Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/2531/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 19.06.2019. Зареєстровано: 20.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2019.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		м. Київ
		18 червня 2019 року                                                    № 640/2531/19
		 
		Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді - Шевченко Н.М., розглянувши в письмовому порядку за правилами загального провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішень,
		 
		У С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі по тексту також - відповідач, Департамент з питань ДАБК міста Києва), у якому просить:
		- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань ДАБК міста Києва про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.01.2019, який видано позивачу щодо об`єкта «Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1»;
		- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань ДАБК міста Києва про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.01.2019, який видано позивачу щодо об`єкта «Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1»;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань ДАБК міста Києва «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» від 17.01.2019 №13, яким анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт «Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1» від 14 серпня 2008 року №0664-Сл/Т;
		- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань ДАБК міста Києва від 29.01.2019 №3/19, складену стосовно позивача щодо невиконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03 січня 2018 року.
		В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що вказані в акті перевірки від 08.01.2019 та оскаржуваних приписах порушення, які потім стали підставою для винесення оскаржуваних наказу «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» від 17.01.2019 №13 та постанови від 29.01.2019 №3/19, не відповідають дійсності, оскаржувані акти відповідача є безпідставними, необґрунтованими, протиправними та такими, що видані з порушенням норм чинного законодавства та без урахування усіх обставин. Крім того, позивач наголошує на тому, що посилання відповідача на те, що будівельні роботи виконуються з порушенням архітектурно-планувального завдання від 22.11.2005 №05-1011, та що ОСОБА_1 не виконано вимог припису від 03.01.2018 спростовуються наявними у матеріалах справи експертними висновками і письмовими доказами, а твердження відповідача про те, що об`єкти будівництва мають недозволену поверховість, жодним чином не підтверджені і не доведені, є виключно суб`єктивним припущенням посадової особи відповідача і зазначені без урахування змісту проектної документації і технічних звітів. 
		Ухвалою суду від 19.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного провадження. 
		06.03.2019 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані акти відповідача прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства та з дотриманням відповідної процедури. 
		22.03.2019 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження.
		За результатом розгляду зазначеного клопотання позивача, ухвалою суду від 25.03.2019 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
		У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
		Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зважаючи на їх необґрунтованість.
		Відповідно до ч. 3  ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України  учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Представники сторін заявили клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.
		Так, на підставі положень ч. 3  ст. 194 КАС України  суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
		Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне. 
		Як убачається з матеріалів справи, у період з 21 грудня 2018 року до 08 січня 2019 року відповідачем проведено позапланову перевірку на об`єкті «Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_12 (кадастровий номер НОМЕР_1 ), НОМЕР_6 (кадастровий номер НОМЕР_7), НОМЕР_8 (кадастровий номер НОМЕР_9 ) у Солом`янському районі міста Києва». 
		Позивач набула права власності на зазначені земельні ділянки, а також на об`єкт незавершеного будівництва, що розташований на зазначених земельних ділянках з цільовим призначенням: для будівництва житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд, на підставі договорів купівлі-продажу №821, №824, №827 та №850 від 15.05.2017.
		Попереднім власником для будівництва житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за вказаною адресою у 2005 році, відповідно до чинного на той час законодавства, отримано архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) №05-1011 на проектування будівництва, яке містить комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об`єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам`яток історії та культури, довкілля, законних прав, і інтересів громадян та юридичних осіб при розташуванні об`єкта архітектури на конкретній земельній ділянці. 
