Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/5022/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 11.06.2019. Зареєстровано: 12.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.06.2019.
Дата набрання законної сили: 11.06.2019
Номер судового провадження: К/9901/39525/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		Київ
		 
		11 червня 2019 року 
		справа №826/5022/17
		адміністративне провадження №К/9901/39525/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
		суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві
		на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2017 року у складі судді Смолія І.В.,
		та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у складі суддів Кузьмишиної О.М.,Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,
		у справі № 826/5022/17
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелвіс Прайм»
		до Головного управління ДФС у м. Києві
		про скасування податкових повідомлень-рішень, 
		 
		У С Т А Н О В И В : 
		 
		11 квітня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелвіс Прайм» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до   Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 12 січня 2017 року №0000191401, яким визначено зобов`язання зі сплати податку на прибуток підприємств в сумі 140999 грн та штрафної санкції у сумі 45422 грн, №0030140303, яким визначено зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 1909,99 грн та штрафної санкції у сумі 1395,02 грн, №0032140303, яким визначено зобов`язання з військового збору в сумі 126,44 грн та штрафної санкції у сумі 92,44 грн, №0031140303, яким визначено зобов`язання зі сплати штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб у сумі 510,00грн., №00001711401, яким визначено зобов`язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 537609 грн та штрафної санкції у сумі 268804 грн, з мотивів  безпідставності їх прийняття.  
		 
		27 червня 2017 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року, повністю задоволений позов Товариства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 12 січня 2017 року №0000191401, №0030140303, №0032140303, №0031140303 та від 17 березня 2017 року №0001711401.      
		Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що  господарські операції позивача з його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати і податковий кредит сформованими платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень.  
		 
		05 жовтня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі. 
		В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
		 
		08 листопада 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 05 жовтня 2017 року та витребувана справа №826/5022/17 з Окружного адміністративного суду України м. Києва.
		 
		Товариством заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надане, що не перешкоджає її розгляду по суті.
		 
		12 січня 2018 року справа №826/5022/17 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
		 
		16 березня 2018 року справа №826/5022/17 та матеріали касаційної скарги №К/9901/3979/18 передані до Верховного Суду.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
		 
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
		 
		Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 38921814, перебуває на податковому обліку з 03 жовтня 2013 року, є платником податку на додану вартість з 01 листопада 2013 року.
		 
		Податковим органом у листопаді-грудні 2016 року проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства зокрема з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 02 жовтня 2013 року по 30 вересня 2016 року, результати якої викладені в акті перевірки від 16 грудня 2016 року №401/26-15-14-01-38921814 (далі - акт перевірки).
		 
		Керівником податкового органу 12 січня 2017 року та з урахуванням результатів адміністративного оскарження 17 березня 2017 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктами 54.3.2, 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки.
		 
		Податковим повідомленням-рішенням №0000191401 визначено зобов`язання зі сплати податку на прибуток підприємств в сумі 140999 грн за порушення положень пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 45422 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 цього Кодексу.
		 
		Податковим повідомленням-рішенням №00001711401 позивачу визначено зобов`язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 537609 грн за порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, та застосовані штрафні (фінансові) санкції  у сумі 268804 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 цього Кодексу.
		 
		Податковим повідомленням-рішенням №0030140303 визначено зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 1909,99 грн за порушення пункту «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 167.1 статті 167, підпункту «а» пункту 171.2 статті 171, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України (2015 року - 1256,96 грн., 2016 року - 653,02 грн) та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1395,02 грн на підставі пункту 127.1 статі 127 цього закону.
		 
		Податковим повідомленням-рішенням №0032140303 позивачу визначено зобов`язання з військового збору в сумі 126,44 грн за порушення підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті168 , пункту 171.2 «а» статті 171 Податкового кодексу України, з урахуванням пунктів 1.1, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу 20 Податкового кодексу України (2015 року - 80,16 грн, 2016 року - 46,27 грн) та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 92,44 грн за порушення пункту 127.1 статті 127 цього кодексу.
		 
		Податковим повідомленням-рішенням №0031140303 визначено зобов`язання зі сплати штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб у сумі 510,00 грн за порушення підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України на підставі пункту 51.1 статті 51, абзацу 2 пункту 119.2 статті 119 цього кодексу.
		 
		Податкові правопорушення встановлені податковим органом за результатами аналізу взаємовідносин Товариства з ТОВ «БК «Гефест Альянс», ТОВ «Бьюті Профі», ТОВ «Промі-лайт», ТОВ «Сенсатіка груп», ТОВ «Едван Актив», ТОВ «Оланд Стром», ПП «Велтіс-Хім-Торг», ТОВ «Біар-Трейдінг», ТОВ «БК Форс», ТОВ «Корес ЛТД», ТОВ «Ван Вест Груп» та ТОВ «НФБ Граніт Плюс», оцінюючи які суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. 
		 
		Судами попередніх інстанцій здійснений системний аналіз положень підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, підпунктів 9.1.1, 9.1.3 пункту 9.1 статті 9, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, статті 135, підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, пункту 198.6 статті 198,  пунктів 201.1, 201.4, 201.10, 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.
		 
