Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/2116/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренда; зміна, розірвання та визнання недійсним договору оренди.
Надіслано для оприлюднення: 18.06.2019. Зареєстровано: 18.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2019.
Дата набрання законної сили: 10.06.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  
		У Х В А Л А 
		   
		10.06.2019          м.Дніпро         Справа № 908/2116/18      
		Центральний  апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач)
		суддів: Чередка А.Є., Коваль Л.А.
		при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.
		представники сторін:
		від скаржника: Корнієнко М.О., ордер серії ЗП №59552  від 13.05.2019 р.,  адвокат;
		від позивача: Дороз В.Ю., довіреність №01-0088/40-1  від 15.01.2019 р.,  представник;
		представник відповідача у судове засідання не з`явився.
		розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.02.2019 року (повний текст рішення складений 18.02.2019, суддя Носівець В.В.) у справі №908/2116/18
		за позовом Бердянської міської ради (71118, Запорізька обл., м. Бердянськ, пл. Єдності, буд. 2)
		до фізичної особи-підприємця Арбузова Сергія Вячеславовича ( АДРЕСА_1)
		про зобов`язання повернути земельну ділянку
		                                                  ВСТАНОВИВ:
		Бердянська міська рада звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до фізичної особи-підприємця Арбузова Сергія Вячеславовича про зобов`язання привести у стан, придатний для подальшого використання, земельну ділянку площею 0,0103 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_2), шляхом знесення двоповерхової дерев`яної споруди, орієнтованими розмірами 17,73 х 6,57 метрів, та повернути земельну ділянку Бердянській міській раді. 
		Позовні вимоги обґрунтовані  тим, що згідно із п. 3 рішення Бердянської міської ради від 18.02.2016 № 25 "Про поновлення договорів оренди землі" відповідачу у поновленні договору оренди землі відмовлено та зобов`язано звільнити земельну ділянку від двоповерхової споруди та повернути її в стані придатному для подальшого використання. Жодних дій по звільненню та поверненню земельної ділянки за належністю відповідачем не здійснено, тому наявні підстави для зобов`язання останнього звільнити земельну ділянку у судовому порядку. При цьому позивач зазначав, що земельна ділянка передавалась ФОП Арбузову С.В. як вільна від забудови, проте робочою комісією, створеною на підставі розпорядження міського голови від 19.01.2017 № 21-р, встановлено, що на земельній ділянці розташована дерев`яна споруда розмірами 17,13 х 6,57 метрів по периметру. Направлений на адресу відповідача лист-повідомлення щодо необхідності звільнення земельної ділянки від забудови та повернення її власнику повернувся з відміткою поштового відділення зв`язку - за закінченням терміну зберігання. Посилаючись на приписи на ст.ст. 16, 626, 628, 629, 792 ЦК України та ст.ст. 19, 31, 34, 35, 36 Закону України "Про оренду землі", позивач просив позов задовольнити.
		Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.02.2019 року у справі №908/2116/18 позов задоволено та зобов`язано фізичну особу-підприємця Арбузова Сергія Вячеславовича ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) повернути за належністю земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,0103 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Бердянської міської ради (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. Єдності, буд. 2, ідентифікаційний код 20525153) у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому земельна ділянка надана в оренду, згідно договору оренди землі від 19.04.2011. Видано наказ.
		Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що договір припинив свою дію, то відповідач зобов`язаний повернути позивачу земельну ділянку у стані не гіршому, порівняно з тим, в якому він її одержав в оренду.  
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не виконав умови договору та Закону і не повернув земельну ділянку площею 0,0103 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3.
		Не погодившись з рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.02.2019 року у справі №90/2116/18 до Центрального апеляційного господарського суду звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Запорізької області від 06.02.2019 року у справі за позовом Бердянської міської ради до фізичної особи- підприємця Арбузова Сергія Вячеславовича про зобов`язання привести у стан, придатний для подальшого використання, земельну ділянку площею 0,0103 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_2), шляхом знесення двоповерхової дерев`яної споруди, орієнтованими розмірами 17,73 х 6,57 метрів, та повернути земельну ділянку Бердянській міській раді, та ухвалити нове рішення в цій справі про повну відмову в задоволенні позовних вимог.