		Також в матеріалах справи міститься погоджена проектна документація, дозвіл на виконання будівельних робіт №0664-Сл/Т від 14 серпня 2008 року та зареєстрована заява ОСОБА_1 від 17.08.2017 (за вх. №КВ 122172290738) про внесення змін у дозвіл на виконання будівельних робіт №0664-Сл/Т від 14 серпня 2008 року, відповідно до статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		08.01.2019 за результатами позапланової перевірки об`єкту «Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1» контролюючим органом складено Акт за №б/н, де встановлені наступні порушення:
		- будівельні роботи на об`єкті будівництва виконуються з порушенням архітектурно-планувального завдання від 22.11.2005 №05-1011;
		- замовником будівництва ОСОБА_1 не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03 січня 2018 року, а саме не надано наступних документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю: проектну документацію, звіт про інженерно-геологічні вишукування, вихідні дані для проектування.
		На підставі Акту за №б/н від 08.01.2019 заступником начальника управління-начальником інспекційного відділу №1 управління контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Мосуром С.М. 08.01.2019 видано однакові за змістом приписи з різними кінцевими вимогами: 
		- про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - з вимогою у термін до 08.02.2019 усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності і відповідності до вимог законодавства;
		- про зупинення підготовчих будівельних робіт - з вимогою з 08.01.2019 зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті «Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1» до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
		Далі, 17.01.2019 наказом №13 від 17.01.2019, з посиланням на частину шосту статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Акт позапланової перевірки за №б/н від 08.01.2019 відповідач анулював Дозвіл на виконання будівельних робіт «Будівництва індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 у Солом`янському районі м. Києва» від 14.08.2008 №0664-Сл/Т, а 29.01.2019 склав постанову 
		29 січня 2019 року відповідачем складено Постанову №3/19 стосовно позивача щодо невиконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03.01.2018.
		Не погоджуючись з актами Департаменту з питань ДАБК міста Києва та вважаючи їх безпідставними, необґрунтованими, протиправними та такими, що видані з порушенням норм чинного законодавства України, а отже підлягають скасуванню, ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав.
		До подання позовної заяви позивач у порядку статті 153 КАС України звернулася до суду з заявою про забезпечення адміністративного позову, зазначаючи про те, що зупинення виконання робіт на об`єкті будівництва «Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1» призведе до значних витрат та негативних наслідків щодо вже виконаних робіт, у тому числі через вплив погодних умов, а також руйнування недобудованих елементів об`єкту і як наслідок  неможливості реалізації наступних етапів будівництва. А не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки будівництво може бути зруйноване у найкоротші терміни, шляхом затоплення котловану та зсуву ґрунту.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2019 у справі №640/1945/19, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019, частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову та зупинено дію оскаржуваних приписів від 08.01.2019 і наказу «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» від 17.01.2019 №13. 
		Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
		Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою перевірки дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єктах будівництва.
		Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових і позапланових перевірок за територіальним принципом.
		Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
		Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
		Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.
		Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (надалі по тексту також - Порядок №553).
		Відповідно до пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:
		1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;
		2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
		3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:
		- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
		- зупинення підготовчих та будівельних робіт.
		Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;
		4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
		5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
		7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
		8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
		Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
		9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
		10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;
		11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
		Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.
		Пунктом 12 Порядку №553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
		У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.
		Пунктами 13, 14 Порядку №553 встановлено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
		Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
		З аналізу наведених правових норм убачається, що законодавством визначено обов`язки як органу державного архітектурно-будівельного контролю, так і суб`єкта містобудування, дотримання яких гарантує повне та об`єктивне встановлення обставин під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
		Пунктами 16-19 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
		У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
		У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
		Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
		Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
		Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
		Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
		Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
		Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
		Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
		У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
		У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
		Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
		Органи державного архітектурно-будівельного контролю ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.
		З аналізу наведених правових норм вбачається, що процедура оформлення результатів планових та позапланових перевірок має чітку послідовність, а саме: в останній день перевірки посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, складається та підписується акт і, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - протокол та видається 
		-          припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил 
		або 
		-          припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
		Відповідно до частини шостої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
		1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;
		2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
		3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;
		4) скасування містобудівних умов та обмежень;
		5) систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.
		Таким чином, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено виключний перелік підстав, за наявності яких органом державного архітектурно-будівельного контролю може бути анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт.
