Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/23682/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 12.06.2019. Зареєстровано: 13.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.06.2019.

Номер судового провадження: 2/761/1603/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/23682/18
		Провадження № 2/761/1603/2019
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		     10 травня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Макаренко І.О., при секретарі Савлук І.М., розглянувши в приміщенні суду, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Пі Медіа Холдинг», треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство Актуальна правда» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання недостовірною та спростування недостовірної інформації,
		 
		встановив:
		 
		Позивач звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом посилаючись на те, що з 09 травня 2011 року займає посаду директора ПП ПФ «ІНФОРМАЦІЯ_26», основними видами діяльності якого є надання в оренду нерухомого майна, організування поховань та надання інших суміжних послуг. ПП ПФ «ІНФОРМАЦІЯ_26» на праві власності належить нерухоме майно - нежитлова будівля, загальною площею 1110,9 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1. Частина вказаної будівлі використовується позивачем для власних потреб, інша частина передана в оренду суб'єктам господарювання.
		На початку квітня 2018 року щодо позивача та її батька ОСОБА_8, у мережі Інтернет на веб-сайті «Актуальна правда» та в інших джерелах почала поширюватися негативна недостовірна інформація, яка порушує право позивача та її померлого батька на повагу до честі гідності та ділової репутації.
		На підставі викладеного в позові просить суд:
		- визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача та її покійного батька ОСОБА_8, на повагу до честі, гідності та на недоторканість ділової репутації інформацію про факти нападу на журналістів «ті тушок», яких найняла ОСОБА_1; влаштування нею крематорію у підвалі будівлі за адресою: АДРЕСА_1; рейдерське захоплення будівлі за адресою: АДРЕСА_1; вимагання грошей у родичів та близьких померлих, а також необхідність наявності квитанції від ПП ПФ «ІНФОРМАЦІЯ_26» для отримання тіла померлої людини у морзі лікарні; про причетність батька ОСОБА_1 до протизаконної діяльності та його аморальну поведінку і спосіб життя;
		- зобов'язати ТОВ «Ей Пі Медія Холдинг» протягом десяти календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати поширену ним недостовірну інформацію шляхом розміщення на головній сторінці веб-сайту «Актуальна правда» повідомлення наступного змісту: «Спростуваня. Редакція веб-сайту «Актуальна правда» повідомляє, що інформація, яка містилася у статтях від ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_22», від ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_23», від ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_24», від ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_25»та у відповідних відеозаписах, про причетність до злочинних дій (давання хабара, вимагання) ОСОБА_1 та криміналізованих елементів - бандитів, «ті тушок», яких найняла ОСОБА_1 та фірма, власником якої вона є, та які напали на журналістів; про влаштування ОСОБА_1 та фірмою «ІНФОРМАЦІЯ_26» крематорію у підвалі будівлі за адресою: АДРЕСА_1; про рейдерське захоплення ОСОБА_1 та її фірмою, ПП ПФ «ІНФОРМАЦІЯ_26», будівлі за адресою: АДРЕСА_1; про причетність батька ОСОБА_1 до злочинної діяльності та його аморальних антисоціальний спосіб життя, є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності. Зазначена інформація видалена з веб-сайту як така, що порушує право ОСОБА_1 та її покійного батька, ОСОБА_8, на повагу до честі, гідності та на недоторканість ділової репутації»;
		Зобовязати ОСОБА_2 протягом десяти календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати поширену ним недостовірну інформацію, а саме:
		- "Раньше по этому адресу жил этот ОСОБА_16. Это реальный человек, это не кличка. Это вот отец вот этой вот ОСОБА_1. Он устроил там... притон. Он был такой сявка на районе, алкаш, не давал покоя никому из соседей",
		- "… эта ОСОБА_1 устроила там крематорий"
		- "...ОСОБА_1, которая владеет этим помещением, которая отжала это помещение у детей, не только рейдерством и грабежами занимается, она еще пытается в большую политику попасть",
		- "... здесь компания, которая занимается похоронными услугами, в том числе спаливает трупы людей, то здесь, получается, находится подпольный крематорий. ...они устроили утилизацию людских трупов, крематорий";
		- "... журналисты АП обнаружили рейдерский захват детского садика на АДРЕСА_1 фирмой ІНФОРМАЦІЯ_26";
		- "Или может, им хорошо заносят денег, чтобы они не щнали. Мы понимаем, что да, хорошо заносят, потому что мы нашли реальный пример, как ОСОБА_9, заместитель департамента лично, лично «решал вопросы» для этой компании. …пришел человек, ОСОБА_1,дала просто три пакета документов трех разных организаций, и одному из них, одной из организации выдали аренду",
		шляхом оголошення у найближчому публічному виступі з наступним розміщенням відеозапису такого виступу на головній сторінці веб-сайту «Актуальна правда» (apravda.com), а також у соціальній мережі «Facebook» та на веб-сайті «Youtube» повідомлення наступного змісту:
		«Спростування. Я, ОСОБА_2, повідомляю, що інформація, яка містилась у відеозаписах від ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_22", від ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_23", від ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_24", від ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_25" про причетність до злочинних дій (давання хабара, вимагання), ОСОБА_1 та криміналізованих елементів - бандитів, "тітушок", яких найняла ОСОБА_1 та фірма, власником якої вона є, та які напали на журналістів; про влаштування ОСОБА_1 та фірмою ПП ПФ "ІНФОРМАЦІЯ_26" крематорію у підвалі будівлі за адресою: АДРЕСА_1; про рейдерське захоплення ОСОБА_1 та її фірмою, ПП ПФ "ІНФОРМАЦІЯ_26", будівлі за адресою: АДРЕСА_1; про причетність батька ОСОБА_1 до злочинної діяльності та його аморальний антисоціальний спосіб життя, Є НЕДОСТОВІРНОЮ, тобто такою, що не відповідає дійсності.»
		- зобов'язати ТОВ «Ей Пі Медіа Холдинг» протягом 10 (десяти) календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду видалити з веб-сайту "Актуальна правда" (http://apravda.com), соціальної мережі «Facebook» (www.facebook.com) та з веб-сайту "Youtube" (http://youtube.com) наступні інформаційні матеріали:
		- Інформаційний матеріал (статтю та відео) під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_22",розміщений ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 та за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_6.
