Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 454/1690/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2019.
Дата набрання законної сили: 05.06.2019
Номер судового провадження: 14-152цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 червня 2019 року
		 
		м. Київ
		 
		справа № 454/1690/16
		 
		провадження № 14-152цс19 
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Ситнік О. М.,
		 
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С. , Кібенко О. Р. ,  Князєва В. С. ,  Лобойка Л. М. , Лященко Н. П. , Прокопенка О. Б. , Пророка В. В. , Рогач Л. І. , Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		 
		учасники справи: 
		позивач - Фермерське господарство «Бурка В. В.» (далі - ФГ «Бурка В. В.», господарство),
		відповідачі: Генеральна прокуратура України (далі - ГПУ), держава Україна в особі Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ),
		 
		розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ФГ «Бурка В. В.» 
		 
		на постанову Апеляційного суду Львівської області від 25 вересня 2018 рокуу складі колегії суддів Левика Я. А., Струс Л. Б., Шандри М. М.
		 
		у цивільній справі за позовом ФГ «Бурка В. В.» до ГПУ, держави України в особі ДКСУ про відшкодування моральної шкоди та
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У червні 2016 року ФГ «Бурка В. В.» звернулося до суду з указаним позовом, у якому просило стягнути з держави України в особі ДКСУ 1 000 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями посадових осіб ГПУ при розгляді заяви про кримінальне правопорушення. 
		 
		На обґрунтування вказаних вимог позивач зазначив, що 07 березня 2015 року на адресу ГПУ представник ФГ «Бурка В. В.» направив заяву про кримінальне правопорушення, в якій просив: зареєструвати цю заяву в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі - ЄРДР), відкрити кримінальне провадження за статтею 382 Кримінального кодексу України (далі - КК України) стосовно начальника управління ДКСУ у Сокальському районі Львівської області Ковалик Світлани Олександрівни, яка, зловживаючи посадовим становищем, усупереч інтересам служби не виконала постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року, внаслідок чого господарству завдано шкоди; визнати представника ФГ «Бурка В. В.» потерпілим у цьому кримінальному провадженні. 
		 
		ГПУ листом від 20 березня 2015 року повідомила позивача, що його звернення належить до компетенції Прокуратури Львівської області, якій це звернення направлено для організації перевірки.
		 
		Листом від 30 березня 2015 року Прокуратура Львівської області направила заяву позивача до Прокуратури Сокальського району Львівської області, яка листом від 08 квітня 2015 року направила заяву позивача до Сокальського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - Сокальський РВ ГУ МВС у Львівській області).
		 
		Листом від 20 квітня 2015 року Сокальський РВ ГУ МВС у Львівській області повідомив позивача про проведення перевірки за зверненням, зокрема, вказав, що в діях начальника управління ДКСУ у Сокальському районі Львівської області Ковалик С. О. не виявлено порушень адміністративного чи кримінального характеру, зазначених у заяві позивача. Роз`яснено право звернутися до суду у порядку цивільного судочинства або оскаржити дії до слідчого судді районного суду.
		 
		Листом від 19 червня 2015 року Прокуратура Львівської області повідомила позивача про результати проведеної перевірки за його зверненням, а саме про відмову у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
		 
		На думку позивача, такими діями відповідач завдав представнику господарства моральних страждань, які полягають у приниженні честі, гідності, ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з порушенням прав.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2016 року у задоволенні позову ФГ «Бурка В. В.» відмовлено.
		 
		Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову обґрунтований тим, що позивач не надав суду доказу чи процесуального рішення про визнання незаконними дій посадових осіб ГПУ при розгляді його заяви та заподіяння йому такими діями моральної шкоди.
		 
		Постановою Апеляційного суду Львівської області від 25 вересня 2018 року апеляційну скаргу ФГ «Бурка В. В.» задоволено частково. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2016 року скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 та статті 377 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		 
		Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд керувався тим, що майнові відносини суб`єктів господарювання з юридичними особами, у тому числі тими, що не є суб`єктами господарювання (органами державної влади), регулюються Господарським кодексом України та Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГК України, ГПК України відповідно). 
		 