		До зазначеного переліку, зокрема, віднесено встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
		З наведеної правової норми вбачається, що виявлені під час перевірки факти, які свідчать про можливі порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, можуть бути підставою для анулювання дозволу на виконання будівельних робіт виключно за умови невиконання суб`єктом містобудування вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
		Судом на підставі наявних у матеріалах справи документах встановлено, що земельні ділянки по АДРЕСА_1 призначені для будівництва житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд.
		Класифікацію видів цільового призначення земель у межах категорій визначено наказом Держкомзему «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» від 23 липня 2010 року №548, де встановлено, що землі, які за категорією належать до земель житлової та громадської забудови, за цільовим призначенням поділяються на:
		- землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше);
		- землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва;
		- землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв і бібліотек, для навчальних і дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування).
		Відповідно до частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, установлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
		Відповідно до статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
		За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
		Дозвіл на виконання будівельних робіт являє собою документ, що засвідчує відповідність проектної документації на зведення об`єкту будівництва нормам містобудівних вимог. Він надає право забудовнику та його підрядникам на виконання земляних робіт, підключення до інженерних мереж, енергетичних джерел та існуючих комунікацій тощо.
		Будівництво на земельних ділянках по АДРЕСА_1, відбувається на підставі дозволу на виконання будівельних робіт №0664-Сл/Т від 14.08.2008, до якого позивачем внесено зміни, відповідно до статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (заява від 17.08.2017 за вх. №КВ 122172290738), цільове призначення - будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд.
		Зазначений дозвіл, відповідно до пункту 1 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» та пункту 8 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є чинним до завершення будівництва, з урахуванням відповідних змін.
		Відповідно до дозвільних документів на виконання будівельних робіт та проектної документації об`єкта будівництва планується зведення 3 (трьох) зблокованих індивідуальних житлових будинків на ділянці вільній від забудови. Житлові будинки прямокутні трьохповерхові з цокольним і мансардним поверхами. 
		Згідно з комплексним висновком №174 ДП ЦС Укрінвестекспертизи щодо проекту будівництва зблокованих житлових будинків по АДРЕСА_1 , експертною організацією оцінено позитивно проект будівництва, розроблений на підставі архітектурно-планувального завдання (АПЗ) №05-1011, та рекомендовано його затвердити з такими основними технічними показниками: площа ділянки - 0,3 га, площа забудови - 965,9 м2, поверховість - цоколь+3+мансарда, загальна площа будинків - 3463,6 м2, житлова площа будинків - 1742, 4 м2, кількість маш./місць - 12, будівельна кубатура - 17172 м3 (в тому числі підземна частина - 1184, 9 м3, надземна частина - 15987,7 м3), загальна площа гаражів - 196, 98 м2. При цьому, зазначено, що замовником і розробниками проекту у позитивному плані вирішені питання щодо санітарного та епідеміологічного благополуччя (позитивний висновок Київської СЕС №6491 від 17.08.2007) та пожежної безпеки (позитивний висновок ГУ МНС України в м. Києві №16/5/4592вх від 07.07.2007). (а.с. 95-99 т. 1)
		Генеральний план погоджено: Інститутом «Київгенплан» АТ «Київпроект» №Ан2-2610 від 13.01.06р.; ГУ містобудування, архітектури та дизайну міського середовища №По7-348 від 01.08.06р.; УДАІ ГУ МВС України в м. Києві №37 від 24.01.06р.; СУППР №8/1-74 від 25.01.06р.; КО «Київзеленбуд» №58 від 03.02.06р., Управлінням ІО ПТ №Н-570 від 29.09.06р. 
		Як було зазначено вище, для будівництва житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 Києва було отримано архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) №05-1011 на проектування будівництва, яке містить комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об`єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам`яток історії та культури, довкілля, законних прав, і інтересів громадян та юридичних осіб при розташуванні об`єкта архітектури на конкретній земельній ділянці. 