		Між позивачем та ТОВ «БК «Гефест Альянс» укладено та виконано договір №03-14 щодо виконання робіт з сервісного обслуговування об`єктів нерухомого майна від 03 лютого 2014 року, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт,   податковою накладною, яка внесена до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - ЄРПН) 20 лютого 2014 року, що підтверджується даними Витягу з ЄРПП №304660 від 10 лютого 2015 року.
		 
		Між позивачем та ТОВ «Бьюті Профі» укладено та виконано договір №040214 на виконання робіт з сервісного обслуговування об`єктів нерухомого майна від 04 лютого 2014 року, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт,  податковою накладною, яка внесена до ЄРПН 15 квітня 2014 року, що підтверджується даними Витягу з ЄРПП №304657 від 10 грудня 2015 року.
		 
		Між позивачем та ТОВ «Промі-лайт» укладено та виконано договір №300414 на виконання юридичних послуг від 30 квітня 2014 року, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт, податковою накладною.
		 
		Між позивачем та ТОВ «Сенсатіка Груп» укладено та виконано договір №212/1 від 02 грудня 2014 року щодо поставки офісних меблів, що підтверджується видатковими накладними, актом здачі-приймання виконаних робіт, податковою накладною.
		 
		Між позивачам та ТОВ «Юнітакс» укладено та виконано договір щодо надання ремонтних робіт об`єкта позивача №35 від 05 серпня 2015 року, що підтверджується  актом №1 приймання виконаних будівельних робіт, податковою накладною, що підтверджується Витягом з ЄРПН №303904.
		 
		Позивачем придбано дрова на підставі договору купівлі від 19 жовтня 2015 року у ТОВ «Едвант Актив», що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними зареєстрованими у ЄРПН.
		 
		Між позивачем та ТОВ «Рідмар» (стара назва ТОВ «Ісіда Груп») укладено договір щодо надання ремонтних послуг №030815 від 03 серпня 2015 року, а саме монтажу водопровідних систем та систем опалення. Виконання зазначених робіт підтверджується договором про надання послуг від 01 вересня 2015 року та актом виконаних робіт, податковими накладними зареєстрованими у ЄРПН.
		 
		Між позивачем та ТОВ «Оланд Стром» укладено та виконано договір купівлі-продажу дров порізаних №201510 від 15 жовтня 2015 року, що підтверджується видатковою накладною, податковою накладною, витягом з ЄРПН №304113.
		 
		Між позивачем та ПП «Велтіс-Хім-Торг» (стара назва ТОВ «Хімінвест») укладено та виконано договір ремонтних робіт №156 від 05 лютого 2015 року, що підтверджується податковою накладною зареєстрованою в ЄРПН № 17102941.
		 
		Між позивачем та ТОВ «Бріар-Трейдінг» укладено та виконано договір №10 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку від 04 лютого 2015 року, що підтверджується актом здачі-прийому виконаних робіт від 28 лютого 2015 року,  договір №16 про надання юридичних послуг від 09 лютого 2015 року, що  підтверджується актом наданих послуг, податковими накладними, зареєстрованими  в ЄРПН.
		 
		Між позивачем та ТОВ «БК Форс» (нова назва ТОВ «БК Стоквіл») укладено та виконано договір будівельних робіт №48 від 06 березня 2015 року, що підтверджується податковою накладною,  що підтверджується витягом з ЄРПН №17120742.
		 
		Між позивачем та ТОВ «Корес ЛТД» (нова назва ТОВ «Фірма Лєгата») укладено та виконано договір поставки дров порізаних №63 від 01 червня 2015 року, що підтверджується видатковою накладною, податковою накладною, яка зареєстрована у ЄРПН.
		 
		Між позивачем та ТОВ «Ван Вест Груп» укладено та виконано договір поставки дров порізаних №100216 від 10 лютого 2016 року, що підтверджується видатковою накладною, податкова накладною, яка зареєстрована у ЄРПН.
		Між позивачем та ТОВ «НФБ Граніт Плюс» укладено та виконано договір на здійснення ремонтних робіт №1606 від 16 червня 2016 року, що підтверджується  податковою накладною №3 зареєстрованою у ЄРПН за №9132820848.
		 
		Аналіз наведених документів в їх взаємозв`язку та сукупності зумовив висновок судів попередніх інстанцій про реально здійснені господарські операції позивача з його контрагентами, встановлено та підтверджується матеріалами справи, що товар та надані послуги, придбані позивачем у контрагентів, використані у подальшому в власній господарській діяльності позивача.
		 
		Судами попередніх інстанцій визнано неналежним доказом посилання податкового органу на факт проведення правоохоронними органами досудового розслідування за фактом створення і діяльності фіктивних підприємств, зазначено, що відповідачем не надано відомостей щодо прийняття процесуальних рішень у даному досудовому розслідуванні, а також вироку суду, який би набрав законної сили щодо створення і діяльності саме ТОВ «БК «Гефест Альянс», ТОВ «Бьюті Профі», ТОВ «Промі-лайт», ТОВ «Сенсатіка груп», ТОВ «Едван Актив», ТОВ «Оланд Стром», ПП «Велтіс-Хім-Торг», ТОВ «Біар-Трейдінг», ТОВ «БК Форс», ТОВ «Корес ЛТД», ТОВ «Ван Вест Груп» та ТОВ «НФБ Граніт Плюс».
		 