		Апеляційна скарга обгрунтована тим, що право спільної часткової власності Арбузова С.В. та ОСОБА_1 на майно не оспорене, ні декларація, ні реєстрація права власності не скасовані, а тому в розумінні ст. 377 ЦК України, 120 ЗК України з огляду на загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою на якій він розташований, апелянт вважаєє, що відсутні правові підстави для витребування у Арбузова С.В. вказаної земельної ділянки.
		Апелянт зазначає, що вказана декларація та відомості про її реєстрацію ще у 2016 році своєчасно були подані відповідачем до Бердянської міської ради.
		Скаржник посилається на правову позицію Верховного суду України у справі № 6-2225 цс, в якій у постанові від 12 жовтня 2016 року зазначено: що за змістом статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
		Так, попри прийняття рішення Бердянською міською радою про відмову в продовженні строку оренди земельної ділянки, що було укладено 19 квітня 2011 року між ФОП Арбузовим С.В. та Бердянською міською радою, на вказаній земельній ділянці розташоване нерухоме майно, право власності на котре зареєстроване за відповідачем.
		Це підтверджується інформаційною довідкою, з котрої вбачається проведення реєстраційної дії, а саме: реєстрація за Арбузовим С.В. права власності на частину нерухомого майна, а саме реконструйовану нежитлову будівлю площею 258 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_2 на підставі декларації про готовність гоб`єкту до експлуатації, серія та номер ЗП 142141460465 виданий 18.05.2018 року, виданий ІДАБК у Запорізькій області, технічний паспорт виданий 29.04.2016 року, св-ва про право власності НОМЕР_3 видане 11.09.2003 року.
		ФОП Арбузов С.В. продовжує і на сьогодні оплачувати грошові кошти на виконання обов`язку за договором оренди земельної ділянки, що було укладено 19 квітня 2011 року між ним та Бердянською міською радою.
		Також, скаржник в апеляційній скарзі зазначає про нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції, а саме: суд першої інстанції хибно вважав, що нежитлова будівля площею 258 кв.м., розташована лише на земельній ділянці площею 0,0233 га, (кад.номер НОМЕР_4).
		На замовлення ОСОБА_1 , ПП «Азовгеопроект» розроблено схему, з котрої вбачається, що основна будівля з літньою терасою (право власності зареєстровано на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.09.2003р., декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 28.05.2014р. №ЗП142141460465 та інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №58494465 від 30.04.2016р.) розташована на двох земельних ділянках:
		-          основна будівля (на схемі позначена як 1) на земельній ділянці (кад.номер НОМЕР_4), S=0.0233 га.
		-          літня тераса на земельній ділянці в АДРЕСА_2 (кад.номер НОМЕР_2), S=0.0103 га. (на схемі позначена як 2).
		Скаржник зазначає, що не зміг подати вказаний доказ суду, так як не приймав участі в розгляді справи.
		Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, погоджуючись зокрема з висновками суду першої інстанції.
		Ухвалою Центрального  апеляційного господарського суду від 01.04.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення  Господарського суду Запорізької області від 06.02.2019 у справі №908/2116/18 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.05.2019 року.
		           13.05.2019 року розгляд справи відкладено на 10.06.2019 року.
		          У судовому засіданні представник скаржника та представник позивача надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посилання на норми законодавства.
		Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача,  обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження слід закрити з наступних підстав.
		Судом першої та апеляційної інстанції встановлено,  що на підставі п. 1.5 рішення п`ятої сесії VI скликання Бердянської міської ради від 30.12.2010 № 73 "Про передачу в оренду земельних ділянок", Бердянською міською радою (орендодавцем, позивачем у справі) та фізичною особою-підприємцем Арбузовим Сергієм Вячеславовичем (орендарем, відповідачем у справі) 19.04.2011 укладено договір оренди землі (надалі - Договір).