		- Інформаційний матеріал (статтю та відео) під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_23", розміщений ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 та за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_8.
		- Інформаційний матеріал (статтю та відео) під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_24", розміщений ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 та за посиланнями ІНФОРМАЦІЯ_10, ІНФОРМАЦІЯ_11.
		- Інформаційний матеріал (статтю та відео) під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_25",розміщений ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 та за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_13.
		- заборонити ТОВ «Ей Пі Медіа Холдинг», ОСОБА_2 та будь - яким іншим особам поширювати шляхом копіювання, цитування, передрукування, розміщення у соціальних мережах та на інших веб-сайтах у мережі Інтернет недостовірну інформацію про причетність до злочинних дій (давання хабара, вимагання) ОСОБА_1 та криміналізованих елементів - бандитів, «тітушок», яких найняла ОСОБА_1 та фірма, власником якої вона є, та які напали на журналістів; влаштування ОСОБА_1 та ПП ПФ "ІНФОРМАЦІЯ_26" крематорію у підвалі будівлі за пресою: АДРЕСА_1; рейдерське захоплення ОСОБА_1 та її фірмою, ПП ПФ "ІНФОРМАЦІЯ_26" будівлі за адресою: АДРЕСА_1; про причетність батька ОСОБА_1 до злочинної діяльності та його аморальний антисоціальний спосіб життя.
		- вирішити питання про розподіл судових витрат.
		Відзиви на позовну заяву на адресу Шевченківського районного суду м. Києва не надходили.
		Розглянувши подані сторонами документи. дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
		Рішенням Господарського суду м. Києва від 11 грудня 2018 року встановлено, що 28.03.2018 до офісної будівлі Приватного підприємства Приватної фірми «ІНФОРМАЦІЯ_26», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, прибула група осіб у одязі з написом "Актуальна правда", які без попередження та запрошення, проникли на огороджену територію розташування вказаної офісної будівлі, затіяли сварку та штовханину з охороною офісу, внаслідок чого начальнику охорони ПП ПФ «ІНФОРМАЦІЯ_26», ОСОБА_13, було завдано тілесних ушкоджень. На місце події викликалася поліція.
		За фактом вчинення вказаних дій до Голосіївського управління поліції ГУ НПУ в м. Києві 15.04.2018 ПП ПФ "ІНФОРМАЦІЯ_26" подано відповідну заяву про вчинення протиправних дій.
		На підтвердження вказаних обставин позивачем надані в матеріали справи копії таких документів: повідомлення про злочини до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від ІНФОРМАЦІЯ_1; заяви про забезпечення безпеки громадян і громадського порядку від ІНФОРМАЦІЯ_1; пояснень директора та працівників ПП ПФ «ІНФОРМАЦІЯ_26»: ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_14, що були надані співробітникам Голосіївського УП ГУНП в м. Києві; довідки Київської міської лікарні № 12 щодо отриманих ОСОБА_13 тілесних ушкоджень; заяви ОСОБА_13 про надання матеріальної допомоги у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями; наказу ПП ПФ "ІНФОРМАЦІЯ_26" про надання ОСОБА_13 матеріальної допомоги. Також позивачем надані в матеріали справи заяви свідків ОСОБА_1, ОСОБА_14, ОСОБА_13
		Інформація про напад на журналістів «ті тушок», яких найняло ПП ПФ «ІНФОРМАЦІЯ_26» не відповідає дійсності, відтак є недостовірною.
		Матеріалами справи підтверджено, що будівля за адресою: АДРЕСА_1, не містить підвальних приміщень. Усі приміщення вказаної будівлі використовуються для розміщення офісів, частина з яких використовується самим позивачем для власної господарської діяльності, а інші частини - здаються в оренду.
		Із будівлі за адресою: АДРЕСА_1 виходять дві труби, одна з цих труб призначена для виведення диму від твердопаливного котла, який є частиною автономної системи опалення будівлі. Інша труба, яка виходить із будівлі, призначена для виведення диму із каміну, який побудований у одному з приміщень, що використовуються позивачем.
		На підтвердження вказаних обставин позивачем надані копії таких документів: технічного паспорту будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (інвентаризаційна справа № 51472); витяг з робочого проекту "Реконструкція системи теплопостачання адмінбудівлі за адресою: АДРЕСА_1. Автономна міні-котельня (Q = 100 кВт) на твердому паливі"; паспорту твердопаливного котла KALVIS-100; висновку експертизи щодо відповідності проектної документації нормативно-правовим актам з промислової безпеки та охорони праці за робочим проектом "Реконструкція системи теплопостачання адмінбудівлі за адресою: АДРЕСА_1. Автономна міні-котельня (Q = 100 кВт) на твердому паливі"; актом огляду нежитлової будівлі від 17.05.2018; висновку заключення обстеження димових і вентиляційних каналів вих. № 180522 від 22.05.2018.
		Таким чином, інформація про влаштування позивачем крематорію у підвалі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 не відповідає дійсності, відтак є недостовірною.
		Наявними в матеріалах справи копіями документів (інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно; витягу про державну реєстрацію прав на нежитлову будівлю від 12.12.2012; довідки Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 11.05.2018 НЖ-2018 № 1016) підтверджено, що підставою виникнення права власності у позивача на будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, є рішення суду Господарського суду міста Києва від 21.11.2012. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2012 (яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень) встановлено, що будівля дитячого дошкільного закладу № 405, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 придбана позивачем за договором купівлі-продажу від 15.07.1995.
		Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).
		Згідно з ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
		Законність підстав набуття позивачем права власності на будівлю за адресою: АДРЕСА_1, ніким не оспорювалась, недійсність правочину щодо набуття будівлі у власність не встановлювалася, і доказів іншого матеріали справи не містять. Жодних доказів із яких би вбачалося незаконність набуття права власності позивачем на вказану будівлю матеріали справи не містять. Крім ттго, в матеріалах даної справи міститься рішення суду, на підставі якого було визнано право власності позивача на нежитлову будівлю за вказаною адресою, про що зазначалось вище.