		Неприйнятними є також, за висновками судів, посилання відповідача на припущення неможливості виконання послуг та здійснення поставки товарів цими контрагентами,   оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.
		 
		Суд апеляційної інстанцій дійшов до висновку про те, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.
		 
		Податковим органом не надано суду доказів припинення ТОВ «БК «Гефест Альянс», ТОВ «Бьюті Профі», ТОВ «Промі-лайт», ТОВ «Сенсатіка груп», ТОВ «Едван Актив», ТОВ «Оланд Стром», ПП «Велтіс-Хім-Торг», ТОВ «Біар-Трейдінг», ТОВ «БК Форс», ТОВ «Корес ЛТД», ТОВ «Ван Вест Груп» та ТОВ «НФБ Граніт Плюс» (скасування державної реєстрації, виключення його з ЄДРПОУ) внесення недостовірної інформації до ЄДРПОУ, тощо, під час взаємовідносин із позивачем.
		 
		Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності поставки контрагентами позивача товару (продукції виробничо-технічного призначення) та послуг, а також подальшого їх використання Товариством у межах господарської діяльності в оподаткованих операціях.   
		  
		Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акта перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаної позивачем продукції, товарів,  послуг.
		 
		Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
		 
		Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем, як витрат так і податкового кредиту по факту придбання товару (продукції), послуг та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.
		 
		Відсутність підстав збільшення грошових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.
		 
		Щодо податкового повідомлення-рішення №0030140303 від 12 січня 2017 року, правовою підставою винесення якого стали дані, встановлені в пункті 3.1.2 акта перевірки.
		 
		Податковий орган стверджує, що Товариством занижено суми податку на доходи фізичних осіб внаслідок не утриманого податку з доходу працівника, отриманого працівником від працедавця у формі оплати за послуги мобільного зв`язку на загальну суму 9912,37 грн, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 1909,99 грн за період з 01 квітня 2015 року по 30 вересня 2016 року.
		 
		Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що податковим органом помилково віднесено суму у розмірі 9912, 37 грн до складу «додаткового блага», яке надається працівникові, з огляду на аналіз положень підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та встановлення та оцінки доведення факту спрямованості на обслуговування та управління підприємством відповідно до  договору абонентського обслуговування, укладеного між позивачем та ПрАТ «Київстар» №6950697 від 04 квітня 2015 року, та відповідні первинні документи, - а саме рахунки, що підтверджували надходження коштів на особовий рахунок, використання коштів на мобільний зв`язок, передбачених вищезазначеним рахунком визначені відповідно до наказу керівника Товариства від 4 квітня 2015 року №3 «Про організацію підключення до мереж таксованого та мобільного зв`язку», а також «Положеннями про правила користування телефонним зв`язком на підприємстві».
		 
		Використання послуг мобільного зв`язку є виробничою необхідністю при виконанні фізичними особами-співробітниками позивача своїх посадових обов`язків і не є отриманими додатковими благами, оскільки безпосередньо пов`язані з виробничою діяльністю самого позивача, а не конкретних осіб.
		 
		Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що документами, які підтверджують використання мобільного зв`язку (роумінгу) виключно у виробничих цілях є наказ керівника позивача про придбання мобільних телефонів, правила користування мобільним зв`язком, затверджені керівником позивача, та список працівників, які забезпечуються мобільними телефонами».
		 
		Відтак, кошти у розмірі 9912,37 грн відносяться до витрат платника податку у складі інших витрат, зокрема адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством, і не підлягають оподаткуванню з податку на доходи з фізичних осіб.
		 
		Недопущення позивачем порушень, які призвели до безпідставного визначення податку обумовлюють відсутність підстав для застосування штрафних санкцій у сумі 1395,02 грн, а також для застосування штрафних санкцій у сумі 510 грн, застосованого згідно абзацу другого пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України за подання не в повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків за перший квартал 2015 року податковим повідомленням - рішенням №0031140303. 
		 
		Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0032140303 від 12 січня 2017 року стали дані викладені актом перевірки в пункті 3.5.1, з огляду на те, що ці дані встановлені помилково і не містять законодавчого обґрунтування, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про відсутність підстав для збільшення грошового зобов`язання з військового збору та застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього збору.
		 
		Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що недоведеність правопорушення щодо нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб обумовлює безпідставність визначення військового збору.                                                                
		 
		Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.  
		 
		Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень покладених податковим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень доводить протиправність визначення грошових зобов`язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, військового збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків і як наслідок унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірних податкових повідомлень - рішень.  
		 
		Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.
		 
		Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2017 року у   справі № 826/5022/17 залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                           Р.Ф. Ханова 
		 
		Судді:                                                                                                     І.А. Гончарова
		 
		                                                                                                    І.Я. Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...