Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 751/2004/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 14.06.2019. Зареєстровано: 18.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2019.
Дата набрання законної сили: 14.06.2019
Номер судового провадження: 22-ц/4823/798/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		іменем України
		 
		14 червня 2019 року м. Чернігів
		 
		 
		Унікальний номер справи № 751/2004/19
		Головуючий у першій інстанції - Філатова Л. Б.
		Апеляційне провадження № 22-ц/4823/798/19
		 
		ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
		                              головуючого-судді: Онищенко О.І.
		                               суддів: Лакізи Г.П., Скрипки А.А.   
		                               секретар: Поклад Д.В. 
		Позивач: ОСОБА_1 
		Відповідач: Комунальне підприємство «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради
		Особа, яка подала апеляційну скаргу: Комунальне підприємство «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради
		Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради про захист прав споживача (суддя Філатова Л.Б.), ухвалене о 12 год. 14 хв. у м.Чернігів, повний текст рішення складено 12 квітня 2019 року,         
		                                    В С Т А Н О В И В:
		У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила зобов`язати КП «Чернігівводоканал» усунути перешкоди в користуванні каналізаційною трубою в квартирі АДРЕСА_1 , а саме: безкоштовно здійснити детампонування каналізаційної труби. Позов мотивовано тим, що позивач є власником вказаної квартири, яку 19 березня 2019 року відповідач відключив від центральної міської каналізації. ОСОБА_1 вказує, що припинення надання послуги щодо водовідведення законодавством не передбачено і тому такі дії суперечать діючому законодавству.
		Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09 квітня 2019 року позов задоволено; зобов`язано КП «Чернігівводоканал» усунути перешкоди в користуванні каналізаційною трубою в квартирі АДРЕСА_1 , а саме безкоштовно здійснити детампонування каналізаційної труби; стягнуто з КП «Чернігівводоканал» на користь державного бюджету судовий збір в розмірі 768 грн 40 коп. Рішення суду мотивовано тим, що жодний доказ на підтвердження  направлення відповідачем позивачу повідомлень, вимоги про сплату заборгованості і попередження про обмеження у наданні послуг з водопостачання суду не надано, як і не надано доказів обізнаності ОСОБА_1 щодо наявності у неї заборгованості, відсутні дані про отримання нею повідомлень та вимоги від КП «Чернігівводоканал». При цьому  однією з умов припинення надання комунальної послуги ст.26 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає непогашення в повному обсязі заборгованості за спожиті комунальні послуги протягом 30 днів з дня отримання споживачем попередження від виконавця. 
		В апеляційній скарзі КП «Чернігівводоканал» просить зазначене рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що обов`язок споживача послуг сплатити борг за надані послуги грунтується на вимогах ст.ст.322, 509, 525, 526 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водопостачання» і жодна норма вказаних нормативно-правових актів не передбачає обов`язку КП «Чернігівводоканал» повідомляти про наявність боргу або вимагати сплатити борг, а також фіксувати докази, які б підтверджували направлення таких інформаційних вимог боржникам. За доводами відповідача, всі попередження та вимога позивачу направлялись одночасно з квитанцією на оплату за послуги централізованого вдопостачання та центрального водовідведення (у серпні, жовтні 2018 року, лютому 2019 року), однак були проігноровані ОСОБА_1 , а борг не був сплачений. Також відповідач посилається, що судом порушено принцип верховенства права, основою якого є єдність судової практики.
		У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.  Позивач вказує, що Законом (в тому числі і законом України «Про житлово-комунальні послуги», який діяв у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) чи укладеним між сторонами договором не передбачено припинення або зупинення надання послуги з водовідведення. ОСОБА_1 посилається, що вона не має заборгованості з оплати послуг з водопостачання та водовідведення, відповідач у довільному порядку нарахував цю заборгованість без відповідного правового підгрунтя, оскільки оплата послуг нараховується за кількістю зареєстрованих осіб, хоча у позивача є водолічильники. Також позивач зазначає, що оплата нею 300 грн у квітні 2018 року не свідчить про визнання боргу, а є авансуванням витрат на оплату водопостачання та водовідведення.
		Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
		За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Зазначеним вимогам закону відповідає судове рішення суду першої інстанції. Висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав вірну оцінку, і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
		По справі встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 згідно договору дарування від 03 липня 1998 року (а.с.2). 
		Відповідно до копії розрахунку з абонентом на а.с.27 ОСОБА_1 станом на кінець лютого 2019 року мала заборгованість за спожиті послуги з постачання холодної води та водовідведення у розмірі 2774,84 грн (а.с.27).
		КП «Чернігівводоканал» посилалось, що у серпні та жовтні 2018 року на адресу позивача було направлено попередження про відключення квартири позивача від каналізації у випадку несплати заборгованості (а.с.25), а у лютому 2019 року - вимога про добровільну сплату суми боргу, в якій також попереджено про звернення до суду або обмеження надання послуг в частині водовідведення (закриття каналізаційного випуску з житлового приміщення) у випадку несплати заборгованості (а.с.26). Докази вручення споживачеві зазначених попереджень і вимоги в матеріалах справи відсутні. 