		Отже, інформація про рейдерське захоплення, "віджим" позивачем будівлі за адресою: АДРЕСА_1 не відповідає дійсності, відтак є недостовірною.
		Частиною 1 ст. 369 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Відповідно до ст. 257 Кримінального кодексу України бандитизмом є організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі.
		Вимаганням є кримінально караним діянням (ст. 189 Кримінального кодексу України), яке полягає у вимозі передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.
		У відповідності до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
		Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, поки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Таким чином, правовий принцип презумпції невинуватості є одним з основоположних і фундаментальних принципів як національного, так і міжнародного законодавства.
		Суду не подано жодного документального підтвердження того, що ОСОБА_1, була притягнута до кримінальної відповідальності та щодо неї було винесено вирок за звинуваченням у скоєнні злочинів передбачених статтями 369, 257, 189 Кримінального кодексу України.
		Водночас, наявною в матеріалах справи довідкою про відсутність у ОСОБА_1 судимості підтверджено, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за вчинення будь - яких кримінальних правопорушень ніколи не притягувалася, обвинувальні вироки щодо неї судами не постановлялись.
		Отже, інформація про причетність позивача до вчинення діянь, які фактично містять склад кримінальних правопорушень не відповідає дійсності, відтак є недостовірною.
		Крім цього, додатком 3 до Загальних правил проведення патологоанатомічних розтинів померлих і прижиттєвих патоморфологічних досліджень операційного і біопсійного матеріалів, узгодженим Медичним департаментом МОЗ України від 11.04.2017, встановлено правила зберігання та видачі тіл померлих в патологоанатомічних закладах. Відповідно до цих Правил, тіла померлих видаються з патологоанатомічного закладу (підрозділу) під розписку в спеціальній книзі (журналі) з вказівкою про пред'явлені документи та відміткою про місце захоронення.
		Форма такого журналу ("Журнал реєстрації надходження і видачі трупів", №015/о) затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 26.07.1999 № 184 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в стаціонарах лікувально-профілактичних закладів". Графа № 10 зазначеного журналу має назву "Розписка родичів або осіб, кому виданий труп для захоронення, і № паспорта".
		Таким чином, при видачі трупа для захоронення пред'являється лише паспорт родича або особи, якій видається труп для захоронення. Будь-яких квитанцій, які мають бути пред'явленими для задачі тіла, законодавством не передбачено. За вказаних обставин у представників лікувальних закладів відсутні законні підстави вимагати від родичів померлого будь - яких квитанцій та відмовляти у видачі тіл на підставі ненадання таких документів, відтак ситуація, щодо відмови лікарень міста Києва видавати тіла померлих осіб їхнім родичам, є неможливою. Фактичне існування таких вимог призводило б до явних порушень законодавства, які б фіксувалися правоохоронними органами.
		Матеріали справи не містять жодних доказів, із яких би вбачалася наявність таких порушень чинного законодавства.
		Отже інформація, що родичі осіб, які померли в закладах охорони здоров'я, не можуть отримати тіла померлих для поховання без квитанції, виданої позивачем не відповідає дійсності, відтак є недостовірною.
		Вислови, що наявні у інформаційних матеріалах (статтях та відеозаписах), містять фактичні дані, які можуть бути перевірені, та не містять мовно - стилістичних засобів, які б вказували на їх оціночний характер. За таких обставин, вказані вислови не підпадають під ознаки оціночних суджень та висловлювань, і є твердженнями про факти, яких у дійсності не існувало. При цьому, зазначена інформація є по відношенню до позивача негативною. Зазначені обставини підтверджуються висновком експерта № 056/167 від 18.05.2018, наявним в матеріалах справи.
		Недостовірна негативна інформація щодо позивача була поширена у мережі Інтернет, зокрема на веб - сайтах "Актуальна правда" (http://apravda.com) та "Youtube" (http://youtube.com) (за посиланнями наведеними судом вище).
		Матеріалами справи підтверджено, що позивач звертався до Департаменту "Центр компетенції" Консорціуму "Український центр підтримки номерів і адрес" (далі також - Центр компетенції УЦПНА) для здійснення фіксації та дослідження змісту вищевказаних веб-сторінок у мережі Інтернет. За наслідками проведеної фіксації та дослідження Центром компетенції УЦПНА підготовлено експертний висновок, копія якого наявна в матеріалах справи, який відображає зміст вказаних веб-сторінок та підтверджує наявність відповідних інформаційних матеріалів у вільному доступі в мережі Інтернет.
		На відеохостингу "YouTube" загальнодоступною є інформація щодо загальної кількості переглядів кожного відеозапису. Станом на 14.11.2018 відеозаписи, що є предметом спору у справі переглянули:
		- відеозапис "ІНФОРМАЦІЯ_22" - 406 переглядів;
		- відеозапис "ІНФОРМАЦІЯ_23" - 206 переглядів;
		- відеозапис "ІНФОРМАЦІЯ_24" - 226 переглядів;
		- відеозапис "ІНФОРМАЦІЯ_25" - 142 перегляди.
		Позивачем до матеріалів справи додані роздруківки інформації з відеохостингу "YouTube" щодо зазначених відеозаписів.
		Крім того, позивачем за допомогою загальнодоступних сервісів у мережі Інтернет було визначено загальну кількість переглядів веб-сайту "Актуальна правда" (www.apravda.com). Так, за даними веб-сайту www.pr-cv.ru кількість переглядів вказаного веб-сайту за місяць становить 14 340 переглядів, які здійснили 3 588 відвідувачів (172 080 та 43 056 - за рік). При цьому, 53,3 % користувачів були з України, 43,3 % - з Росії, 3,4 % - з інших країн, відповідна роздруківка з веб - сайту www.pr-cv.ru з інформацією щодо кількості відвідувань сайту www.apravda.com із джерелами трафіку додана до матеріалів справи.
		За даними сервісу www.similarweb.com загальна кількість відвідувань веб-сайту "Актуальна правда" протягом серпня - жовтня 2018 року становить 36 606 відвідувань, кількість унікальних відвідувачів за місяць - 5 885. Географія відвідувань вказаного сайту становить 18 країн, зокрема Україна, Росія, Словаччина, Німеччина, США, Нідерланди, Білорусь, тощо, відповідна роздруківка з веб - сайту www.similarweb.com звіту про аналіз, з перекладом, додана в матеріали справи.
