Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/6111/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 20.06.2019. Зареєстровано: 21.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.06.2019.
Дата набрання законної сили: 20.06.2019
Номер судового провадження: 854/2692/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		__________________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		20 червня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/6111/18Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
		          
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		судді - доповідача - Стас Л.В.
		суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.,
		за участю секретаря - Худика С.А.,
		за участю представника апелянта - Дідоренко А.О.
		за участю позивача - ОСОБА_1 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання  протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач, ОСОБА_1 , звернувся з позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (далі - відповідач, Управління), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за рішеннями суду у справах  №522/209/16-а - за період з 18.07.2013р. по 31.01.2017 р., №522/7044/17 - за період з 13.10.2016р. по 31.12.2017 р. та №815/2000/18 - за період з 18.07.2013 по 12.10.2016р. Також позивач просив  зобов`язати відповідача  розрахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, за рішеннями суду по справах №522/209/16-а - за період з 18.07.2013р. по 28.02.2017р., №522/7044/17 - за період з 13.10.2016р. по 31.01.2018р. та №815/2000/18 - за період з 18.07.2013р. по 12.10.2016р. Крім того, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 27 500,00 грн.
		В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 11.02.2003 р. № 2050-ІІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» від 21.02.2001 р. № 159 виплата пенсії за вказаними судовими рішеннями відповідачем повинна здійснюватися із нарахуванням компенсації втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати. На думку позивача, несвоєчасна виплата пенсії в належному розмірі з вини відповідача є протиправною та обмежує його право на забезпечення достатнього життєвого рівня, гарантованого Конституцією України.
		 
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
		Визнано протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, за рішенням суду по справі №522/209/16-а - за період з 18.07.2013р. по 31.01.2017р., за рішенням суду по справі №522/7044/17 - за період з 13.10.2016р. по 31.12.2017р., за рішенням суду по справі №815/2000/18 - за період з 18.07.2013 по 12.10.2016р.
		Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі розрахувати на час виплати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, за рішенням суду по справі №522/209/16-а - за період з 18.07.2013р. по 28.02.2017р., за рішенням суду по справі №522/7044/17 - за період з 13.10.2016р. по 31.01.2018р., за рішенням суду по справі №815/2000/18 - за період з 18.07.2013р. по 12.10.2016р..
		Стягнуто з Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1853,00грн.
		В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
		Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі подати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання цим рішенням законної сили.
		 
