Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1440/1894/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 18.06.2019. Зареєстровано: 19.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2019.
Дата набрання законної сили: 13.06.2019
Номер судового провадження: 854/4214/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		___________________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		13 червня 2019 р.м. ОдесаСправа № 1440/1894/18
		Категорія: 8.3.1                                                                                                Головуючий в І інстанції: Птичкіна В.В.
		                                                                                  Дата та місце ухвалення рішення: 16.10.2018 р. м. Миколаїв
		          
		                  П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
		 
		                                                 судді-доповідача - Шеметенко Л.П.
		                                                                   судді - Стас Л.В.
		                                                                   судді - Турецької І.О.
		 
		                                                  за участю секретаря - Колеснікова-Горобець І.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року та додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБЕР АГРО» до Головного управління ДФС в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АМБЕР-АГРО» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Миколаївській області, в якому позивач просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 06.08.2018 року № 00065481401 про збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 2461660 грн. за основним платежем та 615415 грн. за штрафними санкціями; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 06.08.2018 року № 00065491401 про зменшення позивачу від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік, І квартал 2018 року на суму                 2602093 грн.
		Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано прийняте 06.08.2018 року Головним управлінням ДФС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 00065481401. Визнано протиправним і скасовано прийняте 06.08.2018 року Головним управлінням ДФС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 00065491401. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБЕР-АГРО» судовий збір у сумі 85187,53 грн., сплачений платіжним дорученням від 07.08.2018 року № 605427.
		Також, додатковим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду   від 09 листопада 2018 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБЕР-АГРО» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 18000 грн.
		Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями суду першої інстанції, відповідач подав апеляційні скарги, в яких останній просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні вимог заявленого позову та в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, та порушення норм матеріального права.
		Представником позивача подано відзив на апеляційні скарги, в якому останній просив апеляційні скарги відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та додаткове рішення - залишити без змін. 
		Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків. 
		Судом першої інстанції встановлено, що з 05.07.2018 року по 18.07.2018 року ГУ ДФС в Миколаївській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «АМБЕР-АГРО» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, в тому числі з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість з період з 01.06.2015 року по 31.03.2018 року, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з                          01.01.2011 року по 31.03.2018 року, за результатами якої складено акт від 25.07.2018 року                  № 1812/14-29-14-01/36142513.
		Відповідно до змісту наведеного акту перевіркою, зокрема, встановлено, що на порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України                       ТОВ «АМБЕР-АГРО» віднесено до складу інших операційних витрат суми курсових різниць нарахованих по немонетарній статті, а саме на кредиторську заборгованість, яка виникла внаслідок отримання підприємством від нерезидента «Emmsons Grains Limited» (Кіпр) авансу (передоплати) в іноземній валюті за товари і для погашення якої, як очікується, підприємство реалізує (передасть) нерезидентові обумовлену у контракті кількість товарів на загальну суму 16277981 грн., в тому числі: за 2017 рік - 16277981 грн., що призвело до відображення в рядку « 04» податкової декларації з податку на прибуток підприємства показника «об`єкт оподаткування» - 2602093 грн. та як наслідок до заниження податку на прибуток на суму 2461660 грн. ((16277881-2602093)х18%).
		На підставі вказаного акту перевірки, ГУ ДФС в Миколаївській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 06.08.2018 року № 00065491401 про зменшення суми задекларованого ТОВ «АМБЕР-АГРО» від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2017 рік та за І квартал 2018 року на 2602093 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 06.08.2018 року № 00065481401 про збільшення суми грошового зобов`язання             ТОВ «АМБЕР-АГРО» з податку на прибуток підприємств на 3077075 грн. (2461660 грн. - за основним платежем, на 615415 грн. - за штрафними санкціями).
		Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом. 
