У х в а л а
і м е н е м У к
р а ї н и
Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ
Верховного Суду України у складі:
головуючого - Драги В.П.
суддів - Вус С.М., Пекного С.Д.
за участю прокурора - Микитенка О.П.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 червня 2006р. кримінальну
справу за касаційними скаргами захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3та
засудженого ОСОБА_4 на вирок апеляційного суду Харківської області від 24
лютого 2006р.
Даним вироком засуджено:
ОСОБА_4, 1971 року народження, судимого:
- за вироком
Петровського районного суду м. Донецька від 22 березня 1995р. за ст.206 ч.2 КК
України на 1 рік позбавлення волі;
- за вироком цього суду від 7 лютого 1997р. за ст.ст.140
ч.2 та 206 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі і звільненого 31 липня
2000р. умовно-достроково на 3 місяці 15 днів
за ст.115 ч.2 п.п.7, 12 КК України на 14 років позбавлення волі, за ст.296
ч.3 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст.304 КК України на 5 років
позбавлення волі, а на підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів
остаточно на 14 років позбавлення волі;
ОСОБА_5, 1990 року народження, несудимого
за ст.115 ч.2 п.п.7, 12 КК України на 10 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути солідарно із засуджених на користь
ОСОБА_6 для відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно 1 756 грн.
46 коп. та 10 000 грн., а у випадку, коли до досягнення ОСОБА_5 повнолітнього
віку не буде майна, достатнього для відшкодування шкоди, обов'язок по
відшкодування цієї шкоди у сумі 5 878 грн. 23 покладено на його матір - ОСОБА_7
Засуджених визнано винними у вчиненні ними у стані
алкогольного сп'яніння у м.
Харкові таких злочинів.
10 травня 2005р. вночі біля АДРЕСА_1ОСОБА_4 із
хуліганських мотивів, діючи з особливою зухвалістю, у присутності з
перебувавшими разом з ним ОСОБА_5та ОСОБА_8, побив кулаком в обличчя ОСОБА_9,
спричинивши йому побої, після чого ОСОБА_4, ОСОБА_5та ОСОБА_8прибули в бар
ІНФОРМАЦІЯ_1.
Приблизно о 4 год. ранку вони вийшли з бару і на
перехресті АДРЕСА_2знову зустріли ОСОБА_9, якого ОСОБА_4 запропонував
ОСОБА_5вбити із хуліганських мотивів, втягнувши таким чином неповнолітнього
ОСОБА_5у злочинну діяльність.
ОСОБА_4 ударами кулаків збив ОСОБА_9 з ніг і той втратив
свідомість.
Далі засуджені за попередньою змовою між собою умисно
вбили лежачого на землі ОСОБА_9 шляхом нанесення йому у голову численних ударів
цеглиною та фрагментом цегельної кладки, кидаючи їх з висоти власного росту, а
також плигання ОСОБА_5ногами на грудну клітину потерпілого.
У касаційних скаргах:
- захисник ОСОБА_3 наводить доводи про те, що судове
слідство у справі проведено неповно, необ'єктивно та з порушенням
права засудженого ОСОБА_4а на захист, у ОСОБА_4а не було умислу на вбивство, а суд необгрунтовано визнав його винним у цьому
злочині.
Просить (дослівно) “вирок скасувати, дії ОСОБА_4а
перекваліфікувати з п.п.7, 12 ч.2
ст.115 КК України на ч.2 ст.121 КК України та пом'якшити йому покарання”;
- засуджений ОСОБА_4 по суті наводить аналогічні доводи і
додатково вказує на те, що у нього не було попередньої змови з ОСОБА_5на
вчинення вбивства.
Порушує питання про скасування постановленого щодо нього
вироку та направлення справи на новий судовий розгляд;
- захисник ОСОБА_2посилається на те, що ОСОБА_5тільки
перебував на місці події, у нього попередньої змови із ОСОБА_4 про вбивство не
було і він не брав участі в позбавленні життя потерпілого, а висновки суду про
винність ОСОБА_5у вчиненні такого злочину не підтверджені розглянутими в
судовому засіданні доказами.
