позбавлений права звернутись із заявою про повернення сплаченої суми судового збору в частині позовних вимог, за якими провадження у справі закрито.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасенко Віри Юріївни задовольнити.
		Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2019 року по справі №520/9589/18 скасувати.
		Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
		Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м.Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Вірченко А.О. від 05.10.2018 року ВП №50438897 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 68568.27 грн.
		Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м.Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області Вірченко А.О. від 05.10.2018 року ВП №57373970 про арешт майна боржника - Кудряшової Тетяни Леонідівни.
		Стягнути з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах м.Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області (площа Повстання, буд. 7/8, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 41430683) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у загальному розмірі 5445 (п`ять тисяч чотириста сорок п`ять) грн. 00 коп.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис)  (підпис) Донець Л.О.    Гуцал М.І.  Повний текст постанови виготовлений  10.06.2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...