		Відповідно п. 1 Договору (в редакції додаткової угоди від 10.02.2015) орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для розміщення та обслуговування літнього торгівельного майданчика, яка знаходиться в АДРЕСА_2. 
		Згідно п. 2 Договору (в редакції додаткової угоди від 10.02.2015) в оренду передається земельна ділянка площею 0,0103 га (кадастровий номер НОМЕР_2).
		Земельна ділянка вільна від забудови (п. 3 Договору).
		Договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Бердянську, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.02.2012 за № 231040004000286.
		Відповідно до п. 8 Договору оренди, він укладений строком до 2016 року. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. 
		За актом прийому-передачі земельної ділянки орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку в натурі в розмірі 0,0103 га, яка надана для розміщення та обслуговування літнього торгівельного майданчика. 
		На підставі договору оренди землі від 19.04.2011 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано інше речове право (право оренди земельної ділянки) з відповідними змінами змісту та характеристик речового права, номер запису про інше речове право: 9313704 від 06.04.2015, що підтверджується інформаційною довідкою від 29.08.2018 № 135901907.
		Пунктом 3 рішенням Бердянської міської ради від 18.02.2016 № 25 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок" фізичній особі-підприємцю Арбузову Сергію Вячеславовичу відмовлено у поновленні Договору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 та ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Зобов`язано фізичну особу-підприємця Арбузова Сергія Вячеславовича звільнити земельну ділянку від двоповерхової споруди та повернути її в стані придатному для її подальшого використання. 
		Вказане рішення міської ради є чинним, у встановленому законом порядку не оскаржувалось та не скасовано.
		Таким чином, строк дії договору закінчився 31.12.2015.
		Пунктом 20 договору визначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
		На адресу відповідача направлено лист-повідомлення від 10.03.2016 № 01-1408/31 щодо заперечення Бердянської міської ради проти поновлення договору з пропозицією повернути земельну ділянку у добровільному (позасудовому) порядку. 
		Розпорядженням міського голови від 19.01.2017 № 21-р створено робочу комісію з огляду земельних ділянок, якою 06.04.2017 в ході візуального обстеження встановлено розміщення на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 двоповерхової дерев`яної споруди. 
		Також, 03.11.2017 робочою комісією з огляду земельних ділянок, створеною розпорядженням міського голови від 19.01.2017 № 21-р, проведено візуальний огляд земельної ділянки на території АДРЕСА_3, та встановлено, що за адресою АДРЕСА_2 розміщується двоповерхова дерев`яна споруда, яка складається з дерев`яних брусів та дерев`яних підлог з дашок, поверхи об`єднані дерев`яними сходами, другий поверх розміщено на 19 дерев`яних стовпах, орієнтовний розмір земельної ділянки, на якій розташована двоповерхова споруда, 0,0116 га. 
		Як вказував позивач, відповідачем не вчинено жодних дій, спрямованих на звільнення земельної ділянки та повернення її за належністю Бердянській міській раді, що стало підставою для звернення Бердянської міської ради з даним позовом до суду.
		Предметом розгляду даної справи є повернення земельної ділянки площею 0,0103 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_2),  Бердянській міській раді. 
		Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Відповідно до п. п. 3, 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу. У державній власності залишаються: а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони; б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.
		Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю. 
		Згідно із п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
		Таким чином, з огляду на те, що спірна земельна ділянка, вимоги про звільнення якої є предметом розгляду даної справи, знаходиться в межах м. Бердянськ та не належить до земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI, повноваження щодо розпорядження нею належать Бердянській міській раді. 
		Згідно зі ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Статтею 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
		Згідно наведених вимог закону обов`язковою умовою використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, у відповідності до вимог ст.ст. 124, 126 ЗК України.
		Термін дії договору, за яким відповідачу надавалось право користування земельною ділянкою, закінчився 31.12.2015. У поновлення строку договору оренди землі відповідачу відмовлено. 
		Пунктом 37 Договору передбачено, що його дія припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. 
		Відповідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших  вимог, що звичайно ставляться.
		Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення  або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
		Обов`язок орендаря повернути орендодавцеві після припинення дії договору земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду передбачений пунктом 20 Договору. 
		Оскільки договір припинив свою дію, то відповідач зобов`язаний повернути позивачу земельну ділянку у стані не гіршому, порівняно з тим, в якому він її одержав в оренду.  
		Зобов`язання, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припиняються виконанням, проведеним належним чином. 
		Суду не надано доказів повернення відповідачем міській раді спірної земельної ділянки.
		Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 24.01.2019 щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 25.09.2018 зареєстроване припинення іншого речового права (припинення права оренди земельної ділянки).
		Відповідно до ст. 29 Закону України "Про оренду землі" у разі погіршення орендарем корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, орендодавець має право на відшкодування збитків. Збитки, завдані третім особам у зв`язку з використанням орендарем земельної ділянки, відшкодовуються орендарем на загальних підставах. Розміри збитків визначаються сторонами договору оренди. У разі недосягнення сторонами згоди про розмір відшкодування збитків спір вирішується в судовому порядку.
		Відповідно до актів огляду земельної ділянки від 06.04.2017 та від 03.11.2017, які складені робочою комісією з огляду земельних ділянок, створеною розпорядженням міського голови від 19.01.2017 № 21-р "Про створення робочої комісії з огляду земельних ділянок", в ході візуального огляду встановлено, що за адресою АДРЕСА_2 розміщується двоповерхова дерев`яна споруда, яка складається з дерев`яних брусів та дерев`яних підлог з дашок, поверхи об`єднані дерев`яними сходами, другий поверх розміщено на 19 дерев`яних стовпах, орієнтовний розмір земельної ділянки, на якій розташована двоповерхова споруда розмірами 17,73х6,57 метрів по діаметру, становить 0,0116 га. В актах вказано, що відповідно до інвентаризаційної справи № 14618 вказана дерев`яна споруда є тимчасом будівлею. 
		Проте, жодних доказів наведеного суду не надано. Ані витягів з інвентаризаційної справи № 14618, ані відповідних довідок/висновків компетентних органів щодо віднесення вказаної споруди до тимчасових будівель, а також знаходження дерев`яної споруди на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 , позивач не надав.
		Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник зазначав, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про його права та інтереси, проте ці доводи скаржника є необґрунтованими.
		Так, з інформаційної довідки № 595999463 від 22.05.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2, за Арбузовим С.В. , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстроване право спільної часткової приватної власності на нерухоме майно - реконструйовану нежитлову будівлю площею 258 кв.м., на підставі декларації про готовність об`єкту до експлуатації, серія та номер ЗП 142141460465 від 18.05.2018, технічного паспорту б/н від 29.04.2016, свідоцтва про право власності НОМЕР_3 від 11.09.2003. 
		Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 23.01.2019 щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлова будівля площею 258 кв.м., право спільної часткової приватної власності на яку зареєстроване Арбузовим С.В. , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, тобто за тією ж адресою що і спірна земельна ділянка. 
		При цьому, об`єкт нерухомості знаходиться на земельній ділянці площею 0,0233 га, кадастровий номер НОМЕР_4, право користування якою узгоджено укладеним Бердянською міською радою та вказаними особами договором оренди землі від 19.01.2009, згідно з яким орендодавцем надано в строкове платне користування Арбузову С.В. , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,0233 га, 13/28, 13/28, 1/13 часток відповідно кожному, для розміщення та обслуговування кафе та торгового павільйону з ігровими автоматами, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Договір укладено строком до 01.11.2057. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: будівля кафе та торгового павільйону. 
		З декларації про готовність об`єкту до експлуатації, серія та номер ЗП 142141460465 від 18.05.2018 вбачається, що проведено реконструкцію одноповерхового кафе з літнім майданчиком без виходу за межі геометричних розмірів його фундаменту, а відтак об`єкт нерухомості, що був розташований по АДРЕСА_2 на земельній нілянці площею 0233 га за кадастровим номером НОМЕР_4 не міг бути збільшений за рахунок території сіпрної земельної ділянки площею 0, 0103 га за кадастровим номером НОМЕР_2.