Просить вирок щодо ОСОБА_5скасувати і справу закрити за
відсутністю в його діянні складу злочину;
- захисник ОСОБА_1без наведення докладних та мотивованих
доводів просить вирок щодо ОСОБА_5скасувати або змінити, перекваліфікувати його
дії з п.п.7, 12 ч.2 ст.115 КК України на ч.2 ст.121 КК України чи із
застосуванням ст.69 КК України пом'якшити призначене йому за п.п.7, 12 ч.2
ст.115 КК України покарання і скасувати вирок в частині цивільного позову, що
стосується ОСОБА_5.
Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував
задоволення скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг,
колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.
Посилання у відповідних скаргах на те, що досудове та судове слідство у справі проведено неповно і
необ'єктивно, а
висновки суду про винність обох засуджених у вчиненні ними умисного
вбивства не відповідають
фактичним обставинам і не підтверджені розглянутими в судовому засіданні
доказами, є необгрунтованими.
Матеріалами справи з'ясовано, що досудове та судове слідство у ній проведено з
дотриманням
вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, котрі були б суттєвими і тягли за собою
скасування вироку, у справі не допущено, а висновки
суду про винність ОСОБА_4а та ОСОБА_5у вчиненні ними умисного вбивства потерпілого
ОСОБА_9, а ОСОБА_4а ще й втягненні неповнолітнього в злочинну діяльність
відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими в судовому
засіданні та викладеними у вироку доказами.
Зокрема, сам засуджений ОСОБА_4 у судовому засіданні дав показання, якими підтвердив
факт нанесення ним 10 травня 2005р., приблизно о 4 год., у присутності
ОСОБА_5частиною цегельної кладки численних ударів по голові потерпілому
ОСОБА_9.
Однак, у цих показаннях
ОСОБА_4 стверджував,
що такі дії він вчинив один, тобто без
попередньої змови та без участі ОСОБА_5і у нього, крім того не було
умислу на позбавлення життя ОСОБА_9.
Засуджений ОСОБА_5, у
свою чергу, також стверджував, що він у даному випадку тільки перебував
на місці події, але у нього попередньої змови із ОСОБА_4им про вчинення вбивства ОСОБА_9 не було
і він до цього злочину непричетний.
Подібні твердження засуджених, як і
аналогічного характеру в певних касаційних скаргах доводи, є безпідставними і спростовуються перевіреними у справі доказами.
Так, із показань засудженого
ОСОБА_5на досудовому слідстві, які він давав при допитах його за участю
захисника 11 травня 2005р. в якості підозрюваного, 12, 13 травня, 21 липня та 1
серпня 2005р. в якості обвинуваченого, вбачається, що коли вночі 10 травня
2005р. він, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 вийшли із бара на вулицю, то побачили там
ОСОБА_9. Вони підійшли до останнього, якого ОСОБА_4 ударами кулака збив з ніг і
той з закривавленим обличчям лишився лежати на землі. ОСОБА_4 із двору будинку приніс 2 цеглини, одну з яких
залишив собі, а другу дав йому і сказав кидати її в голову ОСОБА_9. Далі
ОСОБА_5докладно пояснив як він та ОСОБА_4 удвох кидали цеглини на голову
ОСОБА_9, як він, ОСОБА_5, плигав ногами на грудну клітину потерпілого і як він
після цього переконався в тому, що ОСОБА_9припинив подавати ознаки життя.
Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка
ОСОБА_8 з'ясовано, що вона підтвердила ці показання засудженого
ОСОБА_5.
Суд оголосив у судовому засіданні такі показання свідка
ОСОБА_8 з дотримання вимог ст.306 КПК України, а, отже, наведені з даного
приводу у відповідних касаційних скаргах доводи є необгрунтованими.
Викладеними у вироку показаннями на досудовому слідстві
засудженого ОСОБА_4а встановлено, що він також підтверджував зазначені
показання засудженого ОСОБА_5про участь останнього в киданні ним на голову
потерпілого цеглини та плигання ногами на грудну клітину ОСОБА_9.
Більше того при проведенні за участю засуджених ОСОБА_5,
ОСОБА_4а та свідка ОСОБА_8 відтворення обстановки і обставин події кожний з них
докладно відтворив обставини, за яких ОСОБА_4им та ОСОБА_5були вчинені вказані
вище протиправні дії стосовно потерпілого.