		Відповідно до пункту 2.1. ДБН В.2.2.-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» поверховість і протяжність житлових будинків визначається проектним рішенням на підставі АПЗ.
		Архітектурно-планувальним завданням (АПЗ) №05-1011 на проектування будівництва по АДРЕСА_1 в частині поверховості встановлено для замовника дотримуватися поверховості, притаманної садибній забудові.
		Згідно з п. 3.19. ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» площа території, яку відводять під садибну забудову, повинна забезпечити розміщення обсягів будівництва і формування планувальних одиниць у погодженні з планувальною структурою міста і системою громадських центрів. Район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій. Гранична площа земельних ділянок, які надаються громадянам для житлового будівництва, встановлюється відповідними місцевими органами державної виконавчої влади або місцевого самоврядування відповідно до земельного законодавства. В умовах забудови, що склалася, присадибна ділянка може бути збережена в існуючих розмірах, якщо це не перешкоджає вдосконаленню планувальної структури населеного пункту. До площі садибної ділянки включається площа забудови житлових будинків, господарських будівель. Ширину садиби по фронту вулиці слід приймати залежно від планувальної структури району, рельєфу місцевості, типів житлових будинків, господарських будівель і гаражів з урахуванням забезпечення компактності садибної забудови і дотримання нормативних розривів між будівлями. Житлові будинки на присадибних ділянках треба розміщувати відповідно до проекту забудови району із встановленим відступом від червоних ліній. Огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці.
		Відповідно до п. В.9 Додатку «В» ДБН В.2.2.-15.2005 «Житлові будинки. Основні положення» при визначенні поверховості надземної частини будинку до кількості поверхів включають усі надземні поверхи (включаючи мансардний), у тому числі технічний і цокольний, якщо верх його перекриття знаходиться вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 м.
		Судом встановлено, що відповідно до дозвільних документів на виконання будівельних робіт та проектної документації об`єкта будівництва зводяться зблоковані індивідуальні житлові будинки, які є трьохповерховими з цокольним і мансардним поверхами.
		Експертною оцінкою підтверджено, що об`єкт будівництва виконується у важких геодезичних умовах схилу, з великим ухилом ґрунту, враховуючи відмітки за межами ділянки. Рельєф ділянки складний з великим перепадом висот, що видно на генеральному плані та топографо-геодезичних вишукуваннях, де відмітка дороги - 163.5 з одного боку, а ґрунту на території - 171.5 та з іншого боку - 160.5 і 171.5 відповідно, що показує перепади висот ґрунту ділянки до 11 м по висоті. В умовах перепаду рельєфу зі сторони двору, починаючи з третьої по першу секцію, знаходяться нижче рівня ґрунту на півтора та пів поверху, відповідно. Враховуючи ухил ґрунту, 1-й поверх відповідає вимогам цокольного поверху. Проте, зі сторони вулиці Університетська, існуючі відмітки дороги нижче, так як найбільший схил перетинає усю земельну ділянку та зменшується за рівнем дороги. Тому, візуально з вулиці Університетської, бачення рельєфу набагато нижче ніж є на справді, що чітко видно з фото плану організації рельєфу М 1:500 та підтверджено експертною оцінкою.
		Судом, на підставі наявних у матеріалах справи документах, також встановлено, що при проектуванні будівництва індивідуальних житлових будинків по АДРЕСА_1 враховано наступні норми державних будівельних норм: п. 3.3., п. 3.4., п. 3.19., п. 3.21., 3.22., 3.25. ДБН 360-92 «Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень»; п. В.9, Додатку В ДБН В.2.2.-15-2005 «Житлові будинки і положення».
		Позивачем доведено, а судом встановлено, що при візуальній оцінці поверховості об`єктів будівництва посадовою особою контролюючого органу не враховано особливостей земельної ділянки, її складної рельєфності та складні геодезичні умови, у яких відбувається будівництво. 