		В апеляційній скарзі, Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року та прийняти нове - про відмову задоволенні позову в повному обсязі. 
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилався на помилковість висновків суду першої інстанції щодо наявності права у позивача на виплату компенсації втрати частини доходів, оскільки виплати перерахованої пенсії були здійснені відповідачем на виконання рішення суду, тобто спірні виплати позивачу нараховані не були, оскільки було порушено питання про право на такі виплати. Також апелянт вважає, що судом першої інстанції безпідставно було задоволено позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки, на думку апелянта, позивачем не було доведено завдання позивачу моральної шкоди внаслідок неправомірних дій управління, щодо наявності яких, зокрема,  апелянт заперечує.
		У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилався на доводи, які ідентичні доводам викладеним у позовній заяві та узгоджуються з висновками суду першої інстанції, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		 
		Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 03.10.2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 року, частково задоволено позов ОСОБА_1 у справі №522/209/16-а. 
		Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії та виплату з 18.07.2013р. враховуючи слідуючи документи :
		1) За 1996 рік:
		- Довідку - форма №3 про нарахування заробітної плати з 01-07.1996р. на сумму 1463.42 грн. без розбивки по місяцях (документ №11 розписки-повідомлення від 15.05.2013)
		- «Окончательный расчет подоходного налога за 1996 год.» Державної податкової адміністрації у Приморському районі м. Одеси на сумму 3657,42 грн. без розбивки по місяцях (лист 56 пенсійної справи);
		- Висновок Державної податкової адміністрації у Приморському районі м. Одеси від 12.03.1997р.;
		- Заяву ОСОБА_1  від 11.03.997р. про повернення йому переплати подохідного податку за 1996р.;
		- Трудову угоду на виконання робіт з 15.07.1996р. по 31.12.1996р. з оплатою 12800000 крб. в місяць ;
		- Акт виконаних робіт до нього (документ №21 розписки-повідомлення);
		- Трудову угоду на виконання робіт з 1.09.1996р. по 31.09.1996р. з оплатою 360 грн. в місяць;
		- Акт виконаних робіт до нього (документ №22 розписки-повідомлення);
		2) За 1997 рік:
		- Трудову угоду на виконання робіт з 15.12.1996 по 01.07.1997 з оплатою 250 грн. в місяць ;
		- Акт виконаних робіт до нього ;
		- Трудову угоду на виконання робіт з 1.07.1997 по 31.12.1997 з оплатою 250 грн. в місяць ;
		- Акт виконаних робіт до нього;
		- Трудову угоду на виконання робіт з 1.08.1997 по 1.09.1997 з оплатою 250 грн. в місяць;
		- Акт виконаних робіт до нього (документ №23 розписки-повідомлення);
		- Довідка Одеського судноремонтного заводу №2 про працю за трудовою угодою та його заробітну плату з 8.1997-7.1998р.р. від 4.08.1998р. ;
		За 1998 рік:
		- Трудову угоду на виконання робіт с 01.01.1998 по 30.06.1998р. с оплатою 250 грн. в місяць;
		- Акт виконаних робіт до нього (документ №25 розписки-повідомлення);
		- Трудова угода на виконання робіт з 1.07.1998 по 31.12.1998р. з оплатою 300 грн. в місяць;
		- Акти виконання робіт до нього (документи №26, 27, 28 розписки-повідомлення);
		- Трудову угоду на виконання робіт з 24.09.1998 по 9.10.1998р. з оплатою 500 грн.;
		- Акти виконання робіт до нього (документи №28, 29, 30 розписки-повідомлення);
		- Довідка від 4.08.1998р. Одеського судноремонтного заводу №2 про заробітну плату ОСОБА_1 за період з 08.1997-07.1998р.;
		- Довідка від 3.12.1998р. Одеського судноремонтного заводу №2 про заробітну плату ОСОБА_1 за період з 1.1998-11.1998р.;
		- Довідка від 07.03.1999р. Одеського судноремонтного заводу №2 про заробітну плату ОСОБА_1 за період з 3.1998-2.1999р.;
		За 1999 рік:
		- Трудову угоду на виконання робіт з 1.01.1999 по 30.06.1999р. з оплатою 300 грн. в місяць;
		- Акти виконаних робіт до нього (документ №25 розписки-повідомлення);
		- Довідка від 7.03.1999р. Одеського судноремонтного заводу №2 про заробітну плату ОСОБА_1 за період з 3.1998-2.1999р.;
		В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
		 
		Також судом встановлено, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 13.09.2017 року у справі №522/7044/17 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 18.07.2013 року і виплатити її, врахувавши довідку ВАТ «Одеський судноремонтний завод № 2» про заробітну плату № 29/4-13/3 від 29.04.2013 року.
		Однак, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 року, прийнятою за результатами апеляційного перегляду, скасовано постанову Приморського районного суду м. Одеси від 13.09. 2017 року у справі №522/7044/17.
		Позов ОСОБА_1 в частині здійснення перерахунку пенсії за період з 18.07.2013 року по 12.10.2016 року - залишено без розгляду. 
		В іншій частині прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1  - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо неврахування при розрахунку пенсії ОСОБА_1 довідки про заробітну плату від 29.04.2013 року № 29/4-13/3 ВАТ «Одеський судноремонтний завод № 2». 
		Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в  м. Одесі здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 13.10.2016р. з урахуванням даних довідки про заробітну плату від 29.04.2013 року № 29/4-13/3 ВАТ «Одеський судноремонтний завод № 2». В задоволенні решти позовних вимог  - відмовлено.  
		Зазначене  рішення набрало законної сили 19.12.2017 року.
		 
		Також судом встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 року по справі №815/2000/18 частково задоволено позов ОСОБА_1 
		Визнано протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, щодо зменшення розміру середньомісячного заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_1 за період з 18.07.2013 року по 12.10.2016 року.
		Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі провести перерахунок розміру середньомісячного заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_1 з врахуванням довідки про заробітну плату №29/4-13/3 від 29.04.2013 р. ВАТ «Одеський судноремонтний завод №2» і перерахувати пенсію та зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину пенсії за період з 18.07.2013 року по 12.10.2016 року з врахуванням перерахунку, здійсненого на підставі довідки про заробітну плату №29/4-13/3 від 29.04.2013 року ВАТ «Одеський судноремонтний завод № 2». 
		Зазначене рішення набрало законної сили 23.08.2018 року.
		 