		З огляду на викладене можна стверджувати, що веб-сайт "Актуальна правда" www.apravda.com), а також відеозаписи, які містять недостовірну інформацію щодо ПП ПФ ІНФОРМАЦІЯ_26", регулярно переглядаються певною кількістю користувачів мережі Інтернет.
		Таким чином, позивачем доведений факт ознайомлення з поширеною недостовірною негативною інформацією щодо позивача невизначеного кола осіб (більше однієї).
		В пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" роз'яснено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
		Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
		Негативна недостовірна інформація про позивача розповсюджена у вигляді статей, автор яких не зазначений, та відеозаписів, автор яких також невідомий. Частину інформації на відеозаписах, проголошує громадянин ОСОБА_2, а іншу частину інформації промовляє "голос за кадром".
		Отже, дійсний автор оспорюваної інформації невідомий, його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) із змісту висловів, що наявні у інформаційних матеріалах (статтях та відеозаписах) встановити неможливо, а доступ до сайтів, на яких була поширена інформація є вільним, відповідно належним відповідачем у даній справі є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
		Згідно з довідкою Консорціум "Український центр підтримки номерів і адрес" Департаменту "Центр компетенції" від 19.04.2018 № 56/2018-Д-ЦК, копія якої наявна в матеріалах справи, власником веб- сайту www.apravda.com є реєстрант доменного імені apravda.com - AP Media Holding (Товариство з обмеженою відповідальністю" "Ей Пі Медіа Холдинг", ідентифікаційний код 38124255, якщо інше не визначено умовами договору між останнім та/або отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису (зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство Актуальна правда", ідентифікаційний код 39084250, або якщо такий договір відсутній.
		Згідно з довідкою Консорціум "Український центр підтримки номерів і адрес" Департаменту "Центр компетенції" від 07.05.2018 № 79/2018-Д-ЦК власником веб-сайту: http:www.youtube.com фактично є багатокористувацькою платформою, користувачі якої мають технічну можливість створювати власні канали відео - контенту. Власником веб - сайту: https://www.youtube.com/ є реєстрант доменного імені youtube.com - Google LLC, якщо інше не визначене умовами договору між останнім та/або отримувачем послуг хостингу та/або володільцем облікового запису, або якщо такий договір відсутній. При цьому, власником веб-сайту https://apravda.com було створено власний канал відео - контенту на веб - сайті відеохостингу YouTube https://www.youtube.com/, доступний за адресою у мережі Інтернет: https://www.youtube.com/user/aptvmedia.
		Доказів наявності укладених договорів між Товариством з обмеженою відповідальністю" "Ей Пі Медіа Холдинг", як власником веб - сайту та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство Актуальна правда", як володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сайту в мережі Інтернет, матеріали справи не містять.
		Отже, власником веб- сайту www.apravda.com та каналу відео контенту на веб-сайті "Youtube", на яких розміщено недостовірну інформацію щодо позивача, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ей Пі Медіа Холдинг" - відповідач. Таким чином, позивачем правильно визначено відповідача по справі, і відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю "Ей Пі Медіа Холдинг" є належним відповідачем, і позивачем доведено факт поширення недостовірної інформації щодо позивача саме відповідачем.
		Разом з тим, суд вважає недоведеним позивачем факт розповсюдження в соціальній мережі "Facebook" інформації, яку суд визнав недостовірними фактами, оскільки суд не може дійти достовірного висновку, що профіль в соціальній мережі використовувався саме відповідачем у справі та належність вказаного "аккаунту" саме відповідачеві.
		У постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації юридичної особи" №1 від 27.02.2009, п.24, вказано, що задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.
		У пункті 25 зазначеної постанови роз'яснено, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію. Крім того, визначаючи спосіб спростування відомостей, суд відповідно до вимог статті 37 Закону про пресу та положень іншого відповідного законодавства може зобов'язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: у газеті- не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, в інших періодичних виданнях - у запланованому найближчому випуску. При спростуванні відомостей по радіо чи телебаченню суд може вказати органу масової інформації, щоб резолютивна частина судового рішення була зачитана диктором у тій самій передачі або циклі передач і в той самий час - не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили. Редагування органом масової інформації тексту судового рішення або коментар до нього не допускаються. У такому ж порядку здійснюється оприлюднення відповіді особи, права якої порушено. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з припиненням його випуску, то така відповідь та спростування можуть бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.
		Статтею 278 Цивільного кодексу України внормовано, що якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене в номері (випуску) газети, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які випущені у світ, суд може заборонити (припинити) їх розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо усунення порушення неможливе, - вилучити тираж газети, книги тощо з метою його знищення.
		Таким чином, законом передбачено різні способи захисту порушених прав, зокрема, й шляхом вилучення публікацій.
		Застосування такого способу захисту особистого немайнового права, як спростування недостовірної інформації, за умови, що така інформація залишиться загальнодоступною у мережі Інтернет та може бути у подальшому скопійована, передрукована чи розповсюджена іншим чином, не забезпечить ефективного захисту та відновлення порушеного права позивача на недоторканість ділової репутації.
		З огляду на зазначене, враховуючи, що спосіб захисту порушеного права має бути ефективним, в даному випадку наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо зобов'язання відповідача видалити недостовірну інформацію з веб-сайту у мережі Інтернет, власником якого він є, та з веб-сайту "Youtube", де відповідач є власником відповідного облікового запису (акаунту), від імені якого недостовірну інформація була розміщена.
		Вислови, які містять недостовірну негативну інформацію про позивача є невід'ємними частинами опублікованих інформаційних матеріалів (текстових статей та відеозаписів). За таких обставин, видалення з інформаційних матеріалів лише оспорюваних висловів є неможливим без шкоди для змісту усього цілісного матеріалу, який у такому випадку втратить логічну послідовність, буде незрозумілим, уривчастим та не сприйматиметься адресатом.