		Відповідачем не надано доказів, які б належним чином підтвердили факт будівництва об`єктів по АДРЕСА_1 на рівні 5 поверхів.
		Таким чином, посилання відповідача у оскаржуваних актах на те, що будівельні роботи із будівництва індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд виконуються на рівні п`ятого поверху з порушенням АПЗ від 22.11.2005 №05-1011 не може бути прийнятим до уваги, оскільки такий висновок є недоведений, відповідач не надав суду належних достатніх доказів для його підтвердження. 
		З приводу зазначення у оскаржуваних актах порушення, що полягає у невиконанні припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03 січня 2018 року, а саме, не надання документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, суд вважає, що контролюючим органом допущено перевищення законодавчо визначених повноважень та не дотримано принципів об`єктивності і неупередженості під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Позивачем, у свою чергу, доведено відсутність зазначеного порушення, про що свідчить наступне.
		Суд, на підставі наявних у матеріалах справи документах, встановив, що 03.01.2018 контролюючим органом проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: вул. Університетська, 24, 25, 27 у Солом`янському районі м. Києва », за результатами якої складено Акт та видано припис від 03.01.2018 про усунення до 05.02.2018 порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
		У приписі від 03.01.2018 встановлено, що під час проведення перевірки замовником будівництва ОСОБА_1 не надано деяких документів, необхідних для здійснення заходів державного контролю, що, на думку посадової особи контролюючого органу, є порушенням пункту 14 Порядку №553.
		Позивач відмовилася від підписання Акту та припису від 03.01.2018 (про що зроблені відповідні відмітки), оскільки висновки перевірки не відповідали дійсності, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю діяла не об`єктивно та упереджено, здійснюючи державний архітектурно-будівельний контроль поза межами повноважень, передбачених законодавством.
		Сукупність обставин, встановлених судом, свідчать про наявність підстав вважати здійснення посадовою особою контролюючого органу державного архітектурно-будівельного контролю не об`єктивно, упереджено, зі створенням перешкод та з перевищенням законодавчо визначених повноважень.
		Як зазначалося вище, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, серед іншого, об`єктивно і неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.
		У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
		Відповідно до пункту 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
		З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що у ній відсутній імперативний обов`язок суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, надавати усі, без виключення, документи на вимогу. 
		Порядком № 553 передбачена окрема норма, якою встановлено, що за результатами проведення перевірки контролюючим органом складається Акт, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.
		Припис видається для усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
		Судом, за результатами аналізу та дослідження наявних у матеріалах справи документів у сукупності з нормами чинного законодавства, встановлено, що позивач не перешкоджала у доступі до запитуваних посадовою особою державного архітектурно-будівельного контролю документів, надавала їх до огляду у кількості та об`ємі, необхідному для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.
		Проектна документація, звіт про інженерно-геологічні вишукування та вихідні дані для проектування були надані позивачем контролюючому органу одразу після спливу обставин, які об`єктивно не залежали від позивача, про що посадова особа контролюючого органу була поінформована.
		Суд встановив, що зазначені документи, разом з іншим майном були вилучені 29 грудня 2017 року слідчим Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві Боголюб М . В. під час огляду земельних ділянок, за адресою: АДРЕСА_1
		Ухвалою Солом`янського суду міста Києва від 09.01.2018 у справі №760/28973/17, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12.02.2018, слідчого Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві Боголюб М.В. зобов`язано повернути ОСОБА_1 тимчасово вилучене 29.12.2017 майно під час огляду земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1, які позивач отримала лише 16.02.2018, що підтверджується розпискою, наданою Позивачем слідчому Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві Боголюб М.В.