		Також колегією суддів не може бути прийнято надану скаржником схему  «Азовгеопроект» в якості доказу, який на його думку, підтверджує, що  будівля з літньою терасою (право власності зареєстровано на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.09.2003р., декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 28.05.2014р. №ЗП142141460465 та інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №58494465 від 30.04.2016р.) розташована на двох земельних ділянках з наступних підстав. 
		Приписи Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначають
		земельні ділянки як геопросторові об`єкти, які є об`єктами реального світу, що характеризуються певним місцеположенням на Землі і визначені у встановленій системі просторово-часових координат.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
		За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" до відомостей про земельну ділянку відносяться наступні параметри: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку, інформація про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Відповідно до ст. 8 Закону України 'Про Державний земельний кадастр" геодезичною основою для Державного земельного кадастру є державна геодезична мережа. Картографічною основою Державного земельного кадастру є карти (плани), що складаються у формі і масштабі відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів. Для формування картографічної основи Державного земельного кадастру використовується єдина державна система координат.
		Враховуючи, що схема земельних ділянок, надана скаржником, не містить прив`язки до єдиної державної системи координат, найменування та вид документа не передбачені жодним нормативно-правовим актом, зокрема, - і Законами України "Про землеустрій" та "Про топографо- геодезичну і картографічну діяльність", відсутня будь-яка інформація щодо юридичної особи, яка  створила цю схему, інформація щодо осіб, підписи яких містяться на даній схемі, відсутня достовірна інформація щодо вихідних даних, які були застосовані при створенні даної схеми, колегія суддів вважає, що надана схема не може бути належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 76,77 ГПК України.
		Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		За умовами частини 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
		Тобто, частиною 1 статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову.
		Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.
		Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним.
		Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
		Встановивши зазначені вище обставини щодо прийняття рішення суду про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, суд вирішує питання про скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
		Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1   статті 264 ГПК   України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та/або обов`язки скаржника, про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо вказано про таке, та після встановлення цих обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права, інтереси та/або обов`язки заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права та/або обов`язки, та/або інтереси стосовно сторін у справі судом не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
		Відповідний правовий висновок викладено Касаційним господарським судом у постановах від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 04.10.2018 у справі №5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 11.12.2018 у справі №916/2878/14, від 15.01.2019 у справі №7/74.
		За змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 щодо "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним".
		Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, інтересів та (або) обов`язків, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує скаржник, було реальним, стосувалося індивідуально виражених прав або інтересів.
		Вирішення судом питання про права, інтереси та (або) обов`язки, особи, не залученої до участі у справі, буде мати місце, якщо такі права, інтереси та (або) обов`язки, особи виникають саме із оскарженого судового рішення, а не із інших юридичних фактів, з яких виходив суд приймаючи своє рішення.
		Враховуючи, що об`єкт нерухомості знаходиться на земельній ділянці площею 0,0233 га, кадастровий номер НОМЕР_4, право користування якою узгоджено укладеним Бердянською міською радою та вказаними особами договором оренди землі від 19.01.2009, згідно з яким орендодавцем надано в строкове платне користування Арбузову С.В. , ОСОБА_1 та ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,0233 га, 13/28, 13/28, 1/13 часток відповідно кожному, для розміщення та обслуговування кафе та торгового павільйону з ігровими автоматами, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Договір укладено строком до 01.11.2057, а предметом спору у даній справі є земельна ділянка площею 0,0103 га за кадастровим номером НОМЕР_2, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваним рішенням  права та інтереси скаржника не вирішувались, а відтак апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі п.3.ч.1 ст. 264 ГПК України.
		Керуючись ст.ст. 234, 235, 264, Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
		                                                  УХВАЛИВ:
		Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.02.2019 року у справі №908/2116/18.
		Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Повний текст складено 18.06.2019 року.
		Головуючий суддя                                                            Л.М. Білецька
		 
		Суддя                                                                                          Л.А. Коваль    
		 
		Суддя                                                                                          А.Є. Чередко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...