Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 21.06.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.06.2019.
Дата набрання законної сили: 20.06.2019
Номер судового провадження: 51-2492зно19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала
		Іменем України 
		20 червня 2019 року
		м. Київ
		Провадження № 51 - 2492 зно 19
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянувши клопотання засудженого ОСОБА_4 про поновлення строку для подачі заяви про перегляд ухвали Верховного Суду України від 09 вересня 1999 року за нововиявленими обставинами, 
		встановив:
		Вироком Одеського обласного суду від 26 квітня 1999 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 861, ст. 93 пунктами «б», «е», «г», ст. 42 КК України 1960 року до смертної кари  розстріл з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та штрафу в розмірі 
		150 гривень.
		Ухвалою Верховного Суду України від 09 вересня 1999 року зазначений вирок за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 змінено, виключено застосування щодо нього примусового лікування від алкоголізму. В решті вирок щодо ОСОБА_4 залишено без зміни. 
		06 травня 2019 року засуджений ОСОБА_4 звернувся із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду України від 09 вересня 1999 року за нововиявленими обставинами в порядку глави 34 КПК України, яка ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2019 року була повернута на підставі ст. 464 ч. 3, ст. 429 ч. 3 КПК України як така, що подана із пропуском строку для її подачі, і він як особа, яка її подала, не порушував питання про його поновлення. 
		08 червня 2019 року засуджений ОСОБА_4 повторно звернувся із відповідною заявою, одночасно подавши із нею клопотання про поновлення строку для її подачі. Обґрунтовує клопотання наявністю обставини, яка, на його думку, є нововиявленою та безумовною підставою для скасування постановленої щодо нього ухвали Верховного Суду України. 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи клопотання, колегія суддів дійшла до наступних висновків. 
		Відповідно до ст. 117 ч. 1 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.
		Відповідно до ст. 461 ч. 1 КПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
		Зі змісту клопотання засудженого ОСОБА_4 , як і зі змісту його заяви, вбачається, що нововиявленою обставиною він вважає те, що касаційний розгляд проведено за відсутності захисника, участь якого, на його думку, у даному кримінальному провадженні була обов`язковою, і така обставина не була відома суду під час касаційного розгляду. 
		Проте, така обставина (касаційний розгляд без участі захисника) існувала та була відома на час судового розгляду при ухваленні судового рішення судом касаційної інстанції. 
		Ухвала Верховного Суду України від 09 вересня 1999 року щодо ОСОБА_4 була постановлена за правилами КПК України 1960 року, положення якого на той час не вимагали обов`язкової участі захисника під час касаційного розгляду (ст. 45 КПК України 1960 року «Обов`язкова участь захисника» та глава 30 КПК України «Розгляд справи за касаційною скаргою і поданням»). 
		Проте, зміна законодавства не є обставиною, яка може визнаватися як нововиявленою та відповідно не може бути підставою для здійснення провадження за нововиявленими обставинами в порядку Глави 34 КПК України 2012 року, як про це просить засуджений ОСОБА_4 . 
		Європейський суд з прав людини у рішеннях від 3 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» та від 29 жовтня 2015 року в справі «Устименко проти України» неодноразово наголошував, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Цей принцип передбачає повагу до вирішеної справи і не припускає повторного її розгляду. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливостями і непереборними обставинами. 
		Принцип юридичної визначеності та остаточності судового рішення включає в себе непорушність і нескасовуваність набутих законних прав (vested rights), законність очікування (legitimate expectations)  право у своїх діях розраховувати на сталість наявного законодавства, а отже  незворотність закону й неможливість застосування закону, про існування якого відомо не було (non-retroactivity). 
		Засудження в кримінальній справі може бути скасовано після надзвичайного розгляду за умови, що скасування обґрунтовано серйозним недоліком первинного провадження (Рішення ЄСПЛ від 29 січня 2009 року у справі «Ленська проти Росії»). 
		У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини в справах «Маджо та інші проти Італії», «SCM Scanner de LOuest Lyonnais та інші проти Франції» констатував, що справу може бути відкрито знову за нововиявленими обставинами, проте нове законодавство, прийняте з наданням йому зворотної дії в часі, не буде такою «обставиною». Тому будь-яке нове законодавство належить, у принципі, застосовувати лише до майбутніх правовідносин. 
		Наявність такої обставини, як зміна законодавства та визнання обов`язкової участі захисника під час касаційного розгляду в окремих категоріях кримінальних проваджень, жодним чином не обґрунтовує поважність причини пропуску строку для подачі заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами більше ніж на 6 років, оскільки КПК України 2012 року набрав чинності 19 листопада 2012 року і саме з цієї дати участь захисника під час касаційного розгляду стала обов`язковою у передбачених законом випадках. 
		Із вказаною заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами засуджений ОСОБА_4 звернувся 08 червня 2019 року (відмітка на конверті), а з попередньою заявою 06 травня 2019 року, тобто поза межами трьохмісячного строку для її подачі, передбаченого ст. 461 КПК України.
		Відповідно до ст. 461 ч. 4 КПК України за наявності обставин, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами строками не обмежено.
		Обставин, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, засуджений ОСОБА_4 ні в заяві, ні в клопотанні не зазначає, а касаційний розгляд без участі захисника, на що посилається засуджений, не може підтверджувати його невинуватість або вказувати на вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, оскільки будь-яким чином не впливає на встановлені судами обставини вчинення злочинів, за які його засуджено. За таких обставин положення ст. 461 ч. 4 КПК України в даному випадку не можуть бути застосовані.
		Процедура визначення строків для подання заяви безумовно має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.
		Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
		Поважної причини, яка б перешкодила засудженому ОСОБА_4 звернутися із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у передбачений законом трьохмісячний строк, у клопотанні не наведено. 
		Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не знаходить підстав для поновлення засудженому строку на подачу заяви про перегляд ухвали Верховного Суду України від 09 вересня 1999 року щодо нього за нововиявленими обставинами з підстав та обставин, зазначених у клопотанні засудженого ОСОБА_4 . 
		За таких обставин, відповідно до ст.ст. 464 ч. 3, 429 ч. 3 п. 3 КПК України заява засудженого про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає поверненню, оскільки вона подана після закінчення строку звернення і суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
		Відповідно до ст. 429 ч. 4 КПК України повернення заяви не позбавляє права повторного звернення в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку передбаченого ст. 461 КПК України. 
		За змістом положень ст.ст. 117, 429 ч. 3 п. 3, 461 КПК України вирішення судом питання за клопотанням про поновлення строку на подачу заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відбувається без виклику учасників судового провадження в судове засідання, у зв`язку із чим засуджений ОСОБА_4 не викликався для розгляду його клопотання та йому не забезпечувалася участь під час такого розгляду в порядку ст. 336 КПК України в режимі відеоконференції. 
		Керуючись ст. 117, ст. 464 ч. 3, ст. 429 ч. 3 п. 3 КПК України, 
		постановив:
		Відмовити засудженому ОСОБА_4 в поновленні строку для подачі заяви про перегляд ухвали Верховного Суду України від 09 вересня 1999 року щодо нього за нововиявленими обставинами.
		Заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд ухвали Верховного Суду України від 09 вересня 1999 року щодо нього за нововиявленими обставинами повернути особі, яка її подала.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...