		При цьому, позивачем направлено відповідачу наступні документи: технічний звіт про виконання інженерно-геологічних вишукувань; том 1.1. з будівництва індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, що включає в себе: вихідні дані на проектування, загальну пояснювальну записку, генеральний план, черговий кадастровий план, документи на право власності, кваліфікаційні сертифікати, підтвердження Гап та Гіп, ТУ на водопостачання та каналізування, КП СУППр; том 1.2. з будівництва індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: м. Київ, АДРЕСА_12, 25, 27, що включає в себе архітектурні рішення.
		Таким чином, на переконання суду, посилання відповідача у оскаржуваних актах на відмову позивача надавати запитувані документи не відповідає дійсності. Зворотного відповідачем не доведено. 
		Суд також приймає доводи позивача про те, що припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.01.2019 виданий контролюючим органом з процедурними порушеннями, з огляду на наступне.
		Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 17 Порядку №533 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. 
		З аналізу зазначеної правової норми та з посиланням на академічний тлумачний словник, сполучник «або» уживається на означення того, що з ряду перелічуваних документів можливий тільки один.
		Крім того, як зазначалося вище, і в приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, і в приписі про зупинення підготовчих та будівельних робіт обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень, чого не містить оскаржуваний припис.
		Суд акцентує увагу також, що зазначеною вище статтею 41 чітко визначена умова, виникнення якої у результаті призводить до складення контролюючим органом, крім акта перевірки, постанови, а також видачі припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припису про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт - це виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
		Відповідно до частини шостої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі, зокрема, встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
		Отже, виявлені під час перевірки факти, які свідчать про можливі порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, можуть бути підставою для анулювання дозволу на виконання будівельних робіт і виключно за умови невиконання суб`єктом містобудування вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
		Суд зважає на те, що в оскаржуваному наказі №13 не зазначено, невиконання яких приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю призвело до анулювання Дозволу №0664-Сл/Т від 14.08.2008. Крім того, оскаржуваний наказ №13 виданий 17.01.2019, а встановлений у оскаржуваних приписах від 08.01.2019 строк для усунення сплив лише 08.02.2019, що не узгоджується між з собою, а отже підтверджує відсутність підстави для анулювання Дозволу №0664-Сл/Т від 14.08.2008.
		Необхідно також звернути увагу на наявний у матеріалах справи лист від 28.11.2018 №001-3879 за підписом Голови Київської міської державної адміністрації Кличка В.В., в якому зазначено, що станом на 28.11.2018 «підстав, передбачених законодавством, для анулювання дозволу на виконання робіт і будівництва індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 від 14.08.2008 №0664-Сл/Т немає».
		Таким чином, суд, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні та враховуючи всі наведені обставин в справі, дійшов висновку про те, що оскаржувані позивачем припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.01.2019, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.01.2019, наказ «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» та постанова у справі про адміністративне правопорушення від 29.01.2019 №3/19 складені з грубими порушеннями статей 37, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пунктів 11, 14, 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, без обґрунтованих висновків за результатами перевірки та за відсутності факту невиконання позивачем приписів відповідача, без дотримання порядку їх оформлення та без урахування суттєвих обставин справи і фактів, з огляду на що у суду наявні всі правові підстави для задоволення позову.
		Варто звернути увагу на те, що в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, на переконання суду, свою позицію не довів та не обґрунтував її.
		Згідно з п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v.  Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Trofimchuk проти України", від 28.10.2010 № 4241/03 зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
		Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від  різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.
		 
		Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.01.2019, який видано ОСОБА_1 щодо об`єкта «Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ».
		 
		Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.01.2019, який видано ОСОБА_1 щодо об`єкта «Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1».
		 
		Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» від 17.01.2019 №13, яким анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт «Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1» від 14 серпня 2008 року №0664-Сл/Т.
		 
		Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.01.2019 №3/19, складену відносно ОСОБА_1 щодо невиконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03 січня 2018 року.
		 
		Стягнути з Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 32, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 40224921) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_11 , ІПН НОМЕР_5 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3  073 (три тисячі сімдесят три) гривні 60 коп.
		 
		Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
		 
		 
		Суддя                                                                                      Н.М. Шевченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...