		Вирішуючи справу та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що викладені відповідачем в акті висновки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України не є доведеними, тому прийняті ГУ ДФС в Миколаївській області рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.  
		Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.
		Так, виставляючи позивачу оскаржувані податкові повідомлення - рішення, відповідач виходив з того, що позивачем протиправно включено до складу витрат суми курсових різниць, які нараховані у зв`язку з поверненням ТОВ «АМБЕР-АГРО» отриманого підприємством від нерезидента «Emmsons Grains Limited» (Кіпр) авансу (передоплати) в іноземній валюті за товари, які не були поставлені позивачем.
		При цьому, доходячи такого висновку, відповідач, як у відзиві на позовну заяву, так і поданій апеляційній скарзі, посилається на те, що позивач облікував отриманий аванс по немонетарній статті, а тому, на думку відповідача, у ТОВ «АМБЕР-АГРО» не було підстав при поверненні такого авансу облікувати таку операцію за монетарною статтею та відповідно відносити нараховані при поверненні такого авансу курсові різниці до витрат підприємства. 
		Також, відповідач вказує на те, що господарська операція між наведеними суб`єктами не відбулась, позивачем було повернуто аванс нерезиденту. За таких обставин, відповідач вважає, що позивачем безпідставно віднесено до монетарної статті повернення заборгованості кредитору.
		Проте, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно визнані безпідставними наведені доводи відповідача з огляду на викладене. 
		Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України визначає Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 року № 193 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 17.08.2000 року за № 515/4736).
		Відповідно до п. 4 вказаного Положення курсова різниця це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.
		Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов`язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.
		Немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу.
		Операція в іноземній валюті - господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті. 
		Пунктом 5 наведеного Положення передбачено, що операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на початок дня, дати здійснення операції (дати визнання активів, зобов`язань, власного капіталу, доходів і витрат). Підприємство може операції з безготівкових розрахунків в іноземній валюті відображати у валюті звітності у сумі, визначеній у документах банку, з урахуванням особливостей застосування банком валютного курсу на дату здійснення операції, у разі якщо це не суперечить вимогам податкового і митного законодавства в частині застосування валютного курсу.
		Згідно п. 6 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу. У разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових  платежів.
		Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від інших осіб у рахунок платежів для поставлення готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати одержання авансу. У разі одержання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами та відвантаження частинами покупцеві немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності одержання авансових платежів.
		Балансова вартість зазначених статей балансу надалі визначається (оцінюється) згідно з відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. 
		Пунктом 7 цього ж Положення передбачено, що на кожну дату балансу: а) монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу; б) немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов`язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на початок дня дати здійснення операції; в) немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на початок дня дати визначення цієї справедливої вартості.
		Відповідно до п. 8 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня.
		Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).
		З аналізу наведених вимог Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» вбачається, що до немонетарних статей належить кредиторська заборгованість, яка виникла внаслідок отримання підприємством від нерезидента авансу (передоплати) в іноземній валюті за товари і для погашення якої, як очікується, підприємство реалізує (постачає) нерезидентові обумовлену у контракті кількість товарів.
		Така дебіторська заборгованість є товарною (має бути погашена товарами), а отже, курсові різниці за нею не нараховуються.
		Тобто, до моменту розірвання договору кредиторська заборгованість, що виникла після отримання передоплати в іноземній валюті, вважається немонетарною статтею та курсові різниці щодо неї не розраховуються. 
		Водночас, з аналізу положень наведеного Стандарту бухгалтерського обліку також вбачається, що вказана немонетарна стаття балансу може отримати статус монетарної.
		Посилання відповідача, як у відзиві на позовну заяву, так і поданій апеляційній скарзі, на те, що облікування позивачем отриманого авансу за немонетарною статтею балансу унеможливлює при поверненні такого авансу віднесення такої операцію до монетарних статей суперечить наведеним вимогам Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів».
		Так, колегія суддів зазначає, зокрема, в разі повернення перерахованої або отриманої попередньої оплати в іноземній валюті за домовленістю з контрагентом, повернення авансу у зв`язку з розірванням договору/невиконанням договору, така заборгованість у розумінні П(С)БО 21 є монетарною статтею, оскільки у такому випадку кредиторську заборгованість доведеться погашати грошовими коштами. Курсові різниці за такою монетарною статтею необхідно розрахувати на дату розірвання контракту та/або на дату проведення розрахунків (тобто, перерахування іноземної валюти нерезиденту).
