Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/2057/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю.
Надіслано для оприлюднення: 18.06.2019. Зареєстровано: 19.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.06.2019.
Дата набрання законної сили: 18.06.2019
Номер судового провадження: К/9901/40674/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		18 червня 2019 року 
		 
		Київ
		 
		справа №804/2057/16
		адміністративне провадження №К/9901/40674/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
		суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П., 
		розглянувши у порядку письмового провадження
		касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ЗАВОД ПРОКАТНИХ ВАЛКІВ» 
		на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 (головуючий суддя: Павловський Д.П.)
		та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 (головуючий суддя: Чепурнов Д.В., судді: Сафронова С.В.; Мельник В.В.)
		у справі № 804/2057/16
		за позовом Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ЗАВОД ПРОКАТНИХ ВАЛКІВ»
		до Державної податкової  інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області 
		про скасування податкового повідомлення-рішення,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Публічне акціонерне товариство «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ЗАВОД ПРОКАТНИХ ВАЛКІВ» (далі - позивач, ПАТ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової  інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.12.2015 № 0004442201 про збільшення суми грошового зобов`язання із орендної плати за землю на 217093,48 грн. за основним платежем та на 108546,74 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
		 
		Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2016, залишеного без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, у задоволенні позову відмовлено повністю. 
		 
		У касаційній скарзі позивач просить скасувати прийняті у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм пункту 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України (далі - ПК), ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), та прийняти нове рішення про задоволення позову. За доводами касаційної скарги, судами не було враховано, що збільшення суми грошового зобов`язання із орендної плати було здійснено за межами строку давності.
		 
		Відповідач не реалізував своє процесуальне право подати заперечення на касаційну скаргу.
		 
		Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача суми грошового зобов`язання із орендної плати за землю та застосування штрафних фінансових санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 31.07.2015 № 107/04-61-22-5/00187375.  Згідно з цими висновками позивачем порушені норми підпункту 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 ПК України, а саме: занижено розмір податкового зобов`язання по орендній платі  за землю у сумі 836849,70 грн. за 2012 рік, у зв`язку з обчисленням податкових зобов`язань із ставки, яка менше 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
		 
		На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.12.2015 № 0004442201 про збільшення суми грошового зобов`язання із орендної плати за землю на 217093,48 грн. за основним платежем та на 108546,74 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). 
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (орендар) та Дніпропетровською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким позивачу передано у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 6,6765 Га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		За визначенням підпункту 14.1.136 пункту 14.1 ст. 14 ПК орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).
		Відповідно до підпункту 14.1.147 цього  пункту плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
		Пунктом 274.1 ст. 274 ПК встановлено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до пункту 288.1 ст. 288 ПК підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. 
		Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
		 
		Підпунктами 288.5.1 та 288.5.2 пункту 288.5 цієї статті встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об`єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об`єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
		 
		З набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. 
		 
		При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.
		 
		Як встановлено у судовому процесі, позивач при сплаті орендної плати визначав податкові зобов`язання без урахування вказаних норм, тобто у розмірі, який менше 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
		Суди першої та апеляційної інстанцій застосовуючи наведені правові норми, зробили юридично правильний висновок про заниження позивачем суми податкових зобов`язань з орендної плати, оскільки сума податкових зобов`язань  нижча за встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 ПК встановлено нижній граничній розмір річної суми платежу по орендній платі за земельну ділянку земель несільськогосподарського призначення.
		 
		Висновок судів відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій, зокрема у постанові від 02.12.2014 у справі за позовом ПАТ «Сумська фірма «Усе для дому» до ДПІ у м. Сумах  про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення (справа № 21-274а14).
		 
		Разом із тим не можна погодитися із висновками судів попередніх інстанцій при застосуванні норм пункту 102.1 ст. 102 ПК, оскільки вони не відповідають правильному змісту правового регулювання цих норм.
		 
		Відповідно до цього пункту контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. 
		 
		У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
		 
		Вказаними нормами встановлено граничний строк, протягом якого контролюючий орган має право визначити суму грошових зобов`язань - 1095 днів. Початок перебігу вказаного строку законодавцем встановлено з дня, наступного після спливу граничного строку подачі податкової декларації, або з дня, наступного після фактичної подачі такої декларації, або з дня подачі уточнюючого розрахунку.
		При цьому, винятки із цього правила встановлені пунктом 102.2 ст. 102 ПК. Наявність таких підстав у судовому процесі не встановлені, як не посилалися на наявність таких обставин і сторони у межах судового процесу.
		 
		Застосовуючи вказані правові норми, суди попередніх інстанцій прийшли до протилежного висновку, пов`язавши початок перебігу строку давності не з датою подання податкової декларації, а з датою нарахування податкового зобов`язання за кожний окремий місяць.  Такі висновки суперечать правовому змісту вищевказаних правових норм.
		 
		У поданій до суду касаційній скарзі, позивач вказує на те, що ним було подано річну податкову декларацію із земельного податку, граничний строк подачі якого 20.02.2012. До вказаної декларацію ним було також подано 4 уточнюючі декларації, остання з яких подана 30.08.2012. Отже, саме з цієї дати мав обраховуватись строк давності у 1095 днів. З огляду на те, що податкове повідомлення-рішення прийняте 25.12.2015, позивач вказує про пропуск відповідачем строку давності при визначенні сум грошового зобов`язання із земельного податку за 2012 рік.
		 
		Відповідно до пункту 286.2 ст. 286 ПК платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
		 
		Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 283.3 цієї статті).
		 
		За встановлення у судовому процесі обставин подання позивачем річної податкової декларації із земельного податку за 2012 рік, подання ним до цієї декларації уточнюючого розрахунку 30.08.2012, строк давності у 1095 днів для визначення суми грошових зобов`язань із земельного податку за 2012 рік сплив 30.08.2015.
		 
		Таким чином,  судові рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги слід задовольнити.
		 
		Відповідно до частини 1 ст. 351 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина 3 цієї статті).
		 
		Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ЗАВОД ПРОКАТНИХ ВАЛКІВ» задовольнити. 
		Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, позов задовольнити: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.12.2015 № 0004442201.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.
		 
		Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді:          С.С. Пасічник  В.П. Юрченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...