		Листом Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №ВЕБ-15001-Ф-С-18-019813 від 20.09.2018р. повідомлено ОСОБА_1 , на звернення, зареєстровані на Веб-порталі Пенсійного фонду України, про те, що:- на виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 03.10.2016р. по справі №522/209/16-а управлінням проведено перерахунок пенсії та за період з 18.07.2013р. по 28.02.2017р. розраховано доплату у загальній сумі 18965,15грн., яка отримана заявником - у березні 2017року; - на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017р. по справі №522/7044/17 управлінням проведено перерахунок за період з 13.10.2016р. по 31.01.2018р. та розраховано доплату у сумі 6086,93 грн., яку заявник отримав у лютому 2018 року. Водночас у вказаному листі від 20.09.2018р. Пенсійний фонд зазначив про те, що вказаними рішеннями не покладено зобов`язання проведення розрахунку компенсації (а.с.34-35 т.1). 
		04.09.2018 року Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі надало відповідь на звернення ОСОБА_1 від 23.08.2018р. стосовно виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2018р. по справі №815/2000/18 та виплати компенсації на недоплачені кошти. Наданою відповіддю відповідач зазначив про безпідставність вимог про нарахування компенсації, оскільки зазначене рішення від 25.06.2018р по справі №815/2000/18 не набрало законної сили(а.с.25-26 т.1).
		Вважаючи протиправними такі дії відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		 
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за рішеннями суду по справах  №522/209/16-а,  №522/7044/17 та  №815/2000/18 є протиправними та такими що порушують права позивача. 
		Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить із такого.
		 
		Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.06.2003 Р. №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 р. № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 (далі - Порядок № 159). 
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).
		Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
		Відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб`нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
		Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
		Згідно ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
		Зі змісту вказаних нормативних приписів випливає, що право на компенсацію втрати частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
		За правилами ст. ст. 2, 3 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
		Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
		Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
		Наведені вище норми встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців; вказують на визначення поняття «доходи» для цілей цього  Закону; а також порядок обчислення суми компенсації.
		З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати`Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2001 року № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
		Пункти 1, 2 згаданого Порядку №159 відтворюють положення Закону та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
		Приписи п. 4 Порядку №159 визначають, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
		Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
		При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
		Використане у статті 3 Закону та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
		Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.02.2018 року у справі № 522/5664/17, від 03.07.2018 року у справі № 521/940/17, від 24.01.2019 року у справі №159/1615/17 та від 14.05.2019 року у справі № 487/6312/16-а
		Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв`язку свідчить, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
		Таким чином, оскільки нараховані та виплачені позивачу суми пенсії за минулий час є тим доходом, що не був отриманий з вини Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Одеси, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих і виплачених на підставі рішення суду. 
		Доводи апеляційної скарги із посиланням на те, що Управлінням своєчасно виплачено пенсію на виконання рішення суду, колегія суддів вважає безпідставними, адже компенсація, передбачена Законом, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (перерахованої пенсії), а не виконання рішення суду. Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні ст. 2 Закону.
		Таким чином, несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулося у зв`язку з неправомірним нарахуванням пенсії Управлінням, що встановлено судовими рішеннями у справах № 522/209/16, № 522/7044/17 та № 815/2000/18, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати.
		Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного задоволення судом першої інстанції позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в силу ст.  56 Конституції України кожному гарантується право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Тобто, у даному випадку, мова йде про компенсацію моральної шкоди внаслідок протиправних дій Пенсійного фонду, що мають триваючий характер, а тому колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог в цій частині.
		Також колегія суддів вважає необхідним зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		У відповідності до ст.ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. 
		З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін.
		Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329  КАС України, суд - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі - залишити без задоволення. 
		 
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Дата складення повного судового рішення 20.06.2019р. 
		 
		 
		Головуючий суддя  Стас Л.В.Судді    Шеметенко Л.П.    Турецька І.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...