		У зв'язку з неможливістю видалення з інформаційних матеріалів окремих оcпорюваних висловів, вважаємо, що видаленню з відповідних веб-сайтів підлягають всі вищевказані інформаційні матеріали в цілому, тобто текстові матеріали (статті) у повному обсязі, а також відеоролики, які є невід'ємною частиною інформаційних матеріалів, у повному обсязі. Разом з тим, суд дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про заборону Університету поширювати інформацію в майбутньому відповідно до статті 278 ЦК України, з огляду на наступне.
		Статтею 278 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене у газеті, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які готуються до випуску у світ, суд може заборонити розповсюдження відповідної інформації.
		Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене в номері (випуску) газети, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які випущені у світ, суд може заборонити (припинити) їх розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо усунення порушення неможливе, - вилучити тираж газети, книги тощо з метою його знищення.
		Слід зазначити, що зі змісту статті 278 Цивільного кодексу України вбачається, що для її застосування необхідними є такі умови: особисте немайнове право фізичної особи порушене у газеті, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які готуються до випуску у світ; у вказаному випадку суд може заборонити розповсюдження відповідної інформації; особисте немайнове право вже порушене у газеті, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які випущені у світ і з метою захисту прав такої особи, суд може заборонити (припинити) їх розповсюдження до усунення цього порушення; у випадку неможливості усунення порушення можливим способом захисту є вилучення та знищення.
		Таким чином, обов'язковим для суду є встановлення обставин порушення особистого немайнового права, наприклад, у газеті, яка тільки готується до випуску у світ або уже випущена. У випадку, коли особисте немайнове право фізичної особи порушене у газеті, книзі, кінофільмі, телепередачі тощо, які випущені у світ, то вважається, що ця інформація набула широкого поширення, яке доволі важко піддається контролю.
		У випадку розповсюдження недостовірної інформації в мережі "Internet" усунення цього порушення фактично неможливо, відповідно у даному господарському спорі способом захисту права позивача є саме зобов'язання видалити поширювану інформацію.
		За вказаних обставин, суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог щодо заборони відповідачу та будь - яким іншим особам поширювати шляхом копіювання, цитування, передрукування, розміщення у соціальних мережах та на інших веб-сайтах у мережі Інтернет недостовірну інформацію про позивача.
		Відповідно до ст. 270 Цивільного кодексу України відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.
		Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу (ст. 275 Цивільного кодексу України).
		Статтею 24 Цивільного кодексу України визначено, що людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
		Статтею 37 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.
		Якщо поширено недостовірну інформацію про особу, яка померла, з відповідним позовом вправі звернутися члени її сім'ї, близькі родичі та інші заінтересовані особи, навівши у заяві такі обставини: характер свого зв'язку з особою, щодо якої поширено недостовірну інформацію; у який спосіб це порушило особисті немайнові права особи, яка звертається до суду.
		Згідно із ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
		Статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією.
		Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (ст. 1 Закону України "Про інформацію").
		Частиною 1 ст. 277 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, а     ст. 299 Цивільного кодексу України закріплено право фізичної особи на недоторканність ділової репутації.
		Як зазначено в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.
		Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Таким чином, згідно зі ст. 277 Цивільного кодексу України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідної дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" (свобода вираження поглядів).
		У п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" вказано, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		В п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" роз'яснено, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Отже, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права та має право подати докази недостовірності поширеної інформації.
		Крім того, суд зазначає, що слід розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна, і це буде порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії").
		Верховним Судом України наголошено у пункті 19 вказаної постанови Пленуму від 27.02.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи», що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням - висловлюванням, яке не містить фактичних даних, за виключенням винятком образи чи наклепу, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири.
		Згідно з роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України у п. 5 постанови від 27.02.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про захист гідності та честі фізичної особи, а також репутації фізичної та юридичної особи», позов про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні немайнові права.
		Кваліфікація поданої в тексті негативної інформації як фактологічної (ствердної) або суб'єктивно-оцінної (суб'єктивна думка, припущення, оцінне судження) має значення для з'ясування підстав юридизації спірного тексту, наявність або відсутність його елементів у площині правового регулювання. Відсутність у висловлюваннях маркерів суб'єктивної модальності, оцінних слів, конструкцій та інших показників, що виражають невпевненість, сумніви автора щодо вірогідності висловлюваного (гіперболи, алегорії, сатира, риторичні питання), а також спеціальних вставних конструкцій та прислівників, що виражають оцінність, невпевненість, підкреслюють вірогідність повідомлюваного, і вказують на те, що висловлюване є суб'єктивною думкою та поглядом автора на подію, його суб'єктивною оцінкою того, що відбувається, а отже відбивають його особисту точку зору та ставлення до описуваної події і не можуть бути перевірені на предмет відповідності дійсним фактам.
		Відповідно до ч. 5 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		У пункті 19 Постанови Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Верховний Суд України наголосив на тому, що оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, а відповідно до ст. 277 ЦК України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим 04.11.1950, ратифікована 17.07.1997).
		Так, статтею 10 Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Право на свободу вираження поглядів є не лише основною засадою демократії, але і передумовою здійснення багатьох інших прав і свобод, що гарантуються Конституцією.
		Враховуючи положення статті 10 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на підставі своєї практики застосування Конвенції Європейський суд з прав людини встановив, що норма статті обумовлює різний ступінь захисту для тих чи інших категорій вираження поглядів.
		Більше того, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens v. Austria).
		Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко, віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав (Jerusalem v. Austria).
		Як питання загального принципу, "необхідність" будь-якого обмеження свободи вираження поглядів має бути переконливо встановлено. Звичайно, передусім національні органи влади мають оцінювати, чи є "нагальна соціальна потреба" обмеження. У справах стосовно преси національна можливість відхилення від виконання вимог Конвенції окреслюється інтересами демократичного суспільства у забезпеченні й підтриманні вільної преси. Аналогічно ці інтереси матимуть основну вагу при визначенні, чи це обмеження було пропорційним переслідуваній законній меті, відповідно до пункту 2 статті 10 рішення "Тома проти Люксембургу" (Thoma v. Luxembourg), N 38432/97, від 29 березня 2001 року, п. 48).