		Суд зазначив, що позовна вимога ФГ «Бурка В. В.» про відшкодування моральної шкоди, завданої діями суб`єкта владних повноважень, не об`єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадає під дію статті 4 ГПК України, а тому зазначений спір підвідомчий господарському суду.
		 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У жовтні 2018 року ФГ «Бурка В. В.» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції та передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду. 
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд зобов`язаний був застосувати норми Конституції України як норми прямої дії і або задовольнити позов, або вказати в постанові, що права господарства не порушені, чого суд не зробив. 
		 
		Відносини між ФГ «Бурка В. В.» і ГПУ регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) і в цьому випадку ГПУ як орган державної влади не є суб`єктом, який наділений господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо господарства.
		 
		ФГ «Бурка В. В.» не укладало з ГПУ жодних господарських договорів і в позовній заяві не ставить питання про вирішення спору при укладенні, зміні, розірванні чи виконанні господарських договорів.
		 
		Тому спір, який виник між сторонами у справі, за вимогами про відшкодування моральної шкоди не може розглядатися за правилами ГПК України господарськими судами.
		 
		На думку позивача, апеляційний суд повинен був розглянути апеляційну скаргу по суті, оскільки спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
		 
		Позиція інших учасників справи
		 
		У відзиві на касаційну скаргу ГПУ просила залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що доводи, наведені в касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного суду та не впливають на їх законність та обґрунтованість. Погодилася з висновками апеляційного суду про віднесення цього спору до господарського, враховуючи суб`єктний склад сторін.
		 
		Рух справи у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 11 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
		 
		Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26 березня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
		 
		Позиція Великої Палати Верховного Суду
		 
		Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		 
		За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. 
		 
		За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
		 
		З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.
		 
		Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
		 
		Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
		 
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		 
		Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересіву будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
		 
		Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
		 
		Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
		 
		Відповідно до статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.
		 
		У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
		 
		За положеннями статті 1 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
		 
		У статті 2 ГПК України (у вказаній редакції) зазначалося, що господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
		 
		У справі, що розглядається, до суду звернулося з позовом ФГ «Бурка В. В.» до ГПУ, держави України в особі ДКСУ.
		 
		Відповідно до вимог частини першої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи.
		 
		Повноваження прокурора визначаються статтею 121 Конституції України та Законом України «Про прокуратуру».
		 
		Майнові відносини (у розумінні статті 4 ГК України) суб`єктів господарювання з юридичними особами, у тому числі тими, що не є суб`єктами господарювання (органами державної влади), регулюються ГК та ГПК України.
		 
		Спори щодо відшкодування шкоди, що виникають між юридичними особами та органами прокуратури при реалізації ними своїх повноважень, за своїм суб`єктним складом підвідомчі господарським судам.
		 
		Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 461/1930/16-ц (провадження № 14-60цс18) у подібних правовідносинах.
		 
		Отже, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об`єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадають під дію статей 1, 2 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом). 
		 
		Оскільки ФГ «Бурка В. В.» заявило вимогу до ГПУ, держави України в особі ДКСУ лише про відшкодування моральної шкоди, заподіяної діями суб`єкта владних повноважень, така вимога не об`єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадає під дію статей 1, 2 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом), то зазначений спір підвідомчий господарському суду.
		 
		Установивши зазначені обставини, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про закриття провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відноситься до компетенції господарських судів України.
		 
		Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для висновків, що суди порушили правила предметної чи суб`єктної юрисдикції.
		 
		Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків апеляційного суду та не дають підстав вважати, що апеляційний суд, закриваючи провадження у справі, порушив норми матеріального та процесуального права.
		 
		Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		З огляду на вказане оскаржувані судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. 
		 
		У такому разі розподіл судових витрат згідно зі статтею 141 ЦПК України не проводиться.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 415, 416, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Касаційну скаргу Фермерського господарства «Бурка В. В.» залишити без задоволення.
		 
		Постанову Апеляційного суду Львівської області від 25 вересня 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                    О. М. Ситнік
		Судді:                                    Н. О. Антонюк                                         В. С. Князєв
		С. В. Бакуліна                                          Л. М. Лобойко
		В. В. Британчук                                       Н. П. Лященко
		Ю. Л. Власов                                           О. Б. Прокопенко
		М. І. Гриців                                               В. В. Пророк
		В. І. Данішевська                                  Л. І. Рогач
		Ж. М. Єленіна                                          О. С. Ткачук
		О. С. Золотніков                                     В. Ю. Уркевич
		О. Р. Кібенко                                           О. Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...