		Згідно акту КП «Чернігівводоканал» від 19 березня 2019 року абонент ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 має заборгованість на суму 2774 грн на 1.03.2019 року та відключений від центральної міської каналізації (а.с.3). Даний Акт підписаний представником виконавця, підпис споживача в Акті відсутній.
		Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законнних інтересів.
		Відповідно до п.5 ч.3  ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Згідно з вимогами ст.1 вказаного Закону комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні, зокрема, холодною водою та водовідведенням; виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
		Відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з постачання холодної води і водовідведення, порядок обліку і оплати цих послуг регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 (далі - Правила).
		Цими Правилами встановлені права та обов`язки виконавця послуг, яким у даному випадку є КП «Чернігівводоканал».
		Так, згідно з пунктом 31 Правил виконавець має право: 1) у разі несвоєчасного внесення споживачем платежів за надані послуги нараховувати пеню у розмірі, встановленому законом та договором; 2) вносити за погодженням із споживачем у договір зміни, що впливають на розмір плати за послуги; 3) вимагати від споживача дотримання нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 4) доступу, у тому числі несанкціонованого, в приміщення споживача для ліквідації аварій відповідно до встановленого законом порядку.
		Відповідно до пункту 32 Правил виконавець зобов`язаний, зокрема: своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров`я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства та цих Правил; відновлювати надання послуг за письмовою заявою споживача шляхом зняття пломб із запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу ) протягом доби.
		Частиною третьою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за окремими винятками, до числа яких не віднесено наявність у споживачів заборгованості за надані послуги. Безперервність надання комунальних послуг передбачено і частиною 1 статті 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції, чинній на даний час.
		Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27 червня 2008 року № 190, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування, передбачено відключення від водопостачання тільки в разі самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення.
		Отже, ні  Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ні іншими нормативно-правовими актами не передбачено право виконавця послуг припинити водопостачання у разі несвоєчасної оплати споживачем наданих йому послуг.
		Даний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 17.10.2018 р. у справі № 643/11570/15-ц.
		Враховуючи встановлені обставини та вказані норми законодавства, дії відповідача по відключенню квартири позивача від центральної міської каналізації є неправомірними, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 
		При цьому апеляційний суд враховує, що дійсно чинним законодавством передбачено обов`язок споживача оплачувати надані комунальні послуги. Проте, питання стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати вартості наданих послуг з постачання холодної води та водовідведення у даній справі не вирішується і може бути предметом окремого позову. У матеріалах справи також відсутні відомості про звернення КП «Чернігівводоканал» до суду із позовом або заявою про видачу судового наказу щодо стягнення такої заборгованості. Разом з тим, ОСОБА_1 взагалі заперечує наявність у неї заборгованості зі сплати послуг з постачання холодної води та водовідведення. 
		Доводи відповідача, що жодна норма нормативно-правових актів не передбачає обов`язку КП «Чернігівводоканал», як виконавця послуг, повідомляти про наявність боргу, вимагати сплатити борг і фіксувати докази, які б підтверджували направлення інформаційних вимог боржникам, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки позовні вимоги задоволено не із вказаних підстав, а з підстав відсутності права підприємства на відключення від послуги з водовідведення в разі наявності заборгованості з оплати.
		Крім того, не заслуговують на увагу доводи КП «Чернігівводоканал» щодо суперечливості рішень з однотипних правових питань і практики, яка складається в рамках застосування ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
		Так, відповідно до ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Положеннями ч.4 ст. 263 ЦПК України, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено врахування судом висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду. Таким чином, чинним законодавством не передбачено обов`язок суду враховувати висновки суду, викладені у судовому рішенні цього ж суду при розгляді іншої справи. 
		З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги правильності висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову не спростовують, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні. 
		Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -
		                              П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09 квітня 2019 року  залишити без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		 
		 
		Головуючий:                                                             Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...