		Як зазначив Європейський суд з прав людини у справа "Фельдек проти Словаччини" (Case of Feldek v. Slovakia) по заяві N 29032/95) від 12 липня 2001 року, то сприяння вільній політичній дискусії є дуже важливою рисою демократичного суспільства. Він приділяє найбільше уваги свободі вираження поглядів у контексті політичної дискусії та вважає, що для виправдання обмежень політичних висловлювань потрібні дуже серйозні підстави. Якщо дозволяти широкі обмеження політичних висловлювань, в окремих випадках це, безсумнівно, впливатиме на повагу до свободи вираження поглядів взагалі у цій державі (п.83). Суд визнає, що повідомлення заявника було оцінним судженням, достовірність якого не підлягає доведенню. Воно було зроблено у контексті вільної дискусії з питання, що становить загальний інтерес, а саме - політичного розвитку Словаччини у світлі його історичних передумов. Це повідомлення стосувалося державного діяча, міністра Уряду, стосовно якого межі прийнятної критики є ширшими, ніж для приватної особи. (п.85).
		Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Крім того, у відповідності до вимог п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009р. №1 відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу, частина перша статті 34 Конституції України кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
		Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. 
		Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
		Як вбачається зі змісту рішення Господарського суду м. Києва від 11 грудня 2018 року судом вже встановлені фактичні обставини, які є підставою позову у даній цивільній справі, відповідно не можуть бути предметом доказування в межах розгляду даної цивільної справи.
		Відповідно до ст.. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача
		При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
		1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
		2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
		3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
		4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		Позивачем було подано остаточний розрахунок судових витрат в порядку ч. 8 ст. 141 ЦАК України, відповідно до якого позивачем, у зв'язку з розглядом даної справи, були понесені наступні витрати: 3524 грн. судового збору; 39000 витрати на професійну правничу допомогу; 23600 витрати на проведення експертизи; 960,50 грн. итрати, пов'язані з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, загальний розмір понесених позивачем судових витрат становить 67084,50 грн.
		З урахуванням викладеного в заяві про остаточний розрахунок судових витрат судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір в розмірі 3524 грн., що підтверджується оригіналом квитанції про сплату судового збору №33 від 07 червня 2018 року.
		Щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно до чт. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:и1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої (правової) допомоги №10-05 від 10 травня 2018 року, детальний перелік виконаної роботи із зазначенням витраченого часу, квитанцію про сплату грошових коштів у розмірі 39000 грн. за надання правової допомоги, акт приймання наданих послуг згідно договору про надання правничої (правової) допомоги від 07 червня 2018 року.
		Щодо витрат на проведення експертизи, позивач звертався до ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України» із заявою про проведення лінгвістичної експертизи, та уклав відповідний договір про надання послуг з ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України» від 03 травня 2018 року про здійснення експертного дослідження наданих тестових матеріалів та підготовки висновку експерта, а також з ФОП ОСОБА_15 про здійснення науково-дослідної роботи з лінгвістичного аналізу наданих текстових матеріалів, необхідних для підготовки висновку експерта, і відповідно позивачем було сплачено 3100 грн. за проведення експертизи на рахунок ДП «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України», що підтверджується копією платіжного доручення № QS05787701 від 04 травня 2018 року та 20500 грн. на користь ФОП ОСОБА_15, що підтверджується копією платіжного доручення № QS11298201 від 17 травня 2018 року.
		Щодо витрат, пов'язаних з вчиненям інших дій, необхідних для розгляду справи, то відповідно до ст. 140 ЦПК України розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
		Так, під час підготовки позовної заяви та збору доказів, позивач з метою фіксації змісту веб-сторінок та встановлення власника веб-сайту звертався до департаменту «Центр компетенції» Укранського центру підтримки номерів і адрес. Для надання цих послуг між позивачем та «Центр компетенції» Укранського центру підтримки номерів і адрес укладено договір про надання послуг №58/2018-ЕВ-Д-ІК-ЦК від 13 квітня 2018 року та сплачено 6000 грн.
		Згідно з ст.. 140 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Постановою КМУ від 27 квітня 2006 року №590 встановлено, що витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи, не можуть перевищувати 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за сукупність дій, необхідних для розгляду справи. 
		Таким чином, сплачена позивачем сума витрат, пов'язаних з вчиненям інших дій, необхідних для розгляду справи становить 960,50 грн.
		З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з одночасним вирішенням питання про розподіл судових витрат.
		Керуючись ст. ст. 3-5, 258-259, 264-268, 274-279, 352-355 ЦПК України; ст. ст. 3, 32, 34, 68 Конституції України; ст.277, 297 ЦК України; постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року за № 1, суд
		 
		в и р і ш и в :
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Пі Медіа Холдинг», треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство Актуальна правда» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання недостовірною та спростування недостовірної інформації - задовольнити частково.
		Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 та її покійного батька ОСОБА_8, на повагу до честі, гідності та на недоторканість ділової репутації інформацію про факти нападу на журналістів «ті тушок», яких найняла ОСОБА_1; влаштування нею крематорію у підвалі будівлі за адресою: АДРЕСА_1; рейдерське захоплення будівлі за адресою: АДРЕСА_1; вимагання грошей у родичів та близьких померлих, а також необхідність наявності квитанції від ПП ПФ «ІНФОРМАЦІЯ_26» для отримання тіла померлої людини у морзі лікарні; про причетність батька ОСОБА_1 до протизаконної діяльності та його аморальну поведінку і спосіб життя, а саме:
		- "...покарати тітушок, що напали на журналістів та викрали обладнання - їх найняла фірма ІНФОРМАЦІЯ_26 власником якої є ОСОБА_1";
		- "...компанія ІНФОРМАЦІЯ_26 захопило приміщення дитячого садку за адресою АДРЕСА_1 та влаштували у підвалі крематорій...";
		- "...покарання злочинної банди ОСОБА_1 та фірми ІНФОРМАЦІЯ_26";
		- ".. .донести громадськості суть бандитської діяльності похоронної фірми «ІНФОРМАЦІЯ_26», власником якої є ОСОБА_1…..притягнути до відповідальності ті тушок ОСОБА_1, що напали на журналістів та викрали обладнання" (голос за кадром);
		- "...компанія "ІНФОРМАЦІЯ_26", захопивши приміщення дитячого садка, влаштували… в підвалі - приватний крематорій, димом з якого труять мешканців навколишніх будинків";
		- "покарання злочинної банди ОСОБА_1";
		- "Раньше по этому адресу жил этот ОСОБА_16. Это реальный человек, это не кличка. Это вот отец вот этой вот ОСОБА_1. Он устроил там... притон. Он был такой сявка на районе, алкаш, не давал покоя никому из соседей",
		- "Потом, корда он сдох, по-другому это не назвеш, эта ОСОБА_1 устромила там крематорий",
		оприлюдненої та поширеної відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті "Актуальна правда" (http://apravda.com) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_15 у інформаційному матеріалі (статті та відео) під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_22", та за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_14.