Згідно з даними протоколу огляду місця події вранці 10
травня 2005р. на перехресті АДРЕСА_2було знайдено труп ОСОБА_9 з ознаками
насильницької смерті, а біля трупа виявлено цеглину та фрагмент цегельної
кладки.
За висновками судово-цитологічної та судово-імунологічної
експертиз на вилучених з місця події цеглині та фрагменті цегельної кладки, а
також на брюках і кросівці ОСОБА_5виявлені сліди крові людини, яка могла
утворитися за рахунок крові ОСОБА_9.
Відповідно до висновків судово-медичних експертиз на
трупі ОСОБА_9 виявлені тупа травма голови з численними переломами лицьового
відділу черепа, кісток носа, правої та лівої щелепної кісток, верхньої та нижньої
щелеп, які могли утворитися від нанесення ударів цеглинами, крім того, виявлена
закрита травма грудної клітини з переломами ребер, яка могла утворитися від дії
тупих твердих предметів. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_9 сталася саме
тупа травма голови з численними переломами лицьового відділу черепа, кісток
носа, правої та лівої щелепної кісток, верхньої та нижньої щелеп, що призвело
до розвитку механічної асфіксії внаслідок закриття дихальних шляхів кров'ю.
Характер вчинених засудженим дій, пов'язаних із
нанесенням ними обома численних ударів цеглиною та фрагментом цегельної кладки
у життєво важливі органи потерпілого, а також плиганням ОСОБА_5на грудну
клітину потерпілого і заподіяння внаслідок цього останньому таких тілесних
ушкоджень, від яких сталася його смерть на місці події, свідчить про те, що
засуджені діяли виключно з умислом, спрямованим на позбавлення життя ОСОБА_9.
Правильно проаналізувавши зібрані у справі докази в їх
сукупності та давши їм належну оцінку, суд дійшов обгрунтованого висновку про
винність ОСОБА_4а та ОСОБА_5у вчиненні ними за попередньою змовою між собою та
із хуліганських мотивів за викладених у вироку обставин умисного вбивства
ОСОБА_9 та втягненні ОСОБА_4им у злочинну діяльність неповнолітнього ОСОБА_5.
Матеріалами справи з'ясовано, що висновки суду про винність ОСОБА_4а у
вчиненні ним хуліганства не оспорюються у скаргах, відповідають фактичним
обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та
наведеними у вироку у цій частині доказами.
Дії ОСОБА_4а та ОСОБА_5за п.п.7, 12 ч.2 ст.115 України, а
ОСОБА_4а ще й за ч.3 ст.296 КК України кваліфіковані вірно.
Відсутні підстави для пом'якшення засудженим і покарання, оскільки воно кожному з
них призначене судом справедливе і відповідає ступеню тяжкості вчинених ними
злочинів та даним про їх особу.
Доводи у касаційних скаргах захисника ОСОБА_3та
засудженого ОСОБА_4а про те, що судом внаслідок не допуску для участі в справі
в якості захисника гр-ки Нікішиної було порушено право ОСОБА_4а на захист
позбавлені підстав.
Як встановлено матеріалами справи, захист засудженого
ОСОБА_4а на досудовому слідстві та в судовому засіданні здійснював
професіональний адвокат - захисник ОСОБА_3.
Протоколом судового засідання з'ясовано,
що у стадії закінчення судового слідства засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з
клопотанням про призначення йому в якості захисника, крім ОСОБА_3ще
й гр-ку ОСОБА_10.
Суд обгрунтовано відмовив у задоволенні такого клопотання
ОСОБА_4а, оскільки визнав за необхідне допитати ОСОБА_10 в якості свідка.
Таке рішення суду відповідає вимогам, передбаченим п.2
ч.1 ст.61 КПК України, а тому порушення права засудженого ОСОБА_4а у даному
випадку судом не допущено.
Згідно з вимогами чинного законодавства вирішено судом і
питання щодо цивільного позову, який стосується обох засуджених.
Керуючись ст.ст.394 - 396 КПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Касаційні скарги захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3та
засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постановлений щодо ОСОБА_4 та
ОСОБА_5 вирок апеляційного суду Харківської області від 24 лютого 2006р.
- без зміни.
Судді:
В. Драга С.
Вус С.
Пекний
З оригіналом згідно.
Суддя Верховного Суду України Драга
В.П.