		Тобто, за змістом вказаних вимог Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів» всі витрати (доходи), понесені (отримані) у зв`язку з придбанням (продажем) валюти, всі курсові різниці, розраховані за валютною заборгованістю й інвалютою потрапляють до складу бухгалтерських витрат (доходів), а отже, збільшують або зменшують об`єкт оподаткування.
		Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, у 2009 та у 2010 роках ТОВ «АМБЕР-АГРО», на виконання укладених з «Emmsons Grains Limited» (Кіпр) договорів комісії, отримало від вказаної особи кошти в іноземній валюті: 270000 дол. США та 599990 євро. 
		Гривневий еквівалент цих сум, що був визначений на дату їх зарахування (8878447,84 грн.), ТОВ «АМБЕР-АГРО» до 2017 року обліковувало за немонетарною статтею балансу як кредиторську заборгованість перед комітентом-нерезидентом за отриманим авансом, відповідно, курсові різниці позивач не нараховував.
		Згідно з умовами договорів комісії, комісіонер (ТОВ «АМБЕР-АГРО») зобов`язаний за дорученням комітента («Emmsons Grains Limited») за винагороду укласти для комітента від свого імені та за його рахунок угоди з третіми особами на придбання зерна пшениці та рапсу (надалі - товар); комітент зобов`язаний забезпечити комісіонера коштами, необхідними для закупівлі товару, комісіонер зобов`язаний здійснити придбання товару в строки та на умовах, передбачених даним договором та додатковими угодами до нього.
		Передбачені в момент укладання договорів строки укладення договорів поставки та відвантаження товару (тобто, строки виконання ТОВ «АМБЕР-АГРО» прийнятих на себе зобов`язань) продовжувалися додатковими угодами до 30.12.2016 року.
		Оскільки ТОВ «АМБЕР-АГРО» до 30.12.2016 року не виконало договірних зобов`язань, комітент у 2017 році заявив вимогу про повернення коштів, що і було здійснено позивачем. Так, ТОВ «АМБЕР-АГРО» повернуло «Emmsons Grains Limited» валютні кошти в повній сумі, гривневий еквівалент якої на момент повернення склав 25156428,76 грн., відповідно, суму 16277980,92 грн. (25156428,76 грн. - 8878 447,84 грн.) позивач відобразив у бухгалтерському обліку як курсові різниці. 
		На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач цілком правомірно при поверненні отриманого в іноземній валюті авансу нерезиденту у зв`язку із невиконанням договору нарахував курсові різниці за такою статтею балансу та відніс їх до складу витрат, оскільки така заборгованість у розумінні П(С)БО 21 є монетарною статтею, у зв`язку із тим, що у такому випадку кредиторська заборгованість погашається грошовими коштами. 
		Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
		Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня             2018 року без змін.
		Також, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБЕР-АГРО» витрат на професійну правничу допомогу у сумі 18000 грн. з огляду на викладене.
		16.10.2018 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява ТОВ «АМБЕР-АГРО» про стягнення з Головного управління ДФС у Миколаївській області витрат на правничу допомогу адвоката.
		До заяви про витрати позивач додав: копію договору про надання правничої допомоги від 03.08.2018 року, копію рахунку на оплату від 03.08.2018 року № СФ-0000013, копію платіжного доручення від 09.08.2018 року № 428 на суму 18000 грн., «Розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які надані або будуть надані адвокатом Щедровим Є.В. ТОВ «АМБЕР-АГРО» за договором про надання правничої (правової) допомоги від 03.08.2018 року у Миколаївському окружному адміністративному суді при розгляді справи № 1440/1894/18», копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію ордера                                   від 03.08.2018 року серії МК № 101651. 
		Відповідач подав клопотання про неспівмірість витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Частиною 3 цієї статті передбачено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
		Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;  4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що долучені позивачем до заяви докази підтверджують співмірність та обґрунтованість понесених витрат на оплату правничої допомоги адвоката Щедрова Є.В., а заявлене відповідачем клопотання про неспівмірість витрат на оплату правничої допомоги адвоката, на думку колегії суддів, є безпідставним, оскільки необґрунтовано жодними доводами та доказами. 
		Таким чином, апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року без змін.
		Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційні скарги Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року та додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року - залишити без задоволення.
		Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року та додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року - залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. 
		 
		Судове рішення складено у повному обсязі 18.06.2019 р.
		 
		 
		        Суддя-доповідач:                                                                      Л.П. Шеметенко
		 
		 
		         Суддя:                                                                                        Л.В. Стас  
		 
		 
		         Суддя:                                                                                        І.О. Турецька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...