		- "...ОСОБА_1 віджали дитячий садок та зробили в ньому бюро поховання ІНФОРМАЦІЯ_26. Відео. Документи (заголовок публікації)";
		- "... донести громадськості суть бандитської компанії, та їх адептів - ОСОБА_1…";
		- "... на журналістів напали ті тушки та пограбували редакційне обладнання. Згодом ми дізналися, що напад було здійснено за наказом ... керівника бюро поховання "ІНФОРМАЦІЯ_26", яке розташоване саме АДРЕСА_1";
		- "....ОСОБА_1 вигнала діточок на вулицю та облаштувала там крематорій де спалюють трупи людей, а дим йде у квартири навколишніх житлових будівель";
		- "... тітушня ІНФОРМАЦІЯ_26, ОСОБА_1...рейдерскими засобами привласнили будівлю";
		- "...покарання бандитів ІНФОРМАЦІЯ_26, ОСОБА_1...";
		- "компанія «ІНФОРМАЦІЯ_26», що належить бандитці ОСОБА_1, захопила приміщення дитячого садка…";
		- "...ОСОБА_1, которая владеет этим помещением, которая отжала это помещение у детей, не только рейдерством и грабежами занимается, …",
		- "... здесь компания, которая занимается похоронными услугами, в том числе спаливает трупы людей, то здесь, получается, находится подпольный крематорий. ...они устроили утилизацию людских трупов, крематорий";
		оприлюдненої та поширеної відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 на веб-сайті "Актуальна правда(http://apravda.com) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 у інформаційному матеріалі (статті та відео) під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_23", та за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_16
		- "... журналисты АП обнаружили рейдерский захват детского садика на АДРЕСА_1 фирмой ІНФОРМАЦІЯ_26";
		- "Или может, им хорошо заносят денег, чтобы они не щнали. Мы понимаем, что да, хорошо заносят, потому что мы нашли реальный пример, как ОСОБА_9, заместитель департамента лично, лично «решал вопросы» для этой компании. …пришел человек, ОСОБА_1,дала просто три пакета документов трех разных организаций, и одному из них, одной из организации выдали аренду",
		оприлюдненої та поширеної ІНФОРМАЦІЯ_3 на веб-сайті "Актуальна правда" (http://apravda.com) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_17 у інформаційному матеріалі (статті та відео) під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_24", та за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11.
		- "... для похоронного бюро "ІНФОРМАЦІЯ_26", который славится вымогательством денег у людей, которых постигло горе потери близких";
		- "...для компании "ІНФОРМАЦІЯ_26", которая славится коррупционными делами и вымогательством денег у людей";
		оприлюдненої та поширеної ІНФОРМАЦІЯ_4 на веб-сайті "Актуальна правда" -(http://apravda.com) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_18 у інформаційному матеріалі (статті та відео) під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_25", та за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_19.
		Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю «Ей Пі Медіа Холдинг» протягом десяти календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати поширену ним недостовірну інформацію, а саме: 
		- "...покарати тітушок, що напали на журналістів та викрали обладнання - їх найняла фірма ІНФОРМАЦІЯ_26 власником якої є ОСОБА_1";
		- "...компанія ІНФОРМАЦІЯ_26 захопило приміщення дитячого садку за адресою АДРЕСА_1 та влаштували у підвалі крематорій...";
		- "...покарання злочинної банди ОСОБА_1 та фірми ІНФОРМАЦІЯ_26";
		- ".. .донести громадськості суть бандитської діяльності похоронної фірми «ІНФОРМАЦІЯ_26», власником якої є ОСОБА_1…..притягнути до відповідальності ті тушок ОСОБА_1, що напали на журналістів та викрали обладнання" (голос за кадром);
		- "...компанія "ІНФОРМАЦІЯ_26", захопивши приміщення дитячого садка, влаштували… в підвалі - приватний крематорій, димом з якого труять мешканців навколишніх будинків";
		- "покарання злочинної банди ОСОБА_1";
		- "Раньше по этому адресу жил этот ОСОБА_16. Это реальный человек, это не кличка. Это вот отец вот этой вот ОСОБА_1. Он устроил там... притон. Он был такой сявка на районе, алкаш, не давал покоя никому из соседей",
		- "Потом, когда он сдох, по-другому это не назовешь, эта ОСОБА_1 устроила там крематорий"
		- "...ОСОБА_1 віджали дитячий садок та зробили в ньому бюро поховання ІНФОРМАЦІЯ_26. Відео. Документи (заголовок публікації)";
		- "... донести громадськості суть бандитської компанії, та їх адептів - ОСОБА_1…";
		- "... на журналістів напали ті тушки та пограбували редакційне обладнання. Згодом ми дізналися, що напад було здійснено за наказом ... керівника бюро поховання "ІНФОРМАЦІЯ_26", яке розташоване саме АДРЕСА_1";
		- "....ОСОБА_1 вигнала діточок на вулицю та облаштувала там крематорій де спалюють трупи людей, а дим йде у квартири навколишніх житлових будівель";
		- "... тітушня ІНФОРМАЦІЯ_26, ОСОБА_1...рейдерскими засобами привласнили будівлю";
		- "...покарання бандитів ІНФОРМАЦІЯ_26, ОСОБА_1...";
		- "компанія «ІНФОРМАЦІЯ_26», що належить бандитці ОСОБА_1, захопила приміщення дитячого садка…";
		- "...ОСОБА_1, которая владеет этим помещением, которая отжала это помещение у детей, не только рейдерством и грабежами занимается, …",
		- "... здесь компания, которая занимается похоронными услугами, в том числе спаливает трупы людей, то здесь, получается, находится подпольный крематорий. ...они устроили утилизацию людских трупов, крематорий";
		- "... журналисты АП обнаружили рейдерский захват детского садика на АДРЕСА_1 фирмой ІНФОРМАЦІЯ_26";
		- "Или может, им хорошо заносят денег, чтобы они не щнали. Мы понимаем, что да, хорошо заносят, потому что мы нашли реальный пример, как ОСОБА_9, заместитель департамента лично, лично «решал вопросы» для этой компании. …пришел человек, ОСОБА_1,дала просто три пакета документов трех разных организаций, и одному из них, одной из организации выдали аренду",
		- "... для похоронного бюро "ІНФОРМАЦІЯ_26", который славится вымогательством денег у людей, которых постигло горе потери близких";
		- "...для компании "ІНФОРМАЦІЯ_26", которая славится коррупционными делами и вымогательством денег у людей";
		шляхом поміщення на головній сторінці веб-сайту «Актуальна правда» (apravda.com) повідомлення наступного змісту: «Спростуваня. Редакція веб-сайту «Актуальна правда» повідомляє, що інформація, яка містилася у статтях від ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_22», від ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_23», від ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_24», від ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_25»та у відповідних відеозаписах, про причетність до злочинних дій (давання хабара, вимагання) ОСОБА_1 та криміналізованих елементів - бандитів, «ті тушок», яких найняла ОСОБА_1 та фірма, власником якої вона є, та які напали на журналістів; про влаштування ОСОБА_1 та фірмою «ІНФОРМАЦІЯ_26» крематорію у підвалі будівлі за адресою: АДРЕСА_1; про рейдерське захоплення ОСОБА_1 та її фірмою, ПП ПФ «ІНФОРМАЦІЯ_26», будівлі за адресою: АДРЕСА_1; про причетність батька ОСОБА_1 до злочинної діяльності та його аморальних антисоціальний спосіб життя, є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності. Зазначена інформація видалена з веб-сайту як така, що порушує право ОСОБА_1 та її покійного батька, ОСОБА_8, на повагу до честі, гідності та на недоторканість ділової репутації».
		Зобов`язати ОСОБА_2 протягом десяти календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати поширену ним недостовірну інформацію, а саме:
		- "Раньше по этому адресу жил этот ОСОБА_16. Это реальный человек, это не кличка. Это вот отец вот этой вот ОСОБА_1. Он устроил там... притон. Он был такой сявка на районе, алкаш, не давал покоя никому из соседей",
		- "… эта ОСОБА_1 устроила там крематорий"
		- "...ОСОБА_1, которая владеет этим помещением, которая отжала это помещение у детей, не только рейдерством и грабежами занимается, она еще пытается в большую политику попасть",
		- "... здесь компания, которая занимается похоронными услугами, в том числе спаливает трупы людей, то здесь, получается, находится подпольный крематорий. ...они устроили утилизацию людских трупов, крематорий";
		- "... журналисты АП обнаружили рейдерский захват детского садика на АДРЕСА_1 фирмой ІНФОРМАЦІЯ_26";
		- "Или может, им хорошо заносят денег, чтобы они не щнали. Мы понимаем, что да, хорошо заносят, потому что мы нашли реальный пример, как ОСОБА_9, заместитель департамента лично, лично «решал вопросы» для этой компании. …пришел человек, ОСОБА_1,дала просто три пакета документов трех разных организаций, и одному из них, одной из организации выдали аренду",
		шляхом оголошення у найближчому публічному виступі з наступним розміщенням відеозапису такого виступу на головній сторінці веб-сайту «Актуальна правда» (apravda.com), а також на веб-сайті «Youtube» повідомлення наступного змісту:
		«Спростування. Я, ОСОБА_2, повідомляю, що інформація, яка містилась у відеозаписах від ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_22", від ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_23", від ІНФОРМАЦІЯ_3 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_24", від ІНФОРМАЦІЯ_4 під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_25" про причетність до злочинних дій (давання хабара, вимагання), ОСОБА_1 та криміналізованих елементів - бандитів, "тітушок", яких найняла ОСОБА_1 та фірма, власником якої вона є, та які напали на журналістів; про влаштування ОСОБА_1 та фірмою ПП ПФ "ІНФОРМАЦІЯ_26" крематорію у підвалі будівлі за адресою: АДРЕСА_1; про рейдерське захоплення ОСОБА_1 та її фірмою, ПП ПФ "ІНФОРМАЦІЯ_26", будівлі за адресою: АДРЕСА_1; про причетність батька ОСОБА_1 до злочинної діяльності та його аморальний антисоціальний спосіб життя, Є НЕДОСТОВІРНОЮ, тобто такою, що не відповідає дійсності.»
		- зобов'язати ТОВ «Ей Пі Медіа Холдинг» протягом 10 (десяти) календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду видалити з веб-сайту "Актуальна правда" (http://apravda.com) та з веб-сайту "Youtube" (http://youtube.com) наступні інформаційні матеріали:
		- Інформаційний матеріал (статтю та відео) під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_22",розміщений ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 та за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_20.
		- Інформаційний матеріал (статтю та відео) під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_23", розміщений ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 та за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_21.
		- Інформаційний матеріал (статтю та відео) під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_24", розміщений ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 та за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11.
		- Інформаційний матеріал (статтю та відео) під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_25",розміщений ІНФОРМАЦІЯ_4 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 та за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_13.
		     В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		    Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_3) судовий збір в розмірі 1762 грн.
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Пі Медія Холдинг» (ЄДРПОУ 38124255, м. Київ, вул. Обсерваторна, 23, кв. 17) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_3) судовий збір в розмірі 1762 грн.
		    Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_3) судові витрати, пов'язані з розглядом справи в тому числі й витрати на правову допомогу, в розмірі 31780,25 грн.
		    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Пі Медія Холдинг» (ЄДРПОУ 38124255, м. Київ, вул. Обсерваторна, 23, кв. 17) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_3) судові витрати, пов'язані з розглядом справи в тому числі й витрати на правову допомогу, в розмірі 31780,25 грн.